7.4. Кенаф
Значення. Кенаф - щнна лубоволокниста рослина. В стеблах мютиться до 24% мщного, м'якого i пгроскотчного волокна. Волокно використовують для виготовлення брезенту, мшковини, тарних, килимових i мебельних тканин, шпагату, канат'в та шших виробГв. В насгнш мютиться 18-2о% техшчно! олп, яка застосовуеться в шкгрянш, лакофарбовш i миловарнш галузях промисловост!. Макуха використовуеться на корм тваринам. Костриця кенафу -сировина для виготовлення будГвельних плит i паперу.
Батьювщиною кенафу е Швденна Америка. Вирощують цю культуру в багатьох кра!нах, зокрема в Кита!, 1ндп, 1ндонез!!, Судан!, Бразилп та Гн. В Рос!! кенаф в культур! вщомий з середини Х1Х ст.. В Укра!н! кенаф не вирощуеться.
Рис. 52. Кенаф (загальний вигляд рослини).
Бюлопчш особливостГ Кенаф (Hibiscus cannabinus L.) - однорГчна трав'яниста рослина родини мальвов! - Malvaceae (рис.52). Це теплолюбна
рослина. Насшня починае проростати при температур! 13-15оС. Дружн сходи з'являються при 20-22оС. Вш не витримуе заморозив до мгнус 1-1,5оС як на початку, так i в кгнщ вегетацп. Найбгльш сприятливою для росту i розвитку рослин кенафу е температура 23-25оС.
Кенаф - вологолюбна культура. Оптимальна волопсть грунту, при якш кенаф добре росте i розвиваеться, - 80% НВ. Тому його вирощують в районах з достатньою кшькютю опадГв, або тшьки при зрошеннг
По вгдношенню до свгтла кенаф е свгтлолюбна рослина короткого дня. Тому в надмГрно загущених пошвах розвиваються низькоросп i слабк рослини.
Кенаф вимагае родючих грунпв. Кращими грунтами е шроземи, лучн та лучно-болотнг Непридатними для його е засолен! i заболочен! грунти. Вегетацшний перюд кенафу тривае 120-160 днгв.
Особливост технологи' вирощування. Кращими попередниками для кенафу е озим! зерновц кукурудза та зернобобов! культури. Обробгток грунту складаеться з лущення, зяблево! оранки плугами з передплужниками на глибину 28-30 см, ранньовесняного боронування, одше! або двох культивацш з одночасним боронуванням. Перед швбою поле витлвнюють i боронують.
Кенаф дуже вимогливий до поживних речовин. При урожайност' 100 ц/га стебел виносить з грунту 120-150 кг азоту, 60-80 кг фосфору i 120-150 кг калгю. Кенаф добре реагуе на внесення оргашчних добрив (15-20 т/га). Мшералып добрива вносять в таких орГентовних дозах: азоту 180-200 кг/га, фосфору 150-170, калгю 90-100 кг/га. Ц дози добрив розрахован на одержання 18о-200 ц/га стебел. Оргашчш добрива i 50% фосфорних i калгйних добрив вносять тд зяблеву оранку. Азотн i половину розрахованих доз фосфорно-калГйних добрив використовують при швб1 i в пГдживлення: перше - через 15-25 дшв пГсля з'явлення сходГв, друге - в фаз! бутошзацп. ПГд час сГвби в рядки вносять фосфорш добрива.