Таблиця 14. Норми вис1ву насшня трав у чистому вигляд1 при

100% Господарськш придатност I с1вб1 шд покрив

					Господарська
Види трав		Норма виаву, кг/га			придатшсть
					насшня за ГОСТ
	на мшеральних грунтах			на низинних
				торфовищах
				розкидний	1 клас	2 клас
	розкидний		рядковий
		споаб	споаб
1	2		3	4	5	6
Полкся i Лiсостеп
Конюшина лучна		16	14	15	72	62
Конюшина пбридна		12	11	10	66	61
Люцерна поавна		16	14	-	77	67
Лядвенець рогатий		12	12	-	70	56
Буркун бший		22	18	-	77	62
Тимофйвка лучна		13	11	14	71	59
Костриця лучна		25	18	17	76	68
Грясниця '^рна		20	18	13	71	59
Райграс високий		28	20	21	68	60
Пажитниця		28	20	15	76	72
багаторiчна i
багатоукiсна
Лисохвют лучний		20	16	13	60	48
Стоколос безостий		30	25	25	71	59
Очеретянка звичайна		12	10	15	71	45
Бекмашя звичайна		12	10	12	71	45
Тонкошг лучний		15	15	12	55	40
Мгтлиця велетенська		11	11	11	64	52
Костриця червона		22	18	22	63	64
Степ
Люцерна понвна		14	12	-	77	67
Люцерна жовта		12	10	-	67	57
Еспарцет понвний		90	70	-	78	63
Буркун бший		20	16	-	77	62
Житняки		12	10	-	76	59
Стоколос безостий	i	28	22	-	71	59
прямий
Пирш		20	18	-	71	59
безкореневищний

Таблиця 15. Норми вис1ву насшня трав першого класу в травосумппках, кг/га

Примгтка. Норми виаву, наведет в дужках, застосовують, якщо до сум1шки входить два види трав дано! бюлопчно! групи

	Полкся	Лкостеп		Степ
Види трав	шдвищена	шдвищена	недостатня	шдвищена	недостатня
	волопсть	волопсть	волопсть	волопсть	волопсть
1	2	3	4	5	6
	Нещгльнокущов1 злаков1 трави
Тимофйвка лучна	6-8 (4-5)	6-8 (4-5)	8-10 (5-6)	-	-
Костриця лучна	8-10 (4-6)	8-10 (5-6)	10-12 (6-7)	6-8 (4-5)	-
Грясниця зб1рна	6-8 (4-5)	6-8 (4-6)	8-10 (5-6)	6-8 (4-5)	-
Райграс високий	8-10 (5-6)	8-10 (5-6)	6-8 (5-6)	8-10 (5-6)	-
Пирш	-	-	-	10-12(6-7) 8-10 (5-6)
безкореневищний
Житняки	-	8-10 (5-6)	6-8 (5-6)	8-10 (5-6)	6-8 (4-5)
	Кореневищнг злаковг трави
Стоколос безостий	8-10 (5-6)	8-10 (5-6)	8-10 (5-6)	8-10 (5-6)	6-8 (4-5)
Лисохвют лучний	6-8 (4-5)	6-8 (4-5)	-	-	-
Тонкошг лучний	6-8 (4-5)	6-8 (4-5)	-	-	-
Мгтлиця
велетенська	(4-5)	(5-6)	-	-	-
Костриця червона	(6-8)	(6-8)	-	-	-
		Бобов1 трави
Конюшина лучна	6-8 (4-5)	6-8 (4-5)	7-9 (5-6)	-	-
Конюшина
пбридна	4-6 (3-4)	4-6 (3-4)	-	-	-
Конюшина повзуча	(4-6)	(4-5)	(4-6)	(4-6)	-
Лядвенець рогатий	6-8 (4-5)	6-8 (4-5)	-	-	-
Еспарцет	-	-	40-50(25-30	-	40-50(25-30)
Люцерна
синьоггбридна г
жовта	6-7 (3-4)	6-7 (3-4)	5-6 (3-4)	6-7 (3-4)	4-6 (3-4)

Краще шяти травосумпш навест, до швби рантх ярих зернових культур. При умов1 достатнього кущення трав перед зишвлею допускаються також лпта i осипл строки швби. При створент шяних сшожатей i пасовищ багатор1чш трави вишвають як без покриву, так i тд покрив рантх ярих культур. На

торфовищах, заплавних луках, свгтло-каштанових i солонцюватих грунтах та на еродованих схилах трави слгд вишвати без покриву. Ефективш безпокривнi посiви трав також на добре оброблених, не забур'янених грунтах. Без покриву трави слгд вишвати влГтку. Проте незважаючи на те, що покривна культура затгняе сходи, використовуе поживн речовини i воду з грунту, затримуе рют i розвиток трав, запроваджують гх швбу рано навеснi тд покрив ярих культур, що дае можливють одержати зелену масу в той же рш i значно зменшити забур'яненють сшожатей i пасовищ. ШдсГвають трави тд покрив ярих зернових культур (ячмшь), однорГчних трав (райграс однорГчний, суданська трава, могар), вико-вГвсяно! сумГши, люпину тощо.

Висiвають трави звичайним рядковим, вузькорядним, перехресним, роздгльно-рядковим i розкидно-рядковим способами. Насiння в залежносп вгд стану грунту загортають на глибину 1-4 см. Для швби трав застосовують зерно-трав'яш сiвалки СЗТ-3,6, СУТ-4, СУТК-47 та Гн. Пюля швби грунт коткують важкими водоналивними котками на торфовищах, або юльчасто-шпоровими -на мшеральних грунтах.

Догляд за пос1вами трав. В рш швби трав застосовують таю заходи догляду: руйнування грунтово! юрки, шдкошування бур'яшв, а на шдпокривних пошвах - своечасне збирання покривно! культури i очищення поля вгд соломи i полови, сша, зелено! маси, тдживлення пошвГв мгнеральними добривами, шдкошування трав не шзнгше як за 30 дшв до припинення !х вегетацп, снГгозатримання, весняне коткування трав на торфовищах.

На схилах для сншозатримання вишвають смугами високорослГ культури (кукурудза, сорго). Льодову юрку, що утворилась на пошвах трав взимку руйнують кгльчастими котками, а для прискорення 11 танення розсипають попгл, торфокришку, фосфоритне борошно тощо.

Для попередження вшшлвання трав, особливо не шдкошених восени, снш на плонц слГд закоткувати. Для запобшання вимокання рослин, навеснГ з посГвГв

трав вГдводять застшш води. Навест, особливо на важких запливаючих грунтах, на загущених пошвах, проводять боронування, В мюцях загибелГ трав слад провести тдшв травосумГшкою такого ж складу.

2.5 Створення та рацюнальне використання культурних пасовищ Значення пасовищ i пасовищного корму для тварин. Зелений пасовищний корм е основним кормом при лГтньому утриманш бгльшостг видГв сшьськогосподарських тварин. Частка його в лгтньому ращош велико! рогато! худоби, залежно вГд зони, становить 60-80%. Пасовищний перюд на Полюс тривае 150-160 дшв, в Люостепу - 160-180 i в Степу - до 200 днв. За пасовищний перюд господарства одержують понад 60% р1чного надою молока i найбшьший прирют живо! маси.

Пасовищний корм збалансований за важливими поживними речовинами i зольними елементами i найповнгше задовольняе фГзГологГчнГ потреби тварин. В ньому мютиться майже в 10 раз1в бгльше каротину шж в спп. В 100 кг сухо! речовини трави злаково-бобових пасовищ мютиться до 100 кормових одиниць, а в rim лише - 50-60 кормових одиниць. На одну кормову одиницю пасовищного корму припадае 145 г перетравного протешу, 9 г кальщю та 5,2 г фосфору.

Випасання на культурних пасовищах сприяе оздоровленню тварин, !х оргашзм стае бгльш стшким до захворювань, особливо туберкульозу, створюються умови для одержання повнощнного приплоду i розвитку молодняку, зумовлюеться збшьшення його приросту на 25-30%.

Використання пасовищ мае високу економ1чну ефективнють. Так, за даними наукових установ, соб1вартють кормово! одинищ пасовищного корму майже в три рази нижча соб1вартост! кормово! одинищ сгна i в два рази -зеленого корму.

Культуры пасовища мають також велике агротехшчне значення: !х створення на схилах зменшуе вгтрову i водну ерозгю та сприяе вщювленню структури грунту.

Типи культурних пасовищ. За строками використання пасовища подГляють на багаторГчш, короткостроковГ та однорГчш.

БагаторГчш пасовища створюють переважно поза швозмшою i використовують без перезалуження протягом 6-10 i бгльше роюв. Травостш !х складаеться Гз низових злаюв i конюшини повзучо!, а при внесены азотних добрив - лише Гз злаюв з перевагою гряснищ збГрно!.

КороткостроковГ пасовища створюють у швозмшах або поза ними i використовують до п'яти роюв. Травостш !х складаеться з 2-3-ох верхових злаюв i бобових трав. Ili пасовища можуть бути постшними i перемшними, на яких перюдично проводять повторне перезалуження.

ОднорГчш пасовища - це кормовГ упддя з однорГчних трав, що використовуються переважно для одноразового випасання. Вони доповнюють багаторГчш i короткостроковГ пасовища, яю дають нерГвномГрний вихщ пасовищного корму протягом пасовищного перюду.

За призначенням пасовища створюють для корГв, нетшив, вгдгодГвельного молодняку i телят вгком до одного року велико! рогато! худоби, овець, коней, свиней та птищ.

Культуры пасовища можна створювати у вшх грунтово-юиматичних зонах. Для цього необхщно: 1) створити оптимальш умови для росту i розвитку рослин (обробгток дернини, шдтримувати оптимальну волопсть грунту, систематичне внесення добрив); 2) створити штучний травостш Гз високоврожайних злакових i бобових трав, пристосованих до мюцевих еколопчних умов; 3) оргашзащя загшно! системи випасання з такою умовою, щоб на кожному загон випасання тварин проводилося не бГльше 5 дшв.

ПгдбГр трав i травосумГшок для пасовищ. Здебшьшого пасовища залужують злаково-бобовими травосумшжами. При застосувант азотних

добрив на пасовищах, а також на луках тривалого затоплення, вишвають сумшки лише Гз злакових трав.

Для забезпечення продуктивного довпшття пасовища, травостш створюють з 2-3-ох злакових i 1-2-ох видГв бобових трав, включаючи трави з рГзними типами кущшня, висотою i облистпнстю, а саме: один -два нещшьнокущових, один-два кореневищних злаки i один-два види бобових трав. В травосумшжи 10-12 рГчного використання пасовищ включають таю злаковГ трави, як тонконш лучний, костриця червона, грясниця збГрна, костриця тростинна та стоколос безостий i таю бобовГ трави: конюшина повзуча i лядвенець рогатий. Доцшьно також в травосумшки включати верховГ i низовГ злаки, яю забезпечують стшюсть травостою проти витоптування худобою. За масою насшня в таких травосумшжах потхлбно мати верхових злаюв 50-60%, низових - 20-22% i бобових трав - 20-30%.

У травосумшки для короткострокових пасовищ включають менш довгорГчш види: два види верхових злаюв (костриця лучна, тимофйвка лучна), один низовий (пажитниця багаторГчна) i одну бобову траву (конюшина лучна або люцерна лучна).

На пасовищах у заплавах рГчок слщ вишвати види трав, яю витримують весняне затоплення протягом 20-30 дшв.

Для забезпечення належно! отавност необхГдно пГдбирати травосумГшки з трав рГзних строкГв пасовищно! стиглост': ранш, середнГ i пГзнГ. Так, грясницю збГрну, лисохвГст лучний, пажитницю багаторГчну, конюшину повзучу та люцерну пошвну, якГ швидко вГдростають з весни i пГсля спасування, включають у ранш травосумГшки. Кострицю лучну та стоколос безостий, конюшину лучну та лядвенець рогатий, що вгдростають шзнпше, включають до середньостиглих сумшок.

Тимофпвку лучну, мгтлицю велетенську, пирш безкореневищний та конюшину лучну, що повшьно вгдростають навесш i шзно цвГтуть,

використовують у шзшх травосумшшах. Рант i шзш сумшки мають становити в травосто! не бГльше 25-30%, середш - 45-50%.

Використання пасовищ. Для правильного використання пасовищ необхцшо стравлювати травостш в такому сташ, який забезпечуе продуктивне довголгття i належний стан травостою. Система ращонального використання пасовищ включае: визначення оптимальних строюв, висоти i кшькостг випасань; вибГр способГв використання протягом пасовищного перюду i по роках; визначення технши стравлювання травостою; обладнання пасовищно! територп; догляд за пасовищем.

Вплив випасання на травостш. Випасання худоби мае великий вплив на травостш. Тварини пошкоджують, вибивають, витоптують травостш, ущшьнюють грунт, в результат чого погГршуються його водно-повгтряний i поживний режим та фГзичш властивостг Шд впливом тривалого безсистемного випасання з травостою випадають нестшю до випасання види, з'являються малощнш i низькопродуктивш трави i рГзнотрав'я, що значно знижуе врожай i погГршуе якють корму.

В зв'язку з цим на пасовищах необхцшо застосовувати правильну загшну систему випасання i догляду за травостоем. При рацюнальному використанш пасовищ якють травостою полшшуеться, зменшуеться кшькють бур'яшв, мохГв i малощнних трав. Екскременти, якГ залишають тварини на пасовищах активГзують життедГяльнГсть мшрофлори i пГдсилюють бГологГчнГ процеси грунту, сприяють збшьшенню дощових черв'якГв, яю полГпшують структуру грунту.

При використаннГ пасовищ важливе значення мають строки, висота i кГлькГсть випасань та навантаження на пасовища.

Строки, висота i кшькють випасань. Строки початку випасання пасовищ залежать вГд клГматичних, метеорологгчних умов i стану травостою. Найбшыш доцшьно визначати пасовищну стиглють травостою за його висотою. Так, якщо в травосто! переважають низовГ трави (тонконш лучний, костриця

червона та Гн.), випасання починають при висот рослин 13-15 см, а травостш в якому бшьше верхових трав (грястиця збГрна, стоколос безостий, тимофйвка лучна) починають випасати при висот рослин 15-20 см.

На луках Полюся випасання починають при висот трав 12-18 см, в Люостепу - 12-15, В Степу - 10-12 см. Такий стан травостою на Полюс i в Люостепу бувае в кшщ травня - на початку липня, В Степу - в середин квгтня. Мають значення також строки закшчення випасання. Для того, щоб трави змогли добре перезимувати, випасання на луках слщ закшчувати не шзшше, шж за 25-30 дшв до закшчення вегетацп рослин.

Значний вплив на стан пасовищних трав i забезпечення високо! продуктивностГ пасовища мае висота стравлювання рослин. Враховуючи бюлогпо росту i розвитку трав, а також клГматшпи умови, на Полюс i в Швшчному Люостепу доцшьно стравлювати травостш не нижче 4-5 см, а в Степу - 3-4 см. Трави дуже чутливГ до надмГрного випасу. Кшькють циюнв !х використання залежить вгд бюлопчних особливостей трав. Бшьше !х може бути при наявност в травосто! низових злаюв порГвняно з верховими. Кшькють циюнв стравлювання залежить також вщ строку першого використання пасовища, виду трав, типу упдь, агротехнши, режиму використання тощо. Азотт добрива i зрошення дають можливють збшышити !х у посушливих умовах. На зрошуваних пасовищах травостш стравлюють 5-6 разГв, а на незрошуваних на Полюс - 3-4, в Люостепу - 3, в Степу -2-3 рази.

Пасовищне використання новостворених травосто!в доцшьно починати навесш на другий рш пюля швби, а при зрошен - навгть у рш свби. За таких умов використання пасовищ у травосто! зберггаються вш вишяш види трав, вони швидше формують зГмкнутий покрив i пружну, стшку проти вибивання дернину. На пасовищах недостатньо розкладених осушених торфовищ худобу можна випасати лише на другий рш життя травостою.

Система використання пасовищ. Застосовуються дш системи використання пасовищ: пригшна i вигульна. Пригшну систему застосовують, якщо пасовище знаходиться на вгдсташ до 2 км вгд тваринницьких ферм i худобу приганяють на до!ння i ночГвлю на ферму. Якщо ж пасовища розташоваш на вгдсташ понад 2 км вгд ферми, на пасовшщ споруджують лгтнгй табГр, де худоба знаходиться протягом всього пасовищного перюду. Така система утримання худоби називаеться вигульною, або системою лгтньо-табГрного утримання, яка сприяе кращому забезпеченню тварин кормами, !х оздоровленню, зменшенню затрат на утримання.

У посушливих степових районах поширений вгдггн худоби на тривалий час на сезонн пасовища. При використанш сезонних пасовищ особлива увага придшяеться забезпеченню тварин питною водою, правильному використанню пасовищ i технгщ випасання.

РозрГзняють два способи використання пасовищ: безсистемне (нерегульоване ) i загшне (регульоване).

За безсистемного випасання худоба вгльно пасеться на однгй дшянщ без обмеження в чаш. При такш систем! випасання деградуеться рослинний i грунтовий покрив, на пасовищах утворюються купини, вибиваються цшш трави, попршуеться боташчний склад травостою тощо.

Загшне випасання худоби навгть при досить штенсивному використанш пасовищ дае можливють шдтримувати !х високу продуктивнють без попршення складу травостою. Короткочасне (одно- дводенне штенсивне випасання у загош) чергують з подовженим перюдом вщростання трав до пасовищно! стиглостГ, що дае можливють регулювати перюди спасування, щшьнють поголГв'я i полегшуе догляд за травостоем. При заггнному використанш пасовищ трави спасують у фазах кущшня i виходу в трубку, тобто в перюд, коли вони мютять найбгльше протешу та шших поживних речовин. При заггнному випасанш врожай корму збшьшуеться на 22-24% порГвняно з безсистемним, по!дання травостою зростае на 14%, збГр бглка

збшьшуеться на 50-54%, кормових одиниць - на 30-35%, а прирют живо! маси молодняку велико! рогато! худоби шдвищуеться на 32-34%.

Бшы11 ефективним способом використання пасовищ е загшно-порцшний. При цьому способГ пасовище подшяють на дшянки (порци) за допомогою переносно! електроогорожГ на кожн дш-три години випасання. Перевага цього способу полягае в тому, що кшьюсть пасовищного корму i площу для випасання на пропш кожного дня можна планувати залежно вщ !х потреби з урахуванням урожайносп травостою. При порцшному способГ по!дання корму худобою становить 95%, або на 7-10% бшьше шж при загшному.

Число, розмГр i термш використання загошв. Без належно! оргашзацп територп пасовищ неможливо запровадити високоефективне використання та догляд за ними. В Украпп широко впроваджуеться система оргашзацп пасовищ, зпдно з якою для 200 корГв або ввдювцщо! кшькосп шших видГв худоби видшяються окремГ пасовищцн дГлянки. При врожа! зелено! маси на зрошуваному пасовищд 350-400 ц/га такому стаду вгдводять 60-66 га. При такш системГ тварини майже повшстю забезпечуються пасовищним кормом. Видшеш пасовищнГ дГлянки роздГляють на 12 загошв по 4,5-5,5 га кожний. У кожному загонГ гурт у 200 корГв пасуть по 2-2,5 дш. Всю площу спасують за 24-28 дшв. За цей перюд трави вгдростають для повторного спасування при висоп 20-25 см.

У зв'язку з тим, що в другу половину лгта темпи вщростання трави сповшьнюються, особливо на незрошуваних пасовищах, до визначено! кшькосп загошв додають 2-3 резервних.

Догляд за пасовищами. У систему заходГв догляду за культурними пасовищами входять: шдкошування нез'!дених решток трави, шдшв трав, розрГвнювання екскрементГв, внесення добрив та Гн.

При випасанш худоби на пасовшщ залишаеться 5-12% решток трави. 1х шдкошують 2-3 рази за пасовищний перюд, КрГм того, шдкошуються бур'яни в перюд масового розвитку. Систематичне шдкошування залишюв трав