- •1.Становлення та основні етапи розвитку економічної теорії як науки
- •2. Сучасні економічні школи
- •3.Економічні категорії та закони
- •4.Предмет економічної теорії та її функції
- •5.Методи пізнання соцільно- економічних процесів
- •6.Закон спадної граничної корисності. Економічна поведінка споживача
- •7.Виробництво як визначальний фактор задоволення потреб суспільства
- •8.Економічні ресурси
- •9.Структура виробництва
- •10.Економічні інтереси, їх суть і суб»єкти
- •11.Економічні потреби, їх суть та структура
- •12.Економічна система: суть, структурні елементи, критерії класифікації
- •13.Характерні риси та особливості різних економічних систем
- •14.Сучасні моделі ринкової економіки
- •15.Особливості ринкової економіки
- •1. Економічна свобода
- •2. Конкуренція
- •3. Саморегулювання
- •16.Власність, її суть, структура
- •17.Приватизація та роздержавлення
- •18.Форми суспільного виробництва. Причини виникнення товарного виробництва та його основні види
- •19.Товар та його властивості.Величина вартості товару.
- •20.Винекнення грошей та форми вартості
- •21.Функції грошей
- •22.Грошова система країни. Види сучасних грошей
- •23.Суть ринку, об»єкти та суб»єкти ринку
- •24.Види ринків та їх класифікація
- •25.Конкуренція та її види
- •26.Види ринкових структур
- •Досконала конкуренція
- •27.Методи конкурентної боротьби
- •28.Попит, закон попиту, цінові та нецінові фактори, що впливають на попит
- •29.Пропозиція, закон пропозиції, цінові та нецінові фактори, що впливають на пропозицію
- •30.Ціна ринкової рівноваги, її суть та функції
- •31.Суть ринкової інфраструктури та її функції
- •32.Складові елементи ринкової інфраструктури
- •33.Товарні біржі. Особливості їх функціонування
- •34.Фондові біржі
- •35.Банки, їх види. Функції банків
- •36.Служба зайнятості та її соціально-економічне значення
- •37.Підприємство, його суть та види
- •38.Функції підприємства
- •39.Види підприємств за формою власності
- •40.Організаційно-правові форми підприємств
- •41.Підприємництво: суть та функції
- •42.Особливості становлення і проблеми подальшого розвитку малого та середнього бізнесу на Україні
- •43.Підприємництво, його суть та умови винекнення
- •44.Види підприємницької діяльності
- •45.Підприємець та його якості
- •46.Розподіл та його функції
- •47.Заобітна плата як економічна категорія. Відрядна та погодиння заробітна плата
- •48.Структура сімейного бюджету.Доходи від власності
- •49.Прибуток: суть та види
- •50.Суть, види та типи економічного відтворення
- •51.Економічне зростання
- •52.Система національних рахунків
- •53.Соціально економічний зміст та форми зайнятості
- •54.Безробіття та його форми
- •55.Причини та наслідки безробіття Наслідки безробіття.
- •Причини безробіття.
- •56.Інфляція як макроекономічне явище, її суть та види
- •57.Соціально-економічні наслідки інфляції. Державна політика боротьби з інфляцією
- •58.Фінанси в системі економічних відносин.Суть фінансів та їх функції
- •59.Фінансова система
- •60.Державний бюджет
- •61.Кредитні відносини:суть, функції та форми
- •Принципи функціонування кредиту
- •62.Податки та їх види.Крива Лаффера
- •63.Державне регулювання економіки
- •64.Економічні функції держави
- •65.Суть, основні риси та етапи розвитку світового господарства
- •66.Міжнародна валютна система.Етапи розвитку валютних систем
- •67.Міжнародні фінансово-кредитні організації та їх роль у світовій економіці
- •68.Міжнародне підприємництво: суть та форми
7.Виробництво як визначальний фактор задоволення потреб суспільства
Визначальним фактором формування потреб є виробництво, оскільки воно, по-перше, створює нові зразки продукції, і, по-друге, виробляє достатню кількість цієї продукції, задовольняючи потреби в ній. Поява нових зразків продукції спочатку має обмежений характер і повністю задовольнити попит на них неможливо. Незважаючи на обмеженість, нові вироби стають суспільною потребою. В результаті виникає суперечність між попитом і пропозицією, розв'язання якої (суперечності) можливе в результаті розвитку виробництва.
Продукти праці, як і продукти природи, можуть мати корисність, тобто задовольняти яку-небудь людську потребу. Причому розрізняють об'єктивну та суб'єктивну корисність продукту Об'єктивна корисність продукту - це сукупність хімічних, фізичних, естетичних й інших властивостей продукту, завдяки яким цей продукт задовольняє ті чи інші потреби людини. Корисність продукту існує об'єктивно, тобто незалежно від того, Що думає про цей продукт людина. Може бути й так, що людина взагалі нічого не знає про цей продукт, хоча він є корисним. Суб'єктивна корисність продукту - це оцінка корисності продукту споживачем] Причому ця оцінка є динамічною, тобто такою, що змінюється в залежності від цілого ряду факторів. Серед факторів, які роблять вплив на оцінку корисності продукту, варто виділити такі: рівень насиченості благом (продуктом). Кожна додаткова одиниця одного і того ж блага приносить людині менше задоволення, а отже, має меншу додаткову корисність, ніж попередня; рівень економічної стабільності (нестабільність спричиняє підвищення оцінок корисності продукту); національний та історичний фактори (для одних цінна баранина, для інших - свинина; в один час цінувалися одні вироби, в інший - інші)
За допомогою закону спадної граничної корисності є можливість пояснити: 1) чому споживачі купують одні і не купують інші товари; 2) різні товари вони купують в різній кількості; 3) передбачити момент наповнення ринку певним благом і прогнозувати переключення попиту споживачів; 4) розробляти національну економічну, соціальну та науково-технічну політику. Особливо велике значення всі ці моменти и і мають в умовах планової економіки, яка об'єктивно зорієнтована на І більш повне задоволення все зростаючих потреб суспільства. Наукове обгрунтування економічних потреб дозволяє обґрунтувати показники розвину тості соціальної сфери, рівня реальних доходів, умов праці та побуту, рівнів професійної підготовки та освіти І різних соціальних груп населення. Структура економіки України на сучасному етапі значною мірою зорієнтована на низькі потреби. Рівень споживання у більшості населення є настільки низьким, що не забезпечує відтворення навіть тих потреб, які були сформульовані і задовольнялися раніше. Все це завдає шкоди і людині, і виробництву, і суспільству в цілому.
8.Економічні ресурси
Економічні ресурси — всі речові чинники виробництва, які використовують для виготовлення товарів і послуг.
Про обмеженість людських ресурсів у межах планети говорити недоцільно, оскільки у світі налічується до 800 млн. безробітних. Значна їх кількість і у розвинутих країнах. Водночас у них відчувається нестача кваліфікованих кадрів певних професій. В Україні в 1998 р. на кожне вакантне місце припадало понад 50 безробітних. Умовно можна говорити і про обмеженість засобів виробництва (як зазначалося вище, навіть у розвинутих країнах світу в період економічного піднесення залишаються незавантаженими майже 25% виробничих потужностей) та інших чинників. Отже, обмеженість людських ресурсів і засобів виробництва зумовлена сутністю (природою) економічної системи. Це свідчить також про значну недосконалість визначення економічної теорії як науки, що вивчає спосіб використання обмежених ресурсів. Отже, про обмеженість можна із значною умовністю говорити лише стосовно безмежних потреб людини. У цьому разі краще вживати поняття "відносна обмеженість ресурсів". її ще називають їх рідкістю. Водночас справді обмежені лише окремі види природних ресурсів (нафта, газ та ін.). Така обмеженість є абсолютною.
для вивчення економічних ресурсів вживають різні критерії кваліфікації. Крім особистісного і речового факторів, можна вирізняти також відтворювані та невідтворювані чинники. До відтворюваних належать ті, що створюються і відновлюються природою (ґрунт, водні басейни тощо) та суспільством (засоби виробництва, наука, інформація), до невідтворюваних — корисні копалини, які використовуються як сировина. Водночас існують фактори, які спільно відновлюються у процесі взаємодії людини з природою (наприклад, трудові ресурси). Ще одним варіантом класифікації ресурсів є їх поділ на природні, трудові, інвестиційні (грошові ресурси), наукові та інформаційні.