
- •См. Каленська, о.Я. Шевчук, м.Я. Дмитришак, о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •С.М. Каленська, о .Я. Шевчук, м.Я. Дмитриша о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •I. Зернов1. Вирощуються на зерно.
- •II. Техшчнь Використовуються як сировина для промисловость
- •III. Кормовь Використовуються на корм сшьськогосподарським тваринам.
- •IV. Баштаннь Культури продовольчого I кормового призначення.
- •1.1.1. Визначення та основнi поняття екологп
- •1.1.2. Поняття про бюсферу
- •1.1.3. Трофiчнi ланцюги
- •1.1.4. Поняття про екосистеми
- •1.1.5. Навколишне природне середовище I антропогенний фактор
- •1.1.6. Напрямки стратеги рослинництва в хх1 столiттi
- •1.1.7. Особливост вирощування польових культур в умовах радюнуклщного забруднення
- •1.1.8. Вимоги рослин до умов навколишнього середовища
- •1.2. Ыолог1чн1 основи рослинництва 1.2.1. Пос1в як фотосинтезуюча система
- •1.2.2. Бюлопчш особливост польових культур
- •2. Агробюлопчш основи 1нтенсивних технолог1й вирощування сшьськогосподарських культур
- •2.2. Науковi основи iнтенсивних технологiй вирощування сшьськогосподарських культур
- •3. Агротехшчш основи рослинництва 3.1. Розмпцення культур у сГвозмГнГ
- •3.2. Способи обробгтку грунту
- •3.3. Агроб1олог1чне обгрунтування строк1в, способ1в с1вби I норми висгву
- •3.4. ПередпосГвна подготовка насшня сшьськогосподарських культур
- •3.5. 1Нтегрований захист рослин вгд бур'яшв, хвороб та шкгдникГв
- •3.6. 1Нженерне забезпечення технологий вирощування сiльськогосподарських культур
- •4. Основи програмування врожаУв сшьськогосподарських культур
- •4.1. Принципи програмування врожаУв
- •4.2. Програмування врожайносп
- •4.3. Агротехшчш та бюлопчш основи програмування врожаУв
- •4.4. Агрох1м1чн1 основи програмування врожаУв
- •5. Основи насшнезнавства
- •5.1. Насшня I плоди сшьськогосподарських культур, Ух формування I достигання
- •5.2. Вимоги до пос1вного матер1алу
- •5.3. Поняття про партпо нас1ння, контрольну одиницю, проби
- •5.5. Очищения I сортування нас1ння та пщготовка його до с1вби
- •Частина друга
- •1.1.1. Морфолопчш особливосп зернових культур
- •1.1.3. Рнст I розвиток зернових культур
- •1.2. Озим1 хл1ба
- •1.2.1. Перезим1вля озимих культур I захист рослин в1д несприятливих умов
- •1.2.2. Озима пшениця
- •1.2.3. Озиме жито
- •1.2.4. Озимий ячмшь
- •1.2.5. Озиме тритикале
- •1.3. Рант яр1 хл1ба
- •1.3.1 Яра пшениця
- •1.3.2. Ярий ячмшь
- •1.3.3. Овес
- •1.4.1. Просо
- •1.4.2. Кукурудза
- •1.4.3 Сорго
- •1.4.5. Гречка
- •1.5. Зернов1 бобов1 культури 1.5.1. Загальна характеристика
- •1.5.2. Горох
- •1.5.4. Люпин
- •1.5.5. Квасоля
- •1.5.7. Чина
- •1.5.8. Кормов1 боби
- •1.5.9. Сочевиця
- •2.1. Картопля
- •2.2. Земляна груша (топшамбур)
- •3. Коренеплоди
- •3.1. Цукров1 буряки
- •4. Олшш культури
- •4.1. Соняшник
- •4.2. Рицина
- •4.3. Озимий ртак
- •4.4. Ярий ршак
- •4.5. Прчиця
- •4. 6. Рижш
- •4. 7. Мак олшний
- •4.8. Кунжут
- •4.9. Арахис
- •4. 10. Перила
- •4. 11. Лялеманщя
- •3. 12. Сафлор
- •5. Ефироолшш культури
- •5.1. Кор1андр
- •5.3. Кмин
- •5.4. Фенхель
- •5.5. М'ята перцева
- •5.6. Шавл1я мускатна
- •5.7 Лаванда справжня
- •6. Л1карськ1 рослини
- •6.1. Беладона звичайна
- •6.2. Блекота чорна
- •6.3. ВалерГана лГкарська
- •6.4. Ромашка аптечна
- •6.5. Наггдки лжарсью
- •7. ПрядивнГ культури
- •7.1. Льон-довгунець
- •7.2. Коношп
- •7.3. Бавовник
- •7.4. Кенаф
- •8. Тютюн, махорка, хмшь
- •8.1. Тютюн
- •8.2. Махорка
- •8.3. Хмгль
- •Частина третя Основи кормовиробництва
- •1. Польове кормовиробництво
- •100 Кг рослин
- •1.2. Баштанш культури
- •1.3. Силосн1 культури
- •1.4. Багатор1чн1 трави
- •1.5. Однор1чн1 трави
- •1.6. Пром1жн1 попви кормових культур
- •1.7. Технология загот1вл1 корм1в
- •2. Лучне кормовиробництво
- •2.2. Природн кормов1 уг1ддя УкраУни, I'X класифжащя та розпод1л по природно-кл1матичних зонах
- •2.3. Система поверхневого полшшення природних кормових упдь
- •2.4. Система докоршного полшшення сшожатей I пасовищ
- •100% Господарськш придатност I с1вб1 шд покрив
- •2.6. Укюне використання травостою
Висушене листя сортують вцщовцшо до стандарту на 5 сорт'в, зв'язують у тюки i вщправляють на загот'велын пункти. Пюля остаточно! обробки на ферментативних заводах тютюн надходить на тютюнов! фабрики.
8.2. Махорка
Значення. Махорку вирощують для одержання листя i стебел, з яких виготовляють курильну (махоркову) крупку, махорков! сигарети, нюхальний жувальний тютюн. В сухих листках махорки мютиться вгд 5 до 15% ншотину, 15-25% органгчних кислот, зокрема бгльше 10% лимонно! кислоти, 10-14% бшав i 2-4% вуглеводгв. У стеблах махорки цих речовин значно менше. Махоркову сировину використовують також для одержання ншотиново! (вгтамш РР) i лимонно! кислот. Лимонна кислота за хгмгчним складом така ж, як в лимонах. Вона широко використовуеться у харчовш i текстильнш промисловост!.
1з насшня махорки одержують жирну олгю (35-40%), яку використовують в виробництвп фарб, лакгв, мила та Гн.
Махорка потрапила в Свропу з Пгвденно! Америки на початку XVII ст.. I! вирощують в Рос!!, Гндп, Алжир!, ТунюГ Полыщ, Угорщин! та шших кра!нах. В Украпп махорка на невеликих площах вирощуеться у Кшвськш, Полтавськш, Микола!вськш, Сумськш та Чернптвськш областях. Середня врожайнють махорки бгля 15 ц/га. Передов! господарства збирають по 30-50 ц/га.
Бюлопчш особливостГ Махорка (Nicotiana rustica L.) - одноргчна рослина родини пасльонових - 8о1апасеае (рис. 54). Насшня махорки починае проростати при температур! 7-8оС. Сприятлива температура для росту i розвитку 20-25оС. Махорка чутлива до зниження температури. При заморозках мшус 1-2оС рослини пошкоджуються, а при температур! мшус 2-3оС - гинуть.
Махорка дуже вибаглива до вологи. Найкраща для не! волопсть грунту 65-70% НВ. Трансшращйний коефпцент 450-500. При нестач! вологи
спостершаеться подоряння листя i передчасне !х вщмирання. Махорка -рослина довгого дня. При пересуванш на твнгч вона прискорюе свгй розвиток.
Кращими для махорки е супюков! й суглинист' чорноземи, темно-шр! та с!р! отдзолен! i дерново-шдзолист' грунти. Тривалють вегетацшного перюду махорки -сгянки 90-130, махорки-саджанки 70-100 дшв.
В Украпп вирощуються так! сорти махорки: Високоросла зелена 317, Малопасинковий палхець 4, ХмелГвка 125С.
Особливостi технологи вирощування. Кращими попередниками махорки е озим! зерновц багаторгчш трави, кукурудза, коренеплоди, зернов! бобов! культури. Не слщ вирощувати махорку пюля баштанних культур, картошт, конопель, соняшнику, тому що вони мають сшлып хвороби i шюдники. При внесенн достатньо! кглькоси добрив махорку можна вирощувати на одному мющ 2-3 роки подряд.
ОбробГток грунту тд махорку включае лущення тсля зернових культур та ранню глибоку зяблеву оранку на 25-30 см. Весняний обробгток залежить вгд способу вирощування махорки. При вирощуванн! розсадним способом, обробгток включае ранньовесняне боронування, шлейфування i 2-3 культивацп на глибину 8-10 см. На площах, де махорка вирощуеться безрозсадним способом (шянкою), щоб не пересушити верхнш шар грунту, весняний обробгток грунту обмежують шлейфуванням i боронуванням важкими боронами на глибину 3-4 см.
Удобрення. Махорка порГвняно з тютюном споживае менше поживних речовин. На 1 ц урожаю сухого листя i стебел вона виносить з грунту 2,4 кг азоту, 1 кг фосфору, 3,5 калш, 6 кг кальцгю. Махорка добре реагуе на внесення оргашчних добрив. При високому р1вш агротехнгки внесення 35-40 т/га гною шдвищуе врожай !! на 20-30 ц/га.
Найвищц врожа! дае махорка при внесент оргашчних i мшеральних добрив. Для того, щоб одержати 36 ц/га махорково! сировини, ор1ентовш дози мгнеральних добрив на фон! 20-25 т/га гною на рГзних грунтах складають: на
дерново-шдзолистих - азоту 120, фосфору 60, калгю 90 кг/га, на ошдзолених чорноземах - азоту 90, фосфору 60, калгю 60 кг/га, на торфовищах - вцшовщно 20,90,120 кг/га дгючо! речовини. Фосфорно-калшш (дш третини) i оргашчш добрива вносять тд зяблеву оранку, азотн - навесш тд культиващю, при садшш i в тдживлення. При садшн розсадою ефективншшм е внесення суперфосфату (15-20 кг фосфору) i азотних добрив разом з поливною водою.
Шдживлення махорки проводять на початку вегетацп сгянки тсля проривки, саджанки - через 10-12 дшв тсля садшня. Пгдживлюють махорку повним мшеральним добривом ^20-30Р20-30К20-30).
Способи вирощування. Махорку вирощують двома способами: розсадним i швбою насшня. Розсадна культура бгльш поширена в твшчних районах.
Розсаду махорки вирощують парниках або на грунтових грядках. Норма вишву насшня в парниках 1,5-2 г/м , на теплих грядках 2-2,5 i на холодних грядках - 2,5-3 г . Насшня протруюють слабким розчином формалшу i пророщують при 25-28оС протягом 3-4 днгв. Перед швбою насшня змшгують з чистим шском у стввцшошенш 1:40. При догляд! за розсадою тдтримують сприятливу температуру (18-20оС), прорГджують рослини, проводять пГдживлення, поливають i закаляють. Готова до садшня розсада повинна мати 5-6 справжнгх листкв i досягти 8-12 см. Таку розсаду в парниках вирощують за 30-35 дшв, а на грядках за 40-45 дшв.
Бгльш ефективне ранне садшня махорки - наприкшщ квпня або в першш декад! травня. Садять махорку розсадосадильними машинами або вручну з шириною мгжрядь 50-60 см i вщстанню м!ж рослинами в рядках 25-30 см. Оптимальна густота насаджень махорки крупнолистих сорт'в тис./га, середньолистих - 70-80 тис. i дрГбнолистих - 80-90 тис./га.
Сшть махорку одночасно з раншми ярими зерновими культурами. Для швби використовують пророщене i сухе насшня, змшане в однакових кГлькостях. Якщо сходи в!д пророщеного насшня будуть пошкоджеш
заморозками, можна одержати сходи без пересгвання за рахунок сухого насшня. Сгють махорку широкорядним способом з мгжряддями 50-60 см. На 1 га вишвають 4-5 кг насшня (в перерахунку на сухе) на глибину 1 см. Пгд час сгвби грунт в рядках ущшьнюють котками, як! йдуть услщ за соняшниками.
Догляд. Перше мгжрядне розпушування проводять як тшьки з'являться сходи на глибину 5-6 см. Через 8-10 днгв розпушують повторно грунт в мгжряддях на глибину 6-8 см i одночасно виполюють бур'яни в рядках. Букетування пошвгв махорки починають при з'явлеш на рослинах 2-3 справжнгх листюв (довжина букета 10-12, виргз 20 см). Проривають сгянку в перюд утворення 4-5 справжнгх листюв (через 10-12 дшв тсля букетування), залишаючи в букет! одну краще розвинену рослину. Одночасно з прорщженням рослин проводять тдживлення.
При вирощуванш махорки саджанкою, як i при вирощуванн! тютюну, через 10-12 дшв пюля садшня видаляють 2-3 нижнгх пожовюи листки. Вершкування (видалення суцвпъ) проводять в фаз! бутошзацп, а пасинкування - як тшьки пасинки досягнуть довжини 5-6 см.
Збирання. Збирають махорку за один раз цшими рослинами при досягненш листям техшчно! стиглост!. I! визначають за такими ознаками: листя стае щшьним i звисае вниз, на лист! з'являються свши плями, пластинка листка стае крихкою. Достигле листя махорки мае своерщний запах. Для прискорення висихання рослини махорки за 3-4 дш до збирання розргзають зверху донизу.
Зргзаш рослини залишають на пол! для пров'ялення. Коли листки на рослинах стають м'якими i при згинанш не ламаються, махорку перевозять до сушильних примщень, де складають для томлГння шарами заввишки 50-70 см i завширшки в дв! рослини. Рослини складають листям усередину i стеблами назовш. ТомлГння при температур! 30-40оС тривае 20-24 год. Пюля томлшня махорку сушать при штенсивнш вентилящ! протягом 25-30 днгв до стандартно! вологост! 35% i здають на загот'вельш пункти.