
- •См. Каленська, о.Я. Шевчук, м.Я. Дмитришак, о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •С.М. Каленська, о .Я. Шевчук, м.Я. Дмитриша о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •I. Зернов1. Вирощуються на зерно.
- •II. Техшчнь Використовуються як сировина для промисловость
- •III. Кормовь Використовуються на корм сшьськогосподарським тваринам.
- •IV. Баштаннь Культури продовольчого I кормового призначення.
- •1.1.1. Визначення та основнi поняття екологп
- •1.1.2. Поняття про бюсферу
- •1.1.3. Трофiчнi ланцюги
- •1.1.4. Поняття про екосистеми
- •1.1.5. Навколишне природне середовище I антропогенний фактор
- •1.1.6. Напрямки стратеги рослинництва в хх1 столiттi
- •1.1.7. Особливост вирощування польових культур в умовах радюнуклщного забруднення
- •1.1.8. Вимоги рослин до умов навколишнього середовища
- •1.2. Ыолог1чн1 основи рослинництва 1.2.1. Пос1в як фотосинтезуюча система
- •1.2.2. Бюлопчш особливост польових культур
- •2. Агробюлопчш основи 1нтенсивних технолог1й вирощування сшьськогосподарських культур
- •2.2. Науковi основи iнтенсивних технологiй вирощування сшьськогосподарських культур
- •3. Агротехшчш основи рослинництва 3.1. Розмпцення культур у сГвозмГнГ
- •3.2. Способи обробгтку грунту
- •3.3. Агроб1олог1чне обгрунтування строк1в, способ1в с1вби I норми висгву
- •3.4. ПередпосГвна подготовка насшня сшьськогосподарських культур
- •3.5. 1Нтегрований захист рослин вгд бур'яшв, хвороб та шкгдникГв
- •3.6. 1Нженерне забезпечення технологий вирощування сiльськогосподарських культур
- •4. Основи програмування врожаУв сшьськогосподарських культур
- •4.1. Принципи програмування врожаУв
- •4.2. Програмування врожайносп
- •4.3. Агротехшчш та бюлопчш основи програмування врожаУв
- •4.4. Агрох1м1чн1 основи програмування врожаУв
- •5. Основи насшнезнавства
- •5.1. Насшня I плоди сшьськогосподарських культур, Ух формування I достигання
- •5.2. Вимоги до пос1вного матер1алу
- •5.3. Поняття про партпо нас1ння, контрольну одиницю, проби
- •5.5. Очищения I сортування нас1ння та пщготовка його до с1вби
- •Частина друга
- •1.1.1. Морфолопчш особливосп зернових культур
- •1.1.3. Рнст I розвиток зернових культур
- •1.2. Озим1 хл1ба
- •1.2.1. Перезим1вля озимих культур I захист рослин в1д несприятливих умов
- •1.2.2. Озима пшениця
- •1.2.3. Озиме жито
- •1.2.4. Озимий ячмшь
- •1.2.5. Озиме тритикале
- •1.3. Рант яр1 хл1ба
- •1.3.1 Яра пшениця
- •1.3.2. Ярий ячмшь
- •1.3.3. Овес
- •1.4.1. Просо
- •1.4.2. Кукурудза
- •1.4.3 Сорго
- •1.4.5. Гречка
- •1.5. Зернов1 бобов1 культури 1.5.1. Загальна характеристика
- •1.5.2. Горох
- •1.5.4. Люпин
- •1.5.5. Квасоля
- •1.5.7. Чина
- •1.5.8. Кормов1 боби
- •1.5.9. Сочевиця
- •2.1. Картопля
- •2.2. Земляна груша (топшамбур)
- •3. Коренеплоди
- •3.1. Цукров1 буряки
- •4. Олшш культури
- •4.1. Соняшник
- •4.2. Рицина
- •4.3. Озимий ртак
- •4.4. Ярий ршак
- •4.5. Прчиця
- •4. 6. Рижш
- •4. 7. Мак олшний
- •4.8. Кунжут
- •4.9. Арахис
- •4. 10. Перила
- •4. 11. Лялеманщя
- •3. 12. Сафлор
- •5. Ефироолшш культури
- •5.1. Кор1андр
- •5.3. Кмин
- •5.4. Фенхель
- •5.5. М'ята перцева
- •5.6. Шавл1я мускатна
- •5.7 Лаванда справжня
- •6. Л1карськ1 рослини
- •6.1. Беладона звичайна
- •6.2. Блекота чорна
- •6.3. ВалерГана лГкарська
- •6.4. Ромашка аптечна
- •6.5. Наггдки лжарсью
- •7. ПрядивнГ культури
- •7.1. Льон-довгунець
- •7.2. Коношп
- •7.3. Бавовник
- •7.4. Кенаф
- •8. Тютюн, махорка, хмшь
- •8.1. Тютюн
- •8.2. Махорка
- •8.3. Хмгль
- •Частина третя Основи кормовиробництва
- •1. Польове кормовиробництво
- •100 Кг рослин
- •1.2. Баштанш культури
- •1.3. Силосн1 культури
- •1.4. Багатор1чн1 трави
- •1.5. Однор1чн1 трави
- •1.6. Пром1жн1 попви кормових культур
- •1.7. Технология загот1вл1 корм1в
- •2. Лучне кормовиробництво
- •2.2. Природн кормов1 уг1ддя УкраУни, I'X класифжащя та розпод1л по природно-кл1матичних зонах
- •2.3. Система поверхневого полшшення природних кормових упдь
- •2.4. Система докоршного полшшення сшожатей I пасовищ
- •100% Господарськш придатност I с1вб1 шд покрив
- •2.6. Укюне використання травостою
способом. Комплекс машин для збирання конопель включае жатку-снопов'язалку ЖСК-2,1, коноплезбиральний комбайн ККП-1,8 i молотарку МЛК-4,5.
При збиранн конопель на насшня треба вгдразу тсля обмолоту старанно очистити його на зерноочисних машинах та при потреб! досушити в зерносушарках з доведенням вологост! до 11-13%.
7.3. Бавовник
Значення. Бавовник е основною прядивною культурою в свгтовому землеробствг Волокно бавовнику - найважливший вид рослинно! сировини для текстильно! промисловост!. Це пов'язано з високими технолопчними якостями бавовняного волокна. Воно тонке, легке, але досить мщне на розрив i вигин, легко забарвлюеться, мае висок! ппешчш i добр! тепло1золящйш властивост'. 1з волокна довговолокнистих сорив бавовнику виготовляють ситець, сатин, батист, трикотаж, фланель, бумазею i багато шших тканин. Бгльш коротке волокно використовують для виробництва декоративних тканин, бглизни, ковдр, рушникв та шших виробГв. 1з сумГш! бавовняного волокна i вовни виготовляють щнш натввовняш тканини. З шдпушку (лшту) виготовляють вату, штучний фетр, целюлозу, щнш сорти паперу, целофан, штучний шовк, кшо фотоплгвку, пластмасу, лаки для покриття металГчних частин машин, штучну шюру i багато шших виробгв. 1з 1 т бавовни-сирцю одержують 300-320 кг волокна та 600-650 кг насшня. З ще! кглькоси волокна можна одержати 3,5-4 тис.м тканини.
В насшш бавовнику, яке складае бГля 65% маси бавовни-сирцю, мютиться 20-30% олп ( в ядр! 35-40%). Олгя використовуеться на харч!, для виготовлення мила, глщерину, стеарину, олГфи та Гн. Бавовняна макуха -добрий концентрований корм для тварин, який мютить до 40% бшка. Проте згодовувати !! треба в невелики кшькосп, бо в нш мютиться отруйна речовина госипол. Не слщ використовувати макуху для вщгод1вл1 свиней.
1з лушпайок насшня виробляють етиловий i метиловий спирт, глюкозу, фурфурол, лшнш, смоли, кормов! бшки. Стебла бавовнику i стулки коробочок використовують для виготовлення оцтово! кислоти, паперу, як паливо. З листя i кори стебел одержують лимонну i яблучну кислоти, ргзш смоли.
Як просапна культура бавовник мае велике агротехшчне значення.

Бразилп (1,9 млн. га). Свгтова урожайнють бавовни-сирцю в середньому становить близько 15 ц/га.
В Украпп бавовник почали вирощувати в Херсонськш областг Плануеться до 2006 року розширити його пошви до 2 тис. га.
Бюлопчш особливостГ Бавовник належить до родини мальвових (Malvaceae) роду СовБуршт (рис. 51). Це багаторгчна рослина, але в культур! вона вирощуеться як однорГчна. 1з 37 видГв виробниче значення мае тшьки бавовник звичайний, або мексиканський.
Бавовник дуже теплолюбна культура. Мппмальна температура проростання його насшня 10-12оС, а найбшыш сприятлива для росту i розвитку рослин - 25-3ооС (особливо в фаз! бутонгзащ!). Сума активних температур за вегетащю 2800-36оооС. Бавовник не витримуе навгть незначних заморозив. При зниженн температури до мшус 2оС рослини гинуть.
По вцщошенню до вологи бавовник порГвняно посухостшка рослина. Глибоко проникаюча коренева система сприяе йому використовувати вологу з шдгрунтових шарГв. Трансшрацшний коефГщент коливаеться в!д 400 до 800. Проте висок! врожа! його вирощують лише при достатнш забезпеченост! рослин вологою, чого досягають поливами. Найбшыш вимогливий до вологи бавовник в перюд цвтння - плодоутворення. Якють волокна залежить вгд вологост! повгтря. БГльш тонке i довге волокно одержують при шдвищенш вологост!. Загальна потреба в вод! для формування високого врожаю 5-8 тис.м3/га.
Бавовник - свплолюбна культура короткого дня. Недостатне освплення гальмуе розвиток рослин i збшьшуе вегетативну масу. При недостатньому освпленш, дефщии вологи i поживних речовин спостершаеться опадання бутонГв i зав'язей. НайчастГше це спостерГгаеться на забур'янених, недостатньо удобрених, несвоечасно зрошених i погано оброблених площах.
Кращими для бавовнику е шроземш та лучно-болотш грунти. Непридатними для нього е грунти з високим рГвнем грунтових вод i
тдвищеною кислотнютю (рН 7-8). До поживних речовин бавовник мае тдвищеш вимоги. Сприятливе стввцшошення азоту, фосфору i калГю скорочуе вегетащю рослин на 5-10 днгв i шдвищуе !х стшкють до хвороб. На кожну тонну сирцю бавовник виносить з грунту 46 кг азоту, 16 кг фосфору i 18 кг калию.
Тривалють вегетацшного перюду бавовнику в залежност вгд сорту -13о-150 днпв. Вегетацшний перюд складаеться з наступних фаз: сходи, бутонгзащя, цвтння, достигання.
Для вирощування в умовах Укра!ни рекомендуеться сорт бавовнику Дншровський 5.
Технолопя вирощування. Бавовник вирощують у спещальних швозмшах з 2-3 полями люцерни i 5-7 полями бавовнику. Цшнють люцерни, як попередника бавовнику, полягае в тому, що вона сприяе зменшенню засолення грунту, покращуе його фГзичн властивост', знижуе рГвень залягання грунтових вод, активгзуе дГяльнють грунтових мпфооргашзмГв. КрГм люцерни попередниками бавовнику можуть бути кукурудза на зелений корм i силос, сорго, одноргчш бобов! культури. При умов! систематичного внесення добрив та боротьб! з бур'янами, шкодниками i хворобами бавовник можна вирощувати на одному пол! 4-7 роюв подряд.
Обробгток грунту. Високоякюна шдготовка грунту - основна передумова одержання високого урожаю бавовнику. Основним заходом в систем! зяблевого обробгтку грунту е рання глибока оранка. При розмщент бавовнику пюля люцерни зяблеву оранку плугами з передплужниками на глибину 28-30 см проводять в кшщ жовтня. Перед оранкою поле лущать дисковими лущильниками на глибину 5-6 см з метою шдр1зання i подрГбнення коргння люцерни. Якщо бавовник вишвають повторно на тому ж пол!, зяблеву оранку проводять ярусними плугами ПЯ-3-35 на глибину 30-40 см в мГру звгльнення площ вгд стебел (гуза-па!). Рано навесш поле боронують i культивують на глибину 8-10 см, а на важких грунтах обробгток проводять
чизель-культиваторами на 18-20 см i боронують у 2-3 слгди. Шсля боронування площ! ретельно виргвнюють.
Удобрення. Бавовник для формування врожаю використовуе багато поживних речовин. З 1 т бавовнику-сирцю з грунту виноситься 40-60 кг азоту, 14-16 кг фосфору i 40-50 кг калгю. В основне вносять органгчш i мшеральш добрива. При розмщенш бавовнику тсля люцерни протягом 2-3 роюв органгчш добрива не вносять, обмежуються тшьки мшеральними в дозах 27о-300 кг/га азоту, 190-200 кг/га фосфору, 120-150 кг/га калш. При повторному вирощуванш бавовнику ефективне одночасне внесення оргашчних (15-20 т/га) i мшеральних добрив. Добр! результати забезпечуе застосування пюляжнивних пошвГв сидеральних культур (гороху, вики тощо).
Азотн добрива дощльно використовувати вроздрГб: 25% розрахунково! дози перед сгвбою, 75% в тдживлення. В тдживлення одночасно з азотними вносять також частину фосфорних i калшних добрив. Шдживлення проводять в перюд бутонгзацп. Позитивно впливае на тдвищення урожайност бавовнику внесення в рядки при сгвб! гранульованого суперфосфату.
С1вба. Для сгвби використовують насшня, яке мае чистоту не менше 97% i схожють не нижче 85%. СГяти бавовник починають, коли грунт на глибиш 10 см прогрГеться до 12-13оС. Застосовують широкорядний спошб сгвби з мгжряддями 90 см. Норма вишву 70-80 кг/га. Оптимальна густота стояння рослин - 8о-100 тис/га. Глибина загортання насшня 4-5 см, а на лучно-болотних грунтах 3-4 см.
Догляд за пос1вами. До з'явлення сходгв посгви бавовнику боронують або обробляють ротащйними мотиками для знищення грунтово! юрки. В перюд утворення 1-2 справжнгх листюв проводять формування густоти рослин, залишаючи по 7-9 рослин на 1 м рядка або 80-90 тис/га. Мгжрядш обробгтки проводять у мГру ущшьнення грунту та з'явлення бур'яшв, а також пюля поливгв, як тгльки просохне грунт. Для боротьби з одноргчними бур'янами
застосовують трефлан (4-6 л/га). Гербщид вносять до сгвби бавовнику з наступним загортанням в грунт боронами або культиватором.
Важливим заходом догляду за пошвами бавовнику е чеканка рослин (зргзування верхгвок ростових плок i головного стебла). Кращим строком проведення ще! операщ! е утворення на рослинах не менше як 12-16 сгмподгальних плок.
В перюд вегетацп необхгдно проводити зрошення бавовнику i шдтримувати волопсть грунту на рГвн 65-80% НВ. Залежно вгд особливостей грунту i погодних умов проводять 3-5 вегетащйних поливГв з поливною нормою 600-700 м3/га. Кращим способом зрошення бавовнику е дощування.
Збирання. Збирання бавовнику - тривалий i трудомюткий процес. Це пов'язано з тим, що достигання коробочок розтягуеться на 2-3 мюящ. Слгд мати на увазц що найцшнгший бавовник-сирець утворюеться в коробочках, як! дозрши i вщкрились до настання заморозкгв. Саме з цих коробочок одержують найбгльший вихщ високоякюного волокна i насшня. Збирають бавовник в декглька строкв в мГру достигання коробочок. Проводять 2-3 збори бавовнику-сирцю до настання i 1-2 - пюля настання заморозив.
Для швидкого достигання i розкриття коробочок, полшшення умов роботи збиральних машин, пГдвищення !х продуктивност! i скорочення строкГв збирання на посгвах бавовнику проводять дефолгацгю (шдсушування листя). Кращим строком проведення дефол1ащ! е розкриття 4-5 коробочок на рослин! тонковолокнистих сорт'в i 3-4 коробочок на рослинах середньоволокнистих сортгв. Для дефол1ащ! використовують хлорат магнгю (10-12 кг/га) та реглон (2 кг/га).
Перший раз збирають бавовник через 8-10 днгв пюля дефол1ащ! при розкриванш 55-60% коробочок. Наступний збгр проводять через 12-15 днГв пюля першого, коли розкриваеться 25-35% коробочок.
Збирають бавовник комбайнами ХВА-1,2, 14ХВ-2,4Г, ХВП-1,8А.