
- •См. Каленська, о.Я. Шевчук, м.Я. Дмитришак, о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •С.М. Каленська, о .Я. Шевчук, м.Я. Дмитриша о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •I. Зернов1. Вирощуються на зерно.
- •II. Техшчнь Використовуються як сировина для промисловость
- •III. Кормовь Використовуються на корм сшьськогосподарським тваринам.
- •IV. Баштаннь Культури продовольчого I кормового призначення.
- •1.1.1. Визначення та основнi поняття екологп
- •1.1.2. Поняття про бюсферу
- •1.1.3. Трофiчнi ланцюги
- •1.1.4. Поняття про екосистеми
- •1.1.5. Навколишне природне середовище I антропогенний фактор
- •1.1.6. Напрямки стратеги рослинництва в хх1 столiттi
- •1.1.7. Особливост вирощування польових культур в умовах радюнуклщного забруднення
- •1.1.8. Вимоги рослин до умов навколишнього середовища
- •1.2. Ыолог1чн1 основи рослинництва 1.2.1. Пос1в як фотосинтезуюча система
- •1.2.2. Бюлопчш особливост польових культур
- •2. Агробюлопчш основи 1нтенсивних технолог1й вирощування сшьськогосподарських культур
- •2.2. Науковi основи iнтенсивних технологiй вирощування сшьськогосподарських культур
- •3. Агротехшчш основи рослинництва 3.1. Розмпцення культур у сГвозмГнГ
- •3.2. Способи обробгтку грунту
- •3.3. Агроб1олог1чне обгрунтування строк1в, способ1в с1вби I норми висгву
- •3.4. ПередпосГвна подготовка насшня сшьськогосподарських культур
- •3.5. 1Нтегрований захист рослин вгд бур'яшв, хвороб та шкгдникГв
- •3.6. 1Нженерне забезпечення технологий вирощування сiльськогосподарських культур
- •4. Основи програмування врожаУв сшьськогосподарських культур
- •4.1. Принципи програмування врожаУв
- •4.2. Програмування врожайносп
- •4.3. Агротехшчш та бюлопчш основи програмування врожаУв
- •4.4. Агрох1м1чн1 основи програмування врожаУв
- •5. Основи насшнезнавства
- •5.1. Насшня I плоди сшьськогосподарських культур, Ух формування I достигання
- •5.2. Вимоги до пос1вного матер1алу
- •5.3. Поняття про партпо нас1ння, контрольну одиницю, проби
- •5.5. Очищения I сортування нас1ння та пщготовка його до с1вби
- •Частина друга
- •1.1.1. Морфолопчш особливосп зернових культур
- •1.1.3. Рнст I розвиток зернових культур
- •1.2. Озим1 хл1ба
- •1.2.1. Перезим1вля озимих культур I захист рослин в1д несприятливих умов
- •1.2.2. Озима пшениця
- •1.2.3. Озиме жито
- •1.2.4. Озимий ячмшь
- •1.2.5. Озиме тритикале
- •1.3. Рант яр1 хл1ба
- •1.3.1 Яра пшениця
- •1.3.2. Ярий ячмшь
- •1.3.3. Овес
- •1.4.1. Просо
- •1.4.2. Кукурудза
- •1.4.3 Сорго
- •1.4.5. Гречка
- •1.5. Зернов1 бобов1 культури 1.5.1. Загальна характеристика
- •1.5.2. Горох
- •1.5.4. Люпин
- •1.5.5. Квасоля
- •1.5.7. Чина
- •1.5.8. Кормов1 боби
- •1.5.9. Сочевиця
- •2.1. Картопля
- •2.2. Земляна груша (топшамбур)
- •3. Коренеплоди
- •3.1. Цукров1 буряки
- •4. Олшш культури
- •4.1. Соняшник
- •4.2. Рицина
- •4.3. Озимий ртак
- •4.4. Ярий ршак
- •4.5. Прчиця
- •4. 6. Рижш
- •4. 7. Мак олшний
- •4.8. Кунжут
- •4.9. Арахис
- •4. 10. Перила
- •4. 11. Лялеманщя
- •3. 12. Сафлор
- •5. Ефироолшш культури
- •5.1. Кор1андр
- •5.3. Кмин
- •5.4. Фенхель
- •5.5. М'ята перцева
- •5.6. Шавл1я мускатна
- •5.7 Лаванда справжня
- •6. Л1карськ1 рослини
- •6.1. Беладона звичайна
- •6.2. Блекота чорна
- •6.3. ВалерГана лГкарська
- •6.4. Ромашка аптечна
- •6.5. Наггдки лжарсью
- •7. ПрядивнГ культури
- •7.1. Льон-довгунець
- •7.2. Коношп
- •7.3. Бавовник
- •7.4. Кенаф
- •8. Тютюн, махорка, хмшь
- •8.1. Тютюн
- •8.2. Махорка
- •8.3. Хмгль
- •Частина третя Основи кормовиробництва
- •1. Польове кормовиробництво
- •100 Кг рослин
- •1.2. Баштанш культури
- •1.3. Силосн1 культури
- •1.4. Багатор1чн1 трави
- •1.5. Однор1чн1 трави
- •1.6. Пром1жн1 попви кормових культур
- •1.7. Технология загот1вл1 корм1в
- •2. Лучне кормовиробництво
- •2.2. Природн кормов1 уг1ддя УкраУни, I'X класифжащя та розпод1л по природно-кл1матичних зонах
- •2.3. Система поверхневого полшшення природних кормових упдь
- •2.4. Система докоршного полшшення сшожатей I пасовищ
- •100% Господарськш придатност I с1вб1 шд покрив
- •2.6. Укюне використання травостою
8.3. Хмгль
Значення. Хмелярство - досить важлива галузь рослинництва. Шишки хмелю - незамгнна сировина для пивоварно! промисловост!. КрГм вуглеводГв, бшав, олп, зольних речовин, як! е в склад! будь-яких рослин, в шишках хмелю виявлено комплекс речовин, як! не трапляються в органах шших рослин.
У лупулшових залозах шишок хмелю мютяться прю речовини, альфа-кислоти, смоли, дубильн сполуки, полГфеноли, ефГрна олгя. Ц речовини надають пиву приемного пркого смаку, кольору, аромату, сприяють його пшоутворенню та шностшкост', а також стшкост' при збершаннг
Шишки хмелю використовують також для виготовлення рщких дрГжджГв для хлГбопекарсько! промисловост! при випГканн! пшеничного хлГба, у виробництв! безалкогольних напо!в. ХмГль використовують також у фармаколог!!, косметищ. Стебла хмелю можна використовувати для виготовлення мщного грубого волокна.
В дикому стан! хмшь поширений в Сврош, Малш Аз!!, Швнгчнш АмерицГ. Як культурну рослину хмшь вирощують в Чех!!, Словаччиш, Австрп, ПольщГ, Голланд!!, Англ!!, НГмеччинГ, США, КанадГ СвГтова площа хмелю перевищуе 60 тис. га.
В Украпп хмшь вирощують на площ! 8-9 тис. га.. Виробництво хмелю зосереджене в Житомирськш, Хмельницькш, Вшницькш, Ки!вськ!й, ЧернГгГвськГй, ВолинськГй та Ровенськш областях. Середн! врожа! шишок хмелю в Украпп сягають 10-12 ц/га.
До вологи хмшь вибагливий, що зумовлено штенсивним формуванням велико! вегетативно! маси. Найкраще росте вш там, де рГчна сума опадГв становить 500-600 мм.
Хмшь - свплолюбна рослина. В умовах зат'нення утворюються легю, нещГльн! шишки з низьким вмютом ггрких речовин. У роки з недостатньою кшькютю сонячних дшв у перюд достигання якють шишок хмелю попршуеться.
Хмшь маловимогливий до грунпв. Все ж ви1Щ врожа! отримують при розмщенш плантащй на родючих глибоких грунтах з слабоущшьненим шдгрунтям i глибоким заляганням грунтових вод. Кращими для хмелю е чорноземи ошдзолеш, с!р! i темно-шр! люов! та дерново-слаботдзолист грунти. Малопридатними для хмелю е важк й легк! тщан! та заболочен! грунти. Оптимальна реакцгя грунтового розчину рН 5,5-6,5. Хмшь виявляе шдвищеш вимоги до вмюту в грунт! елеменпв живлення.
Вегетацшний перюд хмелю - вщ початку весняного вщростання до достигання шишок - тривае залежно вгд сорту та умов вирощування 100-120 днгв.
В Украпп районоваш так! сорти хмелю: Альта, Заграва,, Клон 18, Регент, Слов'янка, ЗмГна, Кумир, ПромГнь, ПолГський, Грангт та Гн.
Технолог1я вирощування. Хмшь - культура багаторгчна. На однш дГлянц! його вирощують протягом 12-15 рок'в. Тому правильний вибГр площ тд закладку хмГльникГв мае виключно важливе значення. Закладають хмГльники на рГвнинних дГлянках з невеликим схилом ( до 5о) на твдень, пГвденний захГд i пГвденний схщ. Непридатними для хмелю е грунти, де грунтов! води залягають на глибитп 1,5-1,8 м. Для захисту хмелю вгд пашвних вГтрГв хмшьники закладають поблизу лГсу, садГв або люосмуг. При закладенн! хмГльникГв на вщкритих мГсцях !х обсаджують захисними смугами з швидкоростучих дерев на вщсташ 20 см вщ кра!в плантац!!.
Розмгщають хмшьники на масивах площею 30-50 га, як! подгляють на окрем! плантащ! площею 2-3 га, мгж якими залишають дороги завширшки 3-4 м. На кожному гектар! закопують 140-150 стовпчиюв заввишки 8-9 м для влаштування шпалер. На верхГвки стовшв натягують оцинкований дргт, вщ якого до кожного куща натягують дротян тдтримки.
На площах, вгдведених тд хмшьники, проводять завчасно мелюративш заходи, посадку вГтрозахисних смуг та Гн.
Обробгток грунту. Основний обробгток грунту тд хмшь передбачае його окультурення на глибину кореневмюного шару. Вш включае лущення, глибоке розпушення, оранку, передпосадкове розпушення. Лущення тсля стерньових попередникгв проводять лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15 або дисковими боронами на глибину 6-8 см. Через 15-20 днгв площу глибоко розпушують
(60-100 см) щшювачами ЩП-000, ЩУН-2,6 тсля внесення добрив в одному або в двох напрямках.
На темно-сгрих, шрих ошдзолених i чорноземних грунтах, гумусний шар яких досягае 50 см, за ргк до посадки хмелю проводять плантажну оранку на глибину до 50 см плантажними плугами ППН-50, ППУ-50А.
На дерново-шдзолистих грунтах з неглибоким орним шаром застосовують траншейний спосгб тдготовки грунту. Для цього на дшянщ, призначенш для садшня хмелю, перед нарГзкою траншей на притраншейну смугу шириною 3-4 м вносять органгчш добрива в доз! 100-120 т, фосфорш -150 кг i калшш 180 кг д. р. на 1 га. Добрива змшгують з грунтом шляхом дискування. Сумш родючого шару грунту i органо-мшеральних добрив зсувають в бгк бульдозером з поворотним вщвалом Д-607. Пюля цього в напрямку майбутшх рядив хмелю роторними екскаваторами наргзають транше! шириною 50-60 см i глибиною 60-70 см i зсипають в них приготовлену органо-мшеральну сумш. Приготовлену таким чином площу планують, вносять решту добрив, вапно i проводять сущльну оранку на глибину
гумусового шару. Перед садшням хмелю дшянку глибоко розпушують культиватором.
Удобрення. Висок! врожа! шишок хмелю одержують тшьки при забезпечентн рослин поживними речовинами. При врожайност' 18-20 ц/га шишок хмшь виносить з грунту до 200 кг азоту, 60-80 кг - фосфору, 200 кг калгю.
На другий i в наступн роки тсля садшня хмшьниюв застосовуються органгчш i мшералып добрива. На грунтах з вмютом гумусу до 1% вносять 50-60 т/га органгчних добрив, при 1-2% -40-50 т/га, при 2-3% - 30-40 т/га, вище 3% - 20-30 т/га. Оргашчш добрива вносять восени тд оранку. При внесенн оргашчних добрив через рпк !х дозу збшьшують на 50%.
Дози азотних добрив встановлюють за вмютом у грунт! гумусу i залежно вгд заплановано! врожайност!. Так, на грунтах з вмютом гумусу 2-3% при врожайност! шишок 10-15 ц/га вносять 120-160 кг/га, при 15-20 - 170-200, при 20-25 ц/га - 210-240 кг дшчо! речовини азоту на 1 га. Половину дози азотних добрив вносять восени тд оранку. 1ншу половину вносять весною i в тдживлення.
Дози фосфорних i калшних добрив розраховують на запланований урожай з врахуванням забезпеченост! грунту цими поживними елементами. Так, на грунтах з середньою забезпеченютю фосфором i калГем при врожайност! шишок 10-15 ц/га рекомендуеться вносити 90 кг/га фосфору i 120 кг/га калш. На середнгх i важких грунтах фосфорш i калин добрива вносять восени при переорю-ванти мгжрядь хмшьниюв, на легких - половину фосфорно-калшних добрив вносять восени, а шшу половину - навесш i в тдживлення. Шдживлюють хмшь тд час интенсивного росту i перед цвтнням. Шдживлення проводять одночасно з шдгортанням рослин.
Садшня. Висаджують хмшь саджанцями i живцями. Проте кращим садивним матерГалом е саджанщ. ПорГвняно з живцями вони краще приживаються i в перший рш формують бшьш високий урожай шишок. Восени
на удобрених площах копають ямки розмгром 45х45х45 см машинами БМ-204, БКГО-67, як! засипають верхшм родючим шаром грунту, змшаним з 5-7 кг перегною або компосту i садять однор1чш саджанщ, вирощен в шкшках, або живщ хмелю. Висаджують хмшь рядами за схемами 2,1х1 м, 1,6х1,6 м, 2,5х1 м. Для мехашзованого садшня саджанщв використовують люосадильну машину МЛУ-1.
Догляд. В перший рж життя хмелю до з'явлення сходГв розпушують мгжряддя для руйнування юрки. При з'явленти приблизно 75% сходГв шдсаджують нов! саджанщ замють тих, як! не проросли. Протягом вегетацп проводять 4-5 розпушень мГжрядь культиваторами з одночасним боронуванням на 10-12 см. Коли висота рослин хмелю досягне 40-50 см, !х заводять на шдтримки Гз дроту Т або У-подгбно, створюючи оптимальну кшькють рослин (14-16 тис продуктивних стебел).
На другий рпк життя хмелю рано навесн розорюють гребен!, а на матках обргзають бгчш кореневища i п^дземн стебла минулого року. Цю операцию проводять до з'явлення сходГв (I - II декади квгтня). Висота обрГзування стебел залежить в!д стану рослин: на сильно розвинутих рослинах - над першою та другою парою вГчок. Для мехашзованого обргзування маток використовують пристрш ПКХ-1 на плуз! розпушувачГ.
Пошкоджен! рослини викорчовують i на !х мГсце висаджують нов! живщ або саджанц!. ОбрГзан! стебла i викорчуван! рослини вивозять з плантацп i спалюють.
ПГсля обрГзування хмелю вносять гербщиди i розпушують грунт в мгжряддях. Проти бур'янГв застосовують так! гербщиди: базагран (4,2 л/га), дуал (2,5 л/га), трефлан (1,5-2 кг/га) та Гн. За перюд вегетацп 5-6 разГв розпушують мгжряддя з 6-8 до 16-18 см. Посадки хмелю два рази шдгортають. Перше шдгортання проводять, коли висота рослин досягае 3-4 м, а друге - при досягненш рослинами верху шпалер. Краще шдгортати хмшь пюля дощу. У посушлив! роки друге шдгортання не проводять. Кожне шдгортання проводять
одноразово з шдживленням хмелю. Перше тдживлення проводять повним мгнеральним добривом (N90K45P45), а друге - фосфорно-калгйним (Р45К45).
Для прискорення достигання шишок застосовують хгмгчне рамування, обприскуючи рослини 40% розчином амГачно! селгтри при висот' паготв 70-80 см. При ручному рамуваннг, яке здшснюють при висот' рослин 12-15 см, на головному кореневищ! залишають 6-7 добре розвинутих паготв. шгш пагони зрГзують й вивозять з хмшьника. Через 6-7 днгв пюля проведення рамування стебла заводять на тдтримки (4-6 стебел на 2-3 тдтримки). Для тдвищення врожаю хмелю на хмгльниках проводять зеленг операцй. Для цього в перюд интенсивного росту рослин обрГзують зайти нижн бгчн! гшки на вгдстат 2-3 см в!д головного стебла (пасинкування) та молод! пагони, як! з'являються на матщ. Проводять також чеканку стебел (обргзання верхГвки стебел над шпалерою).
Для боротьби з люцерновим довгоносиком на хмшьниках застосовують так! шсектициди: актара (0,1-0,14 кг/га), дурсбан 480 (2-2,5 л/га), штефесгн (1л/га). З появою на рослинах павутинного клща, попелищ, пильщика хмГльники обробляють Б1-58 новий (1,5 кг/га), конфГдором (0,6 л/га), мгтаком (3 кг/га).
Проти хвороб хмшь обприскують альеттом (3,0-5,0 кг/га), купроксатом (3,0-5,0 кг/га), хлорокисом мщ (3,2-4,0 кг/га). Проти вгрусних хвороб використовують сульфат цинку (3 кг/га).
Збирання. Збирають хмшь в стан! техтчно! стиглост!, коли шишки стають щшьними, набувають золотисто- зелене або свгтло-зелене забарвлення, мають специфГчний хмелевий аромат i коли в них нагромаджуеться найбГльше альфа-кислот. В основних хмелярських районах починають збирати хмГль з друго! половини серпня i закшчують до 15 вересня. ЗапГзнення гз збиранням погГршуе якГсть шишок внаслщок висипання лупулГнових зерен. Збирають хмшь хмелезбиральними машинами ЧХ-4Л, ЛЧХ-2, ХМП-1 або вручну.
Згбран! шишки хмелю дглять на дш категорп: базисну (шишки свгтло-жовто-зеленого до золотисто-зеленого кольору) i обмежуючу (шишки жовтувато-зелеш, зелено-жовтГ, жовт з коричневими плямами, бур!). На пунктах шслязбирально! доробки шишки при активному вентилюванш сушать пщгрГтим повгтрям (до 30оС) протягом 12-14 год. з доведенням !х вологост! до 25-30%. Шсля цього шишки сушать у сушильних камерах спещальних сушарок (ПХБ-750К) при температур! 40-50оС з доведенням вологост! до 9-10%. Висушеш шишки помщають у сух! й темн примщення для вщлежування. Шсля вгдлежування шишки, розкладен! на дерев'яних стелажах шаром 1,5-2 м, зволожуються за рахунок повгтря до вологост! 11-13%. Для збереження якостей шишок !х сульфпують у сушильнш камер! шрчаним газом шдпалено! шрки. Оброблен таким способом шишки хмелю пакують у мишки i вГдправляють на хмелефабрики.
Восени стебла знгмають з шдтримок i вивозять з хмшьнишв. На плантащях вносять органГчн! (40-50 т/га) та фосфорно-калшш добрива i проводять оранку з приорюванням хмелю на зиму.
Питання для самоконтролю
Охарактеризуйте значення, поширення та урожайнгсть льону-довгунця.
Дайте ботангчну характеристику та перерахуйте основнг бюлоггчш особливостг льону-довгунця.
Назвгть найбгльш поширенг сорти льону-довгунця.
Дайте характеристику штенсивно! технологи вирощування льону-довгунця.
Яке мгсце займае льон-довгунець в сгвозмпп? Через скгльки рокгв його слгд повертати на попереднг поля i чому?
Назвгть способи сгвби i норми висгву льону-довгунця.
Пояснгть особливостг системи удобрення льону. Чому безпосередньо тд льон не рекомендуеться вносити органгчних добрив?
Перерахуйте фази стиглостг льону. В якгй фазг розпочинають збирати льон?
Якими способами збирають льон? Якг машини застосовують на його збираннг?
Дайте характеристику основних агротехнгчних вимог по вирощуванню конопель. Проведення яких заходгв передбачено технолопею вирощування у вашому господарствг?
Якг агротехнгчш, хгмгчт, мелгоративн! заходи необхгдно застосовувати при закладаннг плантацгй хмелю?
Як проводиться збирання тютюну та махорки? Якг заходи шслязбирально! обробки врожаю тютюну ви знаете?