Розробка плану роботи виховної підсистеми на новий навчальний рік.

Також в додатках представлено протокол експертизи управління організацією виховної позакласної роботи з учнями.

4.Методика аналізу форми виховної роботи (системний та цілісний аналіз).

Цілісний аналіз передбачає аналіз виховного заходу на етапі проведення за всіма критеріями: доцільність, реалізація мети, організація діяльності під час проведення заходу, характер відносин “вчитель – учні” та “учні – учні”, здійснення комплексного підходу до виховання, урахування індивідуальних особливостей учнів, результативність виховного заходу, діяльність педагога під час проведення заходу. Системний аналіз передбачає аналіз всіх етапів виховного заходу за всіма критеріями цілісного аналізу. Його метою може бути виявлення найкращих, найгірших етапів виховного заходу та окремих критеріїв. Системний аналіз дає розгорнуту картину не тільки проведення, але підготовки та підведення підсумків виховного заходу.

Цілісний аналіз виховного заходу

Основні критерії та їх показники, за якими здійснюється цілісний аналіз виховного заходу:

1.Педагогічна доцільність проведення даного заходу: що виявилося причиною вибору – традиція, пропозиція дітей, учителя, ініціатива батьків, результати вивчення учителем вихованості учнів, підготовка до загально шкільної справи або щось інше;

2.Визначеність і обумовленість цілі та завдань виховної справи, їх реалізація;

3.Предметна діяльність школярів: ступінь їх активності і самостійності, почуття колективізму, дружби, товаришування, діловитість, відповідальність;

4.Наскільки відповідали основній цілі та задачам заходу його зміст, форма, методи та прийоми виховання;

5.Здійснення комплексного підходу до виховання учнів: реалізація основних напрямків виховання і вплив на всі сторони особистості школяра;

6.Облік вікової психології школярів: організованість, уважність, зібраність, вольова активність учнів, їх захопленість справою, участь в роботі “важких”, “пасивних”, слабо встигаючих дітей;

7.Рівень взаємодії і співробітництва учнів та вчителів: стиль спілкування, між особистісні відносини, групові контакти, колективна творчість, демократизм, гласність у роботі;

8.Результативність виховного заходу: що зроблено корисного для покращення оточуючого життя, для свого колективу, для людей, суспільства;

9.Професійна діяльність вихователя: організаторські навички, комунікабельність, стиль спілкування, здатність орієнтуватися в складних педагогічних ситуаціях, вплив на учнів, особисті якості вчителя.

Орієнтовна програма спостереження і аналізу виховного заходу

Дата “ ____ “ _________________ 200 __ року.

Прізвище та ініціали класного керівника (вихователя) _________________________________.

Мета відвідування _______________________________________________________________

_______________________________________________________________________________.

Тема заняття ____________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________.

Форма проведення _______________________________________________________________

Лист системного аналізу виховного заходу (1 варіант)

Системний аналіз і самоаналіз результативності виховного заходу

(2 варіант)

Шкала оцінки:

3 бали – характеристика виявляється на високому рівні;

2 бали – виявляється на достатньому рівні;

1 бал – виявляється частково;

0 балів – не виявляється.

Максимальна кількість балів – 123.

Кількість балів, виставлених самим педагогом, - _____.

Кількість балів, виставлених експертом, - _____.

У відповідності до набраних балів встановлюється рівень результативності виховного заходу:

110 – 123 бали – високий рівень;

86 – 109 балів – достатній рівень;

61 – 85 балів – пересічний рівень;

0 – 60 балів – низький рівень.

5.Аналіз роботи класного керівника (куратора).

Для аналізу діяльності класного керівника пропонуємо використовувати кваліметричний підхід, який дозволяє за допомогою кількісних показників відобразити якісні. Адаптація методики О. І. Мармази [8;68] дозволила розробити діагностичну карту визначення якості діяльності класного керівника (таблиця 4). Спочатку на основі загальної структури діяльності класного керівника було визначено основні критерії цієї діяльності та їхні показники, розроблено технологію оцінювання, встановлено коефіцієнти критеріїв. Так, критеріям професійної науково-теоретичної підготовки та планування виховної роботи був присвоєний коефіцієнт 1, критерії професійних та особистісних якостей, виконання посадових обов’язків, ставлення до педагога з боку учасників виховного процесу мають коефіцієнт 2, критерії організаційно-виховної роботи з учнями, педагогічної роботи з батьками, підвищення рівня педагогічної майстерності мають коефіцієнт 3.

Таблиця 4

Діагностична карта визначення якості діяльності класного керівника

Технологія оцінювання. Максимальна оцінка з кожного критерію обчислюється за формулою:

Kзаг=Ki  åNсер,

Де åNсер – сума середніх оцінок всіх показників,

Ki – коефіцієнт критерію, i – номер критерію, i=1,2,3...8.

Максимальна оцінка з критеріїв становить:

критерії 1-6: (41)6=24; критерії 7-15: (42)9=72; критерії 16-27: (43)12=144, тобто максимально можлива кількість балів за всіма критеріями – 240.

Загальна оцінка діяльності класного керівника визначається за формулою:

Озаг = Kзаг1 + Kзаг2 + Kзаг3 + Kзаг4 + Kзаг5 + Kзаг6 + Kзаг7 + Kзаг8.

Рівень якості діяльності класного керівника встановлюється у відповідності до наступної шкали:

I рівень – 0 – 60 балів – неприпустимий;

II рівень – 61 – 119 балів – критичний;

III рівень – 120 – 180 балів – пересічний;

IV рівень – 181 – 228 балів – високий;

V рівень – 229 – 240 балів – найвищий.

Висвітлення змісту діяльності класного керівника й технології визначення якості його діяльності є актуальним в умовах зміни пріоритетів сучасної освіти. Воно дозволяє більш ефективно вирішувати завдання виховання на основі використання кваліметричного підходу.

Також можна запропонувати схеми аналізу діяльності класного керівника (куратора групи).

Схема аналізу виховної діяльності класного керівника (1 варіант)

1.Обізнаність з основними документами про організацію та проведення виховної роботи у школі.

2.Обізнаність з основними відомостями про учнів класу:

• соціальний стан учнів,

• індивідуальні психолого-педагогічні особливості учнів,

• рівень навчальних досягнень,

• рівень вихованості,

• основні цінності життя,

• стан здоров'я та фізичний розвиток учнів.

3.Доцільність, логічність, послідовність, відповідність типу учнівського колективу проблемам, над якими працюють клас та школа, плану виховної роботи класного керівника. Результативність його виконання.

4.Методи і прийоми, властиві роботі цього класного керівника і забезпечують (або не забезпечують) високу ефективність виховання учнів.

5.Система виявлення дітей девіантної поведінки та система роботи з ними.

6.Система роботи з органом учнівського самоврядування у класі.

7.Організація соціально-педагогічної допомоги учням та сім'ям, які потребують особливої уваги.

8.Система роботи з обдарованими дітьми.

9.Змістовність та результативність індивідуальної роботи з учнями класу. Педагогічні завдання і педагогічні заходи щодо розвитку позитивних і усунення негативних якостей.

10.Участь учнів класу в органах учнівського самоврядування школи.

11.Система проведення виховних заходів. Результативність, змістовність, відповідність віку, характерам та інтересам учнів проведених виховних годин, заходів, КТС.

12.Організація роботи з попередження дитячого травматизму, профілактики шкідливих звичок, прищеплення навичок здорового способу життя.

13.Організація роботи з батьками учнів:

• змістовність та результативність батьківських зборів,

• робота батьківського комітету,

• педагогічна освіта батьків,

• участь у позакласних та позашкільних виховних заходах.

14.Результативність самоосвітньої роботи класного керівника, використання інноваційних технологій та прийомів виховання.

15.Участь у роботі методичного об'єднання класних керівників школи, у роботі педагогічної ради школи.

16.Зауваження, пропозиції класному керівнику з питань удосконалення роботи з учнівським колективом.

Схема аналізу виховної діяльності класного керівника (2 варіант)

1. Стисла характеристика колективу та окремих учнів:

• загальні відомості про учнів та їхні сім’ї;

• суспільна та пізнавальна активність;

• відповідальність за загальну справу;

• самодисципліна;

• уміння переборювати труднощі;

• культура поведінки в школі та поза нею;

• працьовитість;

• повага до законів, символів держави.

1. Визначення виховних завдань, які поставлені в минулому році (аналіз причин невиконання тих чи інших з них).

2. Аналіз змісту виховання (які знання, вміння, навички, звички формувалися в учнів).

3. Аналіз використовуваних методів (методи формування свідомості, досвіду поведінки, стимулювання й корекції поведінки, стимулювання до самовиховання і т.д.).

4. Аналіз використовуваних форм виховної роботи (колективні, групові, індивідуальні; заходи, справи, ігри тощо).

5. Аналіз умов виховання:

• санітарно-гігієнічних;

• естетичних;

• природних;

• соціально-культурних.

1. Аналіз засобів виховання:

• дитячого колективу (рівень згуртованості, сформованості громадської думки, традиції, наявність лідерів, неформальних груп спілкування);

• системи суспільних відносин у школі;

• особистості вчителя;

• системи учнівського самоврядування (визначення його ефективності).

1. Аналіз результативності індивідуальної виховної роботи:

• з учнями пільгового контингенту (сироти, напівсироти, малозабезпечені, чорнобильці й т.д.);

• з учнями, схильними до правопорушень;

• з обдарованими учнями;

• з учнями, схильними до вживання алкоголю, наркотичних речовин, тютюну;

• з учнями із неповних сімей;

• з учнями, які прибули з інших навчальних закладів.

1. Аналіз роботи з батьками:

• проведення батьківських зборів та їхня результативність;

• індивідуальна робота з батьками;

• робота батьківського комітету;

• залучення батьків до організації виховної роботи в класі.

1. Аналіз результатів виховної роботи:

• визначення ступеня відповідності реальних результатів поставленим цілям;

• визначення реального рівня розвитку дитячого колективу;

• визначення реального рівня вихованості учнів, динаміки змін рівня вихованості за роками.

11. Додатки: карта здоров’я учнів класу, карта вихованості, соціальний паспорт класу.

Для ефективної роботи з класними керівниками щодо підвищення рівня їхньої педагогічної майстерності треба проводити діагностичні вимірювання ускладнень і проблем, що виникають. Наприклад, можна використовувати таку діагностичну картку:

Діагностична картка класного керівника

П.І.Б. _______________________________________________________________

Стаж роботи на посаді класного керівника _____________________________

Проблема, над якою працює, - _________________________________________

____________________________________________________________________

6.Аналіз роботи методичного об’єднання класних керівників.

Орієнтовна схема аналізу роботи методичного об’єднання класних керівників:

1. Постановка і досягнення мети і завдань роботи методичного об’єднання (як в цілому вирішена поставлена мета).

2. Діяльність щодо вирішення поставленої мети:

   0. Методична тема, над якою працювало МО.

   1. Проблеми, над якими працювали члени МО (подаються у вигляді таблиці:

0. Виконання плану засідань МО.

1. Форми роботи МО:

• участь у роботі педагогічної ради з питань виховної діяльності;

• участь у роботі батьківського лекторію;

• відкриті виховні заходи;

• ділові ігри, психологічні тренінги тощо.

0. Вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду з проблем виховної діяльності (чий досвід вивчався, форми узагальнення).

1. Робота над підвищенням професійно-педагогічної майстерності класних керівників:

• атестація педагогічних кадрів;

• курсова перепідготовка;

• самоосвітня діяльність;

• організація роботи з молодими та знов призначеними класними керівниками.

0. Участь у методичних заходах району, міста, області, країни:

• виставки педагогічної майстерності;

• методичні тижні;

• участь у роботі районного МО класних керівників;

• участь у конкурсі “Класний керівник” і т.д.

3. Висновки щодо якості роботи методичного об’єднання:

   0. Результативність роботи (кількісні та якісні показники, напр., призові місця, переможці конкурсів, розробка нових методичних матеріалів тощо).

   1. Найбільш ефективні форми роботи і засоби, які сприяли досягненню високих результатів.

   2. Невикористані можливості і резерви (напр., потенціал досвідчених класоводів в організації роботи з молодими класними керівниками, або недостатня організація індивідуальної роботи з педкадрами, або відсутність морального та матеріального стимулювання праці класних керівників тощо).

   3. Причини зниження результативності роботи (відсутність чітко визначеної мети діяльності МО, нераціональний розподіл відкритих виховних заходів, перевантаження певних класних керівників тощо).

   4. Завдання на наступний період (з урахуванням вище зазначених висновків).

Література

Основна:

1. Бех І. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1998.

2. Гречаник О.Є. Управління виховною діяльністю в загальноосвітньому навчальному закладі. — Х. : Основа, 2009. — 192 с.

3. Єрмола А. М., Москалець Л.Г., Суджик О. Р., Василенко О.М. Технологія експертизи управління освітнім процесом у загальноосвітньому навчальному закладі. – Харків: Пошук, 2000.

4. Слєпкань З. І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. — К. : Вища школа, 2005. — 239 с.

5. Сорока Г.І. Планування та аналіз виховної роботи школи. – Харків: Вид.група “Основа”, 2003.

Додаткова:

6. Довідник заступника директора школи з виховної роботи в запитаннях та відповідях / Авт.-упорядн. Г.Л. Вороніна, Н.В.Кочанова. – Х.: Веста: Видавництво “Ранок”, 2006. – 464 с.

7. Книга заступника директора з виховної роботи: Довідково-методичне видання / Упоряд. С.В. Кириленко, Н.І. Косарєва. – Харків: Торсінг плюс, 2006. – 416 с.

8. Мастер-класс для заместителей директора школы по воспитательной работе: Организация и планирование работы; Из опыта работы школ г. Воронежа / Авт.-сост. Т.М. Кумицкая, О.Е. Жиренко. – М.: 5 за знания, 2006. – 240 с. – (Методическая библиотека).

9. Методика воспитательной работы / Л.А. Байкова, Л.К. Гребенкина и др. – М., 2002.

10. Методика воспитательной работы / Под ред. В.А.Сластенина. – М., 2002.

11. Мистецтво шкільного самоврядування / Упор. М. Голубенко. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. – 120 с. – (Б-ка “Шк. світу”).

12. Ингекамп К. Педагогическая диагностика. – М.: Педагогика, 1991.

13. Рабченюк Т.С. Внутрішкільне управління. – К., 2000.

14. Ясвин В.А. Образовательная среда: от моделирования к проектированию. – М.: Смысл, 2001.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Протокол експертизи управління організацією виховної позакласної роботи з учнями

Мета експертизи: вивчення системи виховної роботи у закладі та виявлення ступеню її ефективності.

Максимальна можлива кількість балів – N = 39

Сума балів, виставлених експертом, n = _________

Оцінка: K = n / N = _______

Рівень організації виховної роботи у закладі ________________________________.

Зауваження, пропозиції ________________________________________________________________

Дата проведення експертизи _____________________________________________

Експерт ( П.І.Б., посада, місце роботи) _____________________________________

Рівень організації виховної роботи у закладі:

• високий, якщо 0,95<K<1;

• достатній, якщо 0,65<K£0,95;

• середній, якщо 0,5<K£0,65;

• низький, якщо 0<K£0,5.

Додаток 2

Тематика педагогічних рад із питань виховної діяльності

1. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання й виховання.

2. Розвиток творчої компетентності вчителів і школярів.

3. Форми й методи виховної діяльності щодо розвитку ключових компетентностей учнів.

4. Резерви педагогіки співробітництва.

5. Роль класного керівника у підвищенні рівня розвитку учнівського колективу та вихованості кожного школяра.

6. Творча співдружність педагогічного колективу і дитячих громадських організацій в умовах демократичної школи.

7. Діяльність педагогічного колективу з розвитку ініціативи й самодіяльності учнівського колективу.

8. Колективні творчі справи як засіб формування особистості й колективу.

9. Вплив класного колективу на особистість учня. Учитель і класний колектив.

10. Зміст, форми й методи громадянської освіти школярів.

11. Зміст, форми й методи естетичного (національного, фізичного, морального і т.д.) виховання школярів, шляхи його вдосконалення.

12. Активні та інтерактивні форми й методи виховної діяльності.

13. Перспективний педагогічний досвід в галузі виховання: вивчення, узагальнення й упровадження в практику роботи школи.

14. Виховання й розвиток навичок здорового способу життя учнів.

15. Школа як носій морального, фізичного й розумового здоров’я дітей і дорослих.

16. Взаємодія школи, сім’ї та громадськості у справі виховання дітей та підлітків.

17. Методи вивчення й формування особистості учнів та їх використання педагогічним колективом.

18. Оволодіння методикою визначення рівня вихованості школяра й вибору шляхів її вдосконалення – важливий засіб оптимізації виховного процесу.

19. Підвищення якості індивідуальної роботи з учнями в процесі навчання й виховання.

20. Удосконалення позаурочної виховної роботи з учнями на основі індивідуального підходу до них.

21. Діяльність педагогічного колективу з розвитку громадської активності, самостійності та організаторських здібностей школярів.

22. Шляхи реалізації концепції національного виховання учнівської молоді, формування в неї національної самосвідомості в умовах сучасної школи.

23. Пошук нових форм і методів народознавчої роботи – важлива умова оновлення школи.

24. Використання ідей і засобів етнопедагогіки в сучасній школі.

25. Упровадження ідей і засобів народної козацької педагогіки в навчально-виховний процес.

26. Організація роботи школи з обдарованими дітьми та їх батьками.

27. Система роботи школи з дітьми, схильними до девіантної поведінки, та їх батьками.

28. Підготовка учнів до свідомого вибору професії.

29. Позаурочна пізнавальна діяльність як засіб розвитку індивідуальності вчителя та учня.

30. Формування індивідуального стилю діяльності педагога.

31. Формування й розвиток шкільного освітнього середовища.

32. Взаємодія учнів у школі як фактор їхнього соціального становлення.

33. Значення вивчення особистості учнів у вдосконаленні роботи щодо їхнього морального виховання.

34. Аналіз виховного процесу як умова його оптимізації.

35. Самоаналіз виховної діяльності як засіб підвищення її ефективності.

36. Виховний потенціал уроку.

37. Виховна функція уроку.

38. Єдність вимог педагогічного колективу до поведінки учнів, їх вміння у своїх учинках керуватися вимогами свідомої дисципліни.

39. Педагогічне спілкування як особливий вид творчості.

40. Організація діяльності шкільного й класного колективів в умовах демократизації шкільного життя.

41. Концепція роботи класного керівника в сучасній школі.

42. Виховання відповідальності та виховання відповідальністю.

43. Взаємне спілкування, співтворчість і співробітництво як основні форми виховного впливу на учня в сучасних умовах.

44. Робота вчителя з формування ціннісних орієнтацій школярів.

45. Проблеми, пошуки, знахідки у виховній діяльності педагогічного колективу на сучасному етапі.

46. Панорама діяльності виховної роботи класного керівника в рамках виховної системи школи.

47. Розвиток особистості: проблеми, пошуки, досвід.

48. Методики вивчення особистості вихованця з метою спонукання його до саморозвитку й самовиховання.

49. Організація позаурочної творчої діяльності учнів на різновіковій інтегративній основі.

50. Соціалізація учнів: роль школи на кожному етапі життя дитини.

51. Система роботи педагогічного колективу з батьками.

52. Гра, творчість, праця – основа виховної діяльності.

Додаток 3

Положення про методичне об’єднання класних керівників

Методичне об’єднання класних керівників – структурний підрозділ внутрішньо шкільної системи управління виховним процесом, який координує науково-методичну та організаційну роботу класних керівників.

1.Основні завдання методичного об’єднання класних керівників

1. Підвищення теоретичного, науково-методичного рівня підготовки класних керівників з питань психології та педагогіки.

2. Забезпечення виконання єдиних принципових підходів до виховання і соціалізації учнів.

3. Озброєння класних керівників сучасними виховними технологіями та знаннями сучасних форм і методів роботи.

4. Координування планування, організації та педагогічного аналізу виховних заходів класних колективів.

5. Вивчення, узагальнення та використання передового педагогічного досвіду роботи класних керівників.

6. Сприяння становленню і розвитку виховних систем класних колективів.

2.Функції методичного об’єднання класних керівників

1. Організація колективного планування і колективного аналізу життєдіяльності класних колективів.

2. Координація виховної діяльності класних керівників та організація їхньої взаємодії в педагогічному процесі.

3. Планування і постійна координація принципів виховання і соціалізації учнів.

4. Організація вивчення та запровадження класними керівниками сучасних технологій виховання, форм і методів виховної роботи.

5. Обговорення соціально-педагогічних програм класних керівників і творчих груп педагогів, матеріалів узагальнення передового педагогічного досвіду роботи класних керівників, матеріалів атестації класних керівників.

6. Оцінка роботи членів об’єднання, клопотання перед адміністрацією школи про заохочення кращих класних керівників.

3.Документація методичного об’єднання класних керівників

• Список членів методичного об’єднання;

• Річний план роботи методичного об’єднання;

• Протоколи засідань методичного об'єднання;

• Аналітичні матеріали за підсумками проведених заходів, тематичного адміністративного контролю (копії довідок, наказів);

• План роботи творчих груп;

• Теоретичні і практичні розробки з проблемних тем творчих груп;

• Інструктивно-методичні документи про виховну роботу в класних колективах і діяльність класних керівників;

• Матеріали “методичної скарбнички класного керівника”.

4.Структура плану роботи методичного об’єднання класних керівників

1. Стислий аналіз соціально-педагогічної ситуації розвитку учнів та аналіз роботи МО за попередній навчальний рік.

2. Мета і педагогічні завдання роботи МО на наступний навчальний рік.

3. Календарний план роботи МО, в якому наявні:

• План засідань методичного об’єднання;

• Графік відкритих виховних заходів;

• Участь МО в масових загально шкільних заходах.

2. Підвищення фахової майстерності класних керівників:

• Самоосвіта класних керівників;

• Участь у курсовій перепідготовці;

• Підготовка творчих робіт, виступів, доповідей;

• Робота з атестації педагогів.

2. Вивчення та узагальнення педагогічного досвіду роботи класних керівників.

3. Участь у тематичному і персональному контролі за виховним процесом.

5.Функціональні обов’язки керівника методичного об’єднання класних керівників

Керівник методичного об’єднання класних керівників:

1. відповідає:

   • за планування, підготовку, проведення та аналіз діяльності методичного об’єднання;

   • за поповнення “методичної скарбнички класного керівника”;

   • за своєчасне впорядкування документації про роботу об’єднання та проведені заходи;

2. контролює разом із заступником з виховної роботи:

   • дотримання принципів організації виховного процесу;

   • виконання класними керівниками їхніх функціональних обов’язків;

   • підвищення науково-методичного рівня виховної роботи;

   • вдосконалення психолого-педагогічної підготовки класних керівників;

3. організовує:

   • взаємодію класних керівників – членів МО між собою та з іншими структурними підрозділами школи;

   • відкриті заходи, семінари, конференції тощо;

   • вивчення, узагальнення та впровадження в практику роботи перспективного педагогічного досвіду роботи класних керівників;

   • консультації з питань виховної роботи;

4. координує планування, організацію та педагогічний аналіз виховних заходів класних керівників;

5. сприяє становленню та розвитку системи виховної роботи класних керівників;

6. бере участь у підготовці та проведенні атестації класних керівників;

7. керує діяльністю творчих груп класних керівників.

6.Періодичність засідань методичного об’єднання

Засідання МО класних керівників проводяться 4–5 разів на рік: перше (організаційне) засідання – на початку нового навчального року (кінець серпня – початок вересня), наступні – 1 раз на чверть.

7.Керівництво роботою методичного об’єднання

Керівництво плануванням та організацією діяльності методичного об’єднання, контроль за його діяльністю здійснюють директор школи і заступник директора з виховної роботи.

Додаток 4

Документація методичного об’єднання класних керівників

1. Наказ про відкриття МО.

2. Наказ про призначення на посаду керівника МО.

3. Положення про МО.

4. Функціональні обов’язки членів МО.

5. Аналіз роботи за минулий рік.

6. Тема методичної роботи, її мета, пріоритетні напрями і завдання на новий навчальний рік.

7. План роботи МО на поточний навчальний рік.

8. План-сітка на кожний місяць.

9. Банк даних про членів МО: кількісний і якісний склад (вік, освіта, спеціальність, загальний стаж, педагогічний стаж, стаж роботи на посаді класного керівника, кваліфікаційна категорія, нагороди, звання, домашній телефон).

10. Відомості про теми самоосвітньої діяльності членів МО.

11. Графік проведення конференцій, семінарів, круглих столів, творчих звітів, ділових ігор тощо.

12. Перспективний план атестації педагогів.

13. Графік проходження атестації вчителів МО на поточний рік.

14. Графік підвищення кваліфікації класних керівників.

15. Графік проведення відкритих виховних заходів.

16. Адреса педагогічного досвіду.

17. Авторські виховні програми (якщо є).

18. Навчально-методичне забезпечення виховної роботи.

19. Календарно-тематичне планування виховних годин за паралелями.

20. План роботи з молодими і знов призначеними класними керівниками.

21. Результати внутрішкільного контролю, діагностичні матеріали щодо результативності й ефективності виховного процесу.

22. Протоколи засідань МО.

Додаток 5

Тест-опитувальник “Моя думка про школу” для батьків учнів [11; 281-283]

1.Самопочуття в школі:

а) моя дитина в школі почуває себе в оточенні друзів;

б) дружить тільки з окремими дітьми;

в) часто відчуває себе одинокою.

2.Відношення до школи:

а) дитина дорожить школою;

б) не замислюється про роль школи у своєму житті;

в) хотіла би перейти до іншої школи.

3.Наявність мети роботи в школі:

а) в школі піклуються про мою дитину;

б) школярі допомагають не тільки один одному, а й оточуючим людям;

в) не відчуваю особливого піклування про мою дитину в школі.

4.Відношення до діяльності школи:

а) в основному задоволений виховною роботою в школі;

б) внесла би значні корективи в роботу школи;

в) вважаю, що треба істотно змінити роботу в школі.

5.Відношення до колективної творчої діяльності:

а) позитивно відношуся до КТД в школі;

б) нехай частіше проводяться цікаві колективні творчі справи;

в) колективні творчі справи в нашій школі не потрібні.

6.Спілкування в школі:

а) більшість учнів налаштовані на дружні відносини в школі;

б) діти дружать в основному групами, класами;

в) вважаю, що дружба всіх неможлива.

7.Творче самовираження:

а) в школі є можливість проявити себе і моїй дитині;

б) моя дитина виявила в собі здібності та має можливість реалізовувати їх;

в) моя дитина має здібності, інтереси, але в класі їх не помічають.

Підрахування балів відбувається за допомогою дешифратора (табл. 1).

Таблиця 1

Дешифратор методики о.С. Газмана

Найбільша кількість балів складає 100, найменшою кількістю балів є –65.

Додаток 6 Анкета для педагогів “Проектування роботи з батьками”

1.Чи є, на Вашу думку, в школі, в класах успішний досвід співробітництва з сім’єю: види спільної діяльності, форми, проблеми, які спільно вирішуються, результати?

2.В яких випадках і чому не вдається встановити взаємодію з сім’ями учнів?

3.Що може надати взаємодія сім’ї та школи дитині? В чому вбачається передбачуваний результат?

4.В чому полягають ознаки діалогічності спілкування батьків і педагогів?

5.Що б Ви змінили в існуючій практиці взаємодії з батьками вже сьогодні? Що б Ви залишили й закріпили?

6.Яка, на Ваш погляд, модель спільної діяльності учасників освітньої взаємодії щодо вибудовування рівноправного діалогу школи і батьків?

Саляхова Л.И. Педагогический совет: технология подготовки и практические разработки: учеб.-метод. пособие / Л.И. Саляхова / под ред. Т.В. Черниковой. – М.: Глобус, 2006. – С.193.

Додаток 7

Опитувальник для батьків щодо ефективності взаємодії школи та сім’ї

1.Чи маєте Ви можливість для висловлення своїх думок на батьківських зборах?

2.Чи є корисними батьківські збори?

3.Чи прислухаються вчителі й батьки один до одного, створюючи щось спільне на основі взаємодії ідей, поглядів?

4.Чи достатньо враховуються школою Ваші побажання стосовно організації навчально-виховного процесу?

5.Чи виправдовує школа Ваші очікування відносно результатів навчання й виховання дитини?

6.Чи є атмосфера довіри у відносинах педагогів, батьків, учнів? Чи задовольняє Вас психологічний клімат навчального закладу?

7.Що б Ви могли запропонувати для покращення взаємодії між школою та батьками?

8.Чи задовольняє Вас робота Ради навчального закладу, батьківського комітету? Чи входите Ви особисто до цих органів управління?

9.Чи надає школа необхідну допомогу сім’ї у справі виховання дітей? Яка допомога Вам потрібна?

10.Якщо б Вам запропонували керувати гуртком, спортивною секцією, чи погодилися б Ви?

11.Чи берете Ви активну участь в житті класу та школи разом з дітьми: спортивні змагання, туристичні походи, інші виховні заходи? (так; іноді, коли вистачає часу; ні)

12.Що Вас не влаштовує в організації взаємодії школи та сім’ї:

• організація та проведення батьківських зборів (незручний час, неактуальна тематика, форма проведення тощо);

• організація педагогічного навчання батьків (повна його відсутність, неповна інформація, непрофесіоналізм педагогічних працівників, неможливість отримати інформацію від спеціалістів – лікарів, психологів, тощо);

• залучення батьків до організації виховної роботи в класі (батьків не залучають, залучають в незручний час, не використовують можливості сімей тощо);

• організація роботи батьківського комітету (відсутність гласності й прозорості роботи, формальне існування даного органу, неактуальність питань, які обговорюються тощо);

• вивчення сімей, їхнього виховного потенціалу, запитів, інтересів, побажань стосовно організації навчально-виховного процесу в школі тощо;

• організація роботи психологічної служби школи (відсутність інформації про її роботу, незручний час, неможливість отримати належну консультацію тощо);

• форми роботи з батьками (колективні, індивідуальні тощо)?

Додаток 8

Методика вивчення задоволеності учнів шкільним життям

( розр. Андреєвим О.О., див. “Виховна система школи: аспект моделювання”. - Псков, 1994. - С. 47 – 48)

Мета: визначити ступінь задоволеності учнів шкільним життям.

Хід проведення: учням пропонується прочитати (або прослухати) твердження і оцінити ступінь згоди з їх змістом за наступною шкалою:

4 – цілком згоден,

3 – згоден,

2 – важко сказати,

1 – не згоден,

0 – цілком не згоден.

Твердження:

• Я йду до школи з радістю.

• У школі в мене звичайно добрий настрій.

• В нашому класі гарний класний керівник.

• До наших шкільних вчителів завжди можна звернутись за порадою та допомогою у важкій життєвій ситуації.

• В мене є улюблений вчитель.

• В класі я завжди вільно можу висловити свою думку.

• Я вважаю, що у нашій школі створені всі умови для розвитку моїх здібностей.

• У мене є улюблені шкільні предмети.

• Я вважаю, що школа по-справжньому готує мене до самостійного життя.

• Під час літніх канікул я сумую за школою.

Обробка отриманих даних: показником задоволеності учнів шкільним життям (З) є частинне від ділення загальної суми балів всіх відповідей учнів на загальну кількість відповідей. Якщо З більше 3, то можна констатувати високий ступінь задоволеності, якщо ж З більше 2, але менше 3, або менше 2, то це відповідно свідчить про середній або низький ступінь задоволеності учнів шкільним життям.

Додаток 9

Метод “недописана теза”

Цей метод заключається в тому, що учневі-респонденту запропоновується набір незакінчених фраз, завершуючи які він міг би виразити своє відношення до проблеми, яка досліджується.

Наприклад:

• добра школа – це...

• якщо я був би директором школи, то...

• коли я бачу вчителя, що йде назустріч, то...

• щоб бути гарним учнем, треба...

• я не боюсь на уроках висловлювати свою точку зору, так як...

• школа потрібна, щоб...

• найголовніше у житті нашого класу – це...

• коли дзвонить дзвоник на урок, то я...

• коли дзвонить дзвоник з уроку, то я...

• я не згоден з тим, що всі говорять, ніби...

• мені завжди буває легко і радісно, коли в школі...

• у нашій школі найбільш цінується...

• у нашій школі найбільш засуджується...

• у нашій школі завжди...

• для того щоб мати у школі друзів, треба...

Дана методика має низку переваг у порівнянні з широко поширеним анкетуванням. Вона розрахована на отримання першої, самої природної реакції, оскільки найчастіше дітям говорять, що перевіряється їхня реакція та вміння орієнтуватися в обстановці, що змінюється. Час на відповідь надається з урахуванням віку (від 15 секунд до 1 хвилини). Під час обробки результатів відповіді групуються за трьома характеристиками: “позитивна”, “негативна”, “неясна”.

Додаток 10

Методика опитування,

сутність якої полягає в тому, що учням пропонують написати, що в школі добре і що погано. При цьому не ставляться ніякі орієнтовні питання. Це створює умови для вільного висловлення думки стосовно того, що об'єктивно існує в школі і найбільш цінується або засуджується. Виглядає це так:

У нашій школі

Аналіз отриманого матеріалу дозволяє побачити очима дітей вдалі та невдалі справи, характер стосунків, відношень, самопочуття та настрій, що виступає у якості дуже виразного показника життя школи.

Додаток 11

Орієнтовний план роботи з дітьми девіантної поведінки:

1.Вивчення педагогічно занедбаних дітей:

• діагностика, виявлення причин занедбаності шляхом спостереження за учнем, за рівнем його досягнень, за темпами його розвитку;

• шляхом соціометричних вимірювань визначити його місце у колективі, характер взаємовідносин з однолітками;

• виявити нахили та здібності учня з метою його залучення до позаурочної діяльності;

• виявити, чи входить учень до інших соціальних груп;

• з’ясувати стан сімейних відносин, можливість впливу на батьків.

2.Організація педагогічної допомоги:

• передбачити засоби ліквідації прогалин у навчанні;

• підвищити інтерес до навчання шляхом залучення школяра до КТС (інтелектуальні ігри, конкурси тощо);

• зміцнювати положення “важких” у класі, знайти можливості для надання ними допомоги своїм одноліткам;

• всім вчителям виявляти до них повагу;

• організувати роботу з батьками;

• виявляти неблагонадійні сім’ї.

3.Організація медичної допомоги:

• лікарняний та диспансерний облік “важких” дітей;

• окремий облік дітей, які мають відхилення у психічному та фізичному розвитку;

• дотримування педагогічного такту;

• організація літнього відпочинку школярів;

• зняття стану нервово-психічної напруги.

4.Організація психологічної допомоги:

• психокорекційна робота;

• психологічна діагностика причин педагогічної занедбаності;

• спеціальна педагогічна підготовка вчителів і батьків до роботи з такими дітьми;

5.Організація вільного часу “важких дітей”:

• включення дітей у суспільно-корисну діяльність;

• включення дітей у роботу гуртків, секцій;

• відзначення успіхів та досягнень школярів;

• ненав’язливий контроль, тісні стосунки з сім’єю.

Додаток 12

Орієнтовний план вивчення особистості учня (1 варіант)

I.Загальні відомості про учня:

1. Біографічні дані. Прізвище, ім’я, по-батькові, рік народження.

2. Соціально-побутові умови. Адреса проживання, склад сім’ї, освіта та місце роботи батьків. Допомога та участь членів сім’ї у навчанні та вихованні дитини. Режим праці та дозвілля учнів. Участь учня в домашній праці.

3. Стан здоров’я.

II.Загальний рівень розвитку учня:

1. Психічний розвиток учня. Характеристика його уваги, особливості сприймання і розуміння навчального матеріалу. Швидкість, точність, міцність запам’ятовування. Особливості мислення. Рівень володіння операціями аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення. Рівень розвитку мовлення: культура мовлення, багатство словникового запасу, логічність. Розвиток вольових якостей: цілеспрямованість, самостійність, ініціативність, витримка тощо.

2. Інтелектуальний розвиток учня, його ерудиція. Інтерес до питань світогляду, моралі, спорту, науки, мистецтва, техніки тощо. Наявність провідного інтересу. Участь у роботі гуртків, секцій. Широта та стійкість читацьких інтересів. Самостійність, гнучкість, критичність, логічність мислення.

3. Індивідуально-психологічні особливості учня. Його збудливість і енергійність, врівноваженість та емоційна вразливість. Темп роботи і мовлення. Легкість переходу від одного виду діяльності до іншого. Наполегливість, упевненість, охайність.

4. Відносини з оточуючими: відношення до нього ровесників, його відношення до них, взаємостосунки з вчителями, батьками. Рівень розвитку почуття колективізму, обов’язку, власної гідності. Скромність, кмітливість, рішучість, правдивість, чесність, самокритичність та інші моральні якості.

5. Самооцінка учня: адекватна, занижена, завищена.

III.Навчальна діяльність учня, її мотиви:

ставлення учня до занять у школі, пропуски занять та їх причини; уважність на уроках, інтерес до навчальних предметів, якість і систематичність виконання домашніх завдань, ставлення учня до оцінювання вчителем його діяльності, успішність з різних предметів, легкість в опануванні навчальних предметів, участь у предметних гуртках, предметних олімпіадах, науковій роботі.

IV.Громадська активність учня:

Участь у громадському житті класу і школи. Які доручення має і як їх виконує. Дисципліна. Становище учня в класному колективі (за результатами соціометрії – офіційний чи неофіційний лідер, неприйнятий, відвернутий тощо). Участь у суспільно-корисній праці, мотиви. Інтерес до суспільно-політичних подій в Україні та за кордоном. Почуття національної самосвідомості.

V.Висновки та рекомендації щодо подальшого розвитку учня.

Додаток 13

Орієнтовний план вивчення особистості учня (2 варіант)

(Гуткіна Л.Д.)

1. Загальні відомості про учня.

1.1.Де мешкає. Ким працюють його батьки. Склад сім’ї, її матеріальний стан.

1.2.Культурний рівень батьків. Взаємовідносини в сім’ї.

1.3.Характер виховання в сім’ї. Вплив батьків та старших членів сім’ї на навчальну діяльність учня. Використання заохочень та покарань.

1.4.Розпорядок школяра. Використання ним вільного часу. Участь у домашній праці.

1.5.Друзі учня в школі та поза нею. Їх вплив та характер взаємодії.

1.6.Стан здоров’я учня (за даними шкільного лікаря).

2. Загальний рівень розвитку учня.

2.1.Загальний розвиток учня, його світогляд. Культура мовлення, широта і стійкість інтересів, відвідування театрів, музеїв, перегляд телепередач.

2.2.Відношення до навчальної праці, навчальних занять. Увага на уроці. Виконання домашніх завдань. Вміння організувати навчальну працю. Відношення до успіхів і невдач у навчальній праці (своїх та інших дітей).

2.3.Відношення до фізичної праці. Навички самообслуговування. Виконання суспільних доручень трудового характеру. Участь у праці за межами школи.

2.4.Рівень дисциплінованості учня. Знання та виконання правил для учнів. Навички культурної поведінки. Організованість на уроці. Ввічливість у спілкуванні з дорослими, товаришами. Охайність та акуратність.

2.5.Інтереси і нахили учня. Навчальні інтереси. Інтереси в області літератури, мистецтва, техніки, спорту. Участь у роботі шкільних та позашкільних гуртків. Якою професією цікавиться.

3. Суспільна робота учня.

3.1.Участь у суспільному житті класу. Інтерес до життя класу й активність у суспільній роботі.

3.2.Виконання суспільної роботи. Сумлінність. Вміння довести розпочату справу до кінця. Вміння утягнути в роботу інших учнів. Вміння керувати і підпорядковуватися товаришам.

3.3.Місце учня в класному колективі. Чи пов’язаний він з колективом або відірваний від нього. Відношення до учня однокласників. Чи користується він повагою та авторитетом в класі.

4. Основні риси особистості учня.

4.1.Суспільна свідомість. Мотиви навчальної та суспільної роботи.

4.2.Моральні якості учня. Інтерес до поточних подій. Готовність надати допомогу школі. Правдивість і чесність. Принциповість і скромність. Чи виявляє увагу до товаришів, надає їм допомогу.

4.3.Вольові риси характеру. Цілеспрямованість і активність, самостійність та ініціативність. Організованість, витримка, впевненість у собі. Наполегливість, рішучість, самокритичність, завзятість.

4.4.Особливості темпераменту учня і його психічних процесів. Сила, урівноваженість, рухливість нервових процесів. Які переважають процеси – збудження або гальмування. Чи легко переключається учень з одного виду діяльності на інший. Особливості інтелектуальних та емоційних процесів: мови, уваги, пам’яті.

5. Висновки та педагогічні рекомендації щодо подальшого розвитку учня.

Додаток 14

Схема вивчення і складання психолого-педагогічної характеристики особистості

(Робоча книга вихователя. – Тернопіль, 2001.)

1. Загальні дані

   0. Прізвище, ім’я.

   1. Вік.

   2. Клас.

   3. Загальний фізичний розвиток.

   4. Стан здоров’я.

   5. Умови життя в сім’ї.

2. Навчальна діяльність

   0. Рівень навчальних досягнень (однаково чи неоднаково встигає учень із різних предметів).

   1. Загальний розумовий розвиток (кругозір, начитаність).

   2. Рівень розвитку мовлення (запас слів, освіченість, емоційність мовлення, вміння висловити власну думку письмово та усно).

   3. Здатність до навчання:

• Особливість уваги (ступінь розвитку довільної уваги, її зосередженість, стійкість, здатність до розподілу);

• Усвідомлення вивченого матеріалу, швидкість осмислення;

• Індивідуальні особливості пам’яті, швидкість і міцність запам’ятовування, легкість відтворення;

• Розвиток мислення (чи відрізняє істотні та другорядні ознаки предметів і явищ, рівень засвоєння загальних і абстрактних понять);

• Розвиток уяви.

0. Старанність у навчальній роботі.

1. Інтерес до занять і ставлення до навчання (сприймання похвали чи осуду вчителів і батьків, основний мотив навчальної діяльності).

2. Уміння вчитися (дотримування режиму дня, організованість, вміння самостійно працювати з книгою, заучувати матеріал, контролювати себе, складати плани, конспекти, тези тощо).

1. Особливості характеру й темпераменту

   0. Яскраво виявлені позитивні й негативні риси характеру: риси, спрямованість особистості (щодо людей, навчання, праці, самого себе – чуйність, доброта, колективізм, ретельність, зарозумілість, бездушність).

   1. Вираження особливостей темпераменту, працездатність, товариськість.

   2. Переважаючий настрій (веселий, сумний, пригнічений), стійкість настрою, причини зміни настрою.

4. Висновки та рекомендації щодо подальшого розвитку особистості.

Додаток 15

Методика вивчення рівня вихованості учня

(докт.психол.наук Фрідман Л.)

Поведінка в сім’ї: чи виявляє дитина інтерес до справ сім’ї, до її проблем, радощів та негараздів, чи вчиться повному самообслуговуванню, охоче виконує завдання старших, виявляє турботу про молодших і старших, які її потребують, чи ввічлива у спілкуванні з усіма членами сім’ї, правильно реагує на зауваження і намагається виправити помилки.

Поведінка в класі: уважність на уроках, старанність у виконанні завдань учителя; працелюбність, розважливе відношення до успіхів і невдач у навчанні; прояв почуття відповідальності за свою роботу, охайність під час виконання завдань; дбайливе відношення до класного та шкільного майна; правильна поведінка на перервах.

Відношення до дорослих: увічливість, слухняність, виконання правил етикету.

Відносини з ровесниками: наявність друзів, активна участь у спільній діяльності та іграх, прагнення поділитися своїми радощами та розчаруваннями з товаришами, готовність безкорисливо допомагати товаришам, прагнення не підвести їх, клас.

Поведінка на вулиці та в суспільних місцях: дотримання правил дорожнього руху, збереження природи, дотримання чистоти й порядку в суспільних місцях, транспорті, на вулиці.

Відношення до самого себе: охайність та бережливість до одягу та взуття; дотримання особистої гігієни, виконання режиму дня й ранкової зарядки, самокритичність в оцінці своєї поведінки й окремих учинків, правдивість, чесність.

Додаток 16 Анкета для батьків

1. Які позитивні якості, на вашу думку, притаманні вашому сину (доні)?

2. Які негативні риси властиві вашій дитині?

3. Які найважливіші якості ви намагаєтеся виховати у вашої дитини?

4. Чи має ваша дитина постійне доручення у сім’ї та як вона її виконує?

5. Як ваш син (дочка) відноситься до інших членів сім’ї, чи надає їм необхідну допомогу, співчуття, захист?

6. Чи бере ваша дитина активну участь у сімейних святах, яку ініціативу виявляє при цьому?

Додаток 17

Програма вивчення особистості учня

Додаток 18

Анкета “Чому я брав участь у цій справі?”

Мета: вивчення цілеспрямованості особистості школяра.

Під час проведення аналізу колективної творчої справи учневі пропонується відповісти на запитання анкети, оцінивши в балах наведені відповіді:

Оціни свою участь у ___________________________________________

(наводиться конкретна справа)

У графі “оцінка” постав відповідний бал таким чином:

“5” – дійсно, я так вважаю;

“4” – загалом через це;

“3” – це не головне для мене, хоча теж має вплив;

“2” – я не зосереджувався на цьому;

“1” – не так, зовсім не тому.

Обробка результатів. При опрацюванні анкет варто врахувати, що найбільша кількість балів, поставлених у пунктах 2, 4, 8 свідчить про колективну спрямованість особистості підлітка, в пунктах 1, 5, 7, 9, 10 – про особистісну, в пунктах 3, 6 – про ділову.

Додаток 19

Вивчення дозвілля учнів і структури його використання

Мета: вивчення дозвілля школярів, його структури, захоплень і нахилів учнів, навчального навантаження.

Напишіть, будь ласка, яку кількість вільного часу Ви витрачаєте щотижня на такі види діяльності:

Коментар. Отримана інформація дасть змогу вивчити, скільки вільного часу мають різні учні і як вони його використовують: чи відвідують спортивні секції, гуртки за інтересами, скільки часу виконують домашні завдання, чи мають домашні та суспільні доручення, скільки часу витрачають на їх виконання, широту інтересів особистості, оптимальність наявних видів діяльності та структури вільного часу.

Додаток 20

Анкета для вивчення рівнів вихованості учнів 1-2 класів (методика м.П. Капустіна)

Технологія оцінювання. Оцінки виставляються за кожним показником за наступною шкалою: 4 бали – показник виявляється завжди;

3 бали – показник виражається часто;

2 бали – показник виражається рідко;

1 бал – показник ніколи не виражається.

Після цього виставляється оцінка за кожним критерієм, яка є середньоарифметичною оцінкою показників. В результаті кожен учень має шість оцінок, середньоарифметична яких і є умовним визначенням рівня вихованості: 4 – 3,5 – високий рівень вихованості;

3,4 – 3,0 – середній рівень вихованості;

2,9 – 2 – низький рівень вихованості;

2,0 – 1,0 – дуже низький рівень вихованості.

Додаток 21

Анкета для вивчення рівнів вихованості учнів 3-5 класів (методика м.П. Капустіна)

Технологія оцінювання. Оцінки виставляються за кожним показником за наступною шкалою: 4 бали – показник виявляється завжди;

3 бали – показник виражається часто;

2 бали – показник виражається рідко;

1 бал – показник ніколи не виражається.

Після цього виставляється оцінка за кожним критерієм, яка є середньоарифметичною оцінкою показників. В результаті кожен учень має шість оцінок, середньоарифметична яких і є умовним визначенням рівня вихованості:

4 – 3,5 – високий рівень вихованості;

3,4 – 3,0 – середній рівень вихованості;

2,9 – 2 – низький рівень вихованості;

2,0 – 1,0 – дуже низький рівень вихованості.

Додаток 22

Анкета 1 для вивчення рівнів вихованості учнів 6-9 класів (методика м.П. Капустіна)

Технологія оцінювання. Оцінки виставляються за кожним показником за наступною шкалою: 4 бали – показник виявляється завжди;

3 бали – показник виражається часто;

2 бали – показник виражається рідко;

1 бал – показник ніколи не виражається.

Після цього виставляється оцінка за кожним критерієм, яка є середньоарифметичною оцінкою показників. В результаті кожен учень має шість оцінок, середньоарифметична яких і є умовним визначенням рівня вихованості:

4 – 3,5 – високий рівень вихованості;

3,4 – 3,0 – середній рівень вихованості;

2,9 – 2 – низький рівень вихованості;

2,0 – 1,0 – дуже низький рівень вихованості.

Додаток 23

Анкета 2 для вивчення рівнів вихованості учнів 6-9 класів (методика м.П. Капустіна)

Технологія оцінювання. Оцінки виставляються за кожним показником за наступною шкалою: 4 бали – показник виявляється завжди;

3 бали – показник виражається часто;

2 бали – показник виражається рідко;

1 бал – показник ніколи не виражається.

Після цього виставляється оцінка за кожним критерієм, яка є середньоарифметичною оцінкою показників. В результаті кожен учень має сім оцінок, середньоарифметична яких і є умовним визначенням рівня вихованості:

4 – 3,5 – високий рівень вихованості;

3,4 – 3,0 – середній рівень вихованості;

2,9 – 2 – низький рівень вихованості;

2,0 – 1,0 – дуже низький рівень вихованості.

Додаток 24

Анкета 1 для вивчення рівнів вихованості учнів 10-11 класів (методика м. Капустіна)

Технологія оцінювання. За критерієм “інтелектуальний рівень” виводиться середньоарифметична оцінка, а за критерієм “моральна позиція” - підсумкова оцінка за кожним показником за наступною шкалою:

4 бали – показник виявляється завжди;

3 бали – показник виражається часто;

2 бали – показник виражається рідко;

1 бал – показник ніколи не виражається.

В результаті кожен учень має п’ять оцінок, середньоарифметична яких і є умовним визначенням рівня вихованості:

4 – 3,5 – високий рівень вихованості;

3,4 – 3,0 – середній рівень вихованості;

2,9 – 2 – низький рівень вихованості;

2,0 – 1,0 – дуже низький рівень вихованості.

Додаток 25

Анкета 2 для вивчення рівнів вихованості учнів 10-11 класів (методика м. Капустіна)

Технологія оцінювання. За критерієм “інтелектуальний рівень” виводиться середньоарифметична оцінка, а за критерієм “моральна позиція” виставляються оцінки за кожним показником за наступною шкалою:

4 бали – показник виявляється завжди;

3 бали – показник виражається часто;

2 бали – показник виражається рідко;

1 бал – показник ніколи не виражається.

В результаті кожен учень має 18 оцінок, середньоарифметична яких і є умовним визначенням рівня вихованості:

4 – 3,5 – високий рівень вихованості;

3,4 – 3,0 – середній рівень вихованості;

2,9 – 2 – низький рівень вихованості;

2,0 – 1,0 – дуже низький рівень вихованості.

Після проведення оцінної процедури класний керівник заповнює зведений аркуш даних вивчення рівня вихованості:

у класі ___ учнів, серед яких ___ дітей мають високий рівень вихованості, ___ дітей - середній рівень вихованості, ___ дітей – низький рівень вихованості, ___ дітей – дуже низький рівень вихованості.

Для об’єктивності оцінювання варто залучати експертів у кількості не менш ніж 10 – 12 чоловік. Ними можуть бути: класний керівник, учителі-предметники, батьки, керівники секцій і клубів, однокласники і т.д.

Додаток 26

Соціальний паспорт класу

1. Сім’ї:

• повні _______ (кільк.);

• неповні _____ (кільк.);

1. Освіта батьків:

• вища - _____;

• середня спеціальна - ____;

• середня - _____;

1. Матеріальне становище:

• задовільне - ____;

• незадовільне - _____;

1. Умови проживання:

• нормальні - ____;

• задовільні - ____;

• незадовільні - ____;

1. Працюючи члени сім’ї:

• батько - ____;

• мати - ____;

• інші члени сім’ї - ____;

6. Діти-інваліди: ____________________________________________________

7. Діти, які знаходяться під опікою: ___________________________________

8. Діти, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС: ______________________

9. Багатодітні сім’ї: _________________________________________________

10. Діти-напівсироти: ________________________________________________

11. Діти, які знаходяться на внутрішньо шкільному обліку: ____________________________________________________________________

Додаток 27

Психолого-педагогічна характеристика учня, схильного до правопорушень

Прізвище _____________________ Ім’я ____________ Клас _____ Школа _____

1. Склад сім’ї (перерахувати) __________________________________________

____________________________________________________________________

2. Характер поведінки учня в школі _____________________________________

3. Найбільш типові прояви недисциплінованості __________________________

4. Які засоби впливу застосовувалися до учня:

• батьківським комітетом _______________________________________;

• педрадою ___________________________________________________;

• ІСН ________________________________________________________;

• іншими органами _____________________________________________

5. Успішність за попередні семестри: ___________________________________

____________________________________________________________________

6. Ставлення до навчання (які предмети любить, які ігнорує, причини) _______

________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Ставлення до трудової діяльності _____________________________________

8. Які громадські доручення виконує в школі _____________________________

____________________________________________________________________

9. Місце в класному колективі, взаємовідносини з товаришами ______________

____________________________________________________________________

10. Ставлення класного колективу до учня ________________________________

____________________________________________________________________

11. Особистісні інтереси _______________________________________________

___________________________________________________________________

12. Яку професію хоче обрати __________________________________________

13. Які гуртки відвідує ________________________________________________

14. Читацькі інтереси __________________________________________________

____________________________________________________________________

15. Позитивні риси характеру ___________________________________________

____________________________________________________________________

16. Негативні риси характеру ___________________________________________

____________________________________________________________________

17. Чим займається у вільний час ________________________________________

____________________________________________________________________

18. Що може допомогти у виправленні учня (висновки і педагогічні рекомендації): ____________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Додаток 28

Акт житлово-побутових умов сім’ї

______________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові)

Адреса: _____________________________________________________________

____________________________________________________________________

Комісія у складі:

1.____________________________________,

2.____________________________________,

3.____________________________________

установила:

1. Сім’я займає житлову площу _____________________________________

____________________________________________________________________

(коротка характеристика житлової площі, кількість кімнат)

2. Санітарний стан ________________________________________________

3. На цій житловій площі проживає:

4. Наявність індивідуального робочого місця дитини ___________________

5. Матеріальне становище сім’ї: ____________________________________

6. Характеристика батьків:

а) їхня поведінка _______________________________________________;

б) чи займаються вихованням дітей _______________________________;

в) чи застосовувалися до них засоби громадського та адміністративного впливу

______________________________________________________________;

г) чи притягувалися вони до карної відповідальності _________________

7. Стосунки в сім’ї: _______________________________________________

Висновки комісії: _____________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підписи: ____________________________________________________________

____________________________________________________________________

Додаток 29

Запитання для вивчення класного учнівського колективу

1. Віковий склад учнів.

2. Працездатність та успішність учнів.

3. Які є угрупування в колективі за інтересами або негативного характеру?

4. Як учні ставляться один до одного?

5. Як учні ставляться до класних справ?

6. Чи люблять учні разом проводити час у школі та поза нею?

7. Чи дружать хлопці з дівчатками?

8. Чи існує в класі кругова порука, в чому вона виявляється?

9. Чи переживають учні успіхи й невдачі свого класу, чи вболівають за свій колектив?

10. Рівень самоорганізації класного колективу: здатність само організовуватися до виконання колективних справ, розподіляти доручення, раціонально виконувати роботу.

11. Чи вміють учні толерантно й уважно вислуховувати один одного?

12. Чи виконують учні розпорядження уповноважених осіб?

13. Наявність критики й самокритики в класі.

14. Що єднає учнів: спільне місце проживання, місце за партою, інтереси, спільна праця?

15. Рівень взаємодопомоги у класному колективі.

16. Чи проявляють учні вимогливість до своїх друзів?

17. Як ставляться учні до однокласників із фізичними вадами, якщо такі є?

18. Як реагує класний колектив на появу нового учня?

19.Чи має актив класу авторитет?

20.Чи вносяться в класі пропозиції щодо поліпшення життя класу?

21. Чи виконує клас загально шкільні доручення?

22. Загальний морально-психологічний клімат у колективі.

Додаток 30

Карта вивчення рівня розвитку класного колективу

Додаток 31

Кваліметрична модель оцінки якості діяльності заступника директора навчального закладу з виховної роботи

Технологія оцінювання. Коефіцієнт відповідності визначається за кожним критерієм за наступною шкалою:

0 – показник відсутній, 0,25 – показник слабо виражений, 0,5 – показник недостатньо виражений, 0,75 – показник достатньо виражений, 1 – показник оптимально виражений.

Обчислювання значення кожного фактору здійснюється за формулою:

Фi = mi (V1K1 +…ViKi), де i – порядковий номер.

Загальна оцінка якості діяльності заступника директора школи з виховної роботи визначається за формулою:

О заг. = Ф1 + Ф2 + Ф3 + Ф4 + Ф5 , де О заг.  1,

при цьому рівень діяльності заступника директора з виховної роботи визначається за наступною шкалою:

0  О заг.  0,5 – рівень критичний, 0,5  О заг.  0,65 – рівень недостатній, 0,65  О заг.  0,7 – рівень допустимий,

0,7  О заг.  0,85 – рівень достатній, 0,85  О заг.  1 – рівень високий.

Додаток 32

Форми внутрішньо шкільного контролю за станом виховної роботи

1. Фронтальний контроль:

підсумки планування виховної роботи в класах, гуртках, МО класних керівників, школі;

аналіз ефективності діяльності класних керівників, керівників гуртків;

підсумки діагностики рівня вихованості учнів.

2. Персональний контроль:

• вивчення діяльності класних керівників, керівників секцій, гуртків щодо створення умов для саморозвитку учнів;

• вивчення діяльності заступника директора з виховної роботи, педагога-організатора, соціального педагога.

3. Тематичний контроль:

• охорона життя й здоров’я дітей;

• профілактика правопорушень серед молоді;

• стан духовно-морального виховання молоді.

4. Класно-узагальнюючий контроль:

• вивчення рівня організації навчально-виховного процесу в класі;

• оцінка діяльності щодо профорієнтації;

• аналіз формування в учнів самосвідомості, між особистісних відношень;

• аналіз формування життєвих ціннісних орієнтацій.

Додаток 33

Орієнтовний аналіз якості виховної роботи в навчальному закладі

Управління виховною роботою закладу здійснювали директор, заступник директора з виховної роботи, педагог-організатор, психолог, керівник методичного об’єднання класних керівників та _________________.

Політичні та соціальні процеси, що відбуваються в Україні й спрямовані на утвердження демократичних засад розвитку держави, зумовлюють необхідність відповідних змін у галузі освіти, складовою якої є виховання. Школа має бути державно-громадським загальноосвітнім закладом, який організовує свою діяльність на ґрунті національної культури і національних традицій, а за змістом та формами роботи відповідає національно-культурним потребам України, її становленню й розвитку як суверенної держави.

Успіх виховного процесу залежить від відносин між учителем та учнем, які мають розвиватися на основі співробітництва й ділового партнерства. Учитель і учні є рівноправними суб’єктами навчально-виховного процесу.

Працюючи над реалізацією концепції виховної роботи закладу, педагогічний колектив організовував і проводив _________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

Головним із напрямів виховної роботи з учнями є громадянське виховання. З цього питання у закладі проведено заходи ___________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________.

Головними завданнями родинного виховання є гармонійний різнобічний розвиток дитини, формування моральних цінностей. Заслуговує на увагу робота класних керівників ___________________________________, кропітка робота яких з батьківською громадськістю дає позитивні результати.

Серед заходів військово-патріотичного виховання слід відзначити _____

_____________________________________________________________________________________________________________________________________.

Також педагогічний колектив приділяв належну увагу художньо-естетичному вихованню дітей. Серед проведених заходів можна відзначити такі, як ____________________________________________________________

__________________________________________________________________.

Моральне виховання спрямоване на прищеплення та розвиток духовності, міцних переконань, ціннісних орієнтацій. Класними керівниками та адміністрацією закладу було проведено певну роботу в цьому напрямі, а саме: ______________________________________________________________

__________________________________________________________________.

Серед основних заходів трудового виховання, спрямованого на формування творчої працелюбної особистості, проведено ________________

__________________________________________________________________.

Екологічне виховання покликане забезпечити молоде покоління науковими знаннями про взаємозв’язок природи і суспільства, прищепити природоохоронні навички. Протягом навчального року в даному напрямі проведено _________________________________________________________.

Мета напрямку “Формування навичок здорового способу життя” – забезпечення повноцінного розвитку дітей, охорони та зміцнення їх здоров’я, розвиток фізичних здібностей особистості. Педагогічним колективом здійснено таку роботу: _____________________________________________.

Серед заходів превентивного виховання, яке передбачає попередження злочинів і злочинності серед неповнолітніх, заслуговують на високу оцінку __

__________________________________________________________________.

Рівень спеціалізації випускників закладу за підсумками профорієнтаційної роботи і працевлаштування на роботу дозволяє зробити такі висновки: ______________________________________________________

__________________________________________________________________.

На внутрішньо шкільному обліку в минулому навчальному році перебувало ____ учнів. З ними було заплановано і проведено певну роботу, а саме: _____________________________________________________________. Рада навчального закладу та батьківський комітет намагалися _____________

__________________________________________________________________.

Особливу увагу було приділено індивідуальній роботі з учнями та їх родинами. Так було складено плани роботи з дітьми девіантної поведінки та їх сім’ями, з дітьми пільгового контингенту та їх сім’ями, ________________. Було скоординовано діяльність різних структурних підрозділів закладу в даному напрямі, а саме заступника з виховної роботи, психолога, __________

__________________________________________________________________.

Система робота класних керівників ___________________________ повинна бути вивчена та поширена серед усіх класних керівників закладу, тому що в їхній роботі ______________________________________________

__________________________________________________________________.

Протягом року проводилася певна робота з розвитку учнівського самоврядування, демократизації закладу, залучення педагогів, учнів, батьків та громадськості до управління виховним процесом. Учнівське самоврядування ____________________________________________________

__________________________________________________________________.

Різнобічному розвитку особистості учнів сприяє гурткова робота, яка організована в закладі. Протягом року створено та діяло ___ гуртків, ___ спортивних секцій, ___ клубів, керівниками яких призначено представників з числа педагогічного та батьківського колективів. Продовжили свою роботу музей ______________, зала __________________. Поновлено _____________.

Забезпечення єдності фізичного, духовного, інтелектуального розвитку особистості є особливим завданням виховної роботи педагогічного колективу закладу освіти в цілому і, зокрема, класного керівника. Певних успіхів у цій роботі досягли класні колективи _______________ класів. За даними моніторингових досліджень вони _____________________________________.

Класні керівники цих класів використовували у своїй роботі такі методи і форми, як ________________________________________________________.

Протягом року в навчальному закладі проводилася така науково-дослідна виховна робота: ___________________________________________, результатом якої стало ______________________________________________.

Адміністрація, психологічна служба закладу проводили діагностування рівня вихованості учнів та участі батьківської громади в становленні системи виховної роботи. Результати свідчать про те, що ________________________.

Методичний супровід виховної роботи забезпечувався ______________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________, що дало змогу досягти всьому колективу та певним класним керівникам, керівникам гуртків підвищення ефективності виховної роботи.

Таким чином, аналіз системи виховної роботи дозволяє зробити висновок, що _______________________________________________________

__________________________________________________________________. Тому основними завданнями виховної роботи в наступному навчальному році слід вважати такі: ___________________________________________________

__________________________________________________________________.

Додаток 34

Аналіз виховного заходу

Дата проведення ______________________________

Тема виховного заходу ______________________________________________

__________________________________________________________________

Прізвище педагога, який готував захід _________________________________

Присутні учні класу (класів) __________________________________________

Мета заходу ________________________________________________________

___________________________________________________________________

Мета відвідування __________________________________________________

___________________________________________________________________

Початок заходу _______________________________

Закінчення заходу ____________________________

Проведення заходу

Висновки і пропозиції ______________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

П.І.Б. експерта _____________________________________

Додаток 35

Орієнтовна схема аналізу виховного заходу

1. Аналіз готовності педагога і колективу учнів до проведення виховного заходу:

наявність мети і задінь виховного заходу;

врахування рівнів вихованості учнів під час визначення мети й завдань заходу;

визначення місця заходу в загальній системі виховної роботи.

2. Аналіз процесу підготовки виховного заходу:

• роль класного керівника;

• роль учнівського колективу;

• злагодженість роботи колективу в процесі підготовки заходу;

• роль учнівського самоврядування;

• надання педагогом тактовної допомоги учням;

• адекватність розподілу обов’язків;

• термін виконання;

• облік роботи.

3. Аналіз проведення виховного заходу:

• організація заходу (оформлення, обладнання);

• чіткість роботи, організованість, злагодженість;

• активність учнів;

• дозування і раціональність використання часу;

• врахування вікових особливостей учнів;

• організація співпраці зі старшими учнями, батьками, громадськістю;

• зв’язок заходу з життям країни, міста, школи, класу тощо;

• актуальність тематики;

• врахування інтересів учнів;

• врахування індивідуальних особливостей учасників.

4. Аналіз методики проведення виховного заходу:

• оптимальність вибору форм і методів проведення заходу;

• наявність елементів дискусії, відкритого обміну думками;

• емоційність заходу;

• рівень самостійності, творчості, ініціативності учасників.

5. Аналіз результативності виховного заходу:

• досягнення мети виховного заходу;

• досконалість окремих частин виховного заходу.

6. Загальні висновки та рекомендації.

Додаток 36

Орієнтовна схема аналізу бесіди класного керівника з учнями

1. Дата проведення, клас, час і місце проведення _______________________

___________________________________________________________________

2. Назва заходу _____________________________________________________

3. П.І.Б. класного керівника __________________________________________

4. Стислі записи під час бесіди: _______________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Висновки і пропозиції:

- цільова спрямованість бесіди ________________________________________

__________________________________________________________________;

- зміст бесіди _______________________________________________________

__________________________________________________________________;

• місце бесіди в системі виховної роботи ______________________________

__________________________________________________________________;

- правильність вибору проблематики бесіди ____________________________

__________________________________________________________________;

• відповідність поставленій меті та особливостям даного класу ___________

__________________________________________________________________;

• зв’язок з практичною діяльністю, життям ____________________________

__________________________________________________________________;

- конкретність та доступність матеріалу _______________________________

_________________________________________________________________;

- методика проведення бесіди ________________________________________ .

Додаток 37

Самоаналіз діяльності вчителя під час підготовки та проведення виховного заходу

1. Обґрунтування вибору теми виховного заходу, її актуальності, доцільності проведення та обраної форми.

2. Визначення місця виховного заходу в системі навчально-виховної роботи класу, його зв’язку із навчальною та виховною діяльністю.

3. Ступінь досягнення мети заходу.

4. Характеристика дій учасників виховного заходу, охоплення їх активною діяльністю під час складання плану, підготовки, проведення та аналізу заходу.

5. Результативність виховного заходу, його пізнавальна та виховна цінність.

6. Психологічний стан учнів під час підготовки та проведення заходу.

7. Визначення позитивних та негативних сторін у проведенні виховного заходу.

8. Висновки та перспективи на майбутнє.

Додаток 38

Орієнтовна пам’ятка вивчення стану виховної роботи в навчальному закладі

1. Вивчення конкретних завдань виховної роботи в школі відповідно до Державної національної програми “Освіта”, Концепції національного виховання, нормативних документів Міністерства освіти і науки України з питань виховання учнівської молоді. Підходи до організації виховної роботи (системний, науковий, інноваційний, діяльнісним, особистісно орієнтований тощо).

2. Реалізація основних принципів виховання.

3. Планування виховної роботи на діагностичній основі, види планів виховної роботи, їх взаємозв’язок та узгодженість (перспективний, річний план, плани роботи класних керівників, методичного об’єднання КК, розгляд питань з виховної роботи на нарадах при директорі, методичній раді, раді школи тощо).

4. Організаційно-педагогічна робота: добір і розстановка кадрів, розподіл обов’язків, створення навчально-матеріальної бази, організація підвищення науково-педагогічної кваліфікації організаторів виховного процесу. Відображення змісту національного виховання. Графіки роботи шкільних осередків, клубів, секцій тощо. Традиції та ритуали школи. Організація вільного часу школярів.

5. Реалізація виховних можливостей навчальних дисциплін. Гуманізація навчального процесу. Створення умов для творчої самореалізації школярів.

6. Реалізація основних напрямів національного виховання (або цільових виховних програм): виховання національної самосвідомості, громадянськості, правова освіта і виховання, профілактика правопорушень, алкоголізму та інших шкідливих звичок, робота з важковиховуваними та обдарованими дітьми, взаємодія з органами місцевого самоврядування, батьківською та громадською спільнотою у справі виховання молоді, розвиток індивідуальних здібностей учнів тощо.

7. Система учнівського самоврядування: охоплення учнів громадською роботою, педагогічне сприяння розвитку учнівського самоврядування, самоврядування в школі та по класах.

8. Спільна робота школи, сім’ї та громадськості у вихованні дітей: взаємини батьків, учнів, вчителів; роль батьківського комітету у виховній роботі, батьківський всеобуч; нетрадиційні та традиційні форми роботи з батьками.

9. Організація методичної роботи з класними керівниками, вихователями груп подовженого дня (план роботи, тематика, наставництво, обмін досвідом, курсова перепідготовка, підвищення кваліфікації тощо).

10. Результативність системи виховної роботи навчального закладу: рівень вихованості учнів та розвитку класних колективів, психологічний клімат по класах та у педагогічному колективі.