3 Етап Діяльнісно-творчий
Принципи:
суб’єктності,
орієнтації на цінності, свідомості,
самостійності, активності
Поетапна
реалізації педагогічних умов
1 Етап Орієнтовно-адаптивний
2 етап включення
інтелектуальних завдань економічної
спрямованості; проведення
дидактичних та ситуативних ігор
економічної спрямованості (формування
різних способів соціально-економічної
поведінки); систематичне
проведення занять економічної
спрямованості (ознайомлення з різними
формами соціально-економічної поведінки.
3 етап проведення
ситуативних та рольових ігор економічної
спрямованості з метою формування
активного способу поведінки та
формування в дітей особистісних
якостей, необхідних для успішних
соціально-економічних взаємин; систематичне
проведення занять економічної
спрямованості
1 етап включення
системи інтелектуально-творчих завдань
економічного змісту; проведення
дидактичних ігор економічної
спрямованості (створення термінологічної
підтримки); систематичне
проведення занять економічної
спрямованості (збагачення словникового
запасу дітей).
Р
Очікуваний результат сформований та розвинений первинний економічний досвід у дошкільників
Виходячи з особливості дошкільного віку, формами й методами роботи було обрано заняття та творчі завдання, які проводилися на кожному етапі, а також ігри, специфіка впровадження яких описана в педагогічних умовах.
На початку дослідження визначено загальні педагогічні умови, зміст яких уточнювався на кожному етапі. Саме тому в моделі подано зміст роботи з реалізації педагогічних умов впродовж усіх трьох етапів.
Увесь організований процес було спрямовано на одержання конкретного результату, що розкривається в моделі як очікуваний.
Цей процес будувався на дидактичних принципах суб’єктності, доцільності, орієнтації на цінності, свідомості, самостійності, активності, системності, цілісності, інтеграції, послідовності, доступності.
Розгляньмо детальніше принципи організації процесу формування первинного економічного досвіду дітей. Педагогічний принцип суб’єктності потребує такої організації навчально-виховного процесу, що була б спрямована на виховання дітей як активних діячів, які перетворюють навколишнє середовище та самих себе. У дослідженні відбувався перехід від становища об’єкта педагогічного впливу до положення суб’єкта навчання й виховання. Отже, стосунки педагога й вихованців носили характер співпраці, у процесі якої діти припиняли бути лише об’єктами впливу, а ставали учасниками спільної діяльності.
У дослідженні принцип доцільності пронизує всі сторони педагогічної діяльності. Відомо, що людина може спрямовувати свої зусилля на досягнення конкретної мети й реалізацію завдань. Під цією здібністю розуміємо передбачення людиною мети своєї діяльності, її результатів, заплановане проектування власних дій, зміну їх відповідно до конкретних обставин.
Керуючись принципом орієнтації на цінності, ми наповнювали будь-яку діяльність дитини моральним змістом, смислом та значущістю. Отже, формування первинного економічного досвіду розглядається нами через призму формування системи загальнолюдських цінностей та особистісних якостей, необхідних для спілкування з людьми й успішної економічної діяльності.
Принцип свідомості, самостійності та активності орієнтує на використання таких методів навчання, які відкривають дітям можливість бути реальними суб’єктами процесу пізнання: творчі проекти, ігрова діяльність, спостереження тощо. Також у нашій дослідній роботі цей принцип зумовлював організацію процесу формування первинного економічного досвіду в контексті особистісно-орієнтованої парадигми дошкільної освіти.
Реалізація принципу системності, послідовності та цілісності полягала в раціональному плануванні пізнавального матеріалу й дотриманні логічної послідовності під час його подання. Отже, увесь пізнавальний матеріал становив собою цілісну систему елементарних економічних понять.
Принцип доступності полягав у використанні в навчально-виховному процесі економічних понять, доступних для сприйняття старших дошкільників.
У процесі формування первинного економічного досвіду особливого значення набуває розвиток мовлення. Акцент переміщується на змістовну сторону мовлення. Формується пояснювальна форма мовлення (роздум, пояснення, констатація, обмірковування плану розповіді тощо). Засвоєння економічних понять, категорій також тісно пов’язане з рівнем розвитку пам’яті дитини.
Одним з найважливіших досягнень в опануванні рідною мовою у старшому дошкільному віці, за твердженням А. Богуш, є поява “планувальної і регулювальної функції мовлення. Відтепер дітям стає доступним складання розповідей за планом, планування своєї майбутньої мовленнєвої діяльності” [19, с. 114 − 115].
Старший дошкільник учиться оперувати знаннями на рівні узагальнених уявлень, опановує елементарними прийомами розмірковування та умовиводів, опосередкованими формами мислення, різними способами вирішення розумових задач.
Необхідно також ураховувати й особистісні соціально-психологічні можливості дитини. Під цими можливостями розуміємо формування або наявність таких якостей, що допомагають дітям спілкуватися з іншими учасниками соціально-економічної дійсності.
Виходячи з аналізу психолого-фізіологічних особливостей дітей старшого дошкільного віку, можна дійти висновку про сензитивність цього періоду в набутті первинного економічного досвіду за умови правильно організованого процесу економічного виховання.
Безумовно, рівень сформованості первинного економічного досвіду залежить не лише від наявності цілеспрямованого процесу економічного виховання. Сформований первинний економічний досвід є передусім наслідком впливу соціально-економічного оточення. Але для того, щоб дитина була здатна результативно використовувати цей вплив і самостійно збільшувати обсяг власного первинного економічного досвіду, доцільнішою буде наявність спеціально організованого педагогічного процесу, який повинен бути систематичним, послідовним, доступним для сприйняття дітей.
Отже, ураховуючи вищезазначене, робота на всіх етапах повинна будуватися на основі програми поетапного формування первинного економічного досвіду дітей старшого дошкільного віку. Ця програма складається з трьох послідовних етапів, що відповідали трьом етапам запропонованої моделі. Перший етап був орієнтовно-адаптивним, другий – діяльнісно-поведінковим, третій – діяльнісно-творчим.
На початку дослідження було вивчено наявні програми економічного виховання (Л. Дрозденко, Л. Книшова, Е. Курак, О. Меньшикова, О. Попова, Н. Смелянська, Г. Шатова) та виділено основні елементарні економічні поняття, ознайомлення з якими відбувається в дошкільному віці дитини (див. додаток В). Усі поняття умовно розподілені на чотири групи: ключові економічні поняття, що називають процес економічної діяльності, економічне явище, предмет або об’єкт (чек, обмін); поняття економічної діяльності (придбати, обміняти); базові характеристики економічного стану людини (щедра, добра); поняття економічних дій, товарів та послуг (дорогий, сучасний).
Усі зазначені поняття економічної спрямованості об’єднані в чотири блоки: “Потреби й можливості”, “Гроші, ціна, вартість”, “Виробники та ресурси”, “Корисні навички та звички в побуті” [85]. Отже, розроблена програма поетапного формування первинного економічного досвіду дітей складалася з чотирьох блоків (десять послідовних тем), ознайомлення з якими тривало впродовж усіх трьох етапів. Зауважимо, що на кожному наступному етапі отримані знання дітей розширювалися та уточнювалися.
Поетапне ускладнення матеріалу відображено й у тематичному плануванні. Як бачимо з таблиці 2.8, що представлена нижче, загальну тему ми розкладали на три теми, робота над якими тривала впродовж трьох етапів.
Таблиця 2.8