забезпечуе рГвномГрне надходження зелено! маси за циклами стравлювання i позитивно впливае на !! яюсть корму. При тдкошуванш коефщент використання зелено! маси зростае на 33% i бгльше. Шдкошування сприяе знищенню бур'яшв, вирГвнюе травостш, стимулюе кущшня i вГдростання трав. Скошен рештки використовують на шдстилку або на сшо.

На пасовищах слГд розгрГбати екскременти, яю залишаються тсля випасання тварин. На незрошуваних пасовищах !х розгрГбають восени тсля закшчення пасовищного перюду, а на зрошуваних - пюля другого i останнього випасання. Перший раз розгрГбання проводять обов'язково перед поливом. Для цього використовують борони БПШ-3,2, БЛШ-2,4 та БПК-4,2, як працюють за принципом волокуш, не спричиняючи травостою значних пошкоджень.

Ефективним заходом догляду за пасовищами е тдживлення !х високими дозами азотних добрив (240-300 кг/га). Гх вносять роздрГбним способом навесш та пюля кожного циклу стравлювання. В тдживлення використовують також фосфорно-калшш добрива Гз розрахунку по 60 кг/га К₂О i Р₂О₅ на 1 га. Травостш, в якому мютиться 30-50% бобових трав шдживлюють тшьки фосфорно-калшними добривами. Шсля внесення добрив випасання худоби починають не рашше шж через 14-15 дшв.

Одним Гз важливих заходГв догляду за травостоем пасовищ е шдшвання трав. Шдшвають трави на зрГджених травостоях, де вони випали в результат интенсивного безсистемного випасання, пошкодження гризунами, кротами тощо.

Взимку на пасовищах затримують снш, а навесш проводять боронування i тдживлення азотними добривами.

2.6. Укюне використання травостою

Строки i частота скошування травосто!в значною мГрою впливають на довголГття i урожайнГсть природних та сГяних кормових упдь. Багаторазове скошування травостою в ранш строки призводить до зниження

життедГяльностГ рослин, що негативно впливае не тшьки на урожайнють, але i на якють сша. Тому для забезпечення високо! продуктивност сшожатей слГд передбачити таю заходи: шдбГр у травосумпш високоштенсивних трав; вибГр найбшыш доцшьного режиму !х використання; визначення оптимальних строюв та висоти скошування травосто!в; роздрГбне застосування добрив з урахуванням потреби в них рослин; шдтримання оптимального водного режиму травостою протягом вегетацшного перюду.

Оптимальн строки скошування трав. Максимальну кшькють корму i поживних речовин одержують при скошуванн трав тд час цвтння. Проте найбшыш поживний корм надходить при збиранш трав на сшо в рант фази вегетацп: вихщ в трубку - колосшня злакових i бутошзацп бобових трав. При виборГ строку скошування трав враховують кратнють використання, а також бюлопчш i кормовГ особливостГ рослин, яю переважають в травосто!. Луки, яю використовуються на один уюс, рекомендуеться скошувати в бшьш шзш фази вегетацп (початок, або масове цвтння), при 2-3-х уюсному використанш скошування травостою, в якому переважають злаковГ трави, проводять в фазГ виходу в трубку - колосшня.

Слщ враховувати також особливостГ тишв луюв та травосто!в при збираннГ на сшо. В першу чергу скошують травостш на суходГльних луках високого, середнього та низького р1вшв i закшчують на заплавних луках низького рГвня. Збирання трав першого укосу необхщю провести за 5-7 дшв.

ПовторнГ укоси. РацГональне використання сшокошв передбачае проведення повторних укосГв. Повторш укоси можливГ на заплавних луках i на сГяних сГножатях Полюся, Люостепу i Степу при достатнш кГлькостГ вологи, доброму забезпеченнГ поживними речовинами i ранньому проведеннГ першого укосу. В залежносп вГд строку проведення першого укосу, урожай сша другого укосу складае 25-50 % вГд урожаю першого укосу. Сшо другого укосу, як правило, характеризуеться кращою поживнютю i перетравнютю порГвняно з сшом першого укосу.

Необхщшсть виробництва великих об'емГв кормГв (сша, сшажу, трав'яно! муки) високо! якост вимагае багатоуюсного використання травостою. 1нтенсивне уюсне використання травосто!в можливе на заплавних луках та на зрошуваних природних i шяних сшожатях при внесенн шдвищених доз мшеральних добрив.

БагаторГчн дослщження науково-дослщшх установ (кафедра кормовиробництва НАУ, 1нститут кормГв УААН) довели перевагу триразового скошування травосто!в, яке забезпечило тдвищення виходу кормових одиниць на 5-6 % та перетравного протешу на 26 % порГвняно з двохуюсним.

Система удосконаленого багатоуюсного використання травосто!в передбачае скошування трав у бГльш ранн строки. Так, перший i другий уюс конюшини лучно! краще проводити на початку цвтння, а третш - у фазу бутошзацп. При триразовому використанш злакових травосто!в перший уюс слщ проводити в кшщ колосшня, другий та третш - до виколошування. Чотириразове використання злакових трав, що можливе в умовах достатнього зволоження i роздрГбного внесення мшеральних добрив в дозГ 180-200 кг/га, забезпечуе найвищий збГр сирого протешу. Багатоуюсне використання травостою при внесены високих доз мшеральних добрив i зрошенн сприяе тдвищенню збору сухо! маси до 100 ц/га i бГльше.

Для того, щоб трави змогли нагромадити достатню кшьюсть поживних речовин i добре перезимувати, восени збирання трав рекомендуеться закшчувати за 20-30 дшв до настання стшкого похолодання.

Висота скошування. Формування врожаю сша, його яюсть, вщростання та життездаппсть трав суттево залежать вщ висоти скошування. Трави вщростають швидше, якщо скошування проведене вище точки росту i повшьнпше - при пошкодженш !!. ТонконоговГ травосто! скошують на висоту 4-6 см, бобовГ - на 6-7 см. Встановлено, що втрати сша при висот' скошування 12 см порГвняно з висотою 4-6 см складали на степових сшожатях 45 %, бГлка -46 %, на заплавних луках - вщювцшо 20 i 19,5 %. Проте при дуже низькому

скошуванш новГ пагони з бруньок у повторних укосах вщростають слабо, що призводить до значного зниження урожайност луюв.

С1ножатезм1на. Ращональне багатоуюсне використання травосто!в та догляд за ними проводиться в системГ сгножатезмгни. Стожатезмта - це система використання луюв, за яко! у певному порядку чергуються строки скошування дшянок сшожап по роках та за призначенням. Сшожатезмши запроваджують для зменшення негативного впливу скошування трав в рант фази вегетацп (до цвтння). При ранньому скошуванш настае виродження травостою внаслгдок зменшення або припинення обшменпшя трав i виснаження кореневих систем.

Сшожатезмша дозволяе змшювати строки скошування кожно! дшянки по роках: вщ початку колосшня до повного цвтння, що забезпечуе високу продуктивнють травостою протягом 4-5 роюв. Один раз за 5 роюв одна з дшянок використовуеться як насшник для одержання пошвного матерГалу. При складанш ротацп сшожатезмши з врахуванням строюв скошування перший уюс по роках проводять в наступи фенолопчш фази: 1) вихгд в трубку злакових трав або стеблування бобових трав; 2) початок колосшня; 3) колосшня злакових або бутошзащя бобових трав; 4) початок цвтння; 5) цвтння; 6) плодоношення (обшменшня).

В системГ сшожатезмши проводиться догляд за травостоем по типу поверхневого полшшення. Передбачаеться боронування та дискування грунту, внесення добрив, шдтримування оптимального водного режиму, полшшення боташчного складу травостою шляхом шдшву трав.

Питання для самоконтролю

311. Назвгть групи польових культур, що вирощуеться на корм.

312. Якг типи кормових угадь ви знаете? Яка !х продуктивнгсть?

313. Назвгть середньоргчнг дати початку та закгнчення основних фаз розвитку кормових культур.

314. Охарактеризуйте бюлопю i агротехнгку кормових коренеплодгв, баштанних та силосних культур.

315. Якг основнг елементи характеры для технологгй вирощування одноргчних i багаторгчних трав? Який комплекс сшьськогосподарських машин використовуеться при вирощуваннг трав?

316. Назвгть строки збирання трав та методи заготгвлг кормгв.

317. Опишгть агротехнгку одноргчних та багаторгчних силосних культур.

318. Якг культури використовуються для приготування силосу? У якгй фазг проводять збирання цих культур на силос? Яка !х продуктивнгсть?

319. Якг культури придатнг для поукгсного та пожнивного вирощування? Яка продуктивнгсть таких посгвгв?

320. Як вирощують пожнивнг i поукгснг посгви?

321. Якг основнг вимоги при складаннг видового асортименту травосумгшок? Як визначають норму висгву кожного виду?

322. Проведення яких заходгв передбачае полгпшення природних i кормових уггдь? Яка система машин використовуеться при цьому?

Список використаноУ лгтератури

АлГмов Д.М., Шелестов Ю.В. Технолопя виробництва продукцп рослинництва. - К.: Вища шк., 1995. Андреев А.Г. Луговодство. - М.: Колос, 1981. Андреев А.Г. Луговое и полевое кормопроизводство. М.:- Агропромиздат, 1989.

Андреев А.Г. Луговедение. - М.: Агропромиздат, 1990.

Бюлопчне рослинництво: Навч. пошбник / О.1.Зшченко, О.С.Алексеева

та Гн.; За ред. О.1.Зшченка. - К.: Вища шк., 1996.

Бугай С.М. Рослинництво. - К.: Вища шк., 1978.

Веселовський 1.В., Гудзь В.П., КалГберда В.М. Основи агрономш -

К.: Урожай, 1991.

Гюнтер Кант. Биологическое растениеводство: возможности

биологических агросистем. - М.: Агропромиздат, 1988.

Джигирей В.С. Еколопя та охорона навколишнього середовища. -

К.: Знання, 2002.

Довщшк по олшних культурах /З.Б.Борисонгк, В.Г.Михайлов та Гн. -

К.: Урожай, 1988.

Дгтер ГейнрГх, Манфред Гергт. Еколопя. - К.: Знання-Прес, 2001. Жуковский П.В. Культурные растения и их сородичи. - Л.: Колос, 1964. Жученко А.А. Адаптивное растениеводство. - Кишинев: Штиинца, 1990. Жаршов В.1., Остапенко А.1. Вирощування лшарських, ефГроолшних, пряносмакових рослин. - К.: Вища шк., 1994.

Запольський А.К., Салюк А.1. Основи екологп. - К.: Вища шк., 2001. Зшченко О.1. Кормовиробництво. - К.: Вища шк., 1994. Зшченко О.1., Демидась Г.1. та Гн. Кормовиробництво: Практикум. -К.: Нора-пршт, 2001.

Злобш Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна еколопя. - Суми: Ушверситет. книга, 2003.

Интенсивные технологии возделывания зерновых и технических культур /А.И.Зинченко, И.М.Карасюк и др. - К.: Вища шк., 1988. Интенсивные технологии возделывания сельськохозяйственных культур /Г.В.Коренев, Г.Г.Гатаулина, А.И.Зинченко и др.; Под ред. Г.В.Коренева. - М.: Агропромиздат, 1988.

Коренев Г.В., Подгорный П.И., Щербак С.Н. Растениеводство с основами селекции и семеноводства. - М.: Агропромиздат, 1990. Ковырялов Ю.П. Интенсивные технологии в растениеводстве. -М.: Агропромиздат, 1989.

Корсак К.В., Плахотнш О.В. Основи екологп. - К.: МАУП, 2002. Лебедь СМ., Андрусенко Пабат 1.А. Овозмши при интенсивному землеробствг - К.: Урожай, 1992.

Луговодство и пастбищное хозяйство / И.В.Ларин и др. -Л.: Агропромиздат, 1990.

Макаренко П.С., Демидась Г.1., Козяр О.М та Гн. Луювництво. -К.: Нора-пршт, 2002.

Масличные и эфиромасличные культуры / Под ред. Г.А.Сарнацкого. -К.: Урожай, 1983.

Олшш та ефГроолппн культури / За ред. М.Г.Городнього. - К.: Урожай,

1970.

Полевое кормопроизводство / П.Я.Биленко, В.И.Жаринов, В.П.Шевченко. - К.: Вища шк., 1985.

Подпрятов Г.1., Сеньков А.М. та Гн. Технолопя виробництва, збершання та оцшки якост кормГв. - К.: НАУ, 2003.

Полуденный Л.В., Сотник В.Ф. и др. Эфиромасличные и лекарственные растения. - М.: Колос, 1979.

Растениеводство / П.П.Вавилов, В.В.Гриценко, В.С.Кузнецов и др.: Под ред. П.П.Вавилова. - М.: Агропромиздат, 1986.

Рослинництво. 1нтенсивна технолопя вирощування польових i кормових культур / М.А.Бшоножко, В.П.Шевченко, Д.М.АлГмов, О.Я. Шевчук та Гн.; За ред. М.А.Бшоножка. - К.: Вища шк., 1990.

Рослинництво / О.1.Згнченко, В.Н.Салатенко, М.А.Бшоножко; За ред. О.1.Згнченка. - К.: Аграрна освгта, 2001.

Рослинництво з основами програмування врожаю /За ред. О.Г. Жатова. -

К.: Урожай, 1995.

Рабочая тетрадь агронома по интенсивным технологиям возделывания

озимых культур / Под ред. А.Н.Ткаченко. - К.: Урожай, 1986.

Рабочая тетрадь агронома по интенсивной технологии возделывания

хмеля / Под ред. В.З.Литвина. - К.: Урожай, 1986.

Рогк М.В. Буряки. - К.: XXI вГк, 2001.

Сшьськогосподарська еколопя / В.К.М'якушко, Д.О.Мельничук, Ф.В.Воловач; За ред. В.К.М'якушка. - К.: Урожай, 1992. Стеблюк М.1. Цившьна оборона. - К.: Урожай, 1994.

Технология производства продукции растениеводства / И.П.Фирсов, А.М.Соловьев и др.; Под ред. И.П.Фирсова. - М.: Агропромиздат, 1989. Харченко О.В. Основи програмування врожаш сшьськогосподарських культур. - Суми: Ушверситет. книга, 2003.

Царенко О.М., Троценко В.1. та Гн. Рослинництво з основами кормовиробництва. - Суми: Ушверситет. книга, 2003.

1