Методичний коментар. За кожний правильно вказаний малюнок дитина отримувала 1 бал і за кожну конкретну повну відповідь – 1 бал (максимальна кількість отриманих балів – 30).

Достатній рівень визначався, якщо дитина отримувала 16 балів і більше; середній рівень присвоювався дитині, якщо вона набирала 13 – 15 балів; низький рівень – 12 балів і менше.

Установлення відповідності (невербальний субтест).

Мета: виявити на невербальному рівні наявність елементарних уявлень з економічної сфери.

Матеріал: 10 пар карток з малюнками (різні фахи людей та атрибути їхньої професійної діяльності: кухар – каструля, шофер – автомобіль, кравчиня – голка, міліціонер – жезл, будівельник – цеглина, художник – фарби, лікар – шприц, продавець – ваги, двірник – мітла, пожежник – пожежна машина).

Процедура виконання. До кожного малюнка дібрати за смислом відповідну пару, наприклад, до спеціальності “повар” – атрибут “каструля”.

Методичний коментар. За кожну правильно зібрану пару дитина отримує 1 бал (максимальна кількість отриманих балів – 10).

Достатній рівень визначався, якщо дитина збирала не менше 9 пар карток та отримувала 9 балів і більше; середній рівень присвоювався дитині, яка набирала 8 балів; низький рівень – 7 балів і менше.

Загальний показник “наявність елементарних уявлень з економічної сфери життя” визначався сумою отриманих балів за два попередні завдання й оцінювався за такою шкалою: достатній рівень визначався, якщо дитина набрала 25 балів і більше; середній рівень – 20 – 24 бали; низький рівень – 19 балів і менше.

Наявність мінімальної економічної лексики визначається за допомогою анкетування дітей та розмови за малюнками економічної спрямованості.

Методика 1.3. Визначення наявності мінімальної економічної лексики

Для визначення наявності мінімальної економічної лексики в пасивному мовленні дітей було проведено їх опитування.

Питальник дітей

1. Що отримують твої батьки за свою працю? (зарплату, гроші) 1б.

2. Як можна назвати людину, у якої багато грошей? (багатий, мільйонер) 1б.

3. Хто керує автобусом? (водій) 1б.

4. Як можна назвати дитину, яка постійно гасить зайве світло та закриває воду? (економна, ощадлива) 1б.

5. Що люди роблять у магазині? (купують, продають) 1б.

6. Як називаються залізні гроші? (монети) 1б.

7. Якщо лялька коштує менше, ніж торт, то як можна назвати ляльку за вартістю? (недорога, дешева) 2б.

8. Хто продає продукти та товари на ринку? (продавець) 1б.

9. Як можна назвати дитину, яка завжди вживає слова: “Добрий день”, “Дякую”, “Вибачте”, “Будь ласка”? (ввічлива, культурна) 1б.

10. Як називається аркуш, на якому вказано кількість витрачених у магазині грошей? (чек) 2б.

11. Якщо ти віддаси мені свій олівець, а я тобі свій фломастер, то що ми з тобою зробили? (обмінялися) 1б.

12. Як називаються гроші, що отримують твої бабуся й дідусь за свою працю в молодості? (пенсія) 1б.

13. Як можна назвати дитину, яка завжди допомагає своїм батькам по господарству? (працелюбна) 1б.

14. Що показує вартість хліба? (ціна, вартість, цінник) 1б.

15. Що необхідно зробити продавцеві, щоб продати рівно один кілограм яблук? (зважити їх) 1б.

16. Як можна назвати дитину, яка завжди миє руки, вдягає чисті речі? (охайна) 1б.

17. Як називаються гроші, які отримують студенти за гарне навчання? (стипендія) 2б.

За кожну відповідь дитина отримує відповідний бал: менш складне питання оцінюється 1 балом, більш складне – 2 балами (максимальна кількість отриманих балів – 20). Достатній рівень визначався, якщо дитина за свої відповіді набирала 11 балів і більше; середній рівень – 9 – 10 балів; низький рівень – 8 балів і менше.

Розповідь за малюнками (вербальний тест).

Мета: виявити наявність мінімальної економічної лексики в активному мовленні дітей.

Матеріал: малюнки економічного змісту (ринок, супермаркет, магазин тощо).

Процедура проведення. Дитині демонструється малюнок і дається завдання: розповісти якомога більше за сюжетом малюнка.

Методичний коментар. За кожне правильне використання економічного поняття дитина отримує 1 бал.

Достатній рівень присвоювався дитині, яка під час відповіді застосувала не менше 6 слів економічної спрямованості; середній рівень визначався, якщо дитина в розмові використала 4 – 5 слів; низький рівень – 3 слова й менше.

Загальний показник “наявність мінімальної економічної лексики в активному та пасивному мовленні” визначався сумою отриманих балів за попередні завдання й оцінювався за такою шкалою: достатній рівень визначався, якщо дитина набрала 16 балів і більше; середній рівень – 12 – 15 балів; низький рівень – 11 балів і менше.

Рівень сформованості економічної досвідченості за когнітивно-мовленнєвим критерієм визначався сумою балів за трьома його показниками й оцінювався за такою шкалою: достатній рівень – 59 балів і більше; середній рівень – 48 – 58 балів; низький рівень – 47 балів і менше.

Методика 2. Оцінка первинного економічного досвіду за операційним критерієм

Операційний аспект первинного економічного досвіду характеризується рівнем розвитку тямущості. Визначення цього критерію можливе, перш за все, через проведення індивідуальних бесід з дітьми та спостереження за їхньою поведінкою в процесі ігрової діяльності.

Для визначення адекватності поведінки дитини в життєвих ситуаціях, пов’язаних з економічними стосунками, і готовності дитини до варіативних дій було проведено спостереження за поведінкою дітей в процесі ігор економічного змісту.

Спостереження за поведінкою в процесі гри.

Мета: виявити рівень розвитку адекватності поведінки в життєвих ситуаціях, пов’язаних з економічними стосунками.

Екзаменатор протягом тижня спостерігає за відповідними показниками дітей у процесі їх гри, фіксуючи в бланку спостереження. Кожного дня дітям пропонуються різні економічні ігри.

Матеріал: бланк спостереження.

Показник “адекватність поведінки в життєвих ситуаціях, пов’язаних з економічними стосунками”, оцінювався за такою шкалою: достатній рівень визначався, якщо дитина набрала 7 балів і більше; середній рівень – 6 балів; низький рівень – 5 балів і менше.

Бланк спостереження

ДНЗ _____________________________________________

Група____________________________________________

Прізвище, ім’я ____________________________________

Повний вік_______________________________________

Дата_____________________________________________

Спостереження за діяльністю дітей у процесі ігор	Ярмарок	Уміння проводити бартер (оцінка попиту й виконання пропозиції)
		Адекватна оцінка обсягу праці та якості продукту
		Уміння вести переговори (ввічливе спілкування)
		Уміння виконувати економічну дію (купувати – продавати)
		Виконання соціально-економічної ролі (водій, продавець тощо)
	Овочевий ринок	Уміння проводити бартер (оцінка попиту й виконання пропозиції)
		Адекватна оцінка обсягу праці та якості продукту
		Уміння вести переговори (ввічливе спілкування)
		Уміння виконувати економічну дію (купувати – продавати)
		Виконання соціально-економічної ролі (водій, продавець тощо)
	Транспорт	Уміння проводити бартер (оцінка попиту й виконання пропозиції)
		Адекватна оцінка обсягу праці та якості продукту
		Уміння вести переговори (ввічливе спілкування)
		Уміння виконувати економічну дію (купувати – продавати)
		Виконання соціально-економічної ролі (водій, продавець тощо)
	Магазин	Уміння проводити бартер (оцінка попиту й виконання пропозиції)
		Адекватна оцінка обсягу праці та якості продукту
		Уміння вести переговори (ввічливе спілкування)
		Уміння виконувати економічну дію (купувати – продавати)
		Виконання соціально-економічної ролі (водій, продавець тощо)

Бесіда за запитаннями.

Мета: виявити рівень розвитку теоретичної готовності дитини до варіативних дій у життєвих ситуаціях вибору.

Матеріал: бланки із запитаннями.