Тема 5. Написання -н- у прикметниках, дієприкметниках, займенниках, прислівниках; -нн- у прикметниках, прислівниках.

Мета: узагальнення й систематизація вивченого про правопис -н- та -нн- у різних частинах мови; удосконалення вміння визначати в словах вказані орфограми, обґрунтування вибору написання відповідними правилами; удосконалення орфографічних навичок, вміння працювати самостійно; розвиток логічного мислення, мовлення, уваги.

Питання для вивчення

1. Написання -н- у прикметниках, дієприкметниках, займенниках, прислівниках.

2. Написання -нн- у прикметниках, прислівниках.

Теоретичний матеріал

У стилістичному плані морфологія використовується, по-перше, при наявності близьких за походженням і функціями явищ та, по-друге, з огляду розподілу морфологічних одиниць за окремими стилями мови, де вони вживаються з різною частотністю. Відповідного стилістичного забарвлення надають словам і висловлюванням деякі префікси.

Правопис -н- і -нн- у прикметниках

Подвоєння відбувається:

1. При збігові двох однакових приголосних на межі кореня і суфікса: докорінний, неписьменний, щоденний, осінній, ранній.

2. У наголошених прикметникових суфіксах -енн-(ий), -анн-(ий), -янн-(ий), що вказують на міру, більшу, ніж звичайна, або на можливість чи неможливість виконання дії: здоровéнний, невблагáнний, страшéнний, незрівня^'нний, незлічéнний.

3. У прикметниках-старослов’янізмах: огнéнний (звичайне: вогняний), благословéнний, блажéнний, свящéнний (звичайне: святий), мерзéнний, окая^´нний.

4. Подвоюється -нн- у прикметниках старанний (хоч старатися), притаманний, захланний.

Подвоєння не відбувається:

1. У прикметникових суфіксах -н-, якщо основа закінчується на будь-який інший звук, крім -н-: захід - західний, принада - принадний.

2. У прикметникових суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру, та в суфіксах -ин-, -ін-: шалений, жаданий, довгожданий, буквений, морквяний, лебединий.

 Правопис -н- і -нн- у дієприкметниках

У суфіксах дієприкметників пишеться тільки одна буква -н-: нескінчений роман, зроблений якісно, визнаний всіма, сказане слово, нездоланий народ, незрівняна поверхня, невпізнана місцевість, недозволена поїздка, не допущений арбітром до змагань, недоторкана особа, неописана знахідка, не пояснений вчителем матеріал, неоцінений товар, неподолана перешкода, сформульована теза, виїжджений кінь, погашений борг, збудований палац, занепокоєні батьки та ін.

Дієприкметники слід відрізняти від прикметників дієприкметникового походження, які мають наголошені суфікси -анн-, -янн-, -енн- і пишуться з -нн-: невблагáнна доля, невпізнáнний край, незбагнéнний вчинок, нездолáнні перешкоди, незрівня^´нний артист, неоцінéнний скарб, непримирéнний ворог, несказáнна краса та ін.

Правопис -н- і -нн- у прислівниках

У прислівниках, утворених від прикметників із основою на -н-, пишуть одну літеру -н-: слухняний — слухняно; несподіваний — несподівано.

У прислівниках, утворених від пасивних дієприкметників, так само пишуть -н-: полегшений — полегшено; вихований — виховано.

У прислівниках, утворених від прикметників із -нн-, пишуть -нн-: сонний — сонно; страшенний — страшенно; несказанний — несказанно.

З -нн- пишуть прислівники зрання, спросоння, попідтинню, навмання, попідвіконню, востаннє.

Практичні завдання

Завдання 1. Прочитайте речення. Поясніть правопис -н- і -нн- у прикметниках і прислівниках.

І. 1. Марево, мов у дзеркалі, відбивалося в тихих заводях сонної річки (А. Шиян). 2. Осінній ночі — туманній і мрячній, надходив кінець (Ю. Смолич). 3. Холодний солоний вітер дмихнув зі сходу (Ю. Яновський). 4. Ліс шумить, красою повен, навіває птицям сни. І гойдається, мов човен, верх столітньої сосни (П. Дорошко). 5. Незліченні скарби століттями лежали незаймані в глибинах землі.

ІІ. 1. Треба хороші справи робити не на замовлення, а щоденно «все життя» (О. Донченко). 2. Поволі, але невпинно підіймалася вгору світла завіса ранку. (П. Колесник). 3. Річка непомітно переходила в озеро (В. Василевська). 4. Море було тихе, безмежне і несказанно красиве.

Задання 2. Поясніть, яка різниця в значенні прикметників журавлиний і журавлинний, горобиний і горобинний? Від яких іменників вони утворені?

Задання 3. Перекладіть на українську мову. Порівняйте правопис -нн- у російській та українській мовах.

1. Разве не прекрасна каждая травинка, наполненная пахучим соком? (К.Паустовський.) 2. В конце января, овеянные первой оттепелью, хорошо пахнут вишневые сады. (М.Шолохов.) Море все в живых белых пятнах, словно бесчисленные стаи птиц опускались на его синюю равнину. (Максим Горький.) 4. Он видел небо, голубое, бездонное. (Б.Полевой.) 5. Возле леса, на горе, дремал с закрытыми ставнями старый деревянный дом. (М.Гоголь )

Домашнє завдання (виконати у зошиті)

Завдання 1. Запишіть слова, розкриваючи дужки, в дві колонки: 1) ті, у яких подвоюється буква -н-; 2) ті, у яких вона не подвоюється.

Бездога(н)ість, лави(н)ий, скаже(н)ий, леви(н)ий, освітле(н)ість, анте(н)ий, годи(н)ик, огне(н)ий, страше(н)ий, вогня(н)ий, олов'я(н)ий, щепле(н)ий, орли(н)ий, лату(н)ий, горохвя(н)ий, однозмі(н)ий, височе(н)ий, адресова(н)ий, електро(н)ий, незбагне(н)ий [якого не можна збагнути], реформе(н)ий, тьмя(н)ий, незнище(н)ість [неможливість знищити щось], умотивова(н)ість, ешело(н)ий, єди(н)ий.

Ключ. З перших букв прочитаєте вислів Лесі Українки.

Завдання 2. Перепишіть, розкриваючи дужки і, де треба, подвоюючи н.

1. Сірі султани пилюки, звихре(н)ої конем, осідали на скоше(н)ій стерні. (Григорій Тютюнник.) 2. В серцях палає ю(н)ості вогонь. (Л.Дмитерко.) 3. Щастя! Воно прийшло, як завжди, нежда(н)о-негада(н)о. (О.Гончар.) 4. Наш рідний край справді благослове(н)ий край. (Леся Українка.) 5. Зоря, і сад, і спів пташиний, і щастя сльози на очах. (В.Сосюра.) 6. Конопля(н)им чадом пахнуть береги. (Григорій Тютюнник.) 7. В моєму серці стільки ще пісень, ще стільки слів несказа(н)их у серці. (В.Сосюра) 8. Історія — це святая святих народу, недоторка(н)а для злодійських рук. (О.Довженко.)

Питання для самоконтролю:

1. У яких випадках пишеться одна буква -н- у прикметниках, дієприкметниках, прислівниках?

2. Коли пишеться дві букви –нн- у прикметниках, дієприкметниках, прислівниках?

Література:

1. Ющук І. П. Практикум з правопису української мови.— 4-те вид.— К.: Освіта, 2000.— 254 с.

2. Бурячок, А. А. Довідник з українського правопису / А. А. Бурячок [та ін.] . – вид. 3-є, випр. і доп . – К. : Рад. школа, 1984 . – 279 с.

3. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова. Модульний курс: навч. посібник – К. : Літера, 2006. – 823 с.