13) Будова білків

Білки- високомолекулярні нітрогеновмісні біополімери, мономерами яких є залишки амінокислот. 20 основних амінокислот можуть сполучатися між собою у різних поєднаннях за допомогою особливого типу ковалентного зв’язку.

Прості білки складаються лише з аіноислотних залишків.

14)Рівні просторової організації білків

Встьго їх 4, первинний, вторинний, третинний, четвертинний.

Первинну структуру білків визначає певна послідовність різних типів амінокислотних злишків. Вторинна структура характеризуется тим, що білкова молекула повністю або частково закручуется в спіраль завдяки водневим зв’язкам, які виникають між атомами гідрогену та оксисену. Третинна структура часто нагадує глобулу та існує завдяки дисульфидним та іншим типам зв’язків.

Четвертинна структура виникае шляхом обеднання разом кількох глобул, її забезпечують гідрофобні, електростатичні, водневі, та інші зв’язки

15)Функції булків

Різноманітні білкові молекули в живих організмах здійснюють функції:

– будівельну, або структурну (складові клітинних мембран та

інших структур клітини, хрящів, сухожилків, кісток тощо);

– енергетичну (при повному розщепленні 1 г білків у середньому звільняється 17,2 кДж енергії);

– захисну (імуноглобуліни, інтерферон, лізоцим, участь у процесах зсідання крові);

– сигнальну (білки клітинних мембран здатні «розпізнавати»

специфічні хімічні сполуки або дію різних чинників і певним

чином на них реагувати, забезпечуючи подразливість клітин);

– скорочувальну, або рухову (деякі білки забезпечують здатність клітин, тканин чи цілого організму змінювати форму,

рухатись);

– резервну (деякі білки можуть слугувати запасом поживних

речовин для організму);

– транспортну (дихальні пігменти крові тварин; білки, вбудовані в плазматичну мембрану);

– протистояння занадто низьким або високим температурам

довкілля;

– регуляторну (гормони та нейрогормони);

– каталітичну (ферменти, або ензими, що впливають на швидкість біохімічних реакцій).

Прості ферменти становлять собою білкові молекули, які

складаються лише з амінокислотних залишків. Складні ферменти, крім білкової частини, містять і небілкову – кофактор.

Ферментативна реакція перебігає в 106–1012 разів швидше,

ніж у середовищі без фермент

16)Нуклеїнові кислоти. Типи рнк

Нуклеїнові кислоти – складні високомолекулярні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди. Молекула нуклеотиду

складається із залишків нітратної основи, п’ятивуглецевого моносахариду (пентози) та ортофосфатної кислоти.

Розрізняють два типи нуклеїнових кислот: дезоксирибонуклеїнову (ДНК) і рибонуклеїнові (РНК). До складу ДНК

входить залишок пентози дезоксирибози, до складу РНК –рибози.

Типи РНК. Молекули РНК клітин прокаріотів та еукаріотів скла-

даються з одного ланцюга. Існують три основні типи РНК, які відрізняються за місцем розташування у клітині, розмірами та функціями. Інформаційна, або матрична, РНК (іРНК, або мРНК) ста новить собою копію певної ділянки молекули ДНК. Така молекула переносить спадкову інформацію від ДНК до місця синтезу поліпептидного ланцюга,

а також бере безпосередню участь у його збиранні. Транспортна РНК (тРНК) має найменші розміри серед усіх молекул РНК (складається з 70–90 нуклеотидів). Вона приєднує амінокислоти і транспортує їх до місця синтезу білкових молекул. Там молекула тРНК «впізнає» відповідну ділянку іРНК. Ця ділянка – послідовність з трьох нуклеотидів, яка кодує одну з амінокислот. Таким чином визначається порядок розташування амінокислотних залишків у молекулі білка, що синтезується. Кожну з амінокислот транспортує до місця синтезу білка певна тРНК. У транспорті комплексу «молекула тРНК–залишок амінокислоти» беруть

участь мікротрубочки та мікронитки цитоплазми. Транспортна РНК може мати вторинну структуру, що за формою нага-

дує листок конюшини. Така структура зумовлена тим, що в певних ділянках молекули тРНК (4–7 послідовних ланок) між комплементарними нуклеотидами виникають водневі зв’язки. Біля верхівки «листка» містяться три нуклеотиди, або триплет, який за генетичним кодом відповідає певній амінокислоті. Цей триплет називають антикодоном. Біля основи молекули ДНК є ділянка, до якої завдяки ковалентному зв’язку приєднується відповідна амінокислота (мал. 11.3). Молекула тРНК може утворювати і складнішу конформацію (третинну), що нагадує латинську літеру «L» або

слов’янську «Г» (мал. 11.4).

Рибосомна РНК (рРНК) входить до складу особливих органел клі тини –

рибосом. Разом з білками вона виконує структурну функцію, за безпечуючи

певне просторове розташування іРНК й тРНК під час біо синтезу білкової

молекули. У клітинах еукаріотів рРНК синтезується в ядерці.