7)Водний баланс людини

Водний баланс - це відношення кількості спожитої води до кількості виведеної. Для нормально діяльності організму важливо, щоб прихід води повністю покривав витрати. Вчені підрахували, що частина води (до 1,5 л) ми споживаємо з їжею і напоями, а близько 300 мл утворюється в самому організмі в результаті біохімічних процесів.

Організму людини приносять шкоду як нестача води, так і її надлишок. Надмірне вживання води призводить до розрідження крові, збільшуючи рівень навантаження на серцево-судинну систему, а зменшення концентрації шлункового соку викликає порушення травлення, посилене сечовиділення, що в свою чергу призводить до навантаження на нирки, розвиваючи потовиділення і послаблюючи організм.

8)Різноманітність ліпідів

Ліпі́ди — це група органічних речовин, що входять до складу живих організмів і характеризуються нерозчинністю у воді та розчинністю в неполярних розчинниках, таких як діетилетер, хлороформ та бензен.

Прості(речовини, побудовані зі сполучених між собою залишків жирних кислот наприклад жири та воски) та складні(сполуки, утворені внаслідок взаємодії молекул простих ліпідів з іншими речовинами)

9)Функції ліпідів

-енергетична(у разі повного розщеплення 1 г жирів виділяется 39 кДж енергії)

-Будівельну(входять до складу клітин)

-Резервну(запас речовин)

-захисну(захист внутрішніх органів від ушкоджень)

Регуляторну(ліпідну природу мають стероїдні гормони)

10)Будова і властивості вуглеводів

Вуглеводи — органічні сполуки зі змішаними функціями, що складаються із карбону, оксигену і гідрогену і за хімічною природою є полігідрокси- альдегідами або кетонами (тобто мають кілька гідроксильних груп і одну карбонільну) або перетворюються у них при гідролізі, більшість вуглеводів мають емпіричну формулу Cn(H2O)n, звідки і походить їхня назва («вуглець» + «вода»). Вуглеводи можуть вступати у зв'язок з іншими сполуками. Залежно від кількості мономерів поділяються на мооносахарили, полісахариди та олігосахариди

11)Функції вуглеводів

Енергетична, резервна, будівельна, транспортна і захисна

12)Властивості білків

Здатність віддавати і приєднувати Н + визначають буферні властивості білків; один з найпотужніших буферів-гемоглобін в еритроцитах, що підтримує рН крові на постійному рівні. Є білки розчинні (фібриноген), є нерозчинні, що виконують механічні функції (фиброин, кератин, колаген). Є білки активні в хімічному відношенні (ферменти), є хімічно неактивні, стійкі до впливу різних умов зовнішнього середовища і вкрай нестійкі.

Зовнішні фактори (нагрівання, ультрафіолетове випромінювання, важкі метали та їх солі, зміни рН, радіація, зневоднення)

можуть викликати порушення структурної організації молекули білка. Процес втрати тривимірної конформації, властивою даній молекулі білка, називають денатурацією. Причиною денатурації є розрив зв’язків, що стабілізують певну структуру білка. Зміна просторової конфігурації призводить до зміни властивостей білка і, як наслідок, унеможливлює виконання білком властивих йому біологічних функцій. Якщо денатурація не супроводжується руйнуванням первинної структури, то вона може бути оборотною, в цьому випадку відбувається самовідновлення властивої білку конформації. Такий денатурації піддаються, наприклад, рецепторні білки мембрани. Процес відновлення структури білка після денатурації називається ренатурацією. Якщо відновлення просторової конфігурації білка неможливо, то денатурація називається незворотною.