Питання для самоконтролю

1. Назвіть поняття і характеристику неспроможності суб’єкта підприємництва.

2. Назвіть засоби з попередження банкрутства суб’єктів підприємництва.

3. Назвіть та охарактеризуйте процедури що застосовуються по відношенню до неплатоспроможного боржника.

4. Майнові активи неплатоспроможного боржника.

5. Державна політика з питань банкрутства.

6. Черговість погашення вимог кредиторів.

7. Відповідальність за порушення законодавства про банкрутство.

Тема 8. Правові основи обмеження монополізму та захисту економічної конкуренції

1.Загальна характеристика законодавства про захист економічної конкуренції. Види порушень законодавства про економічну конкуренцію.

2. Правовий статус Антимонопольного комітету України.

3. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

4.Порядок розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства.

1. Загальна характеристика законодавства про захист економічної конкуренції

Функціонування ринкових відносин передбачає необхідність створення рівних можливостей для всіх субєктів господарювання, а також їх вільну конкуренцію. Під конкуренцією слід розуміти певну змагальність субєктів господарювання, коли їх взаємодія обмежує можливість кожного з них одноособово впливати на умови обороту товару на ринку та стимулювати пропозицію тих товарів (робіт, послуг), яких потребує споживач.

На сьогоднішній день Україною зроблені істотні кроки на шляху формування антимонопольно-конкурентного законодавства (законодавства про захист економічної конкуренції). Верховною Радою СРСР був прийнятий Закон СРСР «Про обмеження монополістичної діяльності в СРСР» від 10.07.1991р.

18.02.1992р. Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності», який визначив правові основи обмеження та попередження монополізму в підприємницькій діяльності.

Пізніше, Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про антимонопольний комітет України» від 26.11.93р. та Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.96р. Важливим етапом стало прийняття Закону України «Про природні монополії» та Закону України «Про захист економічної конкуренції», з набуттям чинності якого втратив силу Закон «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності».

Державне регулювання конкуренції – це цілеспрямована діяльність держави, що здійснюється нідставі та в межах, передбачених законодавством, з встановлення та реалізації правил господарювання на товарних ринках з метою захисту добросовісної конкуренції та забезпечення ефективності ринкових відносин.

Важливими формами державного регулювання конкуренції є нормативний та організаційний вплив. Нормативне регулювання конкуренції представляє встановлення правил поведінки учасників господарських відносин, що забезпечують конкурентне середовище в сфері господарювання. Організаційне регулювання передбачає створення державою антимонопольних органів та наділення їх відповідним обємом прав з тим, щоб вони могли впливати на економічні відносини.

Спеціальне законодавство в сфері захисту економічної конкуренції складають: ст.ст. 25-31, 32-38 ГК України, Закон України «Про захист економічної конкуренції», «Про природні монополії», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про рекламу».

На виконання законодавчих актів прийнята чисельна кількість підзаконних актів, зокрема розпорядження Антимонопольного комітету України «Про затвердження Типових вимог до погодженних дій для загального звільнення від попереднього отримання згоди органів Антимонопольного комітету України на погоджені дії субєктів господарювання» від 12.02.2002р. № 27 тощо.

Відповідно до ст.13 і ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» правопорушенням є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Під зловживанням монопольним (домінуючим) становищем є дія чи бездіяльність субєкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвело або може призвести до недопущення, усунення або обмеження конкуренції, зокрема, обмеження конкурентоздатності інших субєктів господарювання або обмеження інтересів інших субєктів господарювання або споживачів, які були б неможливі за умови існування значної конкуренції на ринку.

Спеціальний порядок визначення монопольного (домінуючого) становища субєкта господарювання на ринку встановлений Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища субєкта господарювання на ринку, затверджена Розпорядженням АКУ № 49-р от 05.03.2002.

Всі правопорушення, що вчиняються субєктами господарювання в сфері захисту економічної конкуренції, можна поділити на індивідуальну антиконкурентну практику (зловживання) та антиконкурентні угоди (погоджені дії).

В якості самостійного виду правопорушень в сфері захисту економічної конкуренції законодавець розглядає порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування і органів адміністративно-господарського управління і контроля. Перелік таких дій закріплює стаття 15 Закону.

Законодавство України визнає недобросовісною конкуренцією три види дій:

а) неправомірне використання ділової репутації;

б) створення перешкод в процесі конкуренції;

в) неправомірний збір, розголошення та використання комерційної таємниці.

Дії, згідно законодавства України, вважаються неправомірним використанням ділової репутації поділяються на:

- неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки;

• неправомірне використання товару іншого виробника;

• копіювання зовнішнього виду виробів;

• порівняльна реклама (яка містить порівняння з товарами, роботами або послугами, а також з діяльністю іншого субєкта господарювання).