3.1 Проведення модельних експериментів

В курсовій роботі доцільно подати 2-3, а то й 5-6 обчислювальних експериментів, виконаних з програмним забезпеченням моделі.

В ході розробки ПЗ моделі, уточнення її параметрів, таких експериментів виконується чимало. В роботі мають бути подані лише такі, що змістовно відображають те чи інше економічне, економіко-технічне явище. Наприклад, прогнозна модель покаже, що при існуючих параметрах економіки, слід очікувати майже лінійного зростання деякого показника. Це і є результат обчислювального моделювання.

Повідомляючи про результати обчислювального експерименту, необхідно дати економічну інтерпретацію закономірностей, відкритих з допомогою обчислювального експерименту.

Кожне повідомлення про обчислювальний експеримент має коротко повторювати основні ланки наукового пізнання: постановка експерименту, отримання результату, формулювання емпіричного узагальнення, його ширша економічна інтерпретація.

Для ефектного показу досягнутих результатів моделювання доцільно використовувати графічне відображення даних, супроводжуючи їх розгорнутими коментарями.

3.2 Аналіз результатів моделювання і запропоновані рішення щодо використання моделі

В даному підрозділі повинна бути викладена методика та форма представлених результатів моделювання, вибір оптимальних параметрів розрахунків економічної та кількісної оцінки соціальної системи.

Результати моделювання необхідно представити з використанням таблиць та графіків. Слід також визначити покращення якісних характеристик процесу управління відповідним об’єктом і оцінити вплив розробленої моделі на ефективність діяльності органів управління та кінцеві результати. На підставі отриманих результатів можуть надаватися рекомендації, які необхідні, на думку автора, подальші дослідження проблеми, а також пропозиції щодо ефективного використання результатів дослідження. Рекомендації повинні мати конкретний характер.

Заключна частина курсової роботи повинна містити певні узагальнення у вигляді коротких тез, викладення основних висновків, практичних розрахунків та пропозицій, отриманих автором при дослідженні вибраної теми. В цій частині роботи не повинно бути нового матеріалу, що не був висвітлений в основній частині курсової роботи.

Наприкінці текстової частини дають перелік використаних джерел інформації та додатки. Бібліографічні описи наводять у порядку їх згадування в тексті відповідно до діючих стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Додатки можуть містити:

• форми документів;

• проміжні математичні доведення, формули;

• розрахунки;

• графічні схеми;

• довідки (протоколи) впроваджень;

• інструкції та методики;

• опис спроектованих файлів;

• опис розроблених комп’ютерних програм.

Кожний документ, що входить у додатки, має свій порядковий номер і відповідні посилання на нього в тексті.

Рекомендований обсяг курсової роботи (без додатків) складає приблизно 40-50 друкованих сторінок формату А4.

Основна вимога до курсової роботи – її самостійне, творче виконання студентом, який повинен сформулювати власні думки, не допускати повторень, стежити за послідовністю та відсутністю суперечностей між окремими теоретичними положеннями та результатами розрахунків.

Текст курсової роботи висловлюється від третьої особи, власні судження формулюються у вигляді конструкцій „На думку автора ...”, „На наш погляд ...”, „Вважаємо за доцільне ...” тощо. Недопустимим є часткове або повне переписування тексту з підручників, брошур, журнальних статей, переобтяжування роботи цитатами, прикладами, фактами та цифровим матеріалом без відповідного аналізу та висновків.