- •13. Що таке стаціонарна система?
- •14. Чим відрізняються лінійні і нелінійні сак
- •15. Які системи називаються дискретними, безперервними?
- •16. Назвіть основні закони регулювання. Наведіть їх характеристику
- •17.Які режими роботи сак вам відомі?
- •18. Що таке статичний,динамічний,перехідний режими роботи?
- •19.Які сигнали використовують при аналізі сак?
- •20.Що таке перехідна функція системи?
- •30. Запішіть Основні Властивості Перетворення Лапласса
- •29. Запишіть перетворення Лапласа у чому полягає його сутність?
- •31.Для чого використовуют теорему роскладу ?(может не то)
- •32. Яку форму запису диференціальних рівнянь використовуются у так.
- •37. Запишіть перетворення Фурьє. У чому його сутність?
- •38. Що таке комплексна передавальна функція?
- •40. Як будується афчх системи за відомою передавальною функцією
- •49 Вопрос
- •50 Вопрос
- •5 1Вопрос
- •52 Вопрос
31.Для чого використовуют теорему роскладу ?(может не то)
Преобразованием Лапласа свёртки двух оригиналов является произведение изображений этих оригиналов:
L{f(x)∗g(x)}=L{f(x)}⋅L{g(x)}.
32. Яку форму запису диференціальних рівнянь використовуются у так.
При реалізацій системних рівнянь отримують опис процесів в САУ у вигляді лінійних диференціальних рівнянь:
=
Де коефіцієнти ам і вн характеризують статичні і динамічні властивості систем рівняння
,
=W(p)
x(t)
де запис
означає не множення, а дію складного
оператора
на сигнал
.
Інакше кажучи,це
є–
символічний запис диференціального
рівняння.
Для
розв'язання рівнянь використовуються
перетворення Лапласа
В результаті якого операція диференціювання заміняється множенням. А інтегрування діленням зображення на так назіваемий оператор Лапласа S.
33 При
описі САК широко
використовують символічну форму запису
диференціальних рівнянь. Для цього
вводять оператор диференціювання
,
який діє на сигнал
за правилом
запис означає не множення оператора
на
,
а його дію, тобто диференціювання функції
.
Наприклад,
модель об'єкта задана лінійним
диференціальним рівнянням другого
порядку, що пов'язує його вхід
і вихід
:
,
(1)
де
і
–
постійні.
Тепер запишемо похідні сигналів і за часом в операторній формі:
,
,
Підставляючи в рівняння (1), отримаємо:
34 Передавальною функцією за Лапласом W(s) називається відношення зображення вихідної величини до зображення вхідної величини за нульових початкових умов:
(6)
Тоді рівняння (5) можна записати в операційній формі:
Y(s) = W(s)X(s).
35
Розглянемо характер рішення
при різних значеннях коренів
характеристичного рівняння.
1.
Якщо корені дійсні одноразові
2.
Якщо
корені
дійсні кратні
3.
Якщо корені комплексно - зв'язані
одноразові
4.
Нехай коріння комплексно - зв'язані
кратні
Для того щоб
система була стійкою рішення має
задовольняти умові
(3)
Ця
умова виконується, якщо корені
характеристичного рівняння системи
розташовані в лівій півплощині комплексної
площині P.
Для стійкості лінійної
системи необхідно і достатньо, щоб
коріння її характеристичного рівняння
розташовувалися в лівій півплощині
комплексної площині P.
Характеристичне
рівняння системи можна представити у
вигляді:
(4)
Якщо
рівняння містить хоча б один позитивний
корінь, то хоча б один коефіцієнт
характеристичного рівняння буде
негативним. Необхідна, але недостатня
умова стійкості (при n> 2) системи - це
позитивність коефіцієнтів характеристичного
рівняння.
Для знаходження коренів
характеристичного рівняння необхідно
вирішувати алгебраїчні рівняння.
Аналітичне рішення рівнянь 3-го і 4-го
порядку громіздкі, а рівняння вище 4-го
порядку не мають аналітичного рішення.
У
теорії автоматичного керування розроблено
ряд так званих критеріїв стійкості, які
дозволяють, не вирішуючи рівнянь
визначати стійкістьсистем.
36.
37. Запишіть перетворення Фурьє. У чому його сутність?
Преобразование Фурье — операция, сопоставляющая функции вещественной переменной другую функцию вещественной переменной. Эта новая функция описывает коэффициенты («амплитуды») при разложении исходной функции на элементарные составляющие — гармонические колебания с разными частотами.
Преобразование Фурье функции f вещественной переменной является интегральным и задаётся следующей формулой:
f^(ω)=12π−−√∫−∞∞f(x)e−ixωdx.
Разные источники могут давать определения, отличающиеся от приведённого выше выбором коэффициента перед интегралом, а также знака «−» в показателе экспоненты. Но все свойства будут те же, хотя вид некоторых формул может измениться.
