- •Міжнародні фінанси
- •Призначення (функції) міжнародних фінансів.
- •Суб'єкти міжнародних фінансових відносин та їх характеристика.
- •Фінанси транснаціональних корпорацій. Розвиток міжнародних фінансів.
- •Класифікація фінансових операцій.
- •Міжнародне фінансове право.
- •Принципи та форми реалізації міжнародної фінансової політики.
- •Сутність глобалізації. Чинники глобалізації світових фінансів.
- •Складові валютних систем.
- •Валюта. Валютні цінності. Конвертованість валют. Паритет валют, його форми.
- •Купівельна спроможність валюти. Ціна (курс) валюти.
- •Кон'юнктурні та структурні чинники, що обумовлюють коливання валютних курсів. Інфляція та валютний курс. Валютний кошик.
- •Міжнародні розрахункові грошові одиниці (мрго), їх призначення та види. Сдр (спеціальні права запозичення). Екю (європейська валютна одиниця). Євро (європейська розрахункова одиниця).
- •Валютні резерви. Стабілізаційні валютні фонди.
- •Види валютних систем. Національні валютні системи. Регіональні валютні системи. Світова валютна система.
- •Система золотого стандарту. Бреттон-Вудська валютна система. Ямайська валютна система. Європейська валютна система.
- •Золотий монометалізм
- •Бреттон-вудська валютна система
- •Ямайська валютна система
- •Європейська валютна система
- •Організаційні засади функціонування світового фінансового ринку.
- •Фінансові посередники.
- •Валютні ринки та їх види.
- •Валютна біржа. Поняття та види валютних позицій.
- •Види валютних операцій. Ринок «спот». Касові (поточні) операції.
- •Термінові операції. Ринок форвардних операцій. Ринок ф'ючерсних операцій. Валютні опціони. Валютні операції «своп».
- •Прямі іноземні інвестиції та їх якісна характеристика.
- •Поняття міжнародних портфельних інвестицій. Види портфельних інвестицій.
- •Теорії портфельного інвестування.
- •Модель оптимального портфеля та теорія Марковіца.
- •Однофакторна модель ринку капіталів Шарпа.
- •Модель оцінки капітальних активів.
- •Багатокраїнна модель Солніка.
- •Теорія арбітражного ціноутворення.
- •Фінансування у формі єврокредитів та єврооблігацій.
- •Фінансування за допомогою емісії акцій.
- •Фінансування у формі іноземних банківських кредитів.
- •Фінансування в місцевій валюті від банківських установ.
- •Банківські строкові позики.
- •Кредитні лінії. Револьверні кредитні угоди.
- •Банківські овердрафти.
- •Євровалютні інструменти короткострокового фінансування. Євроноти. Єврокомерційні папери.
- •Захист інвестицій. Двосторонні інвестиційні угоди.
- •Класифікація міжнародних фінансових організацій.
- •Міжнародний валютний фонд та передумови його заснування. Мета та функції мвф. Організаційна структура Фонду та його керівні органи. Специфіка кредитів мвф.
- •Банк міжнародних розрахунків. Статус та капітал Банку. Органи управління банком. Завдання, функції та операції бмр.
- •Організаційні засади міжнародних розрахунків.
- •Валютні та фінансові умови зовнішньоекономічних угод. Валюта ціни та валюта платежу. Захисні застереження. Умови платежу. Засоби платежу.
- •Форми міжнародних розрахунків та обставини, що обумовлюють їх вибір.
- •Розрахунки векселями.
- •Розрахунки чеками. Інкасо. Документарний акредитив. Банківський переказ.
- •Необхідні умови ефективного функціонування платіжних систем.
- •Система target як невід’ємна частина європейського Економічного та валютного союзу.
- •Основні принципи функціонування бельгійської платіжної системи ellips.
- •Інтернет-банкінг. Електронні платіжні системи.
- •Інтернет-трейдинг. Інтернет - страхування. Використання інтернету у сфері управління фінансовими ризиками.
- •Поняття та умови формування світових фінансових центрів.
- •Фінансові центри розвинених країн: Лондон, Нью-Йорк, Токіо, Париж.
- •Фінансові центри країн, що розвиваються: Сінгапур, Гонконг.
- •Офшорні фінансові центри. Переваги офшорів та вимоги до офшорних центрів. Умови діяльності в офшорних центрах.
Валютні ринки та їх види.
Валютний ринок — ринок, на якому гроші однієї країни використовують для купівлі валюти іншої країни.
Невід'ємною ланкою міжнародної валютної системи є валютний ринок. Сучасний валютний ринок — система стійких економічних і організаційних відносин між учасниками міжнародних розрахунків з приводу не тільки валютних операцій, а й зовнішньої торгівлі, надання послуг, здійснення інвестицій та інших видів діяльності, які вимагають обміну і використання різних іноземних валют.
На валютному ринку здійснюється широке коло операцій з туризму, міграції капіталів, робочої сили, які передбачають використання іноземної валюти покупцями, продавцями, посередницькими і банківськими установами та фірмами. Валютний ринок охоплює також операції зі страхування валютних ризиків, диверсифікації валютних резервів і переміщення валютної ліквідності, різні заходи валютного втручання.
Головними суб'єктами валютного ринку виступають великі транснаціональні банки, які мають розгалужену мережу філіалів і широко використовують сучасні засоби зв'язку, комп'ютерну техніку. Роль тих чи інших валют на ринку визначається їх місцем у світогосподарських зв'язках. Більша частина операцій припадає на долари США, англійські фунти стерлінгів, а також євро.
Основна частина валютних операцій проводиться в безготівковій формі, тобто по поточних і термінових банківських рахунках і тільки незначна частина ринку приходиться на торгівлю монетами і обмін готівкових грошей. Територіально валютні ринки прив'язані до великих банківських і валютно-біржових центрів (Лондон, Париж, Нью-Йорк, Франкфурт-на Майні, Токіо, Сінгапур, Гонконг, Амстердам, Брюссель).
З організаційного погляду валютний ринок - це система валютних бірж, комерційних банків та інших установ, що реалізують угоди з купівлі-продажу іноземної валюти. На практиці це означає поділ валютного ринку на два основні сегменти - біржовий та позабіржовий. Позабіржовий сегмент валютного ринку ще називають міжбанківським.
Біржовий ринок - це організаційно оформлений і постійно функціонуючий валютний ринок у вигляді валютної біржі. Валютна біржа - це підприємство, що організовує торги іноземною валютою та цінними паперами, вартість яких визначається в іноземній валюті.
Позабіржовий ринок - це сукупність операцій з обміну іноземної валюти, що здійснюється банками та іншими фінансовими установами без участі посередників. З організаційного погляду взаємодія між учасниками позабіржового валютного ринку - дилерами - забезпечується телефоном, телефаксом, та комп'ютерними мережами. Перевагами позабіржового валютного ринку є порівняно низька собівартість затрат на здійснення операцій з обміну іноземних валют, а також вища швидкість розрахунків. Зважаючи на це, обсяг операцій з обміну іноземних валют на міжбанківському ринку становить близько 90 %.
Ринок двоярусний — валютний ринок з подвійним режимом, на якому один курс валюти є вільним і залежить від дії ринкових сил, а інший — регулюється урядом способом інтервенцій чи контролю.
Які ж валютні ринки існують?
Ринок євровалют — це міжнародний ринок валют країн Західної Європи, де операції здійснюються у євро. Об'єктивною причиною виникнення й розвитку ринку євровалют є поглиблення інтеграційних процесів у Західній Європі, посилення ролі транснаціональних корпорацій, зростання потреб у міжнародних кредитних грошах, а важливою його передумовою було введення взаємної конвертованості валют. Тим самим були створені умови для стійких валютно-фінансових зв'язків цілої групи країн і введення євро.
Відомий також ринок євродепозитів. Він виражає стійкі валютно-фінансові відносини, щодо формування вкладів в іноземній валюті у великих комерційних банках західних країн за рахунок коштів, що обертаються на ринку євровалют.
Розрізняють також ринок єврокредитів, який виражає стійкі кредитні зв'язки з надання міжнародних позик у євровалюті великими комерційними банками країн із розвинутою ринковою економікою. Позичальниками євровалюти виступають переважно великі компанії, які мають потребу в кредитах для фінансування масштабних проектів у даній країні й за кордоном, а також держави з відчутним дефіцитом платіжних балансів. Як правило, міжнародні кредити в євровалюті надаються великими національними банками окремих країн строком від 2 до 10 років з плаваючими відсотковими ставками. Ринок єврокредитів сприяє інтеграційним процесам ЄС, стимулює розвиток експорту, розширення іноземних інвестицій і є важливим фактором формування єдиного ринку.
