- •Міжнародні фінанси
- •Призначення (функції) міжнародних фінансів.
- •Суб'єкти міжнародних фінансових відносин та їх характеристика.
- •Фінанси транснаціональних корпорацій. Розвиток міжнародних фінансів.
- •Класифікація фінансових операцій.
- •Міжнародне фінансове право.
- •Принципи та форми реалізації міжнародної фінансової політики.
- •Сутність глобалізації. Чинники глобалізації світових фінансів.
- •Складові валютних систем.
- •Валюта. Валютні цінності. Конвертованість валют. Паритет валют, його форми.
- •Купівельна спроможність валюти. Ціна (курс) валюти.
- •Кон'юнктурні та структурні чинники, що обумовлюють коливання валютних курсів. Інфляція та валютний курс. Валютний кошик.
- •Міжнародні розрахункові грошові одиниці (мрго), їх призначення та види. Сдр (спеціальні права запозичення). Екю (європейська валютна одиниця). Євро (європейська розрахункова одиниця).
- •Валютні резерви. Стабілізаційні валютні фонди.
- •Види валютних систем. Національні валютні системи. Регіональні валютні системи. Світова валютна система.
- •Система золотого стандарту. Бреттон-Вудська валютна система. Ямайська валютна система. Європейська валютна система.
- •Золотий монометалізм
- •Бреттон-вудська валютна система
- •Ямайська валютна система
- •Європейська валютна система
- •Організаційні засади функціонування світового фінансового ринку.
- •Фінансові посередники.
- •Валютні ринки та їх види.
- •Валютна біржа. Поняття та види валютних позицій.
- •Види валютних операцій. Ринок «спот». Касові (поточні) операції.
- •Термінові операції. Ринок форвардних операцій. Ринок ф'ючерсних операцій. Валютні опціони. Валютні операції «своп».
- •Прямі іноземні інвестиції та їх якісна характеристика.
- •Поняття міжнародних портфельних інвестицій. Види портфельних інвестицій.
- •Теорії портфельного інвестування.
- •Модель оптимального портфеля та теорія Марковіца.
- •Однофакторна модель ринку капіталів Шарпа.
- •Модель оцінки капітальних активів.
- •Багатокраїнна модель Солніка.
- •Теорія арбітражного ціноутворення.
- •Фінансування у формі єврокредитів та єврооблігацій.
- •Фінансування за допомогою емісії акцій.
- •Фінансування у формі іноземних банківських кредитів.
- •Фінансування в місцевій валюті від банківських установ.
- •Банківські строкові позики.
- •Кредитні лінії. Револьверні кредитні угоди.
- •Банківські овердрафти.
- •Євровалютні інструменти короткострокового фінансування. Євроноти. Єврокомерційні папери.
- •Захист інвестицій. Двосторонні інвестиційні угоди.
- •Класифікація міжнародних фінансових організацій.
- •Міжнародний валютний фонд та передумови його заснування. Мета та функції мвф. Організаційна структура Фонду та його керівні органи. Специфіка кредитів мвф.
- •Банк міжнародних розрахунків. Статус та капітал Банку. Органи управління банком. Завдання, функції та операції бмр.
- •Організаційні засади міжнародних розрахунків.
- •Валютні та фінансові умови зовнішньоекономічних угод. Валюта ціни та валюта платежу. Захисні застереження. Умови платежу. Засоби платежу.
- •Форми міжнародних розрахунків та обставини, що обумовлюють їх вибір.
- •Розрахунки векселями.
- •Розрахунки чеками. Інкасо. Документарний акредитив. Банківський переказ.
- •Необхідні умови ефективного функціонування платіжних систем.
- •Система target як невід’ємна частина європейського Економічного та валютного союзу.
- •Основні принципи функціонування бельгійської платіжної системи ellips.
- •Інтернет-банкінг. Електронні платіжні системи.
- •Інтернет-трейдинг. Інтернет - страхування. Використання інтернету у сфері управління фінансовими ризиками.
- •Поняття та умови формування світових фінансових центрів.
- •Фінансові центри розвинених країн: Лондон, Нью-Йорк, Токіо, Париж.
- •Фінансові центри країн, що розвиваються: Сінгапур, Гонконг.
- •Офшорні фінансові центри. Переваги офшорів та вимоги до офшорних центрів. Умови діяльності в офшорних центрах.
Необхідні умови ефективного функціонування платіжних систем.
Платіжні системи, як засіб переміщення коштів між банками, мають вирішальне значення для ефективного функціонування світової фінансової системи. Тому однією з необхідних умов ефективного функціонування світової фінансової системи є стабільність міжнародних ПС.
Платіжні системи можуть наражатися на цілу низку ризиків, серед яких:
- кредитний — ризик невиконання учасником ПС своїх фінансових зобов'язань;
- ліквідності - нестача коштів в учасника ПС загрожує виконанню його фінансових зобов'язань у встановлений термін, але у майбутньому вони можуть бути виконані;
- правовий - недосконала та нестабільна правова база може спричинити або загострити кредитний ризик або ризик ліквідності;
- операційний — технічні збої та помилки можуть підвищити кредитний ризик або ризик ліквідності;
- системний - внаслідок неспроможності одного з учасників ПС виконати свої зобов'язання або внаслідок кризової ситуації у самій системі інші її учасники також не зможуть виконати свої зобов'язання, що призведе до поширення кризи ліквідності та загрози стабільності фінансової системи в цілому.
Протягом останніх років були запроваджені міжнародні стандарти створення та функціонування ПС, спрямовані на забезпечення економічної стабільності. Вагомий внесок тут належить Комітету з платіжних та розрахункових систем (Committee on Payment and Settlement Systems — CPSS) центральних банків країн "Групи 10", робоча група якого у травні 1998 р. визначила основоположні принципи функціонування ПС.
Головні положення звіту можна звести до таких:
Необхідною передумовою безпечної взаємодії учасників ПС є наявність обгрунтованої правової бази в усіх відповідних юрисдикціях -законодавча база стосовно банківського сектора, укладання договорів, здійснення платежів, дебіторсько-кредиторських взаємовідносин тощо.
Правила та процедури ПС мають бути прозорими, аби її учасники краще розуміли причини виникнення та наслідки кожного з фінансових ризиків, що, своєю чергою, має забезпечити їх уникнення.
Для управління кредитним ризиком і ризиком ліквідності та їхнього обмеження ПС мають чітко визначати необхідні правила та процедури щодо відповідних обов'язків системного оператора та учасників ПС. Такі правила та процедури передбачають відповідальність за управління ризиками та їх обмеження і повинні гарантувати, що всі учасники матимуть як стимули, так і можливості для управління та обмеження кожного з породжених ними ризиків. Існують аналітичні й операційні методи управління ризиками. До аналітичних належать поточний моніторинг та аналіз кредитного ризику й ризику ліквідності, спричинених учасниками ПС. До операційних — установлення учасниками ПС лімітів овердрафту або введення вимог переднього покриття чи внесення заставного забезпечення, а також управління чергою трансакцій тощо.
ПС має забезпечувати остаточний розрахунок на день валютування, найкраще - протягом дня. За проміжок часу між прийняттям системою платежів та остаточним розрахунком учасники можуть зазнати кредитного ризику або ризику ліквідності Цей принцип спонукає до прискорення розрахунку у визначену дату валютування і не перешкоджає завчасному прийманню системою платежу.
ПС багатостороннього взаємозаліку має забезпечувати своєчасне завершення щоденних розрахунків у разі неплатоспроможності учасника з найбільшими зобов'язаннями. У такому випадку посилюється загроза браку ліквідності й для інших учасників ПС. Тому один зі "стандартів Ламфалуссі" передбачає здатність ПС витримати неплатоспроможність учасника з найбільшою чистою дебіторською позицією. Практика функціонування ПС свідчить, що можливий одночасний крах кількох учасників із великими чистими дебетовими позиціями.
У більшості ПС зобов'язання учасників виконуються шляхом взаємного переказу активів. Найпоширеніший та найнебезпечніший вид цих активів - залишок на рахунку центрального банку, що становить вимогу до центрального банку. Якщо розрахункові активи є вимогами до інших кредитних установ, які можуть спричиняти кредитні ризики, ПС наражається на кризу довіри, що, у свою чергу породжує системний ризик. Рахунки в центральному банку є у цьому сенсі найбезпечнішими розрахунковими активами саме завдяки відсутності кредитного ризику.
ПС має гарантувати високий рівень безпеки й операційної надійності та мати механізми швидкого аналізу нестандартних ситуацій для своєчасного завершення щоденної обробки платежів. Для цього вона повинна відповідати визнаним стандартам безпеки, адекватним вартості операцій, підтримувати високий рівень своєї операційної стійкості, що досягається завдяки не лише висококласному технічному обладнанню, програмному забезпеченню, а й кваліфікованому персоналу.
ПС мають забезпечувати зручний для користувачів та економічно ефективний спосіб виконання платежів. Тому завдання розробників та операторів ПС - підтримувати задану якість послуг з урахуванням функціональності, безпеки, ефективності за мінімальної вартості ресурсів. Ліквідність системи - чи не найважливіша умова її безперервного функціонування. Отримувачі віддають перевагу щоденним розрахункам, бажаючи отримати кошти, які можна використати негайно. Однак відправники прагнуть уникнути витрат, пов'язаних зі збільшенням обсягу ліквідності, необхідної на початку робочого дня. Якщо система має неадекватний механізм обслуговування внутрішньоденної ліквідності, вона наражається на ризик повільного обороту або зупинки, коли кожен з учасників очікує, що інший заплатить першим.' Для забезпечення ефективності необхідно стимулювати учасників до негайної оплати. Особливо важливою є підтримка внутрішньоденної ліквідності для систем розрахунків у режимі реального часу, рішення про яку ухвалює центральний банк країни. Технологічні та функціональні процедури, які забезпечують платіжний сервіс, мають відповідати всім видам послуг, необхідних користувачам, враховуючи при цьому рівень економічного розвитку відповідного ринку. Таким чином,, структура платіжної системи має бути адаптованою до географи країни, її телекомунікаційної, транспортної та банківської інфраструктури здатною адекватно реагувати на мінливі умови внутрішнього та міжнародного платіжного сервісу.
ПС має передбачати об'єктивні та прозорі критерії членства, що сприяє ефективному та дешевому платіжному сервісу. Процедура ж виходу учасника із системи на його власну вимогу або за рішенням системного оператора має бути чітко визначена.
Оскільки потенційно ПС може впливати на фінансово-економічний розвиток країни, вона потребує ефективного, підзвітного та прозорого управління, незалежно від того, хто його здійснює — центральний банк чи приватний сектор.
