КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Олександрійський педагогічний коледж

імені В.О.Сухомлинського»

Методична розробка

«Збірник матеріалів

З додаткової кваліфікації

«Організатор декоративно – прикладної діяльності»

З предмету

«Методика організації гурткової роботи»

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 5.01010201

«ПОЧАТКОВА ОСВІТА»

м.Олександрія

2014-2015н.р.

Зміст

1. Вступ.

2. Основна мета і завдання гурткової роботи.

3. Матеріально-технічна база гуртків декоративної творчості.

4. Посадова інструкція керівника гуртка.

5. Форми та зміст документації для гурткової роботи.

6. Комплектування складу гуртків декоративної творчості.

7. Форми організації праці в гуртках декоративної творчості.

8. Репродуктивні і проблемно-пошукові методи навчання.

9. Методи творчої діяльності на заняттях гуртка.

10. Система діяльності педагога у підготовці та проведенні заняття.

11. Література.

1. Вступ.

Як показує досвід, для якісної професійної підготовки студента – випускника необхідно не лише обмежуватися його теоретичною підготовкою, але й створювати умови для формування прикладних умінь. При такому підході, безумовно, досягається реалізація поставлених завдань курсу

„ Методика організації гурткової роботи”, що передбачає підготовку студентів до проведення позакласної та позашкільної роботи з декоративно – прикладного мистецтва.

Мета методичної розробки спрямована на оптимізацію підготовки студентів до різних типів занять. Зібраний матеріал включає всі необхідні теоретичні питання курсу, що сприяють формуванню професійних компетентностей майбутнього фахівця.

Методична розробка містить матеріал, що є основою для вивчення курсу «Методика організації гурткової роботи».

Вона має на меті сформувати в стінах навчального закладу творчо активну особистість, з високим рівнем художньої культури , здатну розвивати творчий потенціал дітей, користуючись методикою творчого пошуку.

У лекційному курсі розглядаються найбільш ефективні методи організації позакласної роботи, розкриваються її роль у формуванні естетичних смаків у дітей.

З ряду тем студенти розробляють плани занять складають календарно – тематичні плани , працюють над виготовленням необхідних для занять наочних посібників.

Теоретичне і практичне навчання проводиться одночасно. Вся робота при вивченні курсу направлена на формування в студентів професійних знань і умінь прийомів роботи, необхідних для організації та проведення позакласної та позашкільної роботи з декоративно – прикладного мистецтва серед умов початкових класів.

2. Основна мета і завдання гурткової роботи.

Гурток-найбільш поширена організаційна форма позашкільного навчання учнів.

В нашій сучасній школі позакласна робота займає значне місце. Це стосується всіх навчальних предметів, у тому числі й трудове навчання.

Перед позакласною роботою з трудового навчання стоять такі завдання :

• Розвивати художню творчість;

• Розвивати уявлення про основи сучасного виробництва;

• Закріплювати і поглиблювати знання і вміння, набуті в процесі трудового навчання;

• Розвивати індивідуальні інтереси, нахили, здібності;

Працюючи в різних гуртках, учні навчаються конструювати, розробляти технологічні процеси, виготовляти різноманітні вироби.

Така робота проводиться і безпосередньо на заняттях з трудового навчання, проте в гуртках створюються більш сприятливі умови для виявлення ініціативи учнів. На уроках учитель обмежений часом, змістом і обсягом навчальної програми. Тому, як правило, об’єкти роботи досить прості. Гуртковій роботі учень може за своїм бажанням приділити значно більше часу, тому й об’єкти підбирають складніші. При цьому створюється умови для творчого застосування знань і вмінь.

Досвід показує, що учні працюючи в гуртках, надзвичайно захоплюються, не шкодують часу і здатні створити оригінальні вироби прикладного мистецтва.

Працюючи в гуртках, а також беручи участь в екскурсіях на виробництво і в інших формах позакласної роботи, учні набувають певних знань і вмінь. Ці знання і вміння, пов’язанні з тим, що учні вивчають у процесі трудового навчання, а тому вони поглиблюються і поширюються.

У деяких випадках досягається безпосередня наступність між трудовим навчанням і позакласною роботою. Буває так, що зв'язок між трудовим навчанням і позакласною роботою відбувається більш опосередковано.

Проте позакласну роботу не можна розглядати лише як продовження роботи класної. Позакласна робота може виходити за межі предметів, передбачених навчальним планом школи.

Позакласна робота будується на основі спільних принципів навчання і виховання школярів. Разом з тим при організації різних видів позакласної і позаурочної роботи необхідно врахувати такі специфічні принципи :

• добровільність у виборі учнями тих чи інших форм і конкретного змісту позакласної роботи з урахуванням їх особистих інтересів ;

• масовість позакласної роботи по охопленню учнів ;

• опора на самостійність та ініціативу учнів у створенні гуртків і в проведенні масових позакласних заходів ;

• суспільно-корисна спрямованість і творчий характер різних видів позакласної роботи ;

• підпорядкування всіх позакласних занять загальним завданням навчально-виховної роботи.

Проведення систематичної і цілеспрямованої роботи з декоративно-прикладної діяльності в позаурочний час і розвиток дитячої творчості можливе лише з урахуванням специфіки, кількісного і вікового складу учнів, матеріальної бази, кваліфікації педагогічних кадрів.

Всі організаційні форми позакласної роботи з учнями можна об’єднати в три групи :

• індивідуальна робота учнів;

• групові заняття в гуртках, клубах та інших творчих об’єднаннях за інтересами ;

• масові заходи, до участі в яких залучається велика кількість школярів.

Завдання позакласної роботи з учнями визначаються завданнями всієї навчально-виховної роботи в школі – формування розвиненої творчої особистості.

Людина розвивається духовно й фізично тільки в праці. Без праці вона деградує. Важливим аспектом є формування в учнів почуття самовідповідальності, розуміння необхідності самому піклуватися про себе. Почуття самовідповідальності сприяє розвитку в характері людини таких необхідних для життя і діяльності рис, як підприємливість, ініціативність, творчість.

Важливою складовою всебічно-гармонійного розвитку особистості є естетичне виховання.

Деякі завдання естетичного виховання реалізуються в процесі декоративно-прикладної діяльності.

У процесі естетичного виховання формується естетична свідомість і поведінка школярів.

Естетичний смак – здатність людини правильно оцінювати прекрасне, відокремлювати справді прекрасне від неестетичного.

Естетична поведінка – риси прекрасного у вчинках і діях людини (у ставленні до праці, до суспільства, у формах спілкування з людьми).

Складною є проблема формування сприймання мистецтва. Щоб сприймати новий вид мистецтва, треба мати елементарну теоретичну підготовку. Краще сприймається те, про що є певні знання.

Сформовані естетичні смаки та естетичний ідеал і розвинена здатність оцінювати прекрасне, дають людині змогу зрозуміти суть прекрасного.

В процесі занять учні розвивають мистецькі здібності. Певне виховне значення має як естетика праці учнів і продуктів праці, так і вміння та навички, набуті в процесі праці, що дають змогу особистості творчо виявити себе.