14.Причини виникнення українського козацтва та суспільно-політичний устрій Запорозької Січі

Існує 3 версії виникнення козацтва - захисна, соц.. економічна, угодницька. Передумовами виникнення козацтва є наявність дикого поля та великого масиву вільних земель, прагнення людей шукати кращої долі.Причини: необх. Захисту від татар, соц..економ. утиски селян, поява великої кількості втікачів , які оселилися в Прикордонні. З. С. було засновано у 1553р Д.Б Вишневецьким, на остр. Мала Хортиця. У З.С. були деякі озн. Державності – територіяЮ адмін.. територ. Поділ на паланки і курені, військо. СИСТЕМА ПРАВА І СИСТЕМА ОРГАНІВ ВЛАДИ. Вищим орг.. влади була Січова рада.

15.Виникнення, діяльність та історичне значення братств

Братські школи – це українські національні навчальні заклади в XVI – XVIII ст.В історії нашої країни XVI-XVII ст. були періодом складних економічних перетворень і політичних подій, коли міцніла і розвивалась Російська держава, а на Україні точилася боротьба народних мас проти феодального, польсько-шляхетського поневолення і католицизму. У своїй боротьбі братства широко використовували школи, друкарні і молодіжні організації – «Младенческие братства». Особливу увагу вони приділяли створенню шкіл, серед яких найвідомішими були: Львівська (1586), Віленська (1592), Мінська (1592), Дубнівська (1604), Замостівська (1606), Брестська (1615), Київська (1615), Луцька (1624), Полоцька, Могилівська, Кам’янець – Подільська, Вінницька та інші. Вищі вчителі братських шкіл були авторами підручників.Діяльність братства мала такі напрямки: охорона благочестя та порядку, благоустрій братства і боротьба за національну самостійність, охорона православ’я

16.Причини та соціальна направленість козацьких повстань кінця хуі-першої половини хуіі ст.

У 1592-93рр відбулось повстання під проводом Криштофа Косинського. Привід – білоцерківський староста К. острозький захопив маєток Косинського. У відповідь козаки захопили Білу Церкву.Повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля. У 1594-96рр. – повстання під проводом Северина Наливайка. Очолив похід проти турків в Молдову, семи городдя, угорщину. 1594- підняв повстання на Брацлавщині. У травні 1596 поляки оточили козаків в м. Солониці. Северина Наливайко було поранено, а більшість козаків було вбито.

17.Характер, рушійні сили та основні етапи Визвольної війни сер. Хvіі ст.

) 1648 – відбулось повстання, що переросло у НАЦІОНАЛЬНУ ВИЗВОЛЬНУ ВІЙНУ. Характер війни був : національно-визвольний, антифеодальний, релігійний. Рушійними силами війни було селянство, козацтво, укр..православне духовенство, дрібна шляхта, міщанство. Виділяють три етапи війни: 1648-57рр. – найбільше піднесення нац..виз. боротьби, 1657-63рр. громадянська війна, розкол україни на 2 гетьманства., 1663-76рр. – боротьба за відновлення єдності.

18.Переяславсько-Московський договір 1654 р.: його оцінка в історіографії

18 січня 1654 р. гетьман відкрив Раду, яка вирішила передати Україну під царську протекцію. Проте радянська історіографія стверджувала, що "весь народ склав присягу"*. Насправді, нові документи, у тому числі й архівні, зокрема Варшавський архів Замойських № 3036, свідчать про те, що багато жителів України вороже зустріли навіть саму думку про присягу московському цареві й тому ухилялися від неї. Опиралися прийняттю присяги і міщани Переяслава, тому їх силою гнали до церкви. Люди, присягаючи, часто називалися не своїми іменами, що звичайно зневажнювало присягу. Остаточний договір представники обох сторін уклали в Москві в березні 1654 р. Це так звані Березневі статті. Тому є підстави називати договір Війська Запорізького з Росією Переяславсько-Московським договором. За ним цар забезпечував Україні автономію, що стосувалася таких справ: гетьмана і старшину вибирає козацька рада, українська адміністрація і суди незалежні від московських, податки в Україні збирає український уряд, козацького війська має бути 60 тис, залишається давній поділ населення на стани (козацький, шляхетський, міщанський, духовний) і кожен стан зберігає свої права, Україна має право на переговори з іншими державами. Українці визнали такі права царя: тримати в Києві військову залогу з воєводою, обирати нового гетьмана, про закордонні посольства гетьман повідомляє царя, а права всіх станів цар затверджує своїми грамотами.