3.Основні галузі сучасної психології

Сучасна психологія - це досить розгалужена наука, яка має безліч галузей. Галузі психології являють собою відносно самостійні напрями наукових психологічних досліджень. Основу системи психологічної науки становлять загальна психологія та історія психології.

Загальна психологія – галузь психології, яка вивчає психіку людини, її загальні закономірності, розробляє систему психологічних знань та методологічні основи психологічної дисципліни, пояснює психологічні феномени. Загальна психологія є фундаментом усіх галузей психологічної науки.Історія психології – галузь психологічних знань, що вивчає розвиток психіки і знань про неї в історичному аспекті.

Психоаналіз-одна з основних галузей сучасної психології. Психоаналіз тісно пов’язаний з теорією З. Фрейда про переважання у психічній діяльності особистості підсвідомих, інстинктивних потягів.Тому саме Фрейда вважають основоположником психоаналізу. На думку психоаналітиків, джерелом активності людини є глибоко інстинктивні, біологічно визначені прагнення. Ці прагнення, проникаючи з підсвідомого у свідомість, стають джерелом активності людини, своєрідно спрямовують її вчинки та поведінку. Особливого значення психоаналітики надають сексуальним потягам.

Філософія прагматизму спричинила появу в американській психології біхевіоризму, або науки про поведінку (Д. Уотсон).Це один з напрямів психології, що зводить поведінку людей до механічних, машиноподібних актів у відповідь на зовнішні подразнення. Біхевіоризм заперечує свідомість як предмет психології. Основне у поведінці — це навички. Мислення біхевіористи зводять до мови та мовних навичок. Провідним у навчанні вони вважають дресирування, під час якого набуваються необхідні навички; при цьому усвідомлення мети, змісту та процесу навчання недооцінюють.

Конгітивна психологія- – напрям, представники якого досліджують внутрішню організацію психічних процесів: сприймання, пам’яті, уваги, мислення. Вони часто вдаються до аналогій між обробкою інформації технічними пристроями (комп’ютерами) і людиною і на цій підставі створюють численні моделі психічних процесів.

Гуманістична психологія особистості (лат. нumanuс – людяний) – напрям в сучасній психології (виник в 50-ті роки ХХ ст.). Теорія названа гуманістичною, тому що визнає своїм предметом особистість як унікальну цілісну систему, яка являє собою не щось задане, а відкриту можливість самоактуалізації, яка базується на вірі в можливості розквіту кожної людини, якщо створити для неї умови, що дозволять їй самій обирати свою долю і спрямовувати її.

Генетична психологія (від гр. genesis – походження; гр. psyhē – душа+ гр. logos – слово, поняття, вчення) – галузь психології, яка вивчає психічний розвиток людини від народження до смерті: немовлячий вік, дитинство (переддошкільний, дошкільний, молодший шкільний вік), підлітковий та юнацький вік, рання, середня та пізня дорослість.

Педагогічна психологія вивчає психологічні закономірності виховного та навчального процесів, становлення та розвитку індивідуальності у педагогічному процесі. У межах дисципліни розглядаються проблеми формування у учнів певних знань, умінь, навичок, проблеми управління навчальним процесом та фактори, що впливають на його успішність, вивчаються особливості взаємодії педагога з учнями, спілкування учнів в шкільному колективі.

Зоопсихологія – галузь психології, що вивчає психіку тварин, її походження і розвиток у процесі еволюції, передісторію та біологічні передумови зародження людської свідомості.

Висновок: Психологія сьогодні досягла такого рівня свого розвитку, що являє собою розгалужену систему наукових дисциплін. При цьому внаслідок бурхливого розвитку психологічної науки кожні 4-5 років з'являються все нові напрямки.