19. Валютна бір­жа. Поняття та види валютних позицій.

Валютна біржа — установа, в якій на підставі чинного законодавства здійснюється регулярна й упорядкована торгівля іноземною валютою відповідно до попиту і пропозиції.

Члени валютної біржі — комерційні банки (які отримали ліцензію від центрального банку на проведення валютних операцій), інші фінансові інститути, що мають право на здійснення валютних операцій.

Основні види операцій, які здійснюють на валютній біржі:

1) укладання угод з членами біржі на купівлю чи продаж іноземної валюти відповідно до ринкового курсу (встановлюється на основі купівельної сили валют і коливань попиту та пропозиції);

2) визначення ринкових курсів іноземних валют;

3) здійснення розрахунків у національній та іноземній валюті відповідно до укладених на біржі угод;

4) проведення операцій центрального банку щодо підтримки ринкового курсу національної валюти, в т. ч. через валютну інтервенцію (значний цілеспрямований разовий вплив центрального банку на валютний ринок і валютний курс).

У процесі торгівлі валютою в учасників валютного ринку виникають та змінюються вимоги та зобов'язання в різних валютах.

Співвідношення вимог та зобов'язань з тієї чи іншої валюти в оператора валютного ринку створює його валютну позицію.

Валютна позиція може бути:

1) закритою — передбачає збіг (дорівнювання) вимог та зобов'язань у певній валюті;

2) відкритою — незбіг.

Відкрита валютна позиція, своєю чергою, може бути:

• довгою — вимоги щодо певної придбаної валюти перевищують зобов'язання з проданої тієї самої валюти;

• короткою — показує, що зобов'язання в певній валюті перевищують вимоги;

• овернайт-позицією — це позиція, що залишається відкритою до наступного дня.

Саме наявність відкритої позиції передбачає, що оператор валютного ринку в умовах плаваючих валютних курсів несе валютний ризик.

Для покриття можливих збитків в умовах овернайт-позиції дружньому банку видаються лімітовані, або стоп-лос-доручення. Вони складаються у письмовій формі, щоб банк-реципієнт міг використати його як заявку на виконання за досягнення ринком певного курсу. Наприклад, банк не бажає, щоб його потенційні збитки перевищували певну межу, і курс продажу має бути не нижчим за певний рівень.

Письмове доручення містить такі дані: купівля/продаж, валюта — предмет торгівлі, валюта котирування, визначений курс, дата валютування, спосіб платежу, строк дії доручення, умови передачі на інші ринки.

20. Види валютних операцій. Ринок «спот». Касові (поточні) операції.

Валютні операції є конкретною формою прояву валютних відносин у народногосподарській практиці. Валютні операції – це операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності (за винятком операцій, що здійснюються між резидентами в національній валюті); це операції, пов’язані з використанням валютних цінностей як засобу платежу в міжнародному обігу; це операції, пов’язані з ввезенням, переказуванням та пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей. Як правило, виділяють: поточні валютні операції (перекази іноземної валюти, отримання і надання фінансових кредитів на строк не більше 180 днів, переказування процентів, дивідендів та інших доходів за вкладами, інвестиціями тощо) і валютні операції, пов’язані з рухом капіталу (прямі інвестиції, портфельні інв., придбання цінних паперів, надання і отримання фін. кредитів на строк понад 180 днів тощо).

У вузькому розумінні валютні операції розглядаються як вид банківської діяльності з купівлі-продажу іноземної валюти.

Види валютних операцій:

• операції з негайною поставкою (спот) при купівлі валюта повинна бути поставлена терміново (протягом 2 робочих днів);

• термінові операції (операції форвард) – операції про купівлю чи продаж фіксованої кількості валюти на певну дату в майбутньому по раніше обговореному (терміновому) валютному курсу;

• валютний опціон – це право на купівлю-продаж іноземної валюти в межах визначеного часу в майбутньому за фіксованою ціною, яку називають ціною використання опціону власником;

• операція ф’ючерс – це угода про купівлю або продаж конкретної кількості певної іноземної валюти за встановленою ціною у визнач час;

• операція SWАP;

Валютний арбітраж – операція, що поєднує купівлю або продаж валюти з наступною контругодою для отримання прибутку на різниці курсу. Виділяють:

• просторовий арбітраж (курсова різниця на різних валютних ринках);

• терміновий арбітраж (курсова різниця за певний період);

• простий арбітраж (з двома валютами);

• складний арбітраж (з більше двох валют);

• конверсійний арбітраж , якщо для імпорту (напр.)

• спекулятивний.

Як правило сучасні валютні операції є складним і композитивними, інтегративними, коли поєднуються не тільки чисто валютні відносини, але і кредитні, депозитні, страхові, фондові і т д.

Сучасні валютні операції завдяки новітнім комунікаційним засобам вже не мають ні конкретного місця проведення, ні конкретних органів регламентування, ні часових обмежень ( цей ринок працює цілодобово).

Спот-ринок — це ринок негайної поставки валюти. Найбільш частими є угоди з терміном розрахунку через два робочі дні після дня її укладення за курсом, зафіксованим в угоді.

Валютна операція спот — це операція, у процесі якої дві сторони обмінюються двома різними валютами за погодженим обмінним курсом з розрахунком через два робочі дні.

Головним атрибутом спотового ринку є валютний курс — ціна однієї валюти виражена в одиницях іншої валюти. Курс спот являє собою втілення поточного співвідношення ринкового попиту та пропозиції. Залежно від швидкості зміни рівнів попиту та пропозиції відбуваються відповідні зміни поточного курсу. У технічному сенсі зміна курсу за певний проміжок часу може бути зображена як набір поновлюваних котирувань (тіків) учасників валютного ринку. На світовому міжбанківському валютному ринку в години найбільшої активності середня частота змін котирувань (курсів) сягає 50—60 разів за хвилину, тобто кожної секунди може з’являтися новий курс.

Звичаї спот-ринку:

• здійснення платежів протягом двох робочих банківських днів без нарахування процентної ставки на суму поставленої вартості;

• операції здійснюються переважно на базі комп’ютерної торгівлі з підтвердженням електронними повідомленнями (авізо) протягом наступного робочого дня;

• існування твердих валютних курсів: якщо дилер великого банку цікавиться котируванням іншого банку, повідомлені йому валютні курси є обов’язковими для виконання операції з купівлі-продажу валюти.

Ці звичаї не зафіксовано в спеціальних міжнародних конвенціях, але їх точно дотримуються всі учасники цього ринку.

Касові операції полягають у купівлі-продажу валюти на умовах поставки її не пізніше другого робочого дня з дня укладання угоди за курсом, узгодженим у момент її підписання. Такі угоди можуть передбачати поставку валюти в той же день, на наступний робочий день, проте найчастіше - на другий робочий день. Ця остання угода називається "спот", а касові операції на цій умові - "операції спот". Операції спот дають можливість їх учасникам оперативно задовольнити свої потреби у валюті на вигідних умовах.

Учасники касових операцій мають можливість:

• терміново одержати валюту для погашення своїх зовнішньоекономічних зобов'язань;

• уникнути втрат від зміни валютних курсів: імпортер негайною купівлею інвалюти страхує себе від можливих втрат унаслідок підвищення її курсу, а експортер негайним продажем інвалюти страхується від втрат, пов'язаних з падінням її курсу;

• оперативно диверсифікувати свої валютні запаси, а банкам - ще й оперативно відрегулювати свою валютну позицію.