пошви баштанних культур обприскують 1%-им розчином бордосько! рщини (600 л/га), проти борошнисто! роси пошви обпилюють меленою сг'ркою (15-20 кг/га). Обробгток посг'вгв баштанних культур припиняють за 15 дшв до початку збирання врожаю.

Важливим заходом тдвищення врожайносп баштанних культур е поливи. Найвищд врожа! одержують, коли поливами тдтримують волопсть грунту на рГвн 75-80% НВ. Найефективнпш поливи в перюд до зав'язування плодГв. За вегетащю баштанних культур проводять 3-5 поливг'в. Поливна норма

600-800 м³/га.

Збирання. Плоди баштанних культур достигають неодночасно, тому !х збирають вибг'рково по мгр достигання. Ознаками достигання плодГв кавуна е шдсихання плодонгжки, огрубшня кори i з'явлення на нш забарвлення i малюнка властивих сорту. Стиглють гарбузГв визначають за забарвленням i щшьнютю кори. Для кращого збереження плодгв !х зривають разом з плодонгжкою. Для масового збору плодГв застосовують валкоутворювач УПВ-8 i шдборщик ПБВ-1.

ЗберГгають плоди в сховищах або буртах. Сховища обладнують вентилящею i стелажами. Перед завантаженням плодГв сховища знезаражують i провГтрюють. При збершанш в буртах плоди пошарово перекладають соломою. Найкраще зберггаються кавуни при температур' 2-3⁰С, а гарбузи - при 10⁰С i вгдноснгй вологостГ 70-75%.

1.3. Силосн1 культури

Вирощувати на силос можна будь-яю рослини. Проте силосними називають тгльки рослини, як' потенцГйно спроможш формувати високГ й стГйкГ врожа! зелено! маси з достаппм вмютом поживних речовин. До основних

силосных культур вгдносяться кукурудза, соняшник, сорго, земляна груша, кормова капуста, мальва, ртак озимий i ярий, редька олгйна, амарант. До

силосних можна вгднести також таю високоврожайш багаторГчш рослини як борщiвник Сосновського, гiрчак Вейрiха та гн.

Силосш культури можна вирощувати як в основних, так i в промг'жних пошвах. Для покращання якост силосу доцгльно використовувати високобглковГ бобовГ культури (кормов! боби, соя, люпин та гн.), вирощуючи !х в змшаних пошвах з силосними культурами.

Кукурудза як силосна культура мае велике кормове значення. Силос г'з качанг'в в фазГ молочно-восково! стиглост зерна найбшыш поживний. У 100 кг такого силосу мютиться близько 40 корм. од. i його можна використовувати як концентрований корм для рг'зних видг'в сшьськогосподарських тварин.

Цшний силос для велико! рогато! худоби виготовляють силосуванням уше! маси рослин - стебел, листя та качашв кукурудзи, зг'брано! у фазГ молочно-восково! стиглостг. У 100 кг такого силосу мютиться 25-32 корм. од. i 1,4-1,8 кг перетравного протешу. У 100 кг силосу Гз стебел з листками мютиться 16-20 корм. од. i 1,3 кг перетравного протешу.

Проте кукурудза мютить недостатню кшькють перетравного протешу - до 60-65 г у силос при нормГ 110-120 г. Тому при згодовуванш тваринам тшьки одного силосу Гз кукурудзи вони погано засвоюють вуглеводи i жири. КрГм того, у склад! бглюв кукурудзи мало незамшних амшокислот (лГзину, метюншу, триптофану та Гн.), тому годГвля тварин лише кукурудзою спричиняе порушення в оргашзм1 тварин обмГну речовин i рГзке зниження !х продуктивностг. Щоб збалансувати рацГон за проте!ном, тваринам згодовують силос кукурудзи в сумГши з бобовими кормовими культурами, в яких на 1 корм. од. припадае 130-150 г перетравного протешу з достатньою кшькютю

незамшних амшокислот.

Для збгльшення у силоснш маш вмГсту бГлка кукурудзу вирощують з соею, буркуном, кормовими бобами, ршаком та ш. У районах достатнього зволоження, а також при вирощуванш сумшей на зрошуваних землях вишвають кукурудзу i компоненти в один рядок; у районах недостатнього

зволоження - чергують рядок кукурудзи з рядком або двома рядками високобшково! культури.

Сшть сумш у шдготовлений та достатньо удобрений повним мгнеральним добривом грунт, коли посГвний шар прогрГеться до 12⁰С. Спошб сг'вби пунктирний з шириною мг'жрядь 70 см. Норма висг'ву кукурудзи така сама, як i в чистгй культуре со! i бобг'в 60-80 тис. шт. га. в Степу, 80-100 тис. шт. га в Люостепу i на Полюш, а при зрошенш - 120 тис. шт. га. Буркун, амарант, мальву висг'вають по 150-200 тис. рослин а 1 га.

Кукурудзу на силос збирають силосозбиральними комбайнами (КСК-100, С-200, КС-2,6, КС-2,8 та Гн.) у молочно-восковгй стиглостг ПодрГбнену масу силосують, штенсивно утрамбовують у траншеях i вкривають соломою.

Бюлопчш особливостГ i технолопя вирощування кукурудзи викладеш в частит другш шдручника.

Соняшник як силосна культура. Соняшник - щнна силосна культура. При збиранш соняшника на силос в фазу цвтння в зеленш мас мютиться 3% бшка, 1% жиру, 17% вуглеводг'в, до 55 мг % каротину. В 100 кг силосу мютиться 16 корм. од. i 1,5 кг перетравного протешу. По поживносп, вмюту каротину, кальщю i фосфору вш переважае силос кукурудзи, приготовлений г'з листя i стебел. При високому рг'вш агротехнГки соняшник формуе 500-600 ц/га зелено! маси, яка добре силосуеться як в чистому виглядц так i в сумГшГ з шшими рослинами.

Соняшник вирощують як в чистих, так i в змшаних посг'вах з бобовими культурами (горохом, викою та ш.), що сприяе збшьшенню перетравного проте!ну в зеленш масг БобовГ компоненти висг'вають через 2-3 тижнГ пГсля сг'вби соняшнику, коли вГн знаходиться в фазГ 1-2 пар справжнГх листкв, впоперек напрямку рядкГв соняшнику. Норма висг'ву в залежностГ вГд способу сг'вби коливаеться: соняшнику - вщ 10 до 12 кг/га (мГжряддя 45 см) до 14-16 кг/га (мг'жряддя 30 см); гороху вщповцшо вщ 50-60 до 90 кг/га.

Строки збирання соняшника на силос визначаються бюлопчними особливостями сорт'в. Середньостипп сорти збирають при зацвгтантн 30-50% рослин, а тзньостипи високоросп - в фазГ бутошзацп i на початку цвтння. В цей перюд зелена маса соняшнику мютить бшьше бшав, цукрГв i втамшГв i менше клГтковини.

Ршак озимий i ярий як силосн культури. Ршак - одна г'з найбшыш перспективних кормових культур, яка характеризуеться високою врожайнютю, скоростиглютю, холодостшкютю i високими кормовими якостями. Зелена маса ршаку використовуеться безпосередньо на корм i для силосування. В нш мютиться 2,6-3,9% перетравного протешу, 0,5-0,8% жиру, 1,3-3,7% юптковини, 4,8-6,7% вуглеводг'в, 5,1 мг % каротину. В 1 кг зелено! маси мютиться 2,58 г кальщю, 0,75 г фосфору, 0,28 г магнгю, 0,96 г шрки та Гн.

Зелена маса високопоживна: в 100 кг мютиться 15,7 корм. од. i 3 кг перетравного протешу. Силос г'з ршаку цшиться за соковит'сть, добру перетравнють, високу калоршнють.

Ршак озимий придатна культура для багатоукюного використання, вш добре вщростае пГсля укосГв, мало зрГджуеться i в сприятливГ роки за три укоси може дати до 800-900 ц/га зелено! маси. При трьохукюному використанш перший укю проводять через 35-40 дшв пГсля з'явлення сходГв, другий - через 35-50 дшв пГсля першого, третГй - через 50-57 дшв пГсля другого. Маючи достатню кшькють цукрГв, зелена маса ршаку добре силосуеться. Ршак на силос збирають силосними комбайнами або косарками.

Кормова капуста вирощуеться для використання на зелений корм i силос. Це високоврожайна культура. Урожайнють зелено! маси за весняно! швби 400-700 ц/га, пюляукюно! 300-400, пюляжнивно! - до 300 ц/га.

Цшнють кормово! капусти в тому, що вона дае соковитий, поживний корм багатий бшками i вГтамГнами. В 1 кг зелено! маси мютиться 0,16 кормово! одинищ збалансовано! за перетравним проте!ном. В зеленГй масГ мГститься

12-14% сухих речовин, 60-100 мг % вгтамшу С, каротин, вгтамши групи

В, минералы! речовини.

Кормова капуста е добрим молокогшним кормом, збшьшуе жирнють молока.

Рис. 61. Кормова капуста (загальний вигляд).

Кормова капуста (Brassica su^po^a^a Lezg) - дворг'чна рослин родини капустяних (рис. 61). Це дуже холодостшка культура. Насшня починае проростати при температур' 5-6⁰С. Сходи добре переносять весняш заморозки, а дороси рослини витримують восени морози минус 8-10⁰С.

Рослина вологолюбна, проте добре витримуе перюди недостатнього зволоження. Кращими грунтами для кормово! капусти е удобрен суглинистц багат' оргашчно! речовиною. Непридатнп легю пищат, заболочен', кисп й солонцюват' грунти.

Тривалють вегетацшного перюду першого року життя 140-160 днпв, проте капусту на корм з пюляукюних i пюляжнивних пошвГв можна використовувати через 70-80 днпв пюля сходг'в.

До рекомендованих сортГв належать: Мозкова зелена, Вологодська, Мозкова зелена швшчна, Вега та ш.

ПосГви кормово! капусти краще розмщувати бГля тваринницьких ферм пюля зернових i зернобобових культур. Вимагае ретельного обробГтку грунту. Поле треба добре розпушити i вирГвняти.

Кормова капуста вимоглива до поживних речовин. З 1 т зелено! маси виносить з грунту 2,8 кг азоту, 1 кг фосфору, 4,6 кг калию i 2,8 кг кальщю. На

дерново-шдзолистих грунтах вносять 30-40 т/га органг'чних добрив i по 60-90 кг/га азоту, фосфору i калию.

Вирощують капусту насшням i розсадою. СГвбу насшням проводять одночасно з швбою раннг'х зернових культур широкорядним способом з мг'жряддями 60 i 70 см. Норма висг'ву 3-3,5 кг/га. Глибина загортання насшня 1-2 см. Густоту рослин формують за схемою 70х25-30 або 60х40 см.

Догляд за посг'вами включае розпушування мГжрядь (2-3 рази) i прополювання бур'яшв в рядках. Капусту доцшьно шдживлювати мшеральними добривами.

Кормову капусту на силос збирають пг'зно восени тсля закшчення польових робгт. Перед силосуванням капусту подрГбнюють силосорг'зками i силосують в сумшп з грубими кормами.

Редька олшна досить цшна кормова культура. Зелена маса !! мютить проте!н, вуглеводи, мшеральш речовини i вгтамши. Кшькють проте!ну в абсолютно сухш речовин редьки досягае 30%. Редьку олшну можна вирощувати в змшаних, пюляукюних i пГсляжнивних пошвах. I! пГдсГвають до кукурудзи на зелений корм i силос, вирощують в сумГшГ з вГвсом, суданською травою та шшими культурами. Маючи достатню кшькють вуглеводГв зелена маса редьки олшно! добре силосуеться. Урожайнють !! в районах достатнього зволоження досягае 400 ц/га зелено! маси.

Редька олшна (Raphanus sativus) належить до родини капустяних. Це холодостшка культура, здатна витримувати тривале похолодання до мшус 3⁰С. Насшня проростае при температур' 1-2⁰С. Редька олшна - вологолюбна рослина з коротким вегетацшним перюдом (40-50 днг'в вг'д сг'вби до цвГтГння), перехреснозапильна. Краще росте i розвиваеться на суглинистих достатньо зволожених i родючих грунтах.

В сГвозмГнГ редьку олшну розмГщують пГсля озимих, зернобобових, просапних культур i багаторГчних трав. Не слщ розмГщувати пГсля капустяних культур.

П'д редьку вносять оргашчш (30-40 т/га) i мшеральш добрива, особливо азотнн (N_120-150). Обробляють грунт по типу зяблевого напг'впару. Навест проводять боронування, витлвнювання грунту i передпосГвну культиващю.

Сшть редьку вг'дсортованим i протруеним насшням одночасно з ярими зерновими культурами. Можна вишвати пюляжнивно. Спошб пошву -звичайний рядковий, норма вишву 15-20 кг, глибина загортання насшня 2-3 см. Сшть овочевими i зерно-трав'яними сг'валками г'з ящика для насшня багаторГчних трав.

Кормова стиглють редьки олшно! наступае через 35-40 дшв пюля з'явлення сходг'в (в фазГ масового цвтння). Саме в цей перюд зелена маса мютить багато протешу, вуглеводГв, вгтамшГв i мшеральних речовин. Збирають редьку олшну силосозбиральними комбайнами.

Серед сортв ще! культури поширеш Райдуга, Тамбовчанка та Гн.

Мальва. Мальву, як кормову культуру вирощують порГвняно недавно. Проте за хГмГчним складом i поживною цГннГстю вона переважае багато шших кормових культур. Вмют сухо! речовини в зеленш маш вг'д 16 до 26%, а протешу в сухш маш - 16-18%, жиру 2-3%. В нш багато мшеральних речовин, особливо солей фосфору i кальщю. В 1 кг зелено! маси мютиться 80-100 мг% каротину, вщ 300 до 600 мг % аскорбшово! кислоти. Бшок мальви за складом амшокислот близький до бшка бобових культур. В 100 кг зелено! маси на початку цвтння мютиться 23 кормових одинищ i 2 кг перетравного протешу. Зелена маса мальви мютить майже стшьки перетравного протешу, як зелена маса люцерни i конюшини.

Високоякюний силос г'з мальви можна одержати тшьки тодг', якщо !! силосувати з шшими кормами, багатими вуглеводами - кукурудзою, сорго, житом, вг'всом та ш.

Поширена мальва на всш територп Укра!ни. Урожайнють мальви в разГ весняно! швби за два укоси становить 350-450 ц/га i бшьше.

Рис. 62. Мальва (загальний вигляд рослини).

Мальва (Malva L.) - однорг'чна трав'яниста рослина родини мальвових (рис. 62). Найбшыш перспективш в кормовому ввдношентн три види: мелюка (середньостигла), кучерява (шзньостигла), кшьцева (ранньостигла). На силос краще використовувати мальву - мелюки. В не! стрижнева коренева система, яка проникае на глибину до 2 м. Стебло прямостояче, висотою 2,5-3 м.

Мальва - холодостшка, невимоглива до тепла культура. Насшня проростае при температур' 5⁰С, сходи витримують заморозки мшус 4⁰С, а доросп рослини - до мшус 8⁰С. Мальва - вологолюбна культура. Трансшрацшний коефпцент 400. Насшня мальви проростае при поглинантн 160-200% води вг'д свое! маси. Найбшыш вимоглива мальва до вологи починаючи вг'д бутошзацп до цвтння.

Мальва краще росте на родючих суглинистих грунтах. Непридатш для не! ущшьнеш i заболочен' грунти.

В швозмпн мальву розмГщують пГсля коренеплодГв, зернобобових, озимих зернових, кукурудзи. З урожаем 100 ц зелено! маси мальва виносить з грунту 55-60 кг азоту, 12-15 кг фосфору i 40-45 кг калпо. Пг'д оранку вносять

оргашчш добрива в дозГ 30-40 т/га i по 60-90 кг/га д. р. фосфорно-калшних. Шд передпосГвну культиващю вносять 60-90 кг/га д. р. азоту.

Насшня перед сг'вбою слг'д скарифгкувати. Висг'вають мальву рано навесш. Спошб швби мальви на силос - широкорядний (60 i 70 см) з густотою рослин 250-300 тис./га. Норма вишву 4-5 кг/га. У сумпш з кукурудзою можна висг'вати в один рядок, через рядок, або у виглядГ стрг'чок по 2-3 рядки. Насшня загортають на 1,5-2 см.

Догляд за пошвами полягае в до- i пюлясходових боронуваннях i в мг'жрядному розпушуваннГ.

Мальву на силос збирають в перюд масового цвтння середнього ярусу рослин силосозбиральними комбайнами. Пюля збирання мальва вщростае з утворенням другого повноцшного укосу.

Сорт: Кармела.

Щириця. (Amoranthus) - порГвняно нова однорГчна кормова культура. Належить до родини лободових (рис. 63). За хг'мг'чним складом зелено! маси щирицю слГд вважати цшною кормовою культурою. В зеленш маш багато бГлка, вуглеводГв, мГнеральних речовин i вГтамГнГв.

Рис. 63. Щириця .

У культуре починаючи з 30-х роюв ХХ ст., здебшьшого поширена червона i бша щириця. Добра облистянють, соковите стебло сприяють використанню щирищ на зелений корм i силос. Згодовують щирицю велики рогатш худобГ i свиням. Проте великш рогатй худобГ краще згодовувати !! в сумшках з шшими культурами.

Вирощують щирицю у Люостепу, Степу i на Полюс на невеликих площах.

Сшть щирицю звичайним рядковим способом. На забур'янених полях застосовують широкорядний спошб швби. Норма вишву насшня - 2,5-3 кг/га за умови звичайно! рядково! швби i 1-1,5 кг/га - широкорядно!. Глибина загортання насшня 1,5 см.

В зв'язку з тим, що дрГбне насшня щирищ висг'яти звичайними швалками неможливо, його перед швбою змГшують з вологим суглинковим грунтом у сшввщюшентп 1 до 1 i додають ще 3-4 кг просяно! лузги.

Шд час догляду щирищ сходи 2-3 рази боронують, а на широкорядних пошвах мг'жряддя розпушують лапами бритвами.

Збирають щирицю на силос у фазГ восково! стиглосп. Силосувати !! спд з Гншими рослинами, багатими на цукор, - кукурудзою або сорго.

Сорти: Ацтек, Атлант, Галицька, Кармш, Орхщея, СкГф та ш.

Борщ1вник Сосновського - високоврожайна рослина, зелена маса яко! використовуеться в основному для силосування. За вмютом протешу борщивник переважае кукурудзу, мютить багато вуглеводГв, зольних речовин, вгтамппв i мало клГтковини. В сухш масГ мГститься 10-14% проте!ну, 13-14% клГтковини, бГльше 50% безазотних екстрактивних речовин, 20-30% цукрГв, 8­14% золи.

Рис. 64. Борщцвник Сосновського.

Зелена маса добре силосуеться. При силосуванш в зелену масу борщцвника можна добавляти рг'зану солому, полову, сухГ стебла кукурудзи та гн. В 100 кг силосу мютиться 14-17 корм. од., 1,3-1,7 кг перетравного протешу. Силос мае жовто-зелений колг'р, фруктовий запах i добре по!даеться тваринами. Спк борщцвника мютить фурокумарини, що спричиняють ошки шюри. Тому тд час збирання його на силос треба дотримуватись правил техшки безпеки.

Борщцвник - високоврожайна культура. За два укоси забезпечуе 500-1000 ц/га зелено! маси. Може вирощуватись на всш територп Укра!ни.

Борщовник Сосновського (Heracleum Sosnowsky Mand.) - багаторг'чна трав'яниста монокаршчна рослина (рис. 64). Коренева система стрижнева. Основна маса коршня зосереджена на глибиш 70-80 см. Стебло округло-борозенчасте, соковите, висотою до 4 м. Листки велик', тршчасп, розшченг

Борщцвник Сосновського - рослина озимого типу. В перший рпс життя утворюе тгльки прикореневу розетку з 5-6 листав. В розрг'джених пошвах зацвг'тае на 2-4-й, а в загущених - на 5-6 рш життя. Тому загущення посГвГв борщивника сприяе подовженню тривалост' його використання.

Борщцвник - холодостшка рослина, насшня його проростае при температур' 1-2⁰С, сходи витримують заморозки до мшус 5-6⁰С, а взимку пг'д сншовим покривом - морози до 35-40⁰С. До вологи рослини вимоглшп, але погано ростуть в умовах надмг'рного зволоження, при високому рг'вш грунтових вод i при тривалому весняному затопленнг При посус борщцвник росте повшьно i формуе тшьки один уюс. Краще росте на легко- або середньосуглинистих родючих грунтах. Непридапп для борщцвника тяжк заболочен', бщп i кислГ грунти. Оптимальна реакщя грунтового розчину рН 5,5-7. Вимогливють до поживних речовин висока. При врожайност' 600-800 ц/га зелено! маси виносить з грунту 160-220 кг азоту, 50 кг фосфору, 210-240 кг калию.

Розмщують пошви борщцвника Сосновського на дшянках поза швозмшою. Кращц попередники - просапш, зерновц однорГчш кормовГ культури, яю рано збирають.

Обробгток грунту включае лущення, глибоку оранку, вирГвнювання поверхш поля, боронування i культивацГю. ПГд оранку вносять повне мшеральне добриво (N_60-90P_60-90K_60-90). Вносять також 40-50 т/га органг'чних добрив, а пГд передпосГвну культиващю - фосфорно-калипи добрива.

СГють борщцвник восени - в другш половит вересня - початку жовтня (за 2-3 тижоп до настання стшкого похолодання). Насшня перед швбою стратифшують. БорщГвник висГвають гнГздовим способом за схемами 70х70, 70х30-40, 60х60, 60х30-40 см. Застосовують i широкорядний спошб сГвби з мГжряддями 60-70 см. Закотковане поле марюрують в двох напрямках i в кожне гнг'здо висГвають по 20-30 насГнин. Норма вишву 12-14 кг/га. При широкоряднш сГвбГ норма висГву збГльшуеться до 25-30 кг/га. Глибина загортання насшня 1-2 см.

Зважаючи на те, що в перший рш життя борщцвник росте повшьно, основна увага спрямовуеться на боротьбу з бур'янами в його пошвах. Тому пг'д

час вегетацп проводять мГжрядн розпушування i тдживлення рослин. Розпушування закшчують тд час змикання листя в мг'жряддях.

На другий i наступн роки життя догляд за рослинами включае 2-3 тдживлення азотними добривами i обробгток мг'жрядь для боротьби з бур'янами.

Для запобшання зргдженост' пошву борщовник в перший рпк життя не збирають. На другий рпк життя рано вщростае i швидко формуе урожай. В зв'язку з цим борщцвник збирають на силос, починаючи з другого року життя. Перший уюс проводять в перюд бутотзацп-цвтння рослин, другий - за мюяць до настання стшкого похолодання. Збирають борщовник Сосновського силосозбиральними комбайнами.

Сильф1я пронизанолиста в основному використовуеться як силосна культура. В 100 кг зелено! маси мютиться 12-15 корм. од. На одну кормову одиницю припадае 140-160 г перетравного протешу. Зелена маса сильфп добре силосуеться окремо або в сумшн з шшими рослинами. Це пояснюеться тим, що в зеленш маш сильфп, зГбрано! в фазу цвтння, мютиться багато цукрГв.

Сильфг'я пронизанолиста (БИрИут perfoliatum L.) належить до родини айстровГ (рис. 65). Це багаторГчна трав'яниста полпкаршчна високоросла рослина, яка може рости на одному мющ до 13-15 роюв. Бтыи шзньостигла порГвняно з шшими багаторГчними силосними культурами. Коренева система стрижнева, стебло пряме, висотою 2,5-3 м, листя велике.

Рис. 65. Сильфг'я пронизанолиста

Сильфг'я - рослина озимого типу. В ргк швби утворюе розетку листя, а квгтковГ пагони формуються на другий рш. Найвищу продуктивнють пошвГв забезпечуе на 3-4 ргк життя.

Рослини сильфп холодостшю, взимку витримують морози до мшус 30-35⁰С. Вимоглива до свгтла, погано росте при затшентн. Для формування високого врожаю використовуе багато вологи i негативно реагуе на повГтряну i грунтову посуху. До грунпв сильфг'я не вимоглива, але краще росте на родючих грунтах.

Зважаючи на тривалий строк використання сильфш розмщують поза швозмшою, краще на низинних дшянках. При виборГ попередниюв i способГв обробгтку грунту слг'д враховувати, в першу чергу, боротьбу з бур'янами. Перед швбою слщ провести вирГвнювання i коткування поля.

Вишвають сильфГю як пг'зно восени, так i рано навесш широкорядним способом з мг'жряддями 60-70 см. За 30-40 дшв до весняно! сГвби насГння стратифГкують. Норма вишву насГння 15-20 кг/га. Глибина загортання насшня 1,5-2 см.

Догляд за пошвами включае коткування грунту тсля швби, досходове боронування, розпушування мГжрядь. Для боротьби з бур'янами застосовують гербщид трефлан (6-8 кг/га).

Зелену масу сильфп починають збирати з другого року життя. На силос зелену масу збирають в фазГ бутотзащя-цвтння силосозбиральними комбайнами. Силосувати краще в сумпшах з шшими культурами. За достатнього зволоження урожайтнсть зелено! маси досягае 600-900 ц/га.

Сорти: Канадчанка, Южна 3.

Прчак Вейр1ха. Зелену масу прчака Вейрг'ха використовують переважно для силосування. В нш мютиться: 15-20% сухо! речовини, 15-20% протешу, 4-5% жиру, 40-44% безазотних екстрактивних речовин, 20-26% юитковини, 7-10% золи. До складу зелено! маси входить багато вгтампив i органг'чних кислот. Силосуеться окремо або в сумши з кукурудзою, борщцвником Сосновського, кормовою капустою та шшими культурами. Силос добре по!дають тварини. В 100 кг силосу мютиться 15-16 корм. од. i до 2,4 кг перетравного протешу. Силос збагачений на каротин i аскорбшову кислоту: в 1 кг до 50-60 мг каротину i 100-150 мг аскорбшово! кислоти. Урожайнють зелено! маси за перюд вегетацп 600-700 ц/га.

Прчак Вейрг'ха (Polygonum Weyrichii) - багаторГчна трав'яниста рослина родини гречкових. Рослина прчака мае вигляд добре облистяного куща, який складаеться г'з 6-10 стебел висотою бшьше двох меттлв. Тривалють життя 10-15 роюв.

Прчак Вейрг'ха - холодостшка i зимост'йка рослина, здатна витримувати морози до мшус 35⁰С. Проте при весняних i оспппх заморозках (5-6⁰С) пошкоджуються сходи, а на дорослих рослинах - листя. До вологи прчак вимогливий, проте не переносить перезволожених грунпв. Це рослина довгого дня, до свгтла невимоглива, проте при надмтрному затшентп погано росте i розвиваеться.