В Люостепу i Степу в омолоджентн лук велике значення мае переорювання пиршних i гострецевих перелопв на 12-18 см. Цей агрозахгд доцшьно проводити один раз в 4-5 роюв, поеднуючи його з внесенням мшеральних добрив. Для покращення повгтряного режиму проводять також боронування i щшювання лук.

Шдшв трав проводять на луках, що мають зрщжений або слаборозвинутий травостш, особливо пюля тривалого весняного паводку, при застосувант гербщщцв вибГрково! дп, пюля знищення чагарниюв i купин, при вгдсутност в травосто! щнних видГв лучних трав та конкурентноздатних рослин або рослин шших бюлопчних груп. При шдшвГ велике значення мае правильний тдбГр трав. При достатньому зволоженн в непорушену дернину шдшвають лише бобовГ трави, а по попередньо розробленш дисками дернин - i бобово-злаковГ травосумшжи.

При шдшвГ трав травосумшки складають з урахуванням строку використання лук. Для короткострокового використання в склад травосумшюк включають бобовГ трави i нещГльно кущовГ злаки, а в довгостроковц крГм того, i кореневищнГ злаки (стоколос безостий, лисохвют лучний, очеретянка звичайна).

Трави шдшвають рано навесш, або влгтку пюля збирання сша i випадання дощив. Перед сГвбою дернину дискують i вносять фосфорно-калГйнГ добрива. ТравосумГшки шдшвають зернотрав'яними сГвалками в половиннГй нормГ вГд норми для залуження. Пюля з'явлення сходГв трав проводять тдживлення азотними добривами (30 кг/га). Через 3-4 тижан старГ трави шдкошують на висотГ 6-7 см, щоб вони не глушили тдшяш трави, а через 2-3 тижан пюля цього - шдкошують повторно.

2.4. Система докоршного полшшення сшожатей I пасовищ

Докортне полгпшення сшожатей i пасовищ проводиться тодц коли поверхневим полшшенням не досягаеться необхщний рГвень !х продуктивностГ.

Докоргнне полшшення - це система заходГв, спрямованих на перетворення низькопродуктивних природних кормових упдь у високопродуктивш культурш сшожап i пасовища. При його проведенш повнютю руйнуеться дернина i природний травостш шляхом переорювання, дискування або фрезерування i подготовлена площа залужуеться багаторГчними травами.

Докоршному полшшенню шдлягають вироджеш, вкрит' чагарником та купинами луки, а також заболочен' упддя з переважанням в травосто! щшьнокущових злаюв та шших малощнних в кормовому вцщошенш рослин.

Докоршне полшшення лук базуеться на широкому застосувант мелюрацп з використанням нових засобГв мехашзацп i хГмГзацп, створентп травосто!в щльового призначення. В результат' коршного полшшення значно зростае бюлопчна активнють грунту, шдсилюються процеси розкладу оргашчно! речовини, нагромаджуються легко рухомГ поживш речовини.

Перед проведенням докоршного полшшення кормових упдь !х попередньо обстежують в грунтовому, боташчному i пдротехшчному вцщошенш i визначають, яю культуртехшчш, мелюративш, агротехшчш заходи слГд проводити.

Культуртехнiчнi роботи включають розчистку площи' вщ чагарниюв i кущдв, збирання камшня, знищення купин. При розчищеш площи' мехашчним способом застосовують корчувальн машини i спещальш тракторш кущорГзи. На суходшьних луках використовують ДП-24 i машину для зрГзування дрГбнолюся МТП-13, а на болотних грунтах - кущорГз КБ-4. Для корчування пеньюв вГд зрГзаних дерев застосовують корчувачьзбирачГ МП-7А, ДП-8А,

МП-2Б.

ХГмГчний спошб розчистки площи' вГд кущив i чагарниюв доцшьно застосовувати на грунтах з неглибоким гумусовим шаром. Цей спошб передбачае таю операщ!: обробка чагарнику гербщидами, ламання сухостою, шдкорчовка, згрГбання i спалювання деревинно! маси, первинна обробка грунту, згрГбання i спалювання первинних решток. Для обробки чагарнику

використовуеться бутиловий ефГр та амгнна i натхлева сГль 2,4 Д. Доза гербщиду вГд 2,5 до 6 кг/га в залежност вГд виду чагарнику. Проводять два обприскування: перше - навесш в перюд утворення листкв, повторне - у першш половит серпня того самого року, або рано навесш чи влГтку наступного року, коли новГ пагони вшьхи та берези досягнуть 15 -25, а верби 30-40 см. ХГмГчну обробку проводять вранщ та ввечерГ в тиху, теплу i суху погоду наземним або авГащйним способом.

Збирання камшня, яке знаходиться на поверхш грунту збирають каменезбиральною машиною УКП-0,6. Розчистку площ вГд крупного камшня (масою до 4 т) проводять роздшьно. Спочатку камшня вивертаеться з грунту, а пот'м вивозиться з площи'. При цьому використовують корчувач-збирач КПС-20, який монтуеться на базГ навантажувача бульдозера ПБ-35 та Гн. Засипання ям пюля розчистки вщ камшня проводиться бульдозерами.

Знищення купин, залежно вГд !х мщност знищують рГзними способами. СвГжГ кротовини i мурашиш купини розрГвнюють верхньою стороною борш, а старГ землистГ, особливо скотобГйнГ, знищують рейковою волокушею або дисковими боронами, а дуже задернш рослинного походження - фрезами.

Пюля проведення культуртехшчних робГт проводять планування поверхш площи'. Засипання канав, ям, ровГв проводять бульдозерами, скреперами, грейдерами. На площах, призначених для зрошення поверхню планують довгобазовими планувальниками П-4, ПА-3 та Гн.

Гiдромелiоративнi роботи передбачають осушення або зрошення площ в систем' докоршного полшшення сшожатей i пасовищ. Осушення проводять на надмГрно зволожених луках.

Перед проведенням осушення вивчають глибину i характер залягання грунтових вод. При розробщ режиму осушення кормових упдь не слщ допускати зниження рГвня грунтових вод нижче 90 см вщ поверхш грунту. При докоршному покращенш лук осушення проводять з застосуванням як вщкритих, так i закритих осушуваних систем. Вщкриту систему застосовують

при створенш шяних сшожатей, закриту - при створентн шяних пасовищ, а також при сшоюсно-пасовищному використанн травостою.

Вщкрита осушувальна система передбачае нарГзку каналГв рГзного розмГру. В найнижчому мющ прокладають магютральний канал, який выводить воду з осушувано! дГлянки у водоприймач - рГчку або озеро. В магютральний канал впадають боковГ канали-збирачг Вони вщводять воду Гз канав третього порядку осушувачГв, як безпосередньо регулюють водний режим площи'. Для шдняття води у посушлитп перГоди на головних та бГчних каналах будують постГйнГ шлюзи, яю за необхГдностГ закриваються i вода надходить у верхнГ шари грунту, тдвищуючи його вологГсть.

Недолжи вГдкрито! системи осушення: ускладненГ мехашзований обробГток грунту, сГвба, збирання, випасання худоби, втрачаеться 10-15% корисно! площи' та Гн.

Враховуючи це, значного поширення набуло осушення закритим дренажем, при якому усуваються недолши, властивГ вГдкритГй осушувальнш систем'. ЗакритГ дренажнГ системи будують на болотах i заболочених землях. При прокладанш дренажу копають канави глибиною 0,9-1 м на болотах i 0,8-1,2 м - на мГнеральних грунтах. На дно закладаються дренажнГ труби (гончарш, полГетиленовГ) або камГння, жердини, хмиз та Гн. Дрени вкривають фшьтращйним матерГалом (мох, дернина, пюок, гравГй) i засипають землею. Вгдстань мГж дренами: 30-50 м на торфовшщ i 15-40 м на мшеральних грунтах.

На перезволожених луках з суглинковими i глинистими грунтами застосовують кротовий дренаж. Для прокладання кротових дрен використовують кротовач РК-1,2. Дрени закладаються на глибину 40-50 см, в глинистих грунтах на вцютан! 1-1,5 м, суглинистих 1,5-2 м. Середнш строк дп кротових дрен два-три роки. Р1зновиднютю кротового дренажу е щшястий, який прокладаеться дренажно-щГльовими машинами ДЩ-1,2, ДЩ-1,4 для осушення торфових грунпв.

Нормальний режим зволоження на осушених луках можливий лише при поеднанн осушення i зрошення. Для цього будуються таю системи двосторонньо! дп:

309. осушувально-зволожувальна система з самопчним осушенням i пост'йними джерелами води для зрошення;

310. осушувальна система з самопчним осушенням i частковим зволоженням з використанням мюцевого стоку i шдземних вод;

3) осушувально-зволожуюча система з обвалуванням вГд паводкових вод i застосуванням мехашчно! подачГ води в заплави рГчок. Найбшыш поширеним способом подачГ води в осушувальну систему, це е шдняття !! рГвня в осушуваних каналах i невеликих рГчках за допомогою шлюшв. Перспективним е також спошб подачГ води через полГетиленовГ трубки, яю закладаються в кореневмюний шар на глибину 40-60 см.

Агротехшчн! заходи при проведешн докоршного полшшення лук включають первинний обробгток, вапнування, гшсування, удобрення, передпошвну пщотовку площи', швбу трав, догляд за пошвами трав.

Первинний обробгток проводиться з метою подрГбнення дернини i створення умов для кращого розкладання оргашчно! речовини. Для цього застосовуеться вщвальна i безвГдвальна оранка. Оранку плугами з передплужниками проводять на слабо задернГлих луках з товщиною дернини не бшьше 10 см, а також на чистих вщ чагарнику заплавних луках.

Суходшьш луки з дрГбними кущами i купинами орють чагарниковим плугом ПКБ-75 з наступним дискуванням i боронуванням. Оранку чагарниковим плугом проводять також на дуже задернГлих площах, низинних i перехщшх болотах.

На грунтах Гз щшьною дерниною i слабо розкладеним торфом ефективним заходом е вивертання шску шаром 10-15 см на поверхню торфового грунту, що сприяе полшшенню водно-повгтряного режиму, зменшенню забур'яненост' i пГдвищенню врожайносп лук на 25-30%.

На луках з неглибоким гумусовим шаром (10-12 см) i при неглибокому заляганш шдзолистого горизонту застосовують безвгдвальну оранку за допомогою фрез. ДГлянки з великими купинами i добре розвиненою дерниною фрезують в два слвди Фрези добре розрГзають, подрГбнюють i перемшують купини i дернину, а площа достатньо вирГвнюеться.

На деяких типах лук ефективним е комбгнований обробгток, при якому оранку поеднують з дискуванням або фрезуванням. Розроблений пласт боронують i коткують. На мшеральних грунтах застосовують легю, на торф'яних - важю водоналивш болотн котки. Застосовують також юльчасто-шпоровГ котки.

Слабозадернш луки краще обробляти восени або рано навесш. На заплавних луках краще всього обробгток проводити навесш, а на добре розкладених торфовищах - восени.

Важливим заходом при коршному полшшенш лук е вапнування кислих грунпв, яке сприяе не т'льки зменшенню кислотност' i покращенню родючост' грунту, але i шдвищуе урожайнють i продуктивне довголГття травостою. Для вапнування кислих грунпв застосовують вапняки, крейду, мергель, гашене або негашене вапно, дефекат та Гн. ВапняковГ добрива необхцшо вносити пюля оранки i заробляти в грунт дисками або фрезами. Перюдичнють внесення половини дози вапна мае становити 3-5 роюв, а повно! - 5-6 роюв на легких i 8-10 на важких грунтах.

Оргашчш добрива ефективш на вшх типах упдь. На мшеральних грунтах бщшх на гумус вносять по 50-60 т, а на осушених слабо розкладених торфовищах - 30-40 т на 1 га оргашчних добрив. На тих луках, де пюля культуртехшчних робгт був видалений значний шар гумусу, норму оргашчних добрив збшьшують на 50%. Для окультурення грунпв на Полюш i в Люостепу доцшьно вносити фосфорно-калшш добрива в дсш Р₄₀К₆₀. На осушених торфовищах дозу калгю збшьшують вдшчг Азотп добрива в рш освоення упдь застосовують лише при створенш злакових травосто!в в основному на луках з

бгдними на поживн речовини мшеральними грунтами та на осушених болотах Гз слабо розкладеним торфом.

Способи залуження. При докоршному полшшенш лук застосовують прискорене залуження, або залуження з попереднгм польовим перюдом.

Прискорене залуження застосовують при освоенш слабо - i середньо -задернших сухих та помГрно зволожених суходшьних, низинних i заплавних лук, на схилах, осушених болотах з добре розкладеним торфом. Таке залуження проводиться в рш виконання культуртехшчних робгт i дае можливють за короткий строк створити високоврожайтп травосто!.

Залуження докоршно-полшшуваних лук з 2-3 рГчним польовим перюдом ефектившше порГвняно з прискореним залуженням на луках, в травосто! яких переважають таю трави, як щучник дернистий, бГловус, щшьнокущовГ осоки, а також на осушених торфовищах, особливо слабо розкладених, та на упддях пюля розчищення вщ чагарниюв, великих купин, камшня тощо. В перший рш окультурення таких упдь вишвають однорГчш культури (овес, кормовий горох, вика яра, могар, суданська трава) на сшо, зелений корм i силос. На другий i третш рш на цих дшянках вирощують просапн (картопля, кормовГ коренеплоди), овочГ та ярГ зерновГ культури. Обробгток грунту i швба попередшх культур в поеднаннГ з внесенням шдвищених доз добрив сприяе вирГвнюванню дГлянки за родючГстю, розкладу дернини i деревних залишкГв, пГдвищенню родючост i покращенню водно-повГтряного режиму грунту.

Шдб1р трав i травосум1шок для залуження. Залуження докоршно полГпшуваних лук може проводитись чистими одновидовими пошвами трав, бобово-злаковими i злаковими травосумшками. Проте за даними наукових установ i передово! практики урожайнГсть травосумшок у 1,5-2,5 рази вища шж чистих посГвГв трав.

Перевага травосумшюк обумовлюеться, перш за все, тим, що вони бшьш повно використовують сонячну енерггю, поживш речовини i воду шж окремГ трави. БобовГ трави в травосумГшках не тшьки збагачують грунт азотом, але й

сприяють живленню ним злакових компонент'в. В травосумшках шдвищуеться зимостшкють, посухостшкють i стшкють трав до хвороб i шюдниюв. В травосумГшках краще i довший перюд збершаються бобовГ трави, особливо люцерна. Зелена маса i сшо злаково-бобових трав мютять бГльше протешу, вгтамппв, мшроелементв.

Проте в окремих випадках перевагу надають одновидовим пошвам багаторГчних злакових чи бобових трав. Так, чист пошви посухостшких злакових трав застосовують в посушливих умовах Степу при залуженш схшив. На Полюс i в Люостепу на тривало-заплавних луках дощльними е одновидовГ пошви лисохвосту лучного, бекманп звичайно!, а на недостатньо осушених торфовищах - тонконогу болотного, тимофпвки лучно! та Гн.

Травосумшжи вщрГзняються за складнютю, видовим складом, тривалютю та способом використання. За складнютю травосумГшки бувають прост' (з 2-3 вщцв), нашвскладеш (з 4-6 виддв) i складш (бГльше 6 вщцв). За даними наукових установ доведена можливють одержання високих урожа!в при швбГ травосумшюк спрощеного типу, яю складаються з одного бобового i двох-трьох злакових компонент'в, або двох бобових i одного злакового компонента.

За видовим складом розрГзняють злаковц злаково-бобовГ, злаково-бобово-рГзнотравн i злаково-рГзнотравнг Найбшыш поширеними е злаково-бобовГ травосумшжи. ЗлаковГ травосумГшки вирощують на високому фон' азотного живлення в умовах достатнього зволоження. Злаково-рГзнотравш сумшки бшьш характерш для зони Степу.

За способом використання травосумшки бувають: стотсш, пасовищнг i сгнокгсно-пасовищнг. За скоростиглютю сумшки трав подшяють на ранньостипп, середньостипп i шзньостигш. В ранньостиглих основним компонентом Гз злакових трав е грясниця збГрна, або лисохвют лучний чи житняки; в середньостиглих-стоколос безостий або костриця лучна; в шзньостиглих - тимофйвка лучна, мГтлиця велетенська чи тонконш болотний.

ШдбГр трав в склад травосумшюк дуже вщповщальна ланка в систем' докоршного полшшення лук. Для створення шяних сшожатей i пасовищ на Полюс i в твшчному Люостепу в травосумшки доцшьно включати: Гз злакових трав - стоколос безостий, тимофпвку лучну, кострицю лучну i очеретяну, грясницю збГрну, мгтлицю велетенську, лисохвют лучний, райграс високий, а з бобових - конюшину лучну, пбридну i повзучу, люцерну пошвну i жовту та лядвенець рогатий.

В центральному i схщному Люостепу в сшокюш травосумшки рекомендуеться включати стоколос безостий, кострицю лучну, грясницю збГрну, тимофпвку лучну, райграс високий, люцерну пошвну i жовту, конюшину лучну, лядвенець рогатий, еспарцет тщаний.

В Степу пропонуеться вишвати стоколос безостий i прямий, житняк ширококолосий, пирш безкореневищний i сизий, кострицю очеретяну, люцерну пошвну i жовту, буркун бший i жовтий, еспарцет тщаний.

На заплавних луках, що затоплюються повеневими водами до 25 дшв в травосумшки укюного використання включають стоколос безостий, тимофпвку лучну, мтшцю велетенську, лисохвют лучний, тонконш болотний, лядвенець рогатий, люцерну жовту.

В травосумшки слщ включати трави, яю краще пристосованГ до конкретних грунтово-юиматичних умов, Так, наприклад, заплавш луки з важкосуглинистими грунтами та близьким рГвнем залягання грунтових вод доцшьно залужувати двох- або трьохкомпонентними сумшками злакових трав i не включати в них бобовГ трави, яю випадають з травостою вже в перший рш життя. Конюшина рожева, маючи бГльшу стГйкГсть до вимокання шж червона, бГльш придатна для вирощування на торфовищах i болотних грунтах. Лядвенець рогатий - цшна культура для вирощування на бщних тщаних грунтах.

При сшоюсному використаннГ травостою в склад травосумшок включають бшьш урожайш верховГ злаковГ i бобовГ трави з однаковим

вегетащйним перюдом i однаковими строками проходження фенологгчних фаз. При пасовищному використанш лук поряд з верховими в травосумшки включають i короткостебловГ рослини, яю добре вщростають пюля стравлювання.

Для короткочасного використання травостою в склад травосумшюк включають верховГ бобовГ i злаковГ трави в однаковому стввцщошентп за масою. Для сшожатей довгорГчного використання в травосумшжи, в першу чергу потхлбно включати кореневищш злаки, зокрема стоколос безостий, а також один нещшьнокущовий злак (костриця очеретяна) та один бобовий компонент (люцерна пошвна або лядвенець рогатий).

Овба трав. Норми вишву трав в чистому видГ i в травосумшках наведен в таблицях 14; 15. При складанш травосумГшок i визначентп норм вишву трав треба мати на увазГ те, що бобовГ трави, вишяш в пГдвищених нормах, в перши роки використання переважають в травосто! злаковц як бГльш швидкорослц а пГсля !х зрщження формуеться злаковий травостГй. При надм1рнш густотГ краще розвиваються тГневитривалГ види (грясниця збГрна, костриця лучна, житняки, стоколос безостий) i гинуть види, що не витримують затшення (тонконю лучний, конюшина повзуча).

Важливо також визначати правильне сшввщношення рГзних бюлопчних груп трав в травосумшках. Так, при сшоюсному 2-3 рГчному використанш травостою кшькють бобових повинна складати 85-95%, а злаюв 40-55%, в тому чишп 40-55% нещшьнокущових i 30-40% кореневищних вГд норми вишву в чистому виглядГ. При 4-5 рГчному сГнокГсному використаннГ бобових вишвають 65-90%, верхових - 95-115%, в тому чишп нещГльнокущових i кореневищних -по 65-75%. При сшокосно-пасовищному використанш 7 i бГльше роюв бобових вишвають 70-90%, в тому чишп верхових - 40-50%, низових - 30-40% i злакГв -115-145%, в тому чишп нещшьнокущових - 60-70%, кореневищних - 25-30% i низових - 30-40%.