Українська література Методичне забезпечення самостійної роботи студентів і курсу

Назва теми

Сторінка

Тема1: Іван Карпенко-Карий. Історична трагедія „Сава Чалий” – одне з вершинних явищ української драматургії ХІХ ст. Історична основа твору. Сава Чалий як історичний діяч і уособлення трагічної самотності неординарної особистості.

Значення творчості І.Карпенка-Карого, вшанування його пам’яті.

ТЛ: Драма, її особливості. Жанри драматичних творів.

4

Тема 2: Сторінки української поезії 70–90-х рр. ХІХ ст. Новий етап у розвитку української поезії. Провідна роль поетичної творчості І.Франка в літературі цього періоду. Визначальна роль збірки “З вершин і низин” та філософської поеми “Мойсей” в українській літературі.

16

Тема 3: Михайло Коцюбинський. Лірико-психологічна новела “Intermezzo” з жанровими ознаками “поезії в прозі” як невеличкий імпресіоністичний шедевр. Автобіографічна основа твору. Оригінальність жанру, своєрідність композиції, смисл назви. Проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу.

20

Тема 4: Василь Стефаник. Новела “Марія”. Зображення в творі внутрішнього світу матері-патріотки.

25

Тема 5: Володимир Винниченко. Оповідання ”Малорос-європеєць”: сатира на буржуазну, міщанську сутність українського лібералізму.

ТЛ: неореалізм.

28

Тема 6: Поезія 1920–1930 рр. Провідна роль поезії у 1920-ті роки. Потужне ліричне самовираження, емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів. Група київських поетів-неокласиків (М. Зеров, М. Рильський, М. Драй-Хмара, П. Филипович, О. Бургардт). Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша. Загальна характеристика поезії «неокласиків», її особливості.

32

Тема 7: Михайло Семенко. Поет-футурист, сміливий експериментатор, впроваджувач авангардних тенденцій в українській поезії 20-х років. Урбаністичні мотиви, змістова новизна, деструкція класичної форми у поезіях “Бажання”, “Відблиски”, “Місто”, “Запрошення”.

ТЛ: авангард, футуризм.

35

Тема 8: Григорій Косинка (Стрілець). Новела «Мати»: трагедія українського народу у вирі братовбивчої громадянської війни; гуманістичне звучання твору.

ТЛ: поглиблення поняття про імпресіонізм.

40

Тема 9: «Празька школа» поетів (огляд).

«Празька школа» поетів, її представники (Є. Маланюк, Ю. Дараган, Л. Мосендз, О. Ольжич, О. Теліга, О. Лятуринська, О. Стефанович, Ю. Липа, Ю. Клен, Н. Лівицька-Холодна та ін.). Продовження ними модерністських традицій неоромантиків, неокласиків.

45

Тема 10: Тодось Осьмачка. Трагічна доля письменника, умови творчого життяза кордоном. Його спадщина. Повість “Старший боярин” – модерністична оповідь-роздум про Україну і українців у ХХ ст. Автобіографічність, експресивна виражальність стилю, символіка, психологізм, еволюційність характерів у повісті.

48

Тема 11: Олександр Довженко. «Щоденник» – важливий історико-літературний документ епохи. Публіцистичні та філософські роздуми про трагічні сторінки історії України та її сучасності, про трагізм творчої долі митця за тоталітарного режиму, вільний розвиток особистості та національної культури, боротьбу добра і зла, про красу в житті й мистецтві.

Особливості художнього стилю О. Довженка. Значення творчості О. Довженка як основоположника поетичного кіно. Визнання його таланту в світі.

54

Тема 12: Василь Симоненко. «Казка про Дурила» – оригінальний твір про долю українського народу в умовам тоталітарного режиму і пробудження його національні свідомості. Патріотичний пафос твору. Казкові мотиви. Алегоричний зміст його назви. Особливості поетичного стилю В.Симоненка. Місце В.Симоненка в українській літературі.

57

Тема 13: Ірина Жиленко. Стисла розповідь про поетесу. Основні збірки: «Автопортрет у червоному», «Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна», «Ярмарок чудес», «Євангеліє від ластівки» та ін.

Сповідальність, камерність, інтимна філософічність лірики поетеси. Світ жіночої душі. («І світла алея», «Зимовий мотив з візитом пічника», «За золотими вікнами зірок»).

«Шістдесятництво» крізь призму сьогодення і вічних понять честі, чесності, любові.

60

Тема 13: Григір Тютюнник. Порушення гострих морально-етичних проблем у творах, зображення складних родинних сосунків (“Оддавали Катрю”).

Особливості художнього стилю Григора Тютюнника, “суворого реаліста”, “живописця правди” (О.Гончар).

64