- •Сучасне розуміння категорії "культура", її сутність та структура
- •2 Культура як предмет культурології.
- •3. Поняття світової і національної культури
- •4. Структури культури: норми, цінності, інститути, знання, переконання, віра, почуття, світогляд.
- •5. Функції культури.
- •6 Культура та цивілізація
- •9. Вчені виділяють три головні форми міфологічних вірувань.
- •10.Походження та періодизація первісного мистецтва.
- •14. Міфи про сонячних богів: геліопольський, мемфіський, гераклеопольський.
- •15 Місце Осіріса в єгипетському пантеоні. Міфи про Осіріса та Ісіду.
- •17. Космогонічні уявлення шумерів та їх міфи про створення світу.
- •19. 100 Культурних понять шумерів у міфі про Інанну та закони “ме”.
- •20. Епос про Гільгамеша”: ідеї, образи.
- •21 Пантеон грецьких богів та історія його виникнення
- •22. Міфи про створення світу в Стародавній Греції. Старші боги.
- •23 Герої у грецькій міфології! 12 подвигів Геракла
- •24. Місце “Іліади” Гомера у формуванні панеллістичного пантеону та міфології.
- •26 . Зміст чотирьох євангелій
- •27.Композиція “Євангелія від Матфея” і місце у ній Нагорної проповіді.
- •28 Духовні і моральні проблеми Нагірної проповіді
- •29. Ідея безсмертя та Страшного суду у християнстві.
- •31.Римська міфологія
- •33 Створення світу та людини у „Першій книзі Мойсеєвій. Буття
- •34 Едем біблійний та легенда про рай у шумерів
- •35 Історія “Обраного роду” – праотець Авраам та його нащадки.
- •36 Історія Йосифа
- •37 Десять заповідей
- •38. Образотворче мистецтво Стародавнього Єгипту.
- •40. Грецький вазопис архаїчного періоду.
- •41. Римський скульптурний портрет - "Історія Риму в обличчях"
- •42. Мистецтво етрусків.
- •44. Образ Будди в образотворчому мистецтві Стародавньої Індії.
- •47. Творці давньогрецької трагедії: Есхіл, Софокл, Еврипід
- •49. Театральне мистецтво Стародавнього Риму.
- •50. Легендарний Еней та його місце в історії Риму.
- •51. Міфологізація римської історії в “Енеїді” Вергілія
- •52. “Енеїда” в історії української культури: Вергілій і Котляревський.
- •69 Середньовіна картина світу в „Божественній комедії” данте Аліг’єрі
51. Міфологізація римської історії в “Енеїді” Вергілія
“Енеїду” створено під великим впливом гомерівських поем. Але вона сповнена драматизму: вперше в античній літературі Вергілій розкриває весь трагізм людини, що змушена підкорятися обов’язку, нехтуючи власними почуттями. Це міфологізація римської історії.
52. “Енеїда” в історії української культури: Вергілій і Котляревський.
“Енеїда” Вергілія мала величезний вплив на європейську епічну поему. У братських школах України в XVI – XVIII ст. вивчали твори Вергілія, а Іван Котляревський, засновник української літератури нового часу, в своїй “Енеїді” дав українську бурлескну версію сюжету “Енеїди” Вергілія. Твір українського письменника був міфологізацією козацької історії.
69 Середньовіна картина світу в „Божественній комедії” данте Аліг’єрі
Передвідродженням називають період в історії культурного розвитку Європи, коли нові процеси і явища ще досить щільно пов'язані з середньовічними традиціями.
Першим поетом Передвідродження був італієць Дайте Аліг'єрі (1265-1321). Основний твір Дайте - "Божественна комедія" (1307-1321, вперше надрукована 1502 р.). Сам Дайте називав поему просто "Комедією" на тій
підставі, що це твір із сумним початком і щасливим фіналом. "Божественною" поему назвали пізніше з двох причин: для підкреслення містичності її змісту і на визнання поетичної досконалості. Поему написано особливими трирядковими віршами (терцинами), які зібрано в три частини, присвячені зображенню трьох частин потойбічного світу - пекла, чистилища, раю. Кожна з частин ділиться на тридцять три пісні, ще одна, сота пісня, слугує вступом до всієї поеми. Дайте використовує середньовічний жанр "подорожування" в потойбічний світ, щоб якомога повніше, у дусі універсалізму схоластичних "сум", відбити реальне земне життя, показати людські злочини і пороки заради їх викорінення.
Провідником Данте в потой-біччя став поет Вергілій. Сенс усієї поеми полягає в тому, що розум і знання (уособлені у Вергілії) можуть допомогти людині пізнати свої гріхи (картина пекла) і очиститися від них (картина чистилища), але цього недостатньо для містичного єднання з Богом. Тільки любов (образ Беатріче, яка супроводжує поета у рай) дає блаженство пізнання вищої істини і цілковитого злиття з нею (на мал. - Данте між пеклом, чистилищем і раєм. Фреска з Флорентійського собору XV ст.). При тому, що деяких пап, які роздавали церковні посади за гроші (у тому числі й свого сучасника Боніфація VIII) Дайте хоче бачити у пеклі, він усе ж залишається прихильником сполучення папами світської й духовної влади, оскільки найяскравіші представники папоцезаризму "розміщені" у раю.