Тема 2 Адміністративний порядок захисту прав

Правова основа для оспорювання прав інтелектуальної власності в адміністративному порядку. Об'єкти інтелектуальної власності відносно яких здійснюється адміністративний порядок захисту прав. Органи, в яких здійснюється захист прав в адміністративному порядку. Засоби захисту. Адміністративна відповідальність за порушення прав.

СРС: вивчення лекційного матеріалу. [8 осн. с.157-164, 3 доп. с.57-86]

Тема 3 Судовий порядок захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності

Захист прав інтелектуальної власності в рамках угоди TRIPS.

Адміністративна процедура, цивільно-правові способи захисту прав, а також кримінальні процедури та штрафи, що можуть бути використані до порушників прав.

Напрями гармонізації законодавства України з питань захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності до визнаних у міжнародній практиці норм та правил.

СРС: вивчення лекційного матеріалу. [9 осн. с.343-414]

Тема 4 Захист прав на об'єкти інтелектуальної власності відповідно до вимог визнаних у міжнародній практиці норм та правил

Захист прав інтелектуальної власності в рамках угоди TRIPS.

Адміністративна процедура, цивільно-правові способи захисту прав, а також кримінальні процедури та штрафи, що можуть бути використані до порушників прав.

Напрями гармонізації законодавства України з питань захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності до визнаних у міжнародній практиці норм та правил.

СРС: вивчення лекційного матеріалу. [9 осн. с.343-414]

РОЗДІЛ 6 ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ В ІНТЕРНЕТІ

Тема 1 Історичні засади виникнення і розвитку мережі Інтернет у світі. Аспекти функціонування доменної системи назв в мережі Інтернет. Теоретичні засади інтелектуальної власності в Інтернет. Технічні аспекти інтернет-ресурсів.

Особливості електронної комерції. Поняття, види. Цифрове авторське право. Засоби індивідуалізації в електронній торгівлі.

Захист об’єктів інтелектуальної власності в Інтернеті.

СРС: вивчення лекційного матеріалу. [9 осн. с.343-414]

IV контрольна робота

Мета контрольної роботи - контроль рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень курсу та спроможність користуватися ними на практиці, під час рішення конкретних інженерних завдань.

Контроль знань проводиться під час захисту індивідуальних домашніх робіт шляхом відповіді на питання, які охоплюють розділи дисципліни за якими була виконана контрольна робота.

Підсумковий контроль проводиться у формі тестового контролю рівня знань, який охоплює всі розділи дисципліни.

Тема 1. Система інтелектуальної власності

1. Поняття інтелектуальної власності

Поняття „інтелектуальна власність” чітко сформувалося тільки у кінці XVIII століття у Франції. Вперше, у середні віки, інтелектуальна власність була пов’язана з привілеями. Іще в 1236 році один з мешканців Бордо одержав у Франції привілею на спосіб вичинки вовняної одежі за фламандським взірцем строком на п’ятнадцять років. За привілеями почали видавати патенти.

Поняття „інтелектуальна власність” виникло в процесі тривалої практики юридичного закріплення за визначеними особами їхніх прав на результати інтелектуальної діяльності в сфері науки, виробництва, літератури і мистецтва. У наукових кругах цей термін використовується з 50-х років ХХ століття.

Інтелектуальна власність (ІВ) у широкому розумінні означає закріплені законом права на результати інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній, художній та інших сферах. Це виключні права на результат творчої праці – об’єкт інтелектуальної власності, який відповідає встановленим критеріям, оформлений у певних документах та захищений законом про охорону інтелектуальної власності, патентом або свідоцтвом, іншим охоронним документом.

Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), прийнята в Стокгольмі 14 липня 1967 року, передбачає, що інтелектуальна власність має включати права, що стосуються:

• літературних, художніх і наукових творів;

• виконавської діяльності артистів, звукозаписів, радіо та телепередач;

• винаходів у всіх галузях людської діяльності;

• наукових відкриттів;

• промислових зразків;

• товарних знаків, знаків обслуговування та комерційних найменувань і позначень;

• захисту від недобросовісної конкуренції;

• усіх інших прав, що виникають внаслідок інтелектуальної праці в галузях промисловості, науки, літератури та мистецтва.

Даний перелік не є вичерпним.

Інтелектуальна діяльність – це творча діяльність, а творчість – це цілеспрямована розумова робота людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю, унікальністю, суттєвістю вирішення задач. Чим вищий інтелектуальний потенціал індивідуума, тим цінніші результати його творчої діяльності – інтелектуальної власності.

Інтелектуальна власність – це права на результати творчої діяльності. Права неможливо відчути на дотик. Отже, інтелектуальна власність є нематеріальним об’єктом.

Особливістю інтелектуальної власності є те, що вона складається з двох половин:

- особистого немайнового права творця на створений ним конкретний результат інтелектуальної праці;

- майнового права на цей результат (об’єкт права).

Особисте немайнове право належить тільки творцю, тобто фізичній особі. До нього відносяться:

- право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником і таке інше);

- право перешкоджати будь якому зазіханню на право інтелектуальної власності, здатному нанести збиток честі і репутації творцю об’єкта права інтелектуальної власності;

- другі особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом відносно певного об’єкта права інтелектуальної власності.

Особисте немайнове право невід’ємне від автора і діє без обмежень в часі.

До майнового права відносяться:

- право на використання об’єкта права інтелектуальної власності;

- виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

- другі майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

На відміну від особистого немайнового права, майнове право може належати як творцю (автору), так і другій фізичній або юридичній особі. Окрім того, воно має обмеження в часі і території[5].