Тема 8. Особливості безсполучникових речень, їх стилістичне використання.

Мета: поглиблення знань про безсполучникове складне речення та смислові відношення між його частинами, стилістичне використання таких складних речень; розвиток уміння правильно інтонувати безсполучникові синтаксичні конструкції, визначати взаємозалежність інтонації і смислових відношень між частинами безсполучникових складних речень.

Питання для вивчення

1. Загальні відомості про безсполучникові складні речення, їх функції в мові.

2. Різновиди складних безсполучникових речень.

3. Стилістичне використання безсполучникових складних речень.

4. Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях.

Теоретичний матеріал

Безсполучниковим складним називається речення, частини якого поєднуються в змістове ціле за допомогою інтонації. Для об'єднання частин у безсполучниковому реченні не використовуються сполучники та сполучні слова. Характерна ознака складносурядних речень – граматична однорідність складових частин, що виступають як рівноправні: При повній тиші в повітрі густий гай легко затримав зібране за день тепло, і тепер звідти пашіло, як з печі.

У безсполучниковому реченні для висловлення думки ширші можливості мають засоби інтонації: Настала північ, за вікном шумить спокійно сад (Л. Федорчук). У товаристві лад — усяк тому радіє (Л. Глібов). Налагодь струни золоті: весна бенкет справляє (Олександр Олесь).

За характером змістових відношень безсполучникові складні речення поділяються на дві основні групи:

— з однотипними частинами, які рівноправні, не підпорядковуються одна одній (таке складне речення співвідноситься із складносурядним); — з різнотипними частинами, у яких одна частина пояснює другу, підпорядковується їй (таке складне речення співвідноситься із складнопідрядним). Безсполучникові складні речення з однотипними частинами виражають відношення: — одночасності дій: У прибережних вербах щебече птаство, зелений комиш стоїть нерухомою лавою (М. Коцюбинський);

— послідовності дій: У пробуджену ниву лягають зернини, в своє лоно приймає їх тепла рілля (С. Решетова);

— зіставлення: Люди до неї говорять — не чує, не слухає (Марко Вовчок); — протиставлення: Літо дбає — зима поїдає (Народна творчість); — причини або наслідку: Людство не усвідомить себе як єдине ціле — не буде йому добра (О. Гончар). Ти не лукавила зо мною, ти другом, братом і сестрою сіромі стала (Т. Шевченко).

Безсполучникові складні речення з різнотипними частинами виражають відношення:

— пояснювальні: Усі вулиці у Вербівці ніби зумисне обсаджені високими вербами: то поросли вербові кілки пнів (Іван Нечуй-Левицький); — часові: Стихла пісня — тихо стало над степом (С. Скляренко); — умовні: Робитимеш до поту — їстимеш в охоту (Народна творчість); — причинові: Добре бідному: в нього від багатства голова не болить (Народна творчість).

Безсполучникове складне речення відрізняється від складносурядного і складнопідрядного емоційною та інтонаційною насиченістю, змістовою багатозначністю. Складні безсполучникові речення використовуються для вираження яскравих контрастів, узагальнень, висновків, логічної послідовності, надання висловлюванню динамічності. Ці речення емоційніші, інтонаційно багатші, ніж складносурядні й складнопідрядні. Тому вони частіше вживаються в розмовному, художньому та публіцистичному стилях, ніж у науковому й діловому. 

ПОВТОРИ! Між частинами безсполучникового складного речення може стояти кома, крапка з комою, тире, двокрапка.

1. Кома ставиться між однотипними частинами безсполучникового речення, які тісно пов'язані між собою за змістом і виражають одночасність, послідовність чи спільність дій: Засвітить місяць, засяють зорі, Земля потоне в сріблястім морі (О.Олесь).

2. Якщо частини безсполучникового складного речення зберігають певну змістову самостійність або значно поширені й уже мають у своєму складі розділові знаки, між ними ставиться крапка з комою: В грудях жвавість росте; думка кличе вперед; знов я повен надії і віри (Л. Грабовський); Од зеленого берега ніби повіяло холодком; холодок ніби лащився до лиця, милував його, влив в тіло розкіш життя, почування радісне, безклопітне й безжурне, як сама молодість (І.Нечуй-Левицький).

3. Двокрапка у безсполучникових складних реченнях ставиться:

а) якщо друга частина пояснює,розкриває зміст першої: Знаю я: моє ім 'я не згасне на прийдешнім сонячнім путі (В.Сосюра); Ідеш: волошки у житах, березка в'ється по стеблині (О.Олесь);

б) якщо друга частина вказує на причину того, про що йдеться у першій (між частинами можна вставити сполучник тому що: Далеко на сході стало червоніти небо: сонце сходило (П.Мирний).

4. Тире в безсполучникових складних реченнях ставиться:

а) якщо зміст предикативних частин зіставляється або протиставляється: Думав, доля зустрінеться - спіткалося горе (Т.Шевченко);

б) якщо друга частина вказує на швидку зміну подій: Лише, бувало, розплющиш очі - ласкавий світ б'є в вікно, в шибку зазирає веселий поранок, озивається лагідний материн голос (Г.Тютюнник);

в) якщо у першій частині вказується на час або умову, за якої відбувається дія у другій частині: Я входжу в ліс - трава стає навшпиньки, кошлатий морок лапу подає (Л.Костенко); У товаристві лад -усяк тому радіє (Л.Глібов);

г) якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що йшлося у першій: Вдаримо гучно ми в дзвони- всесвіт обійде луна (П.Тичина);

ґ) якщо друга частина містить порівняння: Подивилась ясно - заспівали скрипки (П.Тичина).

Практичні завдання

Завдання 1. Поміркуйте, зі скількох частин складаються подані

безсполучникові складні речення. 

1.  Минає літо, осінь вже бреде, лісів багрянець торкнувся вересневий, і пахне чебрецем, і листя де-не-де, кружляючи, лягає під деревами (Л. Тендюк). 2.  Найпрекрасніша мати щаслива, найсолодші кохані вуста, найчистіша душа незрадлива, найскладніша людина проста (Б. Симоненко). 3.  Заходило сонце, у вузеньких хутірських вуличках стояла червона курява, в садках варилася на триніжках вечеря, гупали об землю спілі яблука (Г. Тютюнник). 

Завдання 1. Розв'яжіть тести.

1. Вкажіть складне безсполучникове речення:

А. Стародавня Ольвія давно їх цікавить обох, давно їм хочеться досліджувати, розкопувати її.

Б. Як раніше, осінь соковита викликає спомини й пісні.

В. За вікном дерева волохаті і не видно в тумані зірок.

2. Визначте, до якого типу належить речення "Хороша в зірок мова, багата і ясна, Та тільки невідома філологам вона" (Леся Українка):

А. Складносурядне;

Б. Складнопідрядне;

В. Безсполучникове.

3. Вкажіть безсполучникове складне речення з неоднорідними частинами.

А. Пам'ятайте: людина з природною усмішкою і сама стає бадьорою та життєрадісною (Із журналу).

Б. Шматочок сині в неба позичаю, в проміння сонця - нитку золоту (А. Клюско).

В. Обнімає ніч зорю за плечі, синьо посміхається зоря...

4. У безсполучниковому складному реченні Сон ніжний землю обійма за плечі я чую неньки колискову (Г. Раєвська) між його частинами вживається.

А. Кома.

Б. Крапка з комою.

В. Двокрапка.

Г. Тире.

5. У безсполучниковому складному реченні Придивіться у рідному краї наша мова вкраїнська страждає (Л. Таран-Пономаренко) між його частинами вживається.

А. Кома.

Б. Крапка з комою.

В. Двокрапка.

Г. Тире.

6. Правильну схему речення Ми цінуємо барвінок за його «лікарську допомогу» з нього виготовляють ліки від дуже важких хвороб (розділові знаки вилучено) зазначено.

А. [ ], [ ]. одночасність

Б. [ ]: [висновок].

В. [умова] — [ ].

Г. [ ]: [причина].

7. Уживається двокрапка між частинами безсполучникового складного речення.

А. Надворі вже стемніло десь далеко на небі засяяла перша зірка (М. Коцюбинський).

Б. Не посадив жодного дерева за своє життя плати за чисте повітря (Нар. творчість).

В. Упаде мороз на яблуневий цвіт тоді залишимося без врожаю (Нар. творчість).

Г. Вкотре переконуєшся скільки таємниць приховує в собі мова (І. Вихованець).

Конец формы

Домашнє завдання (виконати у зошиті)

Завдання 1. Спишіть безсполучникові складні речення, підкресліть граматичні основи. Визначте, у яких реченнях частини однорідні, а в яких -  неоднорідні. Накресліть за зразком схеми речень, зазначте смислові відношення між їхніми частинами.

ЗРАЗОК. Мені  здається: твої очі в мою душу  світять з вишини  (В.Со-сюра). [ ]:[ ].  Пояснювальні.

  1.  Вишня губить листя на причілку хати, журавель колодязний трубить у мерзлу синь (В. Боровко).  2.  Там мати залишилася самітня: синів на фронт покликала війна (Д. Луценко).  3. Людство не усвідомить себе як єдине ціле  - не буде йому добра (О. Гончар).  4.  Мені снилось: я мельник в старому млині (М.Рильський).  5. Бринять бджолині крила, гудуть вулики у виноградних лозах, задушлива спека повисла в саду (В. Кучер).  6.   Розпочалися жнива  -  будь скупішим на слова (Нар. творчість).  7.  Забіліли сніги навколо Києва, загуляли хуртовини (О. Довженко). 

Завдання 2. Запишіть текст, розставляючи потрібні розділові знаки. Поясніть вживання коми, тире і двокрапки в простому і складному реченні.

Прислів’я і приказки стислі крилаті вислови в них сконцентровано житейську мудрість і філософію народу. Своїм мовним багатством і змістовим розмаїттям українські прислів’я і приказки охоплюють усі аспекти життя людини її погляди на світ суспільні явища громадські та родинні стосунки побут тощо. Люди кажуть «Посієш вчасно збереш рясно». І жодного слова звідси не викинеш тут сконцентровано багатовіковий досвід народу.

Питання для самоконтролю:

1. Які ознаки характерні безсполучниковим складним реченням?

2. Які смислові відношення можуть виражати безсполучникові складні речення?

3. Сформулювати правила вживання коми, крапки з комою в безсполучниковому складному реченні. Навести приклади.

4. Сформулювати правила вживання двокрапки в безсполучниковому складному реченні. Навести приклади.

5. Сформулювати правила постановки тире в безсполучниковому складному реченні. Навести приклади.

6. Назвати види інтонації в безсполучниковому складному реченні.

7. Чи є взаємозалежність між інтонацією і розділовими знаками в безсполучниковому складному реченні?

8. Яка стилістична функція безсполучникових складних речень?

Література:

1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2003;

2. Горпинич В.О., Горяний В.Д. Українська мова: Підручник: Ч. 2. – К.:Вища школа, 1993. – 239 с.

3. Караман С.О., Караман О.В., Плющ М.Я., Тихоша В.І., Українська мова. Акдемічний рівень. Профільний рівень. Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. К.: Освіта, 2010.

4. Авраменко О.М., Блажко М.Б. Українська мова та література: Довідник. Завдання в тестовій формі. І частина. К., 2011.