Тема 10. Плата за землю
Платники податку, об’єкт оподаткування, база оподаткування, податковий період |
Ставки податку. |
Порядок обчислення плати за землю |
Пільги щодо сплати податку |
Платники податку, об’єкт оподаткування, база оподаткування, податковий період
Плата за землю загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності
Платниками податку є:
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
- землекористувачі.
Об’єктами оподаткування є:
- земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
- земельні частки (паї), які перебувають у власності.
База оподаткування (ст. 271 ПКУ) - це нормативна грошова оцінка земділянок із урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до прописаного в ПКУ порядку. Якщо нормативну грошову оцінку щодо земділянки не проведено, базою буде площа ділянки.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Ставки податку
Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:
- для ріллі, сіножатей та пасовищ 0,1%;
- для багаторічних насаджень 0,03%.
Сплачувати податок за такими ставками можуть військові сільгосппідприємства незалежно від того, до якої категорії земель віднесено їхні сільгоспугіддя.
Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах (з 1.04.2014):
Групи населених пунктів з чисельністю населення, тис. осіб |
Ставки податку, гривень за 1 кв. метр |
Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення |
до 3 |
0,3 |
|
від 3 до 10 |
0,61 |
|
від 10 до 20 |
0,97 |
|
від 20 до 50 |
1,52 |
1,2 |
від 50 до 100 |
1,83 |
1,4 |
від 100 до 250 |
2,13 |
1,6 |
від 250 до 500 |
2,45 |
2,0 |
від 500 до 1000 |
3,05 |
2,5 |
від 1000 і більше |
4,28 |
3,0 |
У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок податку застосовуються такі коефіцієнти:
- на південному узбережжі Автономної Республіки Крим 3;
- на південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим 2,5;
- на західному узбережжі Автономної Республіки Крим 2,2;
- на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей 2;
- у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей 2,3, крім населених пунктів, які відповідно до законодавства віднесені до категорії гірських;
- на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях 1,5.
Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3% суми земельного податку, обчисленого відповідно до загальноприйнятої методики.
Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об’єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, справляється у п’ятикратному розмірі податку, обчисленого відповідно до загальноприйнятої методики