Відносність домінування лівої півкулі

Значення лівої півкулі в мовній функції, руховій функції правої руки й ноги породило уявлення про її домінування стосовно правої. її функції, пов'язані з організацією вищих форм поведінки й мовлення, філогенетично наймолодші. Але зазначені уявлення варто сприймати з великими застереженнями. Правильніше говорити про взаємодоповнювальну спеціалізацію обох півкуль із переважанням мовних функцій у лівій. Нормальне функціонування мозку потребує постійної взаємодії обох півкуль. Саме існування мозолистого тіла означає необхідність такого тісного контакту.

Уміння застосовувати функцію правої півкулі можна образно порівняти з можливістю бачити зірки посеред дня. Сонце в цей час сяє так яскраво, що зірки, попри те що вдень вони перебувають на небокраї так само, як і вночі, стають невидимі. І лише коли сонце заходить, маємо змогу їх бачити. Подібно до цього вплив найостаннішого ево­люційного надбання людини — домінантної лівої логічної півкулі, що ґрунтується на мовній функції, — відсуває на другий план здатність до інтуїтивного мислення правої півкулі. Цілком імовірно, що для наших предків інтуїтивність, характерна для теперішньої правої півкулі, була головним способом сприйняття світу обома половинками мозку.

Єдність мозку — підґрунтя ефективного оцінювання світу й організації процесу мислення

Визнаючи придатність обох способів мислення — право- і лівопівкулевого, варто все-таки поставити запитання, чи однакові їх ефек­тивність і корисність для організму. Права півкуля, здатна до інтуїтив­ності при вловлюванні зв'язків зовнішнього світу, очевидно, може вия­вити й те, чого насправді немає. Унаслідок того, що скептичне й кри­тичне ставлення до дійсності в неї відсутнє, суто "правопівкулеві висновки" можуть бути хибними або параноїдальними. Особливості аналітико-синтетичних процесів у півкулях мозку виявляються і при фор­муванні емоцій, пам'яті. (Латералізація вищого відділу емоційної сис­теми формується вже до 5—7-го років життя.). Так, затінюючи полови­ну зорового поля за допомогою спеціальних контактних лінз, можна вивчити емоційне сприйняття кінофільму під час надходження інфор­мації окремо до кожної півкулі. Було виявлено, що, незважаючи на на­явну при цьому часткову передачу інформації через мозолисте тіло, права півкуля сприймає світ значно неприємнішим, ворожим. Ліва півкуля емоційне ставлення до довкілля дає приблизно таке саме, як цілий мозок. Імовірно, у нормі в повсякденному житті негативізм пра­вої півкулі значною мірою пом'якшується більш "добросердою і жит­тєрадісною" лівою півкулею.

Швидше за все, у творчих людей велике значення має права щвкуяя оскільки створення шедевра й ставлення інших до нього є мало експе­риментальним. Але водночас, наприклад, у поета образне сприйняття світу належить до функції правої півкулі, а здатність римувати слова перебуває "у компетентності" лівої півкулі. У певному сенсі "логічна" ліва півкуля вченого "підкріплюється" правою, що сприяє інтуїтивно­му розкриттю таємниць природи. Але в такому разі висунуті інтуїтивні припущення правої півкулі мають бути пропущені через сито критич­ного аналізу лівої. Тобто отримання знань потребує одночасно того й того способу мислення.