77) Хемосинтез, організми здатні до хемосинтезу

Хемоси́нтез — це процес синтезу органічних речовин з вуглекислого газу за рахунок енергії окислення аміаку, сірководню і інших речовин, який здійснюється мікроорганізмами в процесі їх життєдіяльності.

Бактерії: нітрифукуючі, залізобактерії, безбарвні сіркобактерії

78) Фотосинтез, фази фотосинтезу

Фотоси́нтез (від грец. φωτο- — світло та грец. σύνθεσις — синтез, сукупність) — процес синтезу органічних сполук з вуглекислого газу та води з використанням енергії світла й за участю фотосинтетичних пігментів (хлорофіл у рослин, хлорофіл, бактеріохлорофіл і бактеріородопсин у бактерій), часто з виділенням кисню як побічного продукту. Це надзвичайно складний процес, що включає довгу послідовність координованих біохімічних реакцій. Він відбувається у вищих рослинах, водоростях, багатьох бактеріях, деяких археях і найпростіших — організмах, відомих разом як фототрофи. Сам процес відіграє важливу роль у кругообігу вуглецю у природі.

дві фази фотосинтезу світлову і темнову

світлову фазу називаемо так тому, що її реакції перебігають лише на світлі в мембранах особливих структур хлоропластів-тилакоїдів.

Процеси темнової фази- можуть перебігати ш за відсутності світла.

79) Значення фотосинтезу для існування біосфери

Найголовніше значення фотосинтезу – це забезпечення енергією всіх живих істот на планеті, включаючи людину. У процесі фотосинтезу в зелених частинах рослин під впливом сонячних променів починає утворюватися кисень і величезна кількість енергії. Дана енергія використовується рослинами для власних потреб тільки частково, а невитрачений потенціал накопичується. Потім рослини йдуть на корм травоїдним тваринам, які отримують за рахунок цього необхідні поживні речовини, без яких їх розвиток буде неможливим. Потім травоїдні тварини стають їжею для хижаків, їм також необхідна енергія, без якої життя просто зупиниться. Значення фотосинтезу криється не тільки у виробництві енергії, але і в захисті озонового шару від руйнування. Учені довго намагалися з’ясувати, як зародилося життя на нашій планеті – і створили досить правдоподібну теорію. Виявилося, що різноманітність живих організмів стало можливим тільки завдяки наявності захисної атмосфери, яка сформувалася за рахунок інтенсивної роботи величезної кількості рослин. Звичайно, при розмірах сучасних лісів і окремих рослин не віриться в таке диво, але древні рослини були гігантської величини.

80)клітина, як інтегрована біологічна система

Клітині як інтегрованій біологічній системі притаманна тісна взаємодія різних структур. В еукаріотичних клітинах є система внутрішньоклітинних мембранах, які поділяють внутрішнє середовище на окремі функціональні ділянки, що забезпечує одночасний перебіг багатьох, часто несумісних, біохімічних процесів.

81) положення клітинної теорії на сучасному етапі розвитку біології

Узагальнення даних, отриманих у наслідок тривалого періоду вивчення клітини, знайшло своє відображення у клітинній теорії.

82) роль хлорофілу в процесі фотосинтезу

Хлорофіл (від греч. Χλωρός, «зелений» і φύλλον, «лист») - зелений пігмент, що обумовлює забарвлення хлоропластів рослин в зелений колір. За його участю здійснюється процес фотосинтезу. За хімічною будовою хлорофілли - магнієві комплекси різних тетрапірролов. Хлорофілли мають порфириновой будова і структурно близькі гему.

Хлорофіл зареєстрований в якості харчової добавки Е140.

83) АТФ та її роль в енергетичних процесах

Аденозинтрифосфат (АТФ) або аденозинтрифосфорна кислота, аденілпірофосфорна кислота — нуклеотид, який містить аденін, рибозу та три фосфатні групи.[1]

У реакціях, що протікають в клітині, АТФ бере участь у вигляді Mg2+-комплексу. АТФ є головним донором енергії, яка використовується безпосередньо, а не є формою запасання енергії.

Молекула АТФ вважається носієм енергії, оскільки її трифосфатний компонент містить два фосфоангідридні зв'язки. При гідролізі АТФ до аденозиндифосфату (АДФ) та ортофосфату або до аденозинмонофостату (АМФ) та пірофосфату виділяється велика кількість енергії. Реакцію взаємодії АТФ з АМФ з утворенням 2 молекул АДФ каталізує аденілаткіназа (інша назва — міокіназа).[2] АТФ бере участь в енергетичному обміні у всіх живих організмах, у процесах росту, руху та відтворення. Зелені рослини використовують світлову енергію для виробництва АТФ у процесі фотосинтезу.

Центральну роль АТФ в обміні енергії у біологічних системах відкрили Фріц Ліпман та Герман Калькар у 1941 році.

АТФ — універсальне джерело енергії для багатьох біохімічних процесів.

Хімічна формула: C10H16N5O13P3