12. Економіка підприємства

Показники використання основних виробничих фондів

Показники використання основних виробничих фондів переважно поділяються на дві великі групи: ? натуральні; ? вартісні. Іноді додатково виокремлюють ще одну групу показників — умовно–натуральні. До натуральних показників належить продуктивність на одиницю часу роботи устаткування, машини чи механізму. Така продуктивність називається технологічною і вимірюється в натуральних одиницях (шт./рік; км/рік; т/рік). Вона заноситься в технічний паспорт основного фонду. Натуральні показники використання основних виробничих фондів є найбільш вірогідними, але вони не дають змоги реально оцінити ступінь використання основних фондів різних видів. Так, неможливо порівняти продуктивність доменної печі та металорізального верстата. З метою усунення таких незручностей на деяких підприємствах застосовують умовнонатуральні показники. Їх сутність полягає в тому, що продуктивність устаткування, яке має на підприємстві найбільшу питому вагу, беруть за базову. На її основі спочатку розраховують індекси зведення, а потім, з урахуванням цих індексів — продуктивність іншого устаткування. У результаті отримують продуктивність в умовно–натуральних одиницях. Натуральні та умовно–натуральні показники використання основних виробничих фондів застосовують для активної їх частини. Проте визначити в натуральних одиницях продуктивність будинків, споруд тощо майже неможливо. З огляду на це для визначення ефективності використання всіх основних фондів застосовують вартісні показники. 1. Показники, що характеризують технічний стан основних виробничих фондів: 1.1. Коефіцієнт оновлення – характеризує інтенсивність введення в дію нових виробничих потужностей. формула 4.8. де СВВЕД – вартість введених основних фондів; СПЕРВ.К.Р. – первісна вартість всіх основних фондів на кінець року; 1.2. Коефіцієнт вибуття. Характеризує інтенсивність вибуття основних фондів упродовж розрахункового періоду. формула 4.9. де СВИБ – вартість основних фондів, що вибули; СПЕРВ.П.Р. – первісна вартість всіх основних фондів на початок року; 1.3. Коефіцієнт зносу. Показує, яка частка вартості основних фондів підприємства вже перенесена на вартість готової продукції. Інакше кажучи, характеризує ступінь зносу основних фондів. формула 4.10 де СЗН – вартість зносу; 1.4. Коефіцієнт придатності. Характеризує ступінь придатності основних фондів до експлуатації і визначається відношенням до їх первісної вартості на кінець року СІ формула 4.11. де СЗАЛ – недоамортизована вартість основних фондів; Слід пам’ятати, що: формула 4.12 2. Узагальнюючі показники, характеризуючи використання основних виробничих фондів: 2.1. Фондовіддача – показує, яка частка валового доходу припадає на 1 гривню вартості основних виробничих фондів. формула 4.13 де ОФСР.Р. – середньорічна вартість основних фондів; ВП – випуск товарної продукції; 2.2. Фондоозброєність. Характеризує ступінь озброєності фондами одного працівника і показує, яка частка загальної вартості основних фондів підприємства припадає на одного середньооблікового працівника: формула 4.14 де РСР.Р — середньооблікова чисельність працівників. 2.3. Фондомісткість. Характеризує, яка частка вартості основних виробничих фондів припадає на 1 грн. валового доходу підприємства. Цей показник обернений до фондовіддачі і визначається за формулою. формула 4.15 2.4. Рентабельність основних виробничих фондів. – показує, який прибуток отримують з кожної гривни основних фондів. формула 4.16. де ПБ – балансовий прибуток; 3. Приватні показники, характеризуючи використання основних виробничих фондів: 3.1. Коефіцієнт екстенсивного завантаження характеризує ступінь використання обладнання за певний час та визначається по кожній групі однотипного обладнання: формула 4.17 де FФ – фактично відпрацьований час в годинах; FЕФ – ефективний фонд часу роботи обладнання. Повинен прагнути до одиниці. Чим більша різниця тим більше резервів. Відповідає на питання скільки працює обладнання. 3.2. Коефіцієнт інтенсивного завантаження ілюструє як працюють ОВФ: формула 4.18 де Впот – потенційно можливий випуск продукції; Вфакт – фактичний випуск продукції. 3.3. Інтегральний коефіцієнт ілюструє узагальнюючу оцінку використання обладнання по потужності та по часу: формула 4.19 Його підвищення досягається в комплексних заходах: ? впровадження нових технологій; ? інтенсифікація технологічних процесів; ? покращення якості сировини; ? підвищення рівня праці і т. ін.