Практичне заняття № 11

Тема: Склад як фонетико-фонологічна одиниця. Наголос в українській мові.

Теоретичні питання:

1. Поняття про склад.

2. Типи складів в українській мові.

3. Особливості українського складоподілу.

4. Акцентологія як розділ мовознавчої науки.

5. Типи наголосу в українській мові.

Література

1. Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. – К., 1981. – С. 132 – 137, 137 – 139.

2. Погрібний М.І. Орфоепічний словник. – К., 1984.

Практичні завдання

1. Пояснити складоподіл і дати характеристику кожному складу: адреса, азбест, Андрій, бастіон, батальйон, вразливий, бойкот, бомбардувальник, вертлявий, верхів’я, ніччю.

2. Поділіть слова на склади. Скільки літер і звуків у кожному складі?

Дзенькіт, болючий, кукурудзяний, ходять, зоря, докоряю, джемпер, явір, совість, явище, поїдьмо, читають, духмяний, курява, бур’ян, мішок, стіжок, шипшина, подвоїти, буря.

3. Користуючись орфоепічним словником, поставте наголос у поданих словах.

Апокриф, асиметрія, астраханський, астрономія, безгрошовий, безгрошевий, багатовіковий, бадьоріше, бездоглядний, бекон, берестяний, беручи, бешкет, ведмедячий, визнання, визвольний, відобразити, відповісти, вільха, вільховий, втрутитися, громадянин, горицвіт, гримлячи, громлячи, десятковий, дещиця, домовий, диспансер, добривечір, доповідачка, дочка, діалог, дідівщина, дідусів, діжечок, дмухнути, Дністер, добовий, довезти, довідник, доглядач, дощечка, дояр, донесхочу, донести, допізна, доповісти, допризовник, дотеп, дотепність, драговина, дріжджовий, дрімота, дробовий, дротовий, дудар, дурисвіт, завести, загадка, заглянути, запряжка, заржавіти, захворіти, зимівник, значимий, зобразити, маляр. Металургія, ненавидіти, ненависництво.

Практичне заняття № 12

Морфонологія. Чергування голосних і приголосних фонем. Зміни приголосних при слово- і формотворенні.

Теоретичні питання:

1. Морфонологія як розділ мовознавчої науки. Поняття про морфи і морфонеми.

2. Лінгвістичні умови вияву в сучасній українській мові чергування голосних фонем.

3. Функціональна характеристика чергування приголосних фонем.

4. Чергування приголосних при творенні дієслівних форм.

5. Зміни приголосних при формо - та словотворенні.

Практичні завдання

1. Змініть форми поданих слів або доберіть однокореневі, визначте, в яких складах виступає голосний [о] чи [е], а в яких – [і]. Вкажіть, у якій частині слова відбувається чергування і при якому процесі – словотворенні чи словозміні.

Стіл, бік, рідний, ночувати, дорога, гора, брова, свого, синього, якоїсь, шостий, третього, слово, творити, Чернігів, нести, бродити, осінній, стій, кількості, старість, схід, зоря, віз, вечір, роги, промінь, оддати, щебетання, джмеля, моста, кореня, воску, бір.

2. Доберіть однокореневі слова або інші форми слів, щоб проілюструвати чергування приголосних, з’ясуйте, при словотворенні чи при словозміні воно відбувається. Назвіть слова, у яких чергування не відбувається.

Шапка, страх, вік, бік, сміх, друг, пруг, округ, наука, казка, кладка, нога, рука, крик, звук, сікти, сніг, Буг, хокей, плуг, різати, гольф, ходити, мастити, терпіти, славити, носити, квадрат, летіти, крутити, лазити, послабити, гриміти, садити, бібліотека, колиска, повага, капелюх.

3. Від поданих слів утворіть прикметники за допомогою суфікса -ськ(ий), поясніть наявність чи відсутність змін кінцевих приголосних основи.

Буг, Острог, Оренбург, Рига, Воронеж, Бортничі, Чикаго, Ладога, чех, печеніг, казах, волох , Черемош, Овруч, Норвегія, ескімос, Сиваш , товариш.