Частина третя Основи кормовиробництва

Кормовиробництво - це галузь сгльського господарства, яка займаеться вирощуванням кормових культур в польових швозмшах, на сгяних i природних сгнокосах i пасовищах з метою забезпечення тваринництва достатньою кшькютю якюних, збалансованих за вмютом поживних речовин кормГв.

Основним завданням кормовиробництва е штенсифгкащя виробництва всгх видгв кормгв на основ! сучасних технологи вирощування кормових культур.

Кормовиробництво об'еднуе польове кормовиробництво i лучне кормовиробництво. Польове кормовиробництво забезпечуе тваринництво концентрованими, грубими, зеленими, соковитими i шшими кормами, а лугове - сгном, сгнажем, пасовищним кормом, силосом та Гн.

Кормовиробництво, як наукова дисциплша, розробляе теоретичн основи i практичн заходи вирощування високих i стшких урожа!в кормових культур. Основн завдання дисциплши - вивчення прийомГв оцшки поживносп, бГологГчних i екологГчних особливостей кормових культур, методГв програмування !хньо! врожайносп, способГв полГпшення i використання природних кормових уггдь, прийомГв створення високопродуктивних кормових площ в польових швозмшах та Гн. Основними методами дослгджень в кормовиробництв! е так! ж, як i в рослинництвп - польовий, вегетацшний, виробничий, лабораторний та Гн.

Предметом кормо виробництва, як науково! дисциплши, е лучш i польов! кормов! культури, !х класифГкацГя, способи вирощування i заготГвл! кормГв, польов! та лучн! угГддя. Кормовиробництво найбгльш тГсно пов'язане з рослинництвом i тваринництвом. Як наукова дисциплГна кормовиробництво мае також т'сний зв'язок з такими дисциплшами, як ботанГка, землеробство, грунтознавство, агрохГмГя, механГзацГя, мелГорацГя, селекщя сГльськогосподарських рослин та Гн.

1. Польове кормовиробництво

Польове кормовиробництво - це галузь кормовиробництва, яка займаеться виробництвом кормГв на орних землях. Основними напрямками гнтенсифжащ! польового кормовиробництва е вдосконалення структури пошвних площ, тдвищення урожайност кормових культур, застосування промгжних та ущшьнених пошвГв кормових культур.

Покращання структури посГвних площ передбачае шдбгр видгв i сортв кормових культур у вгдповцшост' з конкретними грунтово-клГматичними умовами, замшу маловрожайних культур бшьш урожайними. Це сприяе тдвищенню урожайност' зернових i зернобобових в 1,8 рази, силосних культур - в 2,5-3, багаторГчних трав - в 2-2,7 рази.

Значним резервом збшьшення виробництва кормгв в районах достатнього зволоження i в умовах зрошення е промгжнг i ущгльненг посгви, як! шдвищують продуктивнють кожного гектара на 20-40%. Сгвба кукурудзи з одноргчними бобовими культурами (соя, кормов! боби) сприяе не тшьки тдвищенню врожайност' зелено! маси, але й покращанню !! якост! за рахунок бшка. Пгдбгр компонент'в сумГшей кормових культур залежить вщ грунтово-клГматичних умов. Пром1жш посГви запроваджуються як пюля культур, що вирощуються на зелений корм (поукгснг посгви), так i пюля зернових (пожнивнг посгви).

На Украпп кормов! культури станом на 2002 р. займають близько 6,8 млн. га (15-18% орних упдь). Одно- i багаторгчт трави вирощуються на площ! близько 4 млн. га, коренеплоди - на площ! 0,33 млн. га, кукурудза на силос - 1,5 млн. га. Слгд зазначити, що пошви кормових культур за остант роки скоротились майже в два рази, що е наслщком рГзкого зменшення поголГв'я тварин.

В Швтчному Люостепу найбшыш поширена така багаторГчна бобова трава, як конюшина, в твденному - люцерна i еспарцет. 1з одноргчних трав широко вирощують на твдт Укра!ни суданську траву в чистому пошв1 або в сумГш! з однорГчними бобовими культурами (чина, вика, соя). В районах

достатнього зволоження впроваджеш в виробництво вико-вгвсяна, горохо-вгвсяна та Гнш! сумГшн однорГчних трав. На твдш Укра!ни в умовах зрошення вирощують трьох, чотирьохкомпонентш сумГш! однорГчних культур в основних i промгжних пошвах.

1снуе декшька класифшацш польових кормових культур. Вщповщно класифшацп М.Г. Андреева щ культури роздшяються на так! групи: зернов! i зернобобовц кормов! коренеплоди, бульбоплоди, баштанн i силосн культури; кормов! трави. В шши, бгльш широк! класифшацп включен! також кормов! капустян культури (ргпак, редька олгйна, ггрчиця та Гн.) та нов! кормов! культури (борщгвник Сосновського, мальва, сильфгя пронизанолиста та Гн.).

Кшькють i якють продукцп тваринництва залежить вщ того, наскшьки корми за сво!ми фгзико-хГмгчними властивостями i вмютом поживних речовин вщювщають потребам тварин. Тривалий перюд поживнють кормГв ощнювали у кормових одиницях (вГвсянш, ячмшнш, кукурудзянш). Для оцшки якост! кормГв в сучасному кормовиробництви користуються енергетичною кормовою одиницею (ЕКО), в основу яко! покладено енергетичну ощнку поживност' корму, тобто кшькють енергп, доступно! тваринам. За одиницю енергетично! кормово! одинищ (ЕКО) прийнято 2500 ккал, або 10450 кДж обмшно! енергп (ОЕ). Обмгнна енерггя (ОЕ) - це лише частка валово! енергп корму (ВЕ). Вмют ОЕ у кормах визначають за перетравнютю у процес! дослгджень на тваринах. Для повноти оцшки поживност! корму вираховують також вмют перетравного протешу, кальщю, фосфору та Гн.

Загальш показники в кормових одиницях не дають повно! характеристики якост! кормГв. Тому корми оцшюють також в кормопротегнових одиницях. Визначають крГм того вуглеводну, жирову, вгтамгнну, мгнеральну поживнгсть корму та Гнш! показники.