
- •Міжнародні фінанси
- •Призначення (функції) міжнародних фінансів.
- •Суб'єкти міжнародних фінансових відносин та їх характеристика.
- •Фінанси транснаціональних корпорацій. Розвиток міжнародних фінансів.
- •Класифікація фінансових операцій.
- •Міжнародне фінансове право.
- •Принципи та форми реалізації міжнародної фінансової політики.
- •Сутність глобалізації. Чинники глобалізації світових фінансів.
- •Складові валютних систем.
- •Валюта. Валютні цінності. Конвертованість валют. Паритет валют, його форми.
- •Купівельна спроможність валюти. Ціна (курс) валюти.
- •Кон'юнктурні та структурні чинники, що обумовлюють коливання валютних курсів. Інфляція та валютний курс. Валютний кошик.
- •Міжнародні розрахункові грошові одиниці (мрго), їх призначення та види. Сдр (спеціальні права запозичення). Екю (європейська валютна одиниця). Євро (європейська розрахункова одиниця).
- •Валютні резерви. Стабілізаційні валютні фонди.
- •Види валютних систем. Національні валютні системи. Регіональні валютні системи. Світова валютна система.
- •Система золотого стандарту. Бреттон-Вудська валютна система. Ямайська валютна система. Європейська валютна система.
- •Золотий монометалізм
- •Бреттон-вудська валютна система
- •Ямайська валютна система
- •Європейська валютна система
- •Організаційні засади функціонування світового фінансового ринку.
- •Фінансові посередники.
- •Валютні ринки та їх види.
- •Валютна біржа. Поняття та види валютних позицій.
- •Види валютних операцій. Ринок «спот». Касові (поточні) операції.
- •Термінові операції. Ринок форвардних операцій. Ринок ф'ючерсних операцій. Валютні опціони. Валютні операції «своп».
- •Прямі іноземні інвестиції та їх якісна характеристика.
- •Поняття міжнародних портфельних інвестицій. Види портфельних інвестицій.
- •Теорії портфельного інвестування.
- •Модель оптимального портфеля та теорія Марковіца.
- •Однофакторна модель ринку капіталів Шарпа.
- •Модель оцінки капітальних активів.
- •Багатокраїнна модель Солніка.
- •Теорія арбітражного ціноутворення.
- •Фінансування у формі єврокредитів та єврооблігацій.
- •Фінансування за допомогою емісії акцій.
- •Фінансування у формі іноземних банківських кредитів.
- •Фінансування в місцевій валюті від банківських установ.
- •Банківські строкові позики.
- •Кредитні лінії. Револьверні кредитні угоди.
- •Банківські овердрафти.
- •Євровалютні інструменти короткострокового фінансування. Євроноти. Єврокомерційні папери.
- •Захист інвестицій. Двосторонні інвестиційні угоди.
- •Класифікація міжнародних фінансових організацій.
- •Міжнародний валютний фонд та передумови його заснування. Мета та функції мвф. Організаційна структура Фонду та його керівні органи. Специфіка кредитів мвф.
- •Банк міжнародних розрахунків. Статус та капітал Банку. Органи управління банком. Завдання, функції та операції бмр.
- •Організаційні засади міжнародних розрахунків.
- •Валютні та фінансові умови зовнішньоекономічних угод. Валюта ціни та валюта платежу. Захисні застереження. Умови платежу. Засоби платежу.
- •Форми міжнародних розрахунків та обставини, що обумовлюють їх вибір.
- •Розрахунки векселями.
- •Розрахунки чеками. Інкасо. Документарний акредитив. Банківський переказ.
- •Необхідні умови ефективного функціонування платіжних систем.
- •Система target як невід’ємна частина європейського Економічного та валютного союзу.
- •Основні принципи функціонування бельгійської платіжної системи ellips.
- •Інтернет-банкінг. Електронні платіжні системи.
- •Інтернет-трейдинг. Інтернет - страхування. Використання інтернету у сфері управління фінансовими ризиками.
- •Поняття та умови формування світових фінансових центрів.
- •Фінансові центри розвинених країн: Лондон, Нью-Йорк, Токіо, Париж.
- •Фінансові центри країн, що розвиваються: Сінгапур, Гонконг.
- •Офшорні фінансові центри. Переваги офшорів та вимоги до офшорних центрів. Умови діяльності в офшорних центрах.
Розрахунки векселями.
Вексель — це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання терміну певну суму грошей власникові векселя (векселедержателю). Іншими словами: вексель - це цінний папір, який є засобом оформлення кредиту, що надається в товарній формі продавцями покупцям шляхом відтермінування оплати за продані товари.
Вексель допомагає прискорити реалізацію товарів і збільшує швидкість руху обігових коштів. Вексель - це вид кредитних грошей.
Векселі бувають двох видів:
звичайний, простий (соло-вексель);
переказний (тратта).
Простий вексель - це свідоцтво, що містить у собі письмове безумовне зобов'язання боржника сплатити визначену суму грошей своєму кредитору. Соло-вексель векселедавець може передати іншій особі з допомогою спеціального напису - індосаменту, передавального напису на векселі або на іншому цінному папері, що засвідчує перехід прав за цим документом до іншої особи.
Переказний вексель (тратта) - це документ, що містить письмову вказівку векселедержателя (трасан-та) особі, на яку виставлений вексель, - платнику (трасату) сплатити визначену суму грошей пред'явнику векселя або особі, вказаній у векселі (ремітенту), через визначений термін або за вимогою. Переказний вексель (тратту) виписує і підписує кредитор (трасант). Вексель є наказом боржникові (трасату) про сплату у визначений термін певної суми третій особі (див. Табл. 3.11).
Вексель, у якому відсутній будь-який із вказаних реквізитів, не має сили.
Операції з векселями проводять на підставі угод з клієнтами, що укладені в письмовій формі. Розрахункові операції можуть здійснюватися без угод (договорів) з використанням лише первинних документів (реєстрів, актів тощо).
Загальні правила документального оформлення вексельних операцій можна коротко охарактеризувати так:
підписи на векселі від імені банку здійснюють керівник та головний бухгалтер, підписи завіряються печаткою;
необхідно складати первинні документи за операціями (реєстри, розписки, повідомлення, доручення, заяви тощо);
необхідно складати реєстри аналітичного обліку (журнали, відомості, картки), для хронологічного обліку відкривати щороку журнали в розрізі операцій.
Розрахункові операції банків з векселями поділяються на: операції з оформлення заборгованості векселями та суто розрахункові вексельні операції.
До операцій з оформлення векселями кредиторської заборгованості банку належать:
акцептація переказних векселів банками, виданих на банк його кредитором;
видача простих векселів банком своєму кредиторові.
До операцій з оформлення векселями дебіторської заборгованості перед банком належать:
видача банком переказних векселів на боржника банку і акцептація векселів боржником;
видача боржником банку простих векселів на користь банку.
Борг може бути оформлений векселями як повністю, так і частково, на номінальну суму векселя можуть також нараховуватися проценти згідно з чинним законодавством про вексельний обіг.
Приймання або передавання банком оформлених векселів здійснюють з використанням реєстрів і реєстрації у відповідному журналі.
Відшкодування коштів за виставленим банком векселем можна одержати такими способами:
оплатою векселя платником чи авалістом;
врахуванням векселя в іншому банку;
продажем векселя;
зарахуванням коштів для погашення власних зобов'язань банку.
Суто розрахункові вексельні операції банків включають:
здійснення вексельних платежів на користь кредитора банку;
здійснення вексельних платежів боржником на користь банку.
До комісійних операцій з векселями слід зарахувати:
інкасування векселів;
оплата векселів, де банк виступає особливим платником - доміциліатом.
При інкасуванні векселів банк не зазнає ризику, а лише приймає доручення клієнта одержати при настанні терміну належний за векселем платіж і передати цю суму власникові векселя. Роль банку зводиться до точних виконань вказівок клієнта.
Банки одержують значний дохід у формі комісійних як за операцію, так і відшкодування витрат на здійснення платежу в іншому місці.
Власникам векселів ця операція також приносить вигоду, тому що вони звільняються від контролю за термінами платежу.
Переказний вексель виписує і підписує боржник постачальника (трасант). Вексель є наказом боржникові (трасату) про сплату у визначений термін певної суми третій особі, у нашому прикладі - фірмі постачальнику-ремітентові. Фірма-трасант відправляє фірмі-трасату разом з товаром виставлений на неї вексель.
Трасат повинен акцептувати (підписати) вексель. Підписавши вексель, платник-трасат тим самим зобов'язується своєчасно сплатити свій борг. Акцептований вексель пересилається фірмі-трасанту.
Фірма-трасант переказує вексель фірмі-ремітенту. Це значить, що в кінцевому підсумку фірма-платник повинна заплатити згідно з векселем фірмі постачальнику, обходячи безпосередньо свого кредитора - фірму-трасанта.
Власник векселя-ремітент замість грошей використовує вексель протягом строку його дії для погашення власних боргових зобов'язань. Наприклад, фірма-ремітент заборгувала фірмі-індосату. На зворотному боці векселя оформляється індосамент фірми-ремітента про передачу прав за векселем до фірми-індосата. Фірма-індосат може подати вексель своїм кредиторам і т. д.
Фірма-ремітент (або індосат) - власник переказного векселя повинна подати вексель у визначений строк до оплати і, у разі платежу, вексель погашається, виключається з подальшого обігу.