2. Учасники провадження в справі про банкрутство

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розмежує поняття «сторони у справі про банкрутство» та «учасники провадження у справі про банкрутство».

Сторонами у справі про банкрутство є кредитори та боржник. Кредитор – юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобовязань до боржника, щодо виплати заборгованості по заробітній платі працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обовязкових платежів). Як бачимо, необхідною умовою є належність кредиторів до юридичних осіб або фізичних осіб (громадян).

Відповідно до Господарського кодексу України (ст.210) кредиторами неплатоспроможних боржників є субєкти, які мають підтверджені відповідно до законодавства вимоги до боржника щодо грошових зобовязань, включаючи кредиторів, вимоги яких повністю або частково забезпечені заставою. Правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обовязкових платежів). Так, Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників наділяє податкові органи України, а також державних виконавців у межах їх компетенції.

Цивільний кодекс України не містить поняття «кредитор». Із змісту статті 510 ЦК України «сторони в зобовязанні» закріплює, що кредитор – це сторона в зобовязанні, на користь якого інша сторона зобовязання (боржник) повинна виконати або вчинити певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші).

Отже, поняття «кредитор» у вищевказаних нормативних актах різне. В Законі цей термін вживається виключно в межах та в цілях саме цього Закону.

Кредитори можуть бути конкурсними, а саме це ті кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника, а також вимоги яких виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Тобто, термін «конкурс» у рамках інституту банкрутства означає стікання (сходження) кредиторів, що мають грошові вимоги до боржника.

Поточні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

У конкурсному процесі статус кредитора може одержати лише субєкт, вимоги якого до боржника мають грошовий характер. Так, згідно Постанови Вищого господарського суду України від 12.02.2003р. по справі № Б 24/203/01 встановлено, що господарським судом розглядаються лише ті вимоги, розгляд яких регламентовано Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме розгляд заяв тільки за грошовими зобовязаннями. Вимоги осіб, що стосуються їхніх речових прав у процедурі банкрутства, повинні розглядатися в позовному провадженні. Кредитори з речовими вимогами не мають права приймати участі в розгляді справи про банкрутство.

Отже, розмежування між конкурсними і неконкурсними кредиторами полягає в тому, що законодавець наділяє конкурсних кредиторів більшими повноваження в порівнянні із неконкурсними.

Центральною фігурою у справі про банкрутство є боржник, відносно якого здійснюються всі процесуальні дії. Боржник - субєкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобовязання перед кредиторами, у тому числі зобовязання щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати. Боржниками можуть бути юридичні та фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності. У той же час, не можуть бути боржниками у справі про банкрутство структурні підрозділи юридичних осіб, казенні підприємства, а також комунальні підприємства, якщо відносно них прийнято таке рішення місцевим органом самоврядування.

Стаття 1 Закону визначає учасників провадження у справі про банкрутство, до яких належать:

- сторони у справі про банкрутство – кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут);

- арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор);

• власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника;

- у випадках, передбачених Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство;

• Фонд державного майна України;

• державний орган з питань банкрутства;

• представник органу місцевого самоврядування;

• представник працівників боржника.