- •См. Каленська, о.Я. Шевчук, м.Я. Дмитришак, о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •С.М. Каленська, о .Я. Шевчук, м.Я. Дмитриша о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •I. Зернов1. Вирощуються на зерно.
- •II. Техшчнь Використовуються як сировина для промисловость
- •III. Кормовь Використовуються на корм сшьськогосподарським тваринам.
- •IV. Баштаннь Культури продовольчого I кормового призначення.
- •1.1.1. Визначення та основнi поняття екологп
- •1.1.2. Поняття про бюсферу
- •1.1.3. Трофiчнi ланцюги
- •1.1.4. Поняття про екосистеми
- •1.1.5. Навколишне природне середовище I антропогенний фактор
- •1.1.6. Напрямки стратеги рослинництва в хх1 столiттi
- •1.1.7. Особливост вирощування польових культур в умовах радюнуклщного забруднення
- •1.1.8. Вимоги рослин до умов навколишнього середовища
- •1.2. Ыолог1чн1 основи рослинництва 1.2.1. Пос1в як фотосинтезуюча система
- •1.2.2. Бюлопчш особливост польових культур
- •2. Агробюлопчш основи 1нтенсивних технолог1й вирощування сшьськогосподарських культур
- •2.2. Науковi основи iнтенсивних технологiй вирощування сшьськогосподарських культур
- •3. Агротехшчш основи рослинництва 3.1. Розмпцення культур у сГвозмГнГ
- •3.2. Способи обробгтку грунту
- •3.3. Агроб1олог1чне обгрунтування строк1в, способ1в с1вби I норми висгву
- •3.4. ПередпосГвна подготовка насшня сшьськогосподарських культур
- •3.5. 1Нтегрований захист рослин вгд бур'яшв, хвороб та шкгдникГв
- •3.6. 1Нженерне забезпечення технологий вирощування сiльськогосподарських культур
- •4. Основи програмування врожаУв сшьськогосподарських культур
- •4.1. Принципи програмування врожаУв
- •4.2. Програмування врожайносп
- •4.3. Агротехшчш та бюлопчш основи програмування врожаУв
- •4.4. Агрох1м1чн1 основи програмування врожаУв
- •5. Основи насшнезнавства
- •5.1. Насшня I плоди сшьськогосподарських культур, Ух формування I достигання
- •5.2. Вимоги до пос1вного матер1алу
- •5.3. Поняття про партпо нас1ння, контрольну одиницю, проби
- •5.5. Очищения I сортування нас1ння та пщготовка його до с1вби
- •Частина друга
- •1.1.1. Морфолопчш особливосп зернових культур
- •1.1.3. Рнст I розвиток зернових культур
- •1.2. Озим1 хл1ба
- •1.2.1. Перезим1вля озимих культур I захист рослин в1д несприятливих умов
- •1.2.2. Озима пшениця
- •1.2.3. Озиме жито
- •1.2.4. Озимий ячмшь
- •1.2.5. Озиме тритикале
- •1.3. Рант яр1 хл1ба
- •1.3.1 Яра пшениця
- •1.3.2. Ярий ячмшь
- •1.3.3. Овес
- •1.4.1. Просо
- •1.4.2. Кукурудза
- •1.4.3 Сорго
- •1.4.5. Гречка
- •1.5. Зернов1 бобов1 культури 1.5.1. Загальна характеристика
- •1.5.2. Горох
- •1.5.4. Люпин
- •1.5.5. Квасоля
- •1.5.7. Чина
- •1.5.8. Кормов1 боби
- •1.5.9. Сочевиця
- •2.1. Картопля
- •2.2. Земляна груша (топшамбур)
- •3. Коренеплоди
- •3.1. Цукров1 буряки
- •4. Олшш культури
- •4.1. Соняшник
- •4.2. Рицина
- •4.3. Озимий ртак
- •4.4. Ярий ршак
- •4.5. Прчиця
- •4. 6. Рижш
- •4. 7. Мак олшний
- •4.8. Кунжут
- •4.9. Арахис
- •4. 10. Перила
- •4. 11. Лялеманщя
- •3. 12. Сафлор
- •5. Ефироолшш культури
- •5.1. Кор1андр
- •5.3. Кмин
- •5.4. Фенхель
- •5.5. М'ята перцева
- •5.6. Шавл1я мускатна
- •5.7 Лаванда справжня
- •6. Л1карськ1 рослини
- •6.1. Беладона звичайна
- •6.2. Блекота чорна
- •6.3. ВалерГана лГкарська
- •6.4. Ромашка аптечна
- •6.5. Наггдки лжарсью
- •7. ПрядивнГ культури
- •7.1. Льон-довгунець
- •7.2. Коношп
- •7.3. Бавовник
- •7.4. Кенаф
- •8. Тютюн, махорка, хмшь
- •8.1. Тютюн
- •8.2. Махорка
- •8.3. Хмгль
- •Частина третя Основи кормовиробництва
- •1. Польове кормовиробництво
- •100 Кг рослин
- •1.2. Баштанш культури
- •1.3. Силосн1 культури
- •1.4. Багатор1чн1 трави
- •1.5. Однор1чн1 трави
- •1.6. Пром1жн1 попви кормових культур
- •1.7. Технология загот1вл1 корм1в
- •2. Лучне кормовиробництво
- •2.2. Природн кормов1 уг1ддя УкраУни, I'X класифжащя та розпод1л по природно-кл1матичних зонах
- •2.3. Система поверхневого полшшення природних кормових упдь
- •2.4. Система докоршного полшшення сшожатей I пасовищ
- •100% Господарськш придатност I с1вб1 шд покрив
- •2.6. Укюне використання травостою
7.2. Коношп
Значення. Конопп вирощують на волокно i насгння. Волокно конопель мае високу мщнють, стшке проти гниття. Його використовують для виготовлення канатгв, вГрьовок, шпагату, рГзних техшчних тканин.
Конопляне насшня мютить до 36% цгнно! харчово! i технгчно! олп (йодне число 140-165). Вона мае висок! смаков! якост', !! можна використовувати в !жу i для виготовлення консервГв та кондитерських виробГв. ОлГя належить до висихаючих, тому !! застосовують для виготовлення лаюв i фарб.
У виробництвп олп залишаються вГдходи - макуха, яка е цшним концентрованим кормом ля тварин. Кглограм макухи за вмютом перетравного протешу вщювгдае 2,9 кг вГвса або 3 кг ячменю., 3,1 кг кукурудзи або 15,3 кг картоплг
Деревина або костриця - продукт первинно! переробки трести на заводах - мютить до 48% целюлози. З не! виготовляють пресоваш плити для меблГв, брикети для палива. I! можна використовувати для виробництва паперу, пластмас i целюлози.
IX ст., а в XVI ст. Конопляне волокно стало важливою частиною росшського експорту в Гнш! крайни. Конопл вирощують в Гндп, Кита!, Гталп, Франц!!, Угорщиш, Польщг
Посгвш площ! конопель в Украли за останн роки скоротилися з 60 тис. га до 8-10 тис. га в 2000 р. 1х вирощують у Сумськй, Чернтвськгй, Полтавськгй, Черкаськш, Дншропетровськш та Микола!вськш областях. Середня урожайнють волокна 6-6,5 ц/га. У передових господарствах збирають по 15-17 ц/га волокна.
Бюлопчш особливостГ Коноплг звичайнг, посгвнг (Cannabis sativa L.) -однорГчна лубоволокниста культура, яка належить до родини коноплевих -Cannabinaceae (рис.50). Вони дуже вимоглиш до вологи. Коефпцент трансшрацп конопель у 3,3 рази вищий, нгж проса, вГвса i пшениц!. Для утворення 1 кг сухо! речовини конопл забирають з грунту вгд 300 i 1200 кг води. Найбгльше води рослини використовують у перюд вгд бутошзацп до вгдцвгтання плоскош (50-70% загально! кглькосп за вегетацГйний перГод). Оптимальна волопсть грунту для росту i розвитку конопель - 60-80% НВ. Перезволоження грунту в перюд сходи - три пари листав припичуе рослини, а надмГрна волопсть протягом бгльш тривалого перюду може спричинити !х загибель.
Конопл! - культура помГрно вимоглива до тепла. Насшня проростае при 1-2оС. Оптимальна температура проростання 22-25оС. Залежно вгд температури тривалють перюду проростання коливаеться вщ 3 до 25 дшв. Сходи конопель переносять короткочасш заморозки до мшус 5-6оС, а доросп рослини гинуть при незначних заморозках. Шд час штенсивного росту пошви добре реагують на тдвищення температури. Так, при середньодобовш температур! повгтря 10оС прирГст рослин становить 0,5 см, а при 20оС - 4см. Оптимальна температура для росту конопель - 18-20оС.
Конопл - культура короткого дня. Вегетацшний перюд при скороченн свгтлового дня у швденних конопель зменшуеться на 40%, а у середньоросшських - на 20%.
Конопл дуже вимоглив! до вмюту у грунт! поживних речовин. На утворення 1 ц повгтряносухо! маси рослини виносять з грунту 1,42-1,58 кг азоту, 0,61-0,64 кг фосфору i 1,01-1,12 кг калию. Протягом вегетацшного перюду поживн речовини використовуються нергвномгрно. Найбгльше азоту рослини поглинають у перюд вщ початку бутошзащ! до цвтння, хоч позитивно на рют i розвиток азотн добрива впливають, починаючи з фази трьох пар листюв.
Фосфор конопл поглинають протягом вегетацшного перюду, а критичним е перюд вщ появи сходГв до утворення 5-6 пар листюв та утворення насшня. Забезпечення рослин фосфором на початку розвитку конопель усувае негативну длю надмгрних доз азоту.
Калш конопл штенсивно споживають у першш половин! вегетацп. Його нестача в цей час затримуе рют стебел i розвиток генеративних оргашв, знижуе урожайнють волокна.
Конопл добре ростуть на родючих грунтах. Найбшыш придатш для них низинн грунти i осушен! торф'яники гз заляганням грунтових вод не ближче 0,75 см вгд поверхш, темно с!р! ошдзолеш i чорноземи. Менш придали с!р! опГдзолен! i дерново-тдзолист грунти. За мехашчним складом кращими для конопель е суглинков! або супючаш грунти. На важких глинистих i шщаних грунтах конопл! вирощувати не слит,.
Форми i сорти. Звичайн! посгвш конопл!, як! вирощуються у нашш крапп, за морфологГчним ознаками, бюлопчними особливостями i тривалГстю вегетацГйного перюду подшяють на три географГчн! групи: твтчт, середньоросгйськг й твдент.
Пгвнгчнг коноплг - низькоросп ( 50-70 см), др1бнонасппн, з коротким вегетацшним перюдом ( 65-70 дшв).
Середньоросгйськг коноплг мають висоту 130-180 см. Вегетацшний перюд у них тривае 80-120 днгв. Вирощують !х переважно в коноплярських районах.
Пгвденнг коноплг найбгльш високорослг Висота стебла у них 3-4 м. Вегетацшний перюд - 140-160 днгв. Вирощують !х у швденних районах.
На Украпп районовано сорти однодомних конопель: ГлухГвсыа 33, ДнГпровськ! однодомн 6, Дншровсыа однодомн 14, Золотонюыа 15, Золотонюьк' однодомн 11, Синельниювсью.
Технологiя вирощування. У полюьких районах конопл! вирощують у спещальних швозмшах пюля картопл!, кукурудзи на силос, цукрових буряюв, тд як! вносять висок! дози органгчних добрив. Вишвають конопл! також пюля конюшини, люцерни, люпину i гороху. Найбшыш ефективна швозмша з таким чергуванням культур:
конопл!;
картопля;
конопл!;
кукурудза на силос.
У швозмшах, в яких одне поле видшяеться тд бобов!, конопл! вирощують з таким чергуванням культур:
конопл!;
зернобобов! культури;
конопл!;
картопля або цукров! буряки.
Якщо передбачено вирощування багаторГчних трав i просапних культур, то сгвозмша може бути такою:
конюшина;
конопл!;
конопл!;
картопля або цукров! буряки;
яр! зернов! з шдшвом конюшини.
У господарствах, як! вирощують у шсляукюних посгвах кукурудзу i картоплю, коноплю можна розмщувати у такш сгвозмпп:
озим! на зелений корм - поуксна кукурудза або картопля;
конопл!;
цукров! буряки;
конопл!.
У зон! твденного коноплесгяння i в люостепових районах, враховуючи високу родючють грунив, конопл! вирощують у польових швозмшах тсля озимо! пшениц!, кукурудзи i зернобобових культур.
Конопл! можна вирощувати у повторних посгвах. Але при беззмшнш культур! знижуеться врожай навгть коли добрива вносять щороку ( поширюються шкгдники, з хвороб - вовчок, кукурудзяний метелик та Гн.).
Обробгток грунту залежить вгд типу грунпв, попередника, забур'яненост' поля. При сильнгй засмгченост' однорГчними дводольними бур'янами тсля збирання попередника поле обробляють гербщидами 2,4ДА (1.5-2 кг/га дгючо! речовини), а через 1,5-2 тижст проводять оранку.
Проти кореневищних бур'яшв тсля збирання врожаю рантх культур поле лущать дисковими лущильниками на глибину 6-8 см, а тсля появи розеток бур'яшв проводять повторне лущення лемгшними лущильниками на глибину 10-12 см. При значнш засмгченост' питлем повзучим проводять лущення дисковими знаряддями у двох напрямках на глибину залягання кореневищ. Через 15-20 дшв, коли на злущеному пол! при достатньому зволоженш з'являються масов! сходи пиргю, проводять глибоку оранку. Шсля просапних культур орють вщразу тсля збирання врожаю, а на заплавах, де можливе змивання родючого шару грунту, навесш.
Ефектившсть зяблево! оранки значною мГрою залежить вщ строкгв та глибини !! проведення. Рання оранка забезпечуе вищий урожай конопель поргвняно з шзньою. Глибина !! мае бути не меншою за 22-25 см. Конопл! добре реагують на поглиблення орного шару. Оранка з поглибленням на 10 см
полшшуе водний i поживний режими грунту, сприяе розвитку кормово! системи конопель, шдвищенню врожаю соломи на 4-5 i насшня на 0,5 ц/га.
Весняний обробгток грунту тд конопл! починають при настанн фгзично! його стиглост! шлейф-боронами, що забезпечуе виргвнювання i легке ущшьнення грунту, створюе сприятливе сшввщюшення мгж капшярною i некатлярною пористютю i зменшуе втрати вологи.
Передпосгвний обробгток включае культиващю з вирГвнюванням i коткуванням грунту комбшованим агрегатом РВК-3,6. ВирГвнювання i коткування, порГвняно з культиващею, забезпечують бшьш ргвномгрне загортання насшня конопель i шдвищуе його польову схожють. Цей захгд найбшыш ефективний у роки з посушливими веснами.
На ущшьнених грунтах, як! запливають, при внесенн оргашчних добрив слГд переорати зяб в агрегат! з кшьчасто-шпоровими котками. Перед сгвбою проводять боронування в агрегат! з котками.. Заплавш земл! орють навеснГ, а перед швбою проводять боронування у два слгди з одночасним коткуванням.
Удобрення. У зв'язку з вгдносно слабким розвитком коренево! системи порГвняно з надземною масою конопл! добре реагують на внесення оргашчних i мшеральних добрив.
Велике значення для тдвищення врожайносп мають оргашчш добрива, зокрема гнш. У середнш смуз! вносять 30-40, а в швденних районах -15-20 т/га. Використовують також ргзш компости: торфогнойовГ, торфогно!вков! у таких же дозах, як i гнш. У дослгдах науково-дослгдного Гнституту луб'яних культур при застосувант 20 т/га гною збшьшуеться урожайнють волокна залежно вщ грунтово-клгматичних умов на 1-2 ц/га. Пюлядгя гною виявляеться на легких грунтах протягом 3-4, а на важких - 68 рокгв.
На легких грунтах як оргашчне добриво доцшьно вирощувати i заорювати пожнивний люпин, який за ефективнютю не поступаються перед гноем.
Найбшыш врожа! конопель високо! якост! збирають при внесент оргашчних i мшеральних добрив. При цьому дози мшеральних добрив зменшують у 2 рази поргвняно з роздшьним внесенням. На всгх грунтових вгдмшах, крГм окультурених торф'яникГв, найбшыш ефективн! тд конопл! азотн добрива.
Рекомендован! так! дози мшеральних добрив: на дерново-шдзолистих i шрих ошдзолених сушсчаних грунтах - К12оР9о-12оК9о-12о, на сгрих i темно-шрих ошдзолених суглинкових - К9о-12оР6о-9оК6о-9о, на чорноземах ошдзолених -^о-9оР6о-9оК6о-9о на чорноземах звичайних - К45-6оР45-6оК45-6о, на грунтах заплав -Н5о-9оР6оК6о, на окультурених торфовищах - Р45-6оК12о-15о кг/га дшчо! речовини.
На торфовищах треба застосовувати також мгкродобрива: мцше (5-6 кг/га у форм! мцшого купоросу) i борн! (1-1,5 кг/га бормапневого добрива).
Конопл! добре засвоюють важкорозчинш сполуки фосфору, тому на грунтах з шдвищеною кислотнГстю i слабо вилугуваних чорноземах доцшьно застосовувати фосфоритне борошно. Проте найкращим фосфорним добривом на всгх грунтових вГдмГнах вважаеться гранульований суперфосфат.
Гнш, компости, фосфорш i калшш добрива найбГльш ефективн! при внесенш восени п!д зяблеву оранку, а азотн! - навесш тд культиващю. Висок! прирости врожаю забезпечуе внесення гранульованого суперфосфату в рядки тд час сГвби ( 0,5 ц/га при суцшьному i 0,3 ц/га при широкорядному способах сгвби).
Широкорядш посГви пГдживлюють при утворенн! 2-3 пар листкГв азотними добривами - заробляють !х в грунт на глибину 10-12 см. Пгдживлення фосфорними i калГйними добривами малоефективне. Корисне також пГдживлення гно!вкою ( 5-7 т/га ). Кисп грунти треба вапнувати.
ОрганГчн! добрива тд конопл! вносять розкидачем-причепом РПТУ-2А, розкидачами РПН-4, КСО-9, 1РЖП-4, 1РТТ-4,2А. Для внесення рГдких добрив використовують гербщидно-ам1ачш машини ГАН-8, ГАН-15.
Овба. Для сгвби використовують крупне насшня, що шдвищуе врожай конопель до 32%. Чистота насшня мае становити не менш як 96%, схожють -до 75%. Вишвають, як правило, насшня протруене ТМТД (200 г на 1 ц насшня).
Конопл! - культура раннгх строюв швби. Сшть !х, коли грунт на глибиш загортання насшня прогрГеться до 8-Ю°С. Ранта посгви стшюшп проти конопляно! блохи, краще приттачують бур'яни, на них на 15-20 дшв ранте достигае врожай i вихщ волокна шдвищуеться на 25-3о%.
Способи швби i норми вишву залежать в!д виробничого призначення культури. Звичайним рядковим або вузькорядним способом сшть конопл! на зеленець, волокно i насшня. Оптимальна норма висгву на зеленець - 4-5 млн. схожих насшин на 1 га, або 80-90 кг/га однодомних i 100-115 кг/га дводомних. При вирощуванш на волокно i насшня норма висгву становить 3-4 млн. схожих насшин на 1 га.
На насшня конопл! вишвають широкорядним способом з мГжряддями у середнш смуз! 45 i в швденних районах 45-70 см. Норма висгву при вирощуванш елпного насшня, першо! i друго! репродукщ! однодомних конопель становлять 15 кг/га ( 0,91 млн.шт/га), дводомних - 10 кг/га ( 0,5 млн. шт. схожих насшин на 1 га).
Сшть конопл! зерновими СЗ-3,6А -02 або льоновими сгвалками СЗЛ-3,6. При широкорядному способ! сгвби застосовують буряков! сгвалки.
Глибина загортання насшня на зеленець, волокно i насшня при достатньому зволоженш грунту становить 3-4, при недостатньому - 4-5 см.
Догляд за поавами включае знищення грунтово! кгрки i боротьбу з бур'янами. Першим прийомом догляду е досходове боронування легкими або середшми боронами чи ротащйними мотиками для знищення юрки i бур'яшв, що проросли пюля швби.
На широкорядних пошвах 2-3 рази обробляють мгжряддя: перший раз на глибину 5-6 см, другий - 7-8, третий - на 5 см. Починають розпушування мгжрядь у фаз! утворення першо! пари i закшчують тсля появи 5 пар листюв.
Шд час другого розпушування пошви шдживлюють. Для знищення бур'яшв у захиснш зон! i в рядках застосовують ротащйш мотики.
ОднорГчн! бур'яни в посгвах конопель знищують також гербщидом тарга супер (1-2 л/га). Вносять його по вегетуючих рослинах при висот' бур'яшв 1о-12 см, розчиняючи у 200-4оо л води.
Для знищення амброзп полинолисто! застосовують агротехнГчн! i х1м1чш засоби - передпосГвний обробгток грунту важкими боронами гз стршовидними робочими органами i пошви обробляють гербщидами. Лшуроном, внесеним тд передпосГвне боронування з розрахунку 4 кг/га дпючо! речовини, знищують 75-100% амброзп, а без передпошвного боронування - 74-8о%.
Проти конопляно! блохи, стеблового метелика пошви обприскують базудином ( 1,7 кг/га). Проти стеблового метелика використовують також трихограму.
У твденнш зон! конопл! вирощують на зрошуваних землях. Перший раз пошви поливають при висот! рослин 20-25 см, другий - на початку цвтння, третгй - на початку наливання насгння. Норма поливу - 6оо-800 м води на гектар.
Збирання врожаю. Залежно вгд використання конопл! збирають в ргзш строки: дводомт зеленцевг скошують у перюд вгд початку до масового вгдцвгтання плосконг, однодомш - на початку достигання насшня бгльшост' рослин. Велике значення у передзбиральнш шдготовщ мае дефол1ащя. За 6 дшв до збирання конопель на зеленець пошви обробляють 60% хлоратом магнию ( 16 кг/га), розчиненим у 200 л води.
При використанти на волокно i насшня дводомш конопл! збирають у два прийоми. Спочатку вручну вибирають плосктъ, а через 40-45 дшв - матгрку. Плоскшь збирають, як i при зеленецевш культур! у перюд масового вгдцвгтання. Однодомш конопл! збирають коноплезбиральним комбайнам ККП-1,8, коли достигае не менше нгж 75% насшня в суцвгттях бгльшост' рослин. При доститанш 50-60 % насшня урожай збирають роздшьним
