41

М іністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет «Львівська політехніка»

МІЖНАРОДНИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

для студентів всіх форм навчання

спеціальності 6.030601 „Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”

Затверджено

на засіданні кафедри менеджменту

і міжнародного підприємництва.

Протокол № _2_ від14 вересня 2011 року

Затверджено

науково - методичною комісією

Навчально-наукового інституту економіки і менеджменту.

Протокол № _2_ від 14 вересня 2011 року

Львів - 2011

Міжнародний інноваційний менеджмент. Конспект лекцій для студентів всіх форм навчання

спеціальності 6.030601 „Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” / Укл. О.І. Бала, Р.Д. Бала. – Львів: Видавництво Національного Університету "Львівська політехніка", 2011 – 40 стор.

Укладачі О.І. Бала, к.е.н., доц.

Р.Д. Бала, асист.

Відповідальний за випуск Бала О.І. к.е.н., доц.

Рецензенти Скибінський О.С., к.е.н., доц.

Князь С.В., к.е.н., доц.

ЗМІСТ

ВСТУП

ТЕМА 1: СУТНІСТЬ МІЖНАРОДНОГО ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

ТЕМА 2: ФУНКЦІЇ МІЖНАРОДНОГО ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

ТЕМА 3. ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ОБ'ЄКТ МІЖНАРОДНОГО ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

ТЕМА 4. УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ ПРОЕКТОМ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Метою дисципліни “Міжнародний інноваційний менеджмент” є оволодіння сучасними теоретичними засадами та практичними навичками організації та управління міжнародними інноваційними процесами та міжнародною інноваційною діяльністю.

Цілями цього конспекту лекцій з дисципліни „Міжнародний інноваційний менеджмент” є:

• формування у студента системи знань та практичних навичок управління міжнародною інноваційною діяльністю на підприємстві;

• засвоєння основних теоретичних аспектів та підходів, які вивчаються в курсі „Міжнародний інноваційний менеджмент”;

• набуття практичного досвіду та навиків самостійно здійснювати якісний аналіз міжнародної інноваційної діяльності використовуючи сучасні ЕОМ та відповідні програмно-методичні комплекси.

Після оволодіння теоретичним та практичним курсом дисципліни “Міжнародний інноваційний менеджмент” студент повинен:

1) знати:

• основні категорії міжнародного інноваційного менеджменту;

• принципи та функції міжнародного інноваційного менеджменту;

• характеристику інноваційних процесів;

• методи організації інноваційних процесів

• управління інноваційним розвитком;

• систему стимулювання інноваційної діяльності;

• оцінювання ефективності інноваційних проектів тощо.

2) вміти:

• управляти інноваційним розвитком;

• управляти інноваційним проектом;

• застосовувати мотиваційні механізми інноваційної діяльності;

• контролювати інноваційні проекти;

• визначати ефективність інноваційних проектів.

Тема 1: сутність та характеристика міжнародного інноваційного менеджменту

Теоретичні питання:

1. Сутність міжнародного інноваційного менеджменту.

2. Середовище міжнародного інноваційного менеджменту.

3. Міжнародне співробітництво в системі міжнародного інноваційного менеджменту.

Огляд літературних джерел з питань управління інноваційною діяльністю на міжнародному рівні наводить різні позиції до визначення сутності та змісту міжнародного інноваційного менеджменту. Узагальнюючи підходи різних авторів під міжнародним інноваційним менеджментом розумітимемо – сукупність засобів та методів впливу щодо управління інноваційною діяльністю підприємств на міжнародному ринку. З функціональної точки зори під міжнародним інноваційним менеджментом розуміють планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання міжнародної інноваційної діяльності.

Управління міжнародною інноваційною діяльністю повинне забезпечувати:

• визначення цілей здійснення міжнародної інноваційної діяльності;

• розроблення стратегій реалізації міжнародної інноваційної діяльності;

• аналізування міжнародної інноваційної діяльності та її прогнозування;

• формування інноваційно - інвестиційного портфеля міжнародних інноваційних проектів;

• планування та впровадження міжнародних інноваційних проектів;

• дослідження міжнародних інноваційних проектів конкурентів;

• прогнозування витрат та ресурсів на реалізацію міжнародних інноваційних проектів;

• розробку міжнародних інноваційних проектів;

• оцінювання ефективності міжнародних інноваційних проектів.

Міжнародний інноваційний менеджмент повинен забезпечувати реалізацію міжнародних інноваційних процесів як в рамках одного підприємства, що здійснює інноваційну діяльність на міжнародному рівні, так і для їх сукупності. Тому основними завданнями міжнародного інноваційного менеджменту є:

• формування цілей міжнародної інноваційної діяльності;

• розроблення конкретних програм реалізації міжнародних інноваційних проектів;

• формування оргструктури управління міжнародною інноваційною діяльністю;

• планування, мотивування та контролювання міжнародної інноваційної діяльності;

• реалізація інноваційного потенціалу працівників, що залучені до міжнародної інноваційної діяльності;

• оцінювання світових інноваційних процесів та впровадження їх досвіду.

Основними учасниками міжнародної інноваційної діяльності є суб’єкти та об’єкти.

Згідно Закону України „Про інноваційну діяльність” та на основі практики міжнародної інноваційної діяльності об'єктами міжнародної інноваційної діяльності є []:

• міжнародні інноваційні програми і проекти;

• нові знання та інтелектуальні продукти; виробниче обладнання та процеси;

• інфраструктура виробництва і підприємництва;

• організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери; сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки;

• механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.

Суб'єктами міжнародної інноваційної діяльності є фізичні і (або) юридичні особи України, фізичні і (або) юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, об'єднання цих осіб, які провадять в в різних країнах інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію міжнародних інноваційних проектів.

Загалом структуру міжнародного інноваційного менеджменту можна відобразити схематично як сукупність основних її учасників, методів впливу, цілей, завдань, які забезпечують реалізацію управління інноваційною діяльністю підприємства (рис. 1.1).

Основними принципами, які притаманні міжнародному інноваційному менеджменту є [с.14]:

• дослідницький стиль прийняття рішень;

• творчий підхід до аналізу непередбачених ситуацій;

• підвищення оперативності управління інноваційним розвитком;

• принцип «центральної ситуації».

Принцип «дослідницький стиль прийняття рішень» реалізується у поєднанні власних досліджень і залучення з цією метою наукових організацій, вищих навчальних закладів, консультаційних центрів. Цей принцип націлений на подолання домінуючого ще на багатьох підприємствах стилю «ми все можемо самі». З підвищенням рівня невизначеності середовища такий стиль призводитиме до хибних рішень, утрат від реалізації, які можуть бути непорівнянними з витратами на дослідження.

Рис. 1.1. Структура міжнародного інноваційного менеджменту

Творчий підхід до аналізу непередбачених ситуацій реалізується у використанні системного аналізу проблем, що виникають, економіко-математичного моделювання процесів прийняття рішень у кожній з функцій управління інноваціями.

Принцип підвищення оперативності управління інноваційним розвитком реалізується в реакції інноваційного управління на зміни в зовнішньому середовищі. Темпи цих змін не повинні перевищувати темпи інноваційних перетворень (наприклад, створення гнучких технічних систем).

Принцип центральної ситуації в інноваційному менеджменті полягає у формуванні системи факторів управління розвитком усіх систем виробництва та узгодження їх з певними цілями управління. Основне завдання управління в інноваціййому процесі полягає у відстежуванні проявів тих чи інших чинників і впливу на них з метою переведення ситуації в новий бажаний стан. Наприклад, підвищення витрат і погіршення результатів НДДКР. За цим сигналом (значенням критеріїв управління) вивчаються причини погіршення стану науково-дослідного процесу і виявляються чинники, щодо яких необхідно здійснити певні управлінські дії. Характер цих дій залежатиме від природи чинника і його сприйнятливості до тих чи інших методів впливу.

Слід зазначити, що в останнє десятиріччя у зв'язку із зростанням стохастичних чинників у зовнішньому середовищі, а також відсутністю повноти інформації, у складних соціотехнічних системах стали наростати процеси десинхронізації ритму і зростання параметрів збурення системи. З точки зору термодинаміки це пояснюється не тільки збільшенням ентропії як міри нестійкості системи, а й підвищенням її схильності до переходу у нестабільний, хаотичний стан. У таких ситуаціях реакція фірми на зміни середовища повинна бути інноваційною, орієнтованою на системне оновлення. Велике значення для підвищення ефективності інновацій має комплекс використання таких принципів менеджменту, як:

• створення атмосфери творчості, стимулюючої пошук і освоєння нових ідей;

• націленість усієї інноваційної діяльності на потреби ринку;

• визначення пріоритетних напрямів інноваційних змін виходячи з цілей і завдань фірми;

• скорочення кількості рівнів в управлінській структурі з метою прискорення процесу;

• прийняття рішень у системі «дослідження — виробництво — збут».

Практика функціонування провідних компаній розвинених країн світу показує, що їх успіхи пов'язані саме з розробленням цілісної системи управління інноваціями, яка перебуває в постійному і неперервному розвитку відповідно до змін як самої організації, так зовнішнього середовища. У цих компаніях створюється така інноваційна структура і культура управління, у якій напрями інноваційного розвитку інтегруються в загальні стратегічні плани, що пов'язані з постійним розробленням перспективної нової продукції і створенням нових сфер бізнесу [с.15]:.