- •1.Романтизм: основні риси, поняття романтичного двосвіття, романтичний герой, жанрова система. Художній маніфест літератури романтизму.
- •2. Особливості німецького романтизму: національна своєрідність, періодизація
- •Творчість е.Т.А. Гофмана.
- •4. Особливості англійського романтизму: національна своєрідність, періодизація
- •5. Творчість Дж.Г.Байрона. Ліро-епічна поема в творчості письменника.
- •6. В.Скотт як поет, романіст і теоретик історичного роману.
- •Жанр історичного роману, його ознаки та особливості
- •Особливості історичного роману в. Скотта
- •Своєрідність історичних романів в. Скотта
- •7. Особливості французького романтизму: національна своєрідність, періодизація.
- •8. Творчість в. Гюго як поета, драматурга і романіста
- •9. Література американського романтизму: національна своєрідність, періодизація
- •Роль ф.Купера у становленні американського роману.
- •Творчий шлях е.По – поета і новеліста
- •13. Класичний (критичний)реалізм: основні риси, реалістичний герой, жанрова система. Маніфести класичного реалізму.
- •14. Творчість Стендаля.
- •Творчий метод Стендаля
- •15. «Людська комедія» о.Де Бальзака: задум, план.
- •16. Художні особливості новелістики п.Меріме
- •17. Національна своєрідність англійського класичного реалізму.
- •18. Творчість ч.Діккенса: соціальний роман, роман виховання.
- •19. Творчість в. Теккера «Ярмарок суєти» як «роман без героя»
- •20. Творчість сестер Бронте
14. Творчість Стендаля.
Творчість Ф.СТЕНДАЛЯ (1783-1842) відкрила новий період не лише у французькій літературі, а й в усій західноєвропейській літературі - період класичного реалізму. Саме він став засновником реалістичного роману, який виник у часи панування романтизму. Його творчість увійшла до скарбниці художніх надбань людства.
Першим досвідом письменника у соціально-психологічному романі став твір "Арманс". У ньому описано історію кохання двох молодих людей - Арманс Зоілової і Октава де Малівера. Суспільний фон цього кохання - життя аристократичного салону маркізи де Бонніве в Сен-Жерменському передмісті Парижа часів Реставрації, з яким пов'язані герої родинними зв'язками. Октав належав до аристократичного середовища від народження, Арманс - бідна родичка маркізи де Бонніве, росіянка за походженням.
Зображення самого кохання героїв представлене у складному процесі - від перших туманних почуттів до трагічного фіналу. Тут Стендаль-реаліст вперше по-художньому виконав науково обґрунтований ним раніше "математичний" точний аналіз "людського серця" з урахуванням усіх об'єктивних факторів, які визначили природу особистості й долю героїв.
На першому романі письменника ще лежав штамп своєрідного художнього експерименту. Проте він завідчив, що письменник знайшов свій шлях у літературі, свій жанр і стиль психолога-аналітика.
Останнім шедевром Стендаля став роман "Пармський монастир" (1839). Основою для його створення послужив давній рукопис, у якому розповідалося про скандальні походеньки папи римського Павла III Фарнезе. Зберігаючи лише загальну схожість з документальним джерелом, ця книга стала яскравим прикладом творчої самобутності й майстерності письменника-реаліста.
Свій твір автор присвятив Італії, яка полонила його ще в роки юнацтва. Можливо, саме тому роман був створений у грандіозно короткі строки - лише за 53 дні.
Книга "Пармський монастир" стала виявом зрілої майстерності творця соціально-психологічного роману у сфері реалістичного відтворення самого процесу супротивного життя людського серця.
Специфічні особливості роману:
o динаміка сюжету і внутрішня дія;
o сюжетні колізії виникають у світі сильних і яскравих почуттів головних героїв;
o посилення епічного, "фрескового", начала;
o гостро-сатиричний, гротескний стиль;
o відчутні риси авантюрно-пригодницького роману.
Творчий метод Стендаля
o використав прозорий і простий стиль;
o застосував точний метод у сфері психології;
o показав, що психіка героїв завжди визначена сукупністю соціальних умов, у яких вони жили і діяли;
o розкривав образ "зсередини";
o створив мемуарно-однострижневу композицію, яка дозволила сконцентрувати увагу не стільки на подіях, скільки на переживаннях;
o здійснив гнучкість переходів від епізодів до внутрішнього монологу, від діалогу до авторського коментаря;
o визнавав матерію єдиною основою Всесвіту, досвід і відчуття - єдиним джерелом пізнання;
o цінував силу логіки, могутність розуму;
o дотримувався ідеї природного прагнення людини до свободи і щастя. Він був переконаний, що люди народжуються для щастя.
