рГзнотрав'я. Луки притерасно! заплави використовуються переважно для сшокосшня. Урожайнють сша - 20-35 ц/га середньо! якост'.

Короткочаснозаплавн луки розташоваш у заплавах малих, середшх та великих рГчок, що затоплюються навесш до 15 дшв. Поширеш в ушх зонах, займають гриви великих i середшх рГчок та верхш частини пологих схшпв. В травосто! сухих лук зони Полюся переважають таю трави, як костриця овеча i червона, тонконш вузьколистий, пахуча трава, щучник дернистий та Гн. Травостш вологих лук складаеться з кострищ лучно!, мгтлищ велетенсько!, тонконога лучного, тимофпвки лучно!, пиргю повзучого, конюшини ггбридно! та повзучо! i рГзнотрав'я. Використовують на сшожап та пасовища. Урожайнють - 10-25 ц/га сухо! маси добро! i середньо! якостг

2.3. Система поверхневого полшшення природних кормових упдь

1снують дш системи полшшення природних кормових упдь: докоршного i поверхневого. Система докоршного полгпшення лук передбачае знищення природно! рослинност' i створення нового травостою з культурних вщцв багаторГчних злакових i бобових трав. При систем' поверхневого полГпшення лук повнютю або частково зберГгаеться природна рослиннють, а лише покращуються умови !! росту i розвитку з метою тдвищення врожайносп i якосп корму. Поверхневе полгпшення проводять на тих луках, в травосто! яких зберегли не менше 35-45% цшних бобових i злакових трав, з незначним заростанням чагарником (не бшьше 25%) i утворенням купин (менше 20%). Поверхневому полшшенню шдлягають сшожап i пасовища з нещшьною дерниною в травосто! яких збереглись хоч в приппченому сташ кореневищнГ i нещГльнокущовГ злаковГ i бобовГ трави.

Система заходГв поверхневого полГпшення природних кормових упдь передбачае:

1) культуртехшчш роботи - розчистка вщ чагарникГв та пеньюв, знищення купин, очистка вщ камГння, весняних наносГв, хмизу;

306. полшшення та регулювання водного режиму;

307. полшшення поживного режиму;

308. догляд за дерниною i травостоем.

Культуртехшчш роботи. Одшею з важливих робгт цього комплексу е розчистка упдь вщ дерев, кущдв i чагарниюв. Знищують !х мехашчним i хГмГчним способами. При мехашчнш розчистщ знищують не тшьки надземну частину, а й коршня. Для зрГзування використовують кущорГзи, а для корчування дерев i пеньюв - корчувальш машини i бульдозери. Невелик' пеньки видаляють корчувальними боронами. ЗрГзаний i викорчуваний чагарник i пеньки пюля шдсихання згрГбають у вали i вивозять з площи'. Ями, що утворились тсля корчування засипають землею i шдшвають трави.

Для знищення чагарниюв i кущдв на луках застосовують гербщид 2,4 Д -бутиловий ефГр (6-14л/га) i 2,4 Д - амшна сГль (4-12л/га). ХГмГчну обробку проводять з лГтака або наземним способом. Повне вгдмирання чагарниюв вщбуваеться на протязГ року. Видаляють засохлий чагарник бульдозерами, корчувальними машинами та тракторними граблями.

При поверхневому полшшенти заплавних лук доцшьно залишати кущи' i дерева вздовж берепв рГчок, якГ захищатимуть луки вщ водно! i вГтрово! ерозГ!, затримуватимуть снш, сприятимуть покращення мГкроклГмату.

Др1бш, слабозадернГлГ, землистГ i кротовГ купини розрГвнюють навеснГ або восени шлейфами, а бшыш i сильно задернш - дисковими боронами, волокушами i фрезами.

КамГння збираеться каменезбиральними машинами УКП-0,6, КУМС-1,2, КУМС-6 i корчувачем збирачем КПС-20. Очищення лук вГд смГття, хмизу та рГзних весняних наносГв проводять боронами або граблями. Пюля просихання !х спалюють. При необхГдностГ проводять також вирГвнювання поверхнГ лук фрезами ФБ-1,5, i ФБ-2, бульдозерами i скреперами. Пюля планування на оголених мюцях шдшвають трави.

Полшшення та регулювання водного режиму. Лучш трави для свого росту i розвитку потребують значно! кшькосп води. Вони краще розвиваються при вологост' грунту 70-80% найменшо! вологоемкост'. Як нестача, так i надлишок води, а також близький рГвень грунтових вод негативно впливають на рют лучно! рослинност'. Оптимальна глибина залягання грунтових вод протягом вегетацшного перюду повинна бути на сшожатях 60-70, а на пасовищах 80-90 см.

ПоверхневГ застшш води вщводять в напрямку стоку шляхом нарГзання болотними плугами неглибоких канав. На шдвищених мюцях !х нарГзають в нижнш частит схилу або тераси, що запобггае заболочуванню. Для зниження рГвня грунтових вод на недостатньо осушених луках з торфовими грунтами закладають кротовий дренаж. Дрени закладають на глибину 40-50 см з вгдстанню мГж ними 1-2 м за допомогою дренажно-кротових машин ДКН-2

ДКС-80.

На заплавних луках, лиманах i схилових пасовищах для полшшення водного режиму застосовують щшювання щглерГзом ЩН-2-140 на глибину 30-40 см з вщстанню мГж щглинам 90-100 см. Щшювання проводять на луках пюля двохрГчного користування шяним травостоем.

Важливим заходом полшшення водного режиму на луках е сншозатримання. Сншозатримання проводять нескошеними смугами завширшки 30-35 см, щитами, розкладанням сношв соломи, очерету, насипанням сншових валГв сншопахами або створенням кулю Гз високорослих культур.

Для полшшення водного режиму лук, розмщених в долинах невеликих рГчок, проводять тимчасове !х затоплення за допомогою земляних i перемичок.

У Степу застосовують лиманне зрошення подових лук спорудженням по горизонталях багатоярусних валГв заввишки 50-60 см. МГж валами дшянки затоплюють талими водами на 8-25 дшв.

НайбГльш ефективним способом полшшення водного режиму лук е зрошення дощуванням. Джерелами води для зрошення е ставки, озера, артезГанськ свердловини, державн зрошувальн системи. Зрошення дае кращий ефект в поеднанш з добривами.

На сшожатях i пасовищах застосовують також шдгрунтове зрошення шляхом шлюзування осушувальних систем i будГвництва зрошувально! системи з полГетиленових або гончарних труб.

Удобрення сшожатей i пасовищ. Трави природних кормових упдь при багаторГчному використанн виносять з грунту значну кшькють поживних речовин. В середньому з 1 т сша виноситься по 15 кг азоту i калгю i 5 кг фосфору. При пасовищному використанш травостою лук використовуеться з грунту в 1,5 рази бшьше поживних речовин шж при сшокюному.

Використання поживних речовин залежить також вщ типу лук, облистення трав, боташчного складу, умов зволоження, родючост' грунту, числа укошв i цикпв стравлювання, вшу трав, доз i форм добрив та Гн.

Найбшыш ефективно на тдвищення врожаю трав добрива впливають на шяних травостоях, у яких переважають верховГ злаки та бобовГ трави. На заплавних i низинних луках найбшыш ефективним е повне мшеральне добриво. На осушених торфовищах ефективн калшш добрива.

Роль окремих видГв добрив на луках рГзна. АзотнГ добрива позитивно впливають на рют i розвиток рослин. Фосфорш добрива сприяють скороченню перюду вегетацп трав, кращому розвитку коренево! системи, тдвищенню посухост'йкост' рослин. Калшш добрива сприяють збереженню в травосто! бобових трав, синтезу вуглеводГв, а отже й тдвищенню зимостшкосп багаторГчних трав. За даними наукових установ в Полюш на суходГльних i короткозаплавних луках з природним злаковим i рГзнотравно-злаковим травостоем i бГдними за родючГстю дерново-шдзолистими грунтами рекомендуеться орГентовно вносити азотн добрива в дозГ 60 кг/га на фош

P₄₅IQ₅. На таких же типах лук з шяним травостоем дозу мгнеральних добрив збшьшують в 1,5-2 рази.

На низинних i заплавних луках середшх i великих рГчок Полюся i Люостепу з природним травостоем добрива вносять в дозГ К_60-9₀Рб₀Кб₀. Пюля докоршного полшшення i при багатоуюсному використання щ луки потребують бгльш гнтенсивного удобрення.

У Степу природн кормовГ упддя на схилах балок, яю мають недостатне зволоження, шдживлюють азотними добривами в дозГ 30 кг/га, а на шяних упддях дозу збгльшують удшчг

При двохуюсному використанн травостою тд перший уюс вносять 2/3 дози азотних добрив i тд другий - 1/3. При 3-4 уюсному використанш, азот рГвномГрно розподГляють пГд вш укоси.

З органГчних добрив на луках застосовують р1зш компости, гнш, гно!вку, рГдкий гнГй. Для тдживлення лук краще використовувати гно!вку.

Позитивний вплив на урожай травостою лук справляють таю мгкроелементи, як молГбден, бор, марганець, мгдь та Гн. Мшродобрива застосовують у виглядГ водних розчинГв на фонГ макродобрив один раз у 2-3 роки. Мщь в кГлькостГ 200 г/га дшчо! речовини у формГ мгдного купоросу, бор - 300 г/га у виглядГ борно! кислоти, молГбден - 100 г/га у виглядГ молГбдату амонГю та Гн. вносять при наземному або ав1ащйному позакореневому тдживленнг

Ефективним е також вапнування природних кормових упдь. Вапнування потребують перш за все дуже кишл суходглып луки -рН 4,5-5, що створюються на осушених верхових болотах i на вперше освоених землях з шдзолистими грунтами. Особливо вапнування ефективне на зрошуваних луках, де вапно швидко проникаючи в грунт, прискорюе зниження кислотностг

Догляд за дерниною i травостоем. Для тдтримки продуктивност' сгножатей i пасовищ на достатньому р1вш необхГдний систематичний догляд за дерниною i травостоем лук. Система догляду включае: боротьбу з бур'янами,

омолодження лук, покращення водно-повгтряного режиму за допомогою боронування, дискування, щшювання, шдшв трав.

Бур'яни не тшьки знижують урожай, але i поггршують якють корму. До бур'яшв в луювництш вщносять отруйш рослини (цикута отруйна, чемериця, жовтещ, аконгти, болиголов та Гн.), шюдлиш (ковила, осоти), т', що знижують якють вовни (кримський реп'яшок, липучка) i молока (цибулиннц полини, молочай та Гн.), паразити i нашвпаразити (перстач гайовий, повитищ), мохи, кущи', малоцшш в кормовому вцшошенш трави. До умовних бур'яшв вцшосять т рослини, як хоч i по!даються худобою, але вгдзначаються невисоким урожаем, низькою кормовою якютю i утрудненим збиранням (деревш, тисячолистий, кульбаба лшарська та Гн.).

Для боротьби з бур'янами на луках застосовують профшактичнц непрямГ або агротехшчнц мехашчш i хГмГчш заходи.

До профшактичних заходГв вГдносяться: скошування бур'яшв до !х обсГменГння вздовж дорш i по канавах, внесення на луках тшьки перепрГвшого гною, очищення насшня трав перед швбою, складання оптимальних травосумшок для залуження. Важливо також дотримуватись нормального навантаження випасання худоби на пасовищах, своечасно зашвати оголеш мГсця травами.

До непрямих заходГв боротьби з бур'янами вцшосяться: скошування трав на сГно до обшменшня бур'янГв, чергування пасовищного i укГсного використання травостою, своечасне шдкошування решток трав на пасовищах. Зменшення надмГрного зволоження лук сприяе кращому росту щнних трав та пригшченню рГзнотрав'я. До зменшення в травосто! рГзнотрав'я призводить вапнування. Оптимальне удобрення лук сприяе збшьшенню в травосто! вмюту цГнних бобових i злакових трав та зменшенню рГзнотрав'я.

Мехашчш заходи передбачають випалювання, виривання та шдр1зання бур'янГв. Випалювання застосовують як для знищення бур'яшв, так i залитшав сухо! трави. Цей захщ краще проводити рано навеснГ до вщростання трав.

ШдрГзають i викопують крупностебловГ i отруйн бур'яни на невеликих площах. При сильнгй забур'яненост луки переорюють i проводять прискорене залуження.

Найбшыш ефективним способом боротьби з бур'янами на луках е застосування гербщидГв. Досить широко застосовують на луках бутиловий ефГр i амшну сГль 2,4 Д i 2М-4Х. Ц гербщиди не пошкоджують злаки i токсичн для дводольних рГзнотравних рослин. На луках в травосто! яких е значна кшькють бобових трав краще застосовувати гербщид 2М-4Х. До цього гербщиду бобовГ трави менш чутлиш, шж до 2,4 Д. На 1га рекомендуеться вносити 1,5-5 кг дгючо! речовини препарату, розчиненого в 350-400 л води. Обприскування проводять в фазГ прикореневих листюв дводольних бур'яшв.

Омолодження лук проводять з метою полшшення водно-повгтряного i поживного режимГв сшожатей i пасовищ з ущшьненими грунтами, пониженою аеращею i послабленою дгяльнютю мшрооргашзмГв. Для цього застосовують дискування, фрезерування i неглибоке переорювання.

Дискування, як спошб омолодження травостою, ефективне на луках, в травосто! яких переважають кореневищн злаковГ трави. РозрГзання кореневищ стимулюе пагоноутворення, а розпушення грунту покращуе повгтряний режим, що сприяе тдвищенню урожайность Дискування проводять восени або навесш важкими дисковими боронами. Дискування дае позитивш результати також i на заплавних луках та лиманах, якщо воно поеднуеться з удобренням та шдс1вом трав. Фрезерування доцшьно проводити на луках, в травосто! яких е багато таких кореневищних трав, як стоколос безостий, пирш повзучий, лисохвют лучний, особливо на родючих достатньо зволожених грунтах. Фрезерування проводять на глибину до 10 см. При цьому кореневища подрГбнюються на частинки, яю дають новГ пагони, в результат' чого полшшуеться боташчний склад травостою. Фрезерування проводять пюля першого укосу, щоб використати л1тш опади для приживання трав. Для зменшення пересихання дернини, пюля фрезерування проводять коткування.