2.Характеристика функцій управління виховною діяльністю в навчальному закладі.

Існує багато підходів до визначення функцій управління виховною діяльністю в навчальному закладі. Розглянемо основні.

За П.І. Третьяковим виділяються наступні функції управління виховною діяльністю:

• інформаційно-аналітична – створення цілісної, циклічної системи інформації і банку даних на підставі вивчення фактичного стану виховного процесу й аналізу його кінцевого результату;

• мотиваційно-цільова – стимулювання педагогічної діяльності з метою досягнення бажаних результатів у сфері виховання;

• планово-прогностична – оптимальний вибір ідеальних і реальних цілей виховної діяльності й розробка програм їх досягнення шляхом поєднання перспективного прогнозування та поточного планування на всіх рівнях управління виховною роботою;

• організаційно-виконавча – реалізація особистісно орієнтованого підходу до організації виховної діяльності педагогічного колективу, науково-практичне обґрунтування розподілу функціональних обов’язків із метою раціональної організації праці;

• контрольно-діагностична – поєднання на діагностичній основі адміністративного та громадського контролю виховного процесу в закладі із самоаналізом, самоконтролем, самооцінкою кожного його учасника;

• регулятивно-корекційна – внесення певних коректив за допомогою оперативних способів, засобів і дій у процес управління виховною системою для підтримання її на запрограмованому рівні.

За П.І. Третьяковим, функціональні ланки управління виховним процесом взаємопов’язані та послідовно, поетапно змінюють одна одну, утворюючи єдиний управлінський цикл (рис. 1).

Мотиваційно-цільова

Планово-прогностична

Інформаційно-аналітична

Регулятивно-корекційна

Контрольно-діагностична

Організаційно-виконавча

Рис. 1. Взаємозв’язок функцій управління виховною діяльністю.

Ланцюг функцій управління виховною діяльністю можна представити інакше (схема 1):

Діагностика виховної діяльності (результативність, ефективність)

Прогнозування (передбачення майбутніх потреб, тенденцій розвитку, ймовірних проблем, можливих наслідків)

Проектування (створення концепції (програми) розвитку)

Планування (розробка напрямів і конкретного змісту виховної діяльності)

Аналіз виховної діяльності (закладу в цілому, певних структур, окремих педагогів )

Цілепокладання (визначення віддалених і близьких цілей)

Організація (концентрація зусиль, розподіл ролей, мотивація, стимулювання діяльності)

Контроль виховної діяльності на діагностичній основі

Корекція та регулювання виховного процесу

Схема 1. Ланцюг управління виховною діяльністю.

Етапи управління виховним процесом також представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Етапи управління виховним процесом

Етапи	Зміст управлінських дій	Настанова	Рекомендації
1	Збір інформації	Для управління виховною роботою необхідно мати управлінську інформацію з питань вдосконалення виховного процесу	Без інформації не можна управляти виховним процесом
2	Оцінка ситуації	Всю отриману інформацію необхідно усвідомити, проаналізувати, щоб мати чіткі уявлення про наявні ситуації і планувати наступні дії	Точна оцінка ситуації є визначальним фактором при формуванні правильного управлінського рішення, спрямованого на досягнення поставлених цілей
3	Формування управлінського рішення	На цьому етапі оцінка ситуації перетворюється в управлінське рішення, яке є підґрунтям всіх наступних дій	Керівники на даному етапі повинні прийняти розгорнуті, складні управлінські рішення: 1)складання комплексного плану заходів, які повинні бути виконані для досягнення поставленої мети (відповідь на питання: що повинно бути?); 2)визначаються організаційні структури, виконавці (відповідь на питання: хто робить?); 3)виконавці наділяються ресурсами, необхідними для роботи (відповідь на питання: якими засобами?); 4)визначення конкретного терміну виконання завдання і форми пред’явлення результату (відповіді на питання: коли? В якому вигляді?); 5)призначення відповідальних перед керівником за виконання всього завдання (відповідь на питання: хто відповідає?)
4	Видача завдання	Управлінське рішення треба довести до виконавців (інструктаж, наказ, розпорядження тощо)	Важливо, щоб підлеглі зрозуміли та прийняли завдання
5	Початок реалізації рішення	Метою реалізації рішення є отримання певних показників якості. При цьому необхідно виділити головні фактори і навчитися управляти ними.	При управлінні якістю не можна просто ставити перед вихователем мету. Необхідно пояснити сенс і важелі управління процесом виховання, допомогти оволодіти цим процесом і створити в його рамках способи вдосконалення виховного процесу. Добровільний початок – це найголовніше у виховній роботі.
6	Контроль і корекція роботи	Контроль – одна із складних функцій управління, треба використовувати різні форми і види контролю.	Процес управління виховною роботою вимагає надійного зв’язку між керуючою та керованою підсистемами на будь-якому рівні. Саме контроль забезпечує зворотній зв’язок, є важливим джерелом інформації.
7	Досягнення мети	Якщо були пройдені всі етапи виховної роботи, то обов’язковим підсумком буде досягнення поставленої мети.	Результат повинен співвідноситися з поставленою метою.
8	Підведення підсумків, висновки та аналіз	Не можна успішно управляти виховним процесом, не аналізуючи його хід і розвиток, постійно не порівнюючи теперішній стан об’єкту з минулим станом. Треба підвести підсумки роботи, оцінити власні дії та дії підлеглих, використовуючи методи стимулювання і корекції поведінки (заохочення, покарання).	Там, де немає підсумків, висновків щодо виконаної роботи, не може бути і науковості управління виховною діяльністю.

3.Роль Ради навчального закладу, педагогічної ради, методичної ради в управлінні виховною діяльністю.

Вищим органом громадського самоврядування навчального закладу освіти є загальні збори колективу, що скликаються не менше одного разу на рік. У період між загальними зборами діє рада навчального закладу, метою якої є об'єднання зусиль педагогічного й учнівського колективів, батьків, громадськості з метою розвитку навчального закладу та вдосконалення навчально-виховного процесу. До ради обираються пропорційно представники від педагогічного колективу, учнів школи II–III ступенів навчання, батьків і громадськості. До основних завдань Ради навчального закладу відносяться наступні, які стосуються управління виховною діяльністю:

• підвищення ефективності виховного процесу у взаємодії з сім'єю, громадськістю, державними та приватними інституціями;

• визначення стратегічних завдань, пріоритетних напрямів розвитку навчального закладу та сприяння організаційно-педагогічному забезпеченню виховного процесу;

• формування навичок здорового способу життя;

• створення належного педагогічного клімату в навчальному закладі;

• сприяння духовному, фізичному розвитку учнів та набуття ними соціального досвіду;

• підтримка громадських ініціатив щодо вдосконалення виховання учнів, творчих пошуків і дослідно-експериментальної роботи педагогів;

• сприяння організації дозвілля та оздоровлення учнів;

• стимулювання морального та матеріального заохочення учнів, сприяння пошуку, підтримки обдарованих дітей;

• зміцнення партнерських зв'язків між родинами учнів та загальноосвітнім навчальним закладом з метою забезпечення єдності навчально-виховного процесу.

Рада навчального закладу заслуховує звіт голови ради, інформацію директора та його заступників з питань навчально-виховної та фінансово-господарської діяльності; бере участь у засіданнях атестаційної комісії з метою обговорення питань про присвоєння кваліфікаційних категорій учителям; виносить на розгляд педагогічної ради пропозиції щодо поліпшення організації позакласної та позашкільної роботи з учнями; виступає ініціатором проведення добродійних акцій; ініціює розгляд кадрових питань та бере участь у їх вирішенні (в т.ч. призначення класних керівників); сприяє створенню та діяльності центрів дозвілля, а також залучає громадськість, батьків (осіб, які їх замінюють) до участі в керівництві гуртками, іншими видами позакласної та позашкільної роботи, до проведення оздоровчих та культурно-масових заходів з учнями; розглядає питання родинного виховання; бере участь за згодою батьків або осіб, які їх замінюють, в обстеженні житлово-побутових умов учнів, які перебувають в несприятливих соціально-економічних умовах; сприяє педагогічній освіті батьків.

Педагогічна рада створюється й діє відповідно до “Положення про педагогічну раду загальноосвітнього закладу” (1973 р.) та до затверджених Статутом закладу повноважень, де визначені її завдання, зміст роботи, склад учасників і вимоги до організації роботи. Педагогічна рада – постійно діючий дорадчий колегіальний орган, до складу якого, як правило, входять директор, заступники директора, вчителі, вихователі, лікар, бібліотекар, голова батьківського комітету, педагог-організатор, голова Ради навчального закладу. Головою педагогічної ради є директор навчального закладу. На тематичних засіданнях педагогічної ради може обиратися інший головуючий. Серед питань, які розглядає педагогічна рада, знаходяться питання управління виховною діяльністю:

• удосконалення і методичне забезпечення виховного процесу, планування виховної роботи навчального закладу;

• підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду;

• моральне та матеріальне заохочення учнів та працівників навчального закладу.

Тематика засідань педагогічної ради залежить від специфіки потреб навчального закладу, але кількість засідань не повинна бути меншою, ніж 4 рази на рік. На тематичних педрадах бажано не рідше 1 разу на рік розглядати питання виховної діяльності. Орієнтовна тематика засідань педради з питань виховної діяльності наводиться в додатку 2.

Методична рада – це педагогічний колегіальний орган внутрішньо шкільного управління, який сприяє формуванню творчого підходу до педагогічної діяльності. Методична рада є консиліумом досвідчених педагогів-професіоналів, здійснює компетентний управлінський вплив на важливіші блоки навчально-виховного процесу, аналізує його розвиток, розробляє на цій основі рекомендації щодо вдосконалення методики навчання й виховання. Методична рада сприяє виникненню педагогічної ініціативи та здійснює подальше управління розвитком даної ініціативи. Тематика засідань методичної ради школи залежить від специфіки потреб кожного окремого закладу, від науково-методичної проблеми, над якою працює колектив, вона є складовою частиною річного плану роботи і включає в себе, в тому числі, актуальні для закладу освіти питання виховної діяльності, наприклад:

• діагностика стану методичного забезпечення виховного процесу;

• розробка та затвердження положення про проведення конкурсу “Класний керівник року”, “Класний клас”;

• вивчення й використання в практичній діяльності передового педагогічного досвіду з питань виховної роботи;

• розробка й удосконалення виховної системи навчального закладу;

• використання нових інформаційних технологій в організації виховного процесу;

• надання методичної допомоги знов призначеним класним керівникам;

• узагальнення досвіду виховної роботи кращих класних керівників;

• організація роботи учнівського самоврядування тощо.

Методична рада звітує про свою роботу перед педагогічною радою, контроль за діяльністю методичної ради здійснюється директором школи у відповідності з планом методичної роботи та внутрішньо шкільного контролю.