Перерахуйте бюлоггчш особливостг коргандру i охарактеризуйте його технологию вирощування.
Якг культури належать до групи ефгроолгйних? Хгмгчний склад та показники якост ефгрно! олп'.
Якг особливостг збирання ефгроолшних культур?
Якг лшарська рослини вирощуються в культур!? Яка !х бгологгя i технологгя вирощування?
7. ПрядивнГ культури
Прядивнг культури вирощують на волокно, яке використовуеться для виробництва рГзних тканин побутового i техшчного призначення. В свГтовому землеробстви вирощуються прядивн культури, як! об'еднують у дш групи. До першо! групи належить бавовник, волокно у якого утворюеться на насппи, до друго! - льон-довгунець, коноплг, кенаф, канатник, джут, волокно у яких утворюеться в стебл! у вигляд! лубу.
В насшш прядивних культур мютиться олгя, яка використовуеться для харчування i для рГзних техшчних потреб. ВГдходи олшного виробництва -макуха i шрот е цГнним концентрованим кормом для тварин.
На Украпп вирощують льон-довгунець i конопл!.
7.1. Льон-довгунець
Значення. Льон-довгунець - одна з основних прядивних культур. Велике поширення його посГвГв та значення в економпц льоноспючих господарств зумовлеш насамперед господарсько-цшними ознаками культури. З льону виробляють волокно, олш i кострицю.
Волокно льону характеризуеться високими технолопчними якостями-мГцнГстю, гнучкГстю, тониною. За мщнютю воно у два рази перевищуе бавовняне i в три рази - шерстяне. З нього виготовляють багато побутових, техшчних, тарних i пакувальних тканин. З довгого волокна виготовлять також батист. Тканини з льону мщш, стию проти гниття, мають висок! ппешчш
якостг Тому в сировинному баланс! текстильно! промисловост! волокно льону займае трете мюце тсля бавовняного i хГмГчних волокон.
Насшня льону мютить 35-42% висихаючо! олп (йодне число понад 165) i близько 25% бшка. Олш широко використовують в харчовш, лакофарбовш, миловарнш, паперовш, електротехшчнш промисловост! та в медицин!.
Макуха, що е продуктом переробки насшня, - цшний концентрований корм для тварин. Й використовують як один з компонента комбпкормГв.
З короткого волокна льону (пашп) виготовляють вГрьовки, шпагат тощо.
Останшм часом широко використовують i кострицю, яка залишаеться пюля вщдшення волокна в!д стебел. З не! на льонозаводах виготовляють плити для виробництва меблГв. Можна виготовляти з не! пашр, картон i техшчний етиловий спирт.
Походження, поширення. Льон-довгунець давня культура, вгдома ще за
5 тис. рок'в до н.е. в 1ндп, Кита!, Сгиптг У нашш кра!н! вона поширилась в XV ст.. На початку XVIII ст. в Рос!! були побудоваш державш канапн й полотнян! фабрики. З перших роюв XX ст. наша кра!на стала основним експортером волокна за кордон.
В Украпп льон-довгунець вишвають залежно вгд потреб у волоки на площ! 100-160 тис. га. Проте в остантн роки площ! пошву льону-довгунця рГзко скоротились. Найбшыш пошвш площ! його зосереджеш у ЖитомирськГй, ЧернГгГвськГй, Волинськш, ЛьвГвськГй, РовенськГй, 1вано-Франк!вськ!й та Кшвськш областях. Середня урожайнГсть волокна в Украпп - 4-4,5 ц/га. В льонарських господарствах, у яких впроваджена штенсивна технолопя вирощування льону, урожайнють довгого волокна досягае 10-12 ц/га й насшня
8 ц/га
Рис. 49. Групи льону: а - льон довгунець; б, в - льон промГжний; г - льон кудряш; д - сланкий льон.
Боташчна характеристика, бюлопчш особливостГ Льон належить до родини льонових (Linaceae). Рщ Linum складаеться бгльш як з 200 видв, з яких найбгльше виробниче значення мае льон звичайний (Linum usitatissimum L.). За морфолопчними ознаками льон звичайний подшяеться на 5 шдвитдв, з яких найпоширешшим е евразтський пгдвид. Свразшський шдвид об'еднуе 4 рГзновиди льону: льон-довгунець, льон-кучерявець, льон-межеумок та льон сланкий (рис. 49).
Бглышсть пошвГв у нашш крапп вгдведено п!д льон-довгунець, який вирощують насамперед для виробництва волокна. Волокно у вигляд! волокнистих або луб'яних пучкгв, кгльцем розмщених у кор! стебла, складаеться з окремих елементарних волокон, склеених м!ж собою пектиновою речовиною. Елементарш волокна - це витягнуп Гз загостреними кГнцями клГтини 15-40 мм завдовжки. В кожному пучку 25-40 волокнин. Пучки, зед'нуючись м!ж собою, утворюють стхлчку техшчного волокна.
Кшькють i якють волокна неоднакова в рГзних частинах стебла. Бшя основи розмщуеться 12% волокна, в середнгй частит - до 35%. Волокно в цгй частит довге, тонке, щгльно з'еднане' в пучки, мае високу якють. У верхний частит стебла волокна близько 28-30%. Кшькють елементарних волокон у пучку зменшуеться, тому волокно тут менш мгцне.
Якють довгого волокна оцшюють номером, який визначають органолептично - порГвнянням Гз стандартним зразком. Вщювщю до стандарту, довге волокно залежно вгд якост! оцшюють номерами 8, 9, 10, 11, 12, 13 ,14, 15, 16, 18, 20, 22, 24. КрГм того, якють довгого волокна характеризуеться технолопчними ознаками - мгцнютю, гнучкютю, тониною, добротнютю, прядивною здатнютю.
Льон-довгунець - дводольна самозапильна рослина. Спостершаеться також i перехресне запилення льону. Протягом вегетацшного перюду льон-довгунець проходить так! фенолопчш фази: сходи, ялинка, бутошзащя, цвтння i достигання. У фаз! сходГв утворюються шм'ядолып листочки i брунька. У цей перюд интенсивно росте коренева система. Через 6-7 дшв за сприятливих умов головний коршь заглиблюеться у грунт на 15-22 см, а у верхнш його частит утворюеться густа сгтка бГчних коргнщв. У цгй фаз! проводять боротьбу з шюдниками льону, особливо з льоновою блохою.
У фаз! ялинки рют рослин дуже повшьний. Залежно вгд погодних умов фаза тривае 15-20 дшв, висота рослин досягае 5-6 см. В цей перюд вони покрит восковим нальотом. Тому у фаз! ялинки слгд вести боротьбу з бур'янами, застосовуючи гербгциди. Пюля ще! фази наступае перюд швидкого росту, який спостерггаеться i в фаз! бутошзацп. Прирют льону у висоту за 10 дшв цього перюду досягае до 35 см. Залежно вгд погодних умов перюд гнтенсивного росту тривае 12-20 дшв. Загальна висота рослин досягае 50-60 см, або 70-75% висоти на кгнець вегетацгйного перюду. Тому пошви мають бути чистими вщ бур'яшв i добре забезпеченими поживними речовинами та вологою.
У фаз! цвтння, яка тривае 5-8 дшв, рют рослин рГзко сповгльнюеться, а тд кгнець !! повнютю припиняеться. У цей же перюд закшчуеться i утворення волокна в стеблах.
У фаз! достигання розрГзняють зелену, ранню жовту, жовту i повну стиглють льону. В цей час формуеться i достигае насгння, дерев'яше стебло рослин. Весь вегетацшний перюд льону становить 75-90 дшв. У холодну дощову погоду вш подовжуеться на 5-6 дшв, а в сухе i жарке лгто, навпаки, скорочуеться на 3-4 днг
Льон-довгунець - культура помГрного юимату. Сума ефективних температур для його розвитку за вегетацшний перюд становить 1400-2000оС. Льон добре росте i розвиваеться при помГрно теплш, навГть прохолоднгй погод! без рГзких змгн температури вдень i вночг В умовах жарко! погоди льон утворюе товст' стебла з невисоким вмютом грубого волокна.
Насшня льону починае проростати при 3-5оС. Оптимальна температура для його росту i розвитку 16-17оС.
Льон-довгунець дуже вимогливий до вологи. Його коефгщент трансшрацп 400-430. Краще росте при вологост! грунту 70% НВ. Найбгльше води потребуе у фазах бутошзацп i цвгтгння. Не переносить перезволоження i на полях з близьким заляганням грунтових вод росте погано.
Льон-довгунець належить до культур довгого дня з вгдносно невеликою штенсивнютю сонячного свгтла. Встановлено, що довгий день сприяе кращому розвитку техшчно! довжини рослин, утворенню волокна кращо! якост'. При штенсивному сонячному освпленш посилюеться гглкування стебла, що зменшуе кглькють i якють волокна. Найбгльш сприятливе для льону чергування сонячних i хмарних дшв. В таких умовах у загущених пошвах у рослин виростають довп, тоню стебла, що гглкуються тГльки зверху. Мае значення також напрям рядюв. Якщо вони розмщеш з швноч1 на швдень, то краще освгтлюються рядки, посилюеться рГст i розвиток льону-довгунця.
Льон - культура дуже вимоглива до вмюту у грунт! поживних речовин. Це пояснюеться тим, що у нього слаборозвинена коренева система, яка, крГм того, характеризуеться невисокою засвоючою здатнютю. У льону-довгунця короткий перюд поглинання основно! маси поживних речовин, вш обмежуеться фазами бутошзацп i цвтння. Загальна потреба льону в поживних речовинах дуже висока. Для утворення 1 ц волокна льон виносить з грунту 8 кг азоту, 4 кг фосфору, 1,7 кг калию. Поживн речовини з мшеральних добрив льон-довгунець використовуе неоднаково: азоту -70-80%, фосфору - 15-20%, калию - 50-60%.
Найбгльш придали для льону добре окультурен! середн суглинков! грунти з незначною ошдзоленютю. Оптимальна реакцгя грунтового розчину слабокисла (рН 5,9-6,5). Легк' грунти (сушщаш i шщаш) для льону малопридапн. Погано росте вш також на важких грунтах. На карбонатних грунтах у льону утворюеться грубе, ламке волокно.
Районованг сорти льону-довгунця в Украпп: Томський 16, 1рма, Ки!вський, Рушничок, Сингльга, Укра!нський 3, МогилГвський 2, ЧарГвний та
1нтенсивна технолопя вирощування. Мюце в нвозмшг Льон-довгунець вимогливий до попередниюв. При частому вирощуванш на одному пол! настае льоновтома грунту, знижуеться або повнютю гине врожай льону внаслгдок нагромадження в грунт! збудниюв фузарюзу, антракнозу й полюпорозу. Щоб запобГгти льоновтомГ, слГд вирощувати льон га одному пол! не рант як через 6-7 роюв. Пошви розмщують на знижених дшянках швозмши, уникаючи замкнутих блюдець, бо вш може вимокнути. За даними науково-дослщшх закладГв i передового досвГду, кращими попередниками льону-довгунця е озима пшениця по пласту багаторГчних трав або яр! зернов! пюля удобрених просапних культур.
За даними науково-дослщшх закладГв, при внесентн повного добрива пГсля багаторГчних трав, озимих зернових i картопл! мали практично однаков!
врожа! льону-довгунця, але вихщ i якють довгого волокна були вищими при вирощуванш його по обороту пласта багаторГчних трав, частше пюля озимо! пшениц!.
Останшм часом льон-довгунець пюля високоврожайних багаторГчних трав, як правило, вилягае. Пояснюеться це тим, що трави нагромаджують у грунт! багато азоту. При цьому знижуеться врожай i якють волокна й насшня. Враховуючи це, у передових господарствах льон вирощують здебшьшого по обороту пласта багаторГчних трав - пюля озимо! пшениц!.
Шд озим! i яр! зернов^ як! використовуються як попередники льону, слгд вносити повне мгнеральне добриво (К60-80Р60-80К60-80).
Льон мало виснажуе грунт. Шсля нього в швозмш можна вирощувати озим! i яр! зернов^ картоплю, гречку та Гнш! культури.
Обробгток грунту. Льон-довгунець добре реагуе на якють основного i передпошвного обробгтку грунту, що зумовлюеться слаборозвиненою кореневою системою, неглибоким загортанням насшня i здатнютю забур'янюватися. Спошб обробгтку грунту визначаеться його особливостям, попередниками, забур'яненютю та вологютю.
Шсля стернових попередниюв грунт обробляють за типом натвпару. Суть цього способу в тому, що зяблеву оранку на глибину 20-22 см здгйснюють вгдразу пюля збирання попередника з одночасним боронуванням. Орють плугом з передплужником ПЛН-5-35, ПЛП-6-35. Восени, у мГру проростання бур'яшв, грунт 2-3 рази культивують культиватором КПС-4 i одночасно боронують. Першу культиващю роблять на глибину 10-12 см, а кожну наступну - на 2-3 см менше. При цьому змгнюють щоразу напрям культивацп. Це дае змогу запобшти перемщенню насшня бур'яшв з нижонх шарГв грунту у верхнг У раз! забур'янення поля питлем повзучим вносять 2-3 кг/га раундапу. Останню осшню культивацГю проводять за 2-3 тижш до настання стшкого похолодання.
Ефективний також обробгток грунту тд льон за типом полгпшеного зябу. Пюля збирання зернових лущать стерню у двох напрямках на глибину 6-8 см дисковими лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15 або на глибину 10-12 см лемшшими лущильниками ППЛ-10-25. На полях, засмГчених пирГем повзучим i коренепаростковими бур'янами, слгд застосовувати лемшпп лущильники i важк дисков! борони БДТ-5, БДТ-7. Насшня пиглю i пор1заш кореневища швидко проростають i при наступнш зяблевш оранщ загортаються глибоко в грунт i гинуть. Зяблеву оранку на глибину 20-22 см проводять у ранн строки плугами з передплужниками.
Передпошвний обробгток на легких грунтах зводиться лише до боронування зчшкою борш (важких, середшх, легких) у 2-3 слгди так, щоб розпушити грунт на глибину загортання насшня. На ущшьнених грунтах, де боронуванням не розробляеться верхнш шар грунту, проводять неглибоке дискування одночасно з боронуванням. Проте бшьш ефективне застосування комбшованого агрегату РВК-3,6, який за один прохгд добре розпушуе, ущшьнюе i витлвнюе поверхню грунту.
Удобрення. Льон нерГвномГрно поглинае поживн речовини по фазах i перюдах росту, а також нерГвномГрно використовуе !х. НайбГльше поживних речовин з грунту льон забирае у фаз! бутошзащ! - 48% азоту, 65 - фосфору i 59% калию в!д загально! кшькост поживних речовин, як! засвоюються протягом вегетацшного перюду. Тому кращими для нього е легкорозчинш добрива. Зокрема, використовують амГачну селГтру й шрчанокислий амонГй, калГйну сГль, кал1магнезпю, борний суперфосфат та Гн. Кращими калшними добривами вважаються безхлорнГ. Можна також застосовувати комплексш добрива: амофос та РКД (рцпа i комплексш добрива).
При застосуванн! добрив тд льон потрГбно враховувати вплив кожного з основних елемент'в живлення на врожай i якГсть волокна. Встановлено, наприклад, що достатне забезпечення рослин азотом позитивно впливае на вихщ довгого волокна, надмГрне - зумовлюе вилягання рослин i посилене
ураження льону хворобами, що зменшуе вихгд волокна i попршуе його якють. Достатнгй рГвень фосфорного живлення сприяе скороченню вегетацшного перюду льону з одночасним шдвищенням виходу волокна. Ращональне калшне живлення збшьшуе у волокнистих пучках кшькють елементарних волокон, що позитивно позначаеться на виход! довгого волокна i його якостг Калш, крГм того, шдвищуе стшкють льону проти вилягання.
Дози мшеральних добрив тд льон визначають вщповщно до агрохГмГчного i фГзико-хГмГчного стану грунту i якост! попередника. За даними науково-дослщних установ, для одержання високого урожаю волокна (не менше як 10 ц/га) на дерново-шдзолистих грунтах, що мютять до 15 мг Р2О5 на 100 г грунту, тд льон треба вносити 90-120 кг/га дшчо! речовини фосфорних добрив. На окультурених, що мютять понад 15 мг рухомого фосфору на 100 г грунту, такий урожай можна мати при внесенн його 60-90 кг/га.
Доза калшних добрив тд льон-довгунець залежить вгд забезпеченост! грунту обмшним калГем. На добре забезпечених калГем грунтах (не менше шж 20 мг К2О на 100 г грунту) !х вносять 60-90 кг/га, а на недостатньо забезпечених (10-15 мг К2О на 100 г грунту) - 90-120 кг/га дпючо! речовини.
При визначенш доз азотних добрив тд льон враховують попередник. Пюля зернових з урожайнютю зерна до 20 ц/га вносять 30-40 кг/га дгючо! речовини азотних добрив ( 1 ц/га амГачно! селгтри), з урожайнютю 20-40 ц/га -до 20-25 кг/га (0,6-0,7 ц/га амГачно! селгтри). Тшьки на мало окультурених грунтах з урожаем зернових менш як 20 ц/га азотних добрив вносять до 50 кг/га (до 1,5 ц/га) амГачно! селгтри
На недостатньо забезпечених азотом грунтах повне мшеральне добриво вносять у спГввГдношенн! №Р:К як1:2:3, а на грунтах багатих азотом - 1:3:4.
Фосфорш i калшш добрива слгд використовувати восени тд оранку або глибоку культиващю, азотш - навесш тд передпошвну культиващю. Частину
фосфорних добрив (0,5 ц/га суперфосфату) вносять у рядки тд час сгвби льону-довгунця.
З мгкроелемент'в льон найбгльше потребуе бору. Застосовують борний суперфосфат або борну кислоту. При розкидному внесенн 2-3 ц/га борного суперфосфату льон-довгунець забезпечуеться бором. Борну кислоту (0,3-1,5 кг/га) дощльнгше вносити разом з гербщидами. На торф'яниках використовують мгдний купорос (0,25 ц/га) або шритний недогарок (2,5-5 ц/га).
Дерново-шдзолист' грунти тд льон треба вапнувати. Проте вапнят добрива при безпосередньому внесент тд льон негативно впливають на якють волокна, тому ними удобрюють попередник. Залежно вгд кислотност' грунту встановлюють так! дози добрив: при рН 4,5 i нижче - 2,5-3 т/га, рН 4,6-5 - 22,5 т/га i при рН 5,0-5,5 - 1,5-2 т/га.
Гнгй та торфогнойов! компости безпосередньо тд льон не вносять, бо це спричиняе невирГвнянють стеблостою, рослини часто вилягають, якють волокна попршуеться.
Овба. Для швби використовують насшня льону 1-3 репродукцп з! схожютю не нижче 85%, чистотою не менше 97%. Насшня мае бути добгрним - добре виповненим, витлвняним за розмГром, без вмюту насшня бур'яшв. При виявлен в насппн льону насшня пажитницг його пропускають через електромапитну машину. Перед швбою проводять повгтряно-тепловий обптлв його протягом 4-5 длив на брезентових полотнах або на бетонованих
площадках. Насшня насипають тонким шаром (5-6 см) i килька разгв на день перемшгують.
Проти фузарГозу, антракнозу та Гнших грибних захворювань насшня льону за 2-3 мюящ або за два тижш до сгвби протруюють. Застосовують 80% ТМТД, вгтавакс 200 (1,5-2 кг на 1 т насшня). Для протруювання використовують машини ПУ-3, ПС-10,ПСШ-3, "Мобгтокс''. Разом з протруюванням рекомендуеться обробляти насшня молГбденово-кислим
амошем, сгрчанокислим цинком (200 г на 1 ц насшня) або борною кислотою (125-150 г на 1 ц насшня), особливо при сильному зараженн бактерюзом.
Вгд строкгв швби льону значною мГрою залежить урожай i якють волокна. Оптимальний строк сгвби раннш, але обов'язково в добре розроблений грунт, коли температура грунту на глибиш 10 см досягае 6-8оС. При ранньому вишванш швидкий рют i фаза бутонгзащ! льону-довгунця припадають на перюд з водюсно невисокими температурами повгтря i шдвищеною вологютю грунту. Це сприяе доброму росту стебел i нагромадженню в них волокна. Ранн пошви менше пошкоджуються шкодниками i хворобами. Дан! багаторГчних дослщжень сводчаты, що при вишванш льону через 10 днгв пюля оптимального строку, якють волокна попршуеться на 0,5 номера. Сгвбу слгд закшчувати протягом 3-4 днгв.
Кращий спошб сГвби льону-довгунця - вузькорядний з шириною мГжрядь 7,5 см. Для сгвби використовують сгвалки СУЛ-48,СЗЛ-3,6,СЛН-48А.
Урожай льону-довгунця значною мГрою залежить в!д густоти стеблостою. У нормально загущених посгвах стебла виростають високими, тонкими, з невеликою кшькютю насшних коробочок; у зргджених - стебла мають бшьший дГаметр, дуже гшкуються, на них утворюеться бшьше коробочок. Оптимальна густота стеблостою для бГльшост' районованих сортГв становить 1900-2100 шт. на 1 м2. Така густота стеблостою забезпечуеться нормою вишву 22-23 млн. шт. схожих насшин на 1 гектар (120-130 кг/га).
На важких зволожених грунтах насшня льону загортають на 1,5-2, на легких - 2-2,5, на осушених торфовищах - на 2-3 см.
Догляд за посевами. Для знищення грунтово! юрки до появи сходГв проводять боронування легкими боронами упоперек напряму рядк'в.
Проти льоново! блохи за 1-2 дш до появи сходГв обробляють кра! полГв на ширину 3-4 проходгв агрегату. При поширенш шкГдникГв по всьому полю проводять суцшьну обробку у перюд появи сходГв Гнтексицидом ф'юр! (0,10,15 л/га).
Для боротьби з бур'янами у посгвах льону перевагу слгд надавати агротехшчним заходам. Це правильне ведення швозмши, додержання вимог системи основного i передпошвного обробгтку грунту, висгвання кондищйного насшня при оптимальних нормах висгву тощо. Хгмгчними заходами боротьби з бур'янами доповнюють агротехнгчнг Проти дводольних бур'яшв у пошвах льону застосовують гербщиди 2М-4Х (0,9-1,5 кг), базагран (2-3 кг/га), кросс (120-140 млн./ га), льонок (8-10 г/га). Гербщиди застосовують у фаз! ялинки при висот' рослин 4-6 см. Якщо протягом 2 годин тсля обробки пройшов дощ, обробку пошвгв повторюють половинною дозою препарату. При правильно визначенш доз! гербщиду через 2 години тсля обробки в сонячну погоду кра! листя бур'янгв деформуються. Проти одноргчних злакових бур'яшв у посгвах льону у фаз! ялинки застосовують так! гербщиди: зеллек супер (0,5 л/га), селект (1,4-1,8 л/га), тарга супер (2-3 л/га). Пажитницю льонову знищують триалатом (1,0-1,5 кг/га). Обробку поля гербщидом проводять за 1-3 дн до сгвби.
Гербщиди вносять тшьки штанговими обприскувачами ПОШ-15, ПОМ-630, обладнаними форсунками крупнокапельного розпилювання з витратою води 300-400 л на 1 га. Внесен! гербщиди треба вгдразу заробити в грунт.
Збирання врожаю У льону-довгунця розргзняють 4 фази стиглост!:
зелену, ранню жовту, жовту i повну.
У фаз! зеленоХ стиглостг стебла i коробочки зелен!, листя шдсихае i жовкне у нижнш третин рослини. Насшня мютить рщину молочно! консистенцп. Волокно в цш фаз! тонке, але немщне.
У фаз! ранньоХ жовтоХ стиглостг на нижнш половин! стебла обсипаеться листя i все листя, крГм верхгвкового, жовкне. Насшня в 65-75% жовто-зелених коробочок свгтло-зелене з жовтим носиком. В шших коробочках воно свгтло-жовте. При збиранш льону в цш фаз! волокно мае найвищц якост'.
У фаз! жовтоХ стиглостг рослини i все листя жовкнуть. В 50% коробочок насшня жовте, в реши - свпло-коричневе. Трапляються коробочки з блгдо-зеленим насшням. Якють волокна в цш фаз! дещо попршуеться.
У фаз! повноХ стиглостг опадае листя, стають бурими коробочки, насшня - коричневим, твердге, волокно грубе i жорстке.
Збирання льону слщ починати через 2-3 дн тсля настання ранньо! жовто! стиглост!, а основний урожай - у фаз! жовто! стиглост!.
Комбайновим спошб забезпечуе високий ргвень механгзащ! збирання (ЛКВ-4А, ЛК-4К) i пюлязбирально! доробки льонопродукцп. Льонокомбайн вибирае льон, обчюуе коробочки, розстеляе солому на льонитщ або зв'язуе !! в снопи, збирае льоновий ворох у причши.
Розроблено i впроваджено у виробництво кглька способгв комбайнового збирання льону: з одночасним зв'язуванням в снопи i реалгзацгю соломи на завод первинно! переробки; з розстелянням в сттлчки на льонищг, шдбиранням i зв'язуванням соломи в снопи тсля шдсихання тдбирачами ПТН-1 i ПТП-1 i реалгзащю соломи на льонозавод; з розстелянням у стргчки на льонищг для одержання трести гз застосуванням для перевертання стебел при вилежуванш ОСН-1 i збиранням готово! трести тдбирачами ПТН-1, ПТП-1 гз зв'язуванням в снопи i реалгзацгю !! на льонозавод.
Для своечасного збирання льону на кожш 100 га пошвгв треба мати два льонокомбайни ЛКВ-4А i ЛК-4К, чотири причГпи 2ПТС-4М i пункт сушГння льонового вороху з двома пщгргвачами повГтря ВПТ-600 або ВПТ-400, молотарку-вГялку МВ-2,5А для переробки вороху, два обертач! ОСН-1 i два пГдбирач! трести ПТН-1.
Краще збирати льон груповим способом 2-3 комбайнами. При цьому зручнпше вГдвозити ворох з поля i менше потрГбно транспортних засобгв, легше проводити обслуговування машин. Щоб запобГгти зниженню якост! насГння, ворох вгдразу сушать до 16-18% вологост!. Пюля цього його переробляють на машин! МВ-2,5А, а насшня шдсушують до вологост! 13%.
Дослщження багатьох науково-дослгдних закладГв свГдчать про те, що виготовлення трести на льонитщ майже не вщрГзняеться вщ !! вилежування на природних луках. Умови вилежування можна полшшити тдсгванням тд льон таких злакових багаторГчних трав, як вГвсяниця лучна, райграс пасовищний та шших.
Шд час вилежування при пошршш верхнього шару стхлчку трести перевертають машиною ОСН-1. Це полшшуе !! фгзико-механгчш властивост' i якостг Шднгмають тресту тодГ коли вона набувае сГрого кольору, волокнистий шар вщдшяеться суцгльними стхлчками по всш довжин! стебла, деревина легко ламаеться i вГдокремлюеться вщ волокнистого шару. Для пГдняття трести використовують шдбирач1 ПТН-1 i ПТП-1.
НайбГльш прогресивний спошб реалГзац!! льоносировини - за схемою поле - завод. При збиранш льону комбайном ЛКВ-4П з одночасним зв'язуванням соломи в снопи !! тсля просушування вгдвозять на льонозавод.
Розроблено i впроваджено промислов! методи приготування трести. Насамперед це теплове мочшня !! у рГдинГ, пщгртй до 25оС. Процес тривае 3-4 доби, а при вдосконаленш технолог!! ( регенерацгя рГдини, застосування прискорювачГв) готову тресту мають за 40-60 годин.
Шсля закшчення вимочування рщину зливають, тресту промивають холодною водою, вивантажують i вГджимають спецГальними машинами ОПЛ-2, ОПЛ-2МС. ПГд час вщжимання треста промиваеться спочатку холодною, а потм гарячою водою i тсля цього надходить на конвеерну сушарню.
Висушена треста виминаеться на м'ялках МЛКУ-6А. Одержане волокно обробляють на льонотшальних машинах ТЛ-40А для одержання довгого волокна. Вгдходи тсля тшання обробляють на спещальних машинах КЛ-25М i одержують коротке волокно.