Характеристика продукту
Кондитерські вироби є традиційно популярними в Україні. При рівні споживання 7,4 кг на душу населення на рік, Україна є 8-ою у світі за споживанням кондитерських виробів на душу населення. Сьогодні український ринок кондитерських виробів майже нічим не відрізняється від європейського - асортимент налічує майже 1000 найменувань, і 90 % його належить вітчизняній продукції.
Узагальнена структура виробництва кондитерських виробів має вигляд: до 50 % складають борошняні вироби, 30 % – шоколадні, 20 % – цукристі кондитерські вироби. Так, за 2012 р. вироблено 502,32 тис.тонн борошняних, 321,84 тис. тонн шоколадних і 214,68 тис. тонн цукристих кондитерських виробів. Розширений асортимент виробів представлений наступними групами: печиво солодке і вафлі (за 2012 р. вироблено 376,8 тис. тонн), печиво сухе (галети, крекер – 33,72 тис. тонн), пряники й аналогічні вироби (55,08 тис. тонн), солодощі східні борошняні (0,12 тис. тонн), тістечка (12,48 тис. тонн), торти (24,12 тис. тонн), вироби кондитерські з цукру чи його замінників з вмістом какао (111,36 тис. тонн), продукти пастоподібні з вмістом какао (2,16 тис. тонн), цукерки шоколадні (159,12 тис. тонн), шоколад й аналогічні вироби в брикетах, пластинах, плитках, з начинкою чи без (46,32 тис. тонн), білий шоколад (4,44 тис. тонн), інші шоколадні вироби (2,88 тис. тонн), цукерки варені, карамель, тофі та аналогічні солодощі (123,0 тис. тонн), вироби покриті цукром та у вигляді желе (47,88 тис. тонн), драже (8,04 тис. тонн), халва, лукум, інші східні солодощі цукристі (31,32 тис. тонн).
В Україні працюють майже 800 компаній-виробників кондитерської продукції. При цьому 9 компаній-лідерів займають понад 76 % у структурі національного виробництва, що свідчить про високу концентрацію на цьому ринку. Між першими 12-15 найбільшими компаніями конкуренція зберігається на досить високому рівні - як за ціновими, так і за неціновими (якість, упаковка тощо) параметрами[4].
Переважна кількість малих виробників кондитерських виробів слабо модернізовані, їхні ринки збуту обмежені, в них відсутні розвинені торгові марки. Вони не конкурують із великими виробниками та займають відносно вільні ніші - виробництво борошняних кондитерських виробів із використанням ручної роботи (торти й тістечка); робота на замовлення роздрібних торговельних мереж. Завдяки нижчій ціновій політиці скорочують собівартість виробництва за рахунок дешевшої сировини.
Загроза появи товарів замінників впливає на дяльність лідируючих підприємств з виробництва кондитерських виробів. На ринку існують соєві замінники шоколаду, які можуть поступово витіснити продукт. На всіх лідерів кондитерської галузі цей фактор впливає на середньому рівні[5].
Витрати виробництва
Кондитерське виробництво – одна з найбільш привабливих для інвесторів галузей харчової промисловості України. На сьогодні нараховується 29 досить крупних спеціалізованих підприємств і чимало дрібних цехів. Рівень приватизації в галузі становить 100 %. Акціонування і приватизація тут здійснюються досить швидко, щопередбачає залучення як закордонного, так і вітчизняного капіталу, невиключаючи продажів підприємств.
Динамічний розвиток забезпечений завдяки оновленню виробництва й інвестуванню значних коштів (щорічно понад 200 млн. грн). При цьому в кондитерській галузі спостерігається певне протиріччя – з одного боку, відчувається витіснення підприємств із ринку внаслідок зростання потужностей ринкових лідерів, з другого – на ринок виходять нові підприємства.
На думку експертів, кондитерський ринок в Україні характеризується низкою особливостей, зокрема: матеріалоємність - більша частина витрат спрямована на придбання сировини; коливання цін на сировину (цукор, борошно, какао-боби) протягом року; сезонність виробництва - восени та взимку попит на кондитерські вироби збільшується, а отже зростають і обсяги виробництва[1].