• перехгд до ново! стратеги' захисту рослин вгд хвороб, шшдниюв i бур'ятв, яка передбачае управлшня динамшою чисельност !х популяцш i допустимою шкодочиннютю за рахунок локального застосування пестищадв, широкого впровадження агротехшчних i бюлопчних методГв захисту, конструювання еколопчно стшких агроекосистем, створення люосмуг та Гн.

• створення адаптивно! системи сшьськогосподарських машин, яка сприятиме зменшенню процешв ерозп i ущшьнення грунт'в, забезпечить локальне внесення добрив i пестицщтдв та високу якють оранки, догляду, швби, збирання.

1.1.7. Особливост вирощування польових культур в умовах радюнуклщного забруднення

Захист рослин в умовах радгонуклгдного забруднення передбачае: зменшення кглькоси обробгпав грунту, використання широкозахватних агрегапв i сумгщення технолопчних операций. гПкшц, вгдведен пгд чист пари i штш вшьш дшянки слщ зашвати багаторГчними травами на зелену масу. У систем! основного обробгтку пгд зерновГ культури на кислих грунтах слГд провести вапнування, оргашчш i мшеральш добрива вносити в такш кглькоси, яка забезпечуе тдвищення врожайносп культур i зменшення винесення радюГзототв рослинами. На схилах застосовувати глибокий безполицевий обробгток, а також способи, як запобггають стшанню води i ерозп грунту (щшювання, вапнування та Гн.). Для шактивацп цезгю слГд збшьшувати дози калшних добрив. Калш витюняе цезш при засвоенн елеменпв живлення кореневою системою. Аналопчну дш мае кальщй вапна та гшсу вгдносно стронцгю.

Ефективним заходом зменшення радюнуклщв в рослинах е пгдбГр культур, яю поглинають незначну !х кшьюсть. Вгдносно менше поглинають важких металГв зерновГ культури i багато бобовГ (горох, квасоля, конюшина та

Гн.). На забруднених радюнуклгдами територгях доцгльно, насамперед, вирощувати зерновГ культури. В зерн нагромаджуеться всього 0,2% важких металГв.

Менше акумулюють важких металГв картопля i деяк види коренеплодГв. При вирощуванш картоплГ радюнуклцги в основному нагромаджуються в бадиллГ Топгнамбур мае здаппсть виведення радюнуюпдГв з оргашзму.

1.1.8. Вимоги рослин до умов навколишнього середовища

Рослини тюно пов'язан з навколишшм середовищем. Для !х росту i розвитку необхцпи свгтло, тепло, волога, повгтря та елементи мгнерального живлення.

Рослини по-рГзному реагують на умови вирощування: для одних крагщ умови складаються на нейтральних або слабокислих грунтах, для шших -навпаки. Неоднаково рослини реагують на зволоження грунту, його поживний режим, фГзичн властивосп, температуру, умови освгтлення. Бгльше того, рослини майже з однаковими бюлопчними особливостями можуть вимагати рГзних умов середовища. Так, сорти одше! i тГе! ж культури неоднаково реагують на тепло, умови освгтлення, волопсть повгтря i грунту тощо. Тому при вирощуванш сшьськогосподарських культур слщ враховувати не тгльки агроюпматичш умови, характеры для зони, регюну, мюцевосп, але й еколопчну ситуащю на окремих агроландшафтах, швозмшах, полях з метою реалГзацп бюлопчного потенщалу продуктивност тих культур i сортГв, як краще пристосоваш до конкретних умов.

Вода для рослин - це середовище процешв життедгяльностГ Вона входить до складу бюколощв, тдтримуе тургор рослин, забезпечуе фотосинтез, дихання та гнтш фГзюлопчш процеси.

Вода е регулятором температури рослин. Випаровуючись через листки, вона запобггае перегрГванню рослин. Випаровування води рослинами називаеться транспграцгею. Завдяки транстрацп в клгтинах виникае велика

сила, яка забезпечуе перемщення водних розчшпв вгд корешв до листюв. Переважання процесу випаровування води над надходженням !! з грунту призводить до втрати тургору рослин, внаслгдок чого знижуеться продуктивнгсть фотосинтезу, посилюються процеси пдролГзу оргашчних речовин, порушуеться узгодженють дп фермент'в.

Про потребу у водГ протягом вегетащйного перюду судять за величиною транспграцгйного коефщента - кшькосп води, необхгдно! для утворення одинищ сухо! речовини. Кшьюсть грамГв сухо! речовини, що утворюеться при випаровуванн 100 г води, називаеться продуктивнгстю транстрацй.

Величина транстращйного коефщента залежить вщ освгтлення рослин, температури навколишнього середовища, вологосп повГтря i грунту, забезпечення поживними речовинами, швидкосп вГтру тощо. За цим показником можна оцшювати вимогливГсть культур до вологи. Найбшьш економно витрачають вологу просовидш культури, а найменш економно -багаторГчш трави, промГжне мюце займають зерновГ культури.

Потреба рослин у водГ в рГзн перюди росту неоднакова. 1снують так зван критичн перюди, коли рослини витрачають найбгльшу !! кшьюсть. Це перюди штенсивного росту рослин та утворення i розвитку репродуктивних оргашв. Найбгльша потреба у водГ у рГзних рослин припадае на рГзн перюди. Зерновц зернобобовц льон формують вегетативну масу i генеративн органи за рахунок опадГв першо! половини лГта, тодГ як коренеплоди, бульбоплоди, кукурудза бГльше використовують вологу в другш половин лгта.

Оптимальна вологгсть грунту для росту i розвитку рослин - 65-85% найменшо! вологоемкостГ Найменша вологоемкгсть грунту (НВ) - це кшьюсть вологи, яка утримуеться в грунт пюля повного стшання гравгтащйно! води. При вищш вологост' зменшуеться доступ кисню до корешв i затримуються процеси вбирання рослинами елемент'в живлення з грунту. За умов надмирного зволоження рослини, внаслщок порушення процешв дихання, поступово

ослаблюються, продуктивнють !х рГзко знижуеться, або наступае !х повна загибель вгд вимокання.

Основним джерелом води для рослин е атмосферн опади i грунтов' води. Не вс опади використовуються рослинами. Частина з них втрачаеться з поверхневим i внутршньогрунтовими стоками, частина випаровуеться. Це непродуктивн витрати. Вони залежать вщ особливостей грунту. Так, на дерново-тдзолистих грунтах вони досягають 50-58%, а на торфоболотних -20-22%. Коефпцент використання рГчно! кшькосп опадГв залежить вгд мехашчного складу грунту, зони, рельефу, кшькосп й гнтенсивносп опадГв тощо. На рГвних полях в зон Люостепу на середшх за мехашчним складом грунтах вгн в середньому становить 0,70.

Вода, яка проникае в грунт не вся доступна для рослин. ХГмГчно зв'язана, пгроскотчна та плГвчаста вода не доступна для рослин.

Складовою водного балансу е вода з грунтових вод, яка надходить в грунт силами капшярного тдняття. Проте грунтов' води, яю залягають глибше нГж на 3 м вщ поверхнГ грунту, мають незначне пГдняття.

За вгдношенням до вологи розрГзняють такГ групи рослин: ксерофгти (пристосоваш до посушливих умов), ггдрофгти i гггрофгти (рослини водоймищ i болГт), мезофгти (середньовимогливГ до вологи). БГльшГсть польових культур належать до мезофтв.

До заходГв регулювання водного режиму сГльськогосподарських культур вгдносяться: зрошення в умовах недостатнього зволоження i осушення перезволожених грунтГв, рацГональне чергування культур у швозмшц боротьба з бур'янами, застосування оргашчних i мГнеральних добрив, вирощування посухостгйких сортГв, застосування диференцГйованого обробГтку грунту тощо.

Тепло. РГзнг культури для свое! життедгяльносп у перГод вгд проростання насГння до достигання потребують неоднаково! кГлькостГ тепла. Для кожно! фази росту i розвитку рослин юнують мГнГмальнГ, оптимальнГ i максимальш температури. За вимогливГстю до тепла польовГ культури умовно подГляють на

холодостгйкг i теплолюбнг. МшГмальна температура проростання насгння холодостшких культур (жито, пшениця, ячмшь, овес, горох та Гн) становить 1-2⁰С, середньохолодостшких (буряки, соняшник, боби, люпин, льон та Гн -3-6⁰С, теплолюбних (кукурудза , просо, сорго, квасоля, рис, соя, бавовник та Гн)

• 8-14⁰С. У польових умовах сходи рослин можна одержати при температур' грунту на 2-3⁰С вищш за мшГмальну температуру проростання насшня.

Пюля з'явлення сходГв потреба рослин у тегш рГзко зростае. Оптимальна температура росту i розвитку бшьшосп сшьськогосподарських культур знаходиться в межах 20-25⁰С. Для кожно! культури юнують нижня i верхня межГ температур, нижче i вище яких вони гинуть. Для озимо! пшенищ, наприклад, такою нижньою межею е температура мшус 15-20⁰С, озимого жита

• мшус 20-28⁰С. Причиною загибелГ рослин в таких умовах е незворотн процеси денатурацп i коагуляцп бшюв протоплазми в результат' !! зневоднення при замерзаннг При температур' 40-50⁰С у рослин знижуеться штенсивнють фотосинтезу, посилюеться дихання i транстращя, а при 60-70⁰С у бшьшосп рослин припиняються процеси життедгяльностг

Для повного розвитку рослин юнуе сума фгзгологгчно активних температур. Мтмальними фГзГологГчно активними температурами для холодостшких культур е температура вище 5⁰С, для теплолюбних - вище 10⁰С. Для ячменю, наприклад, сума ф1зюлопчно активних температур становить 1700-2100⁰С, цукрових буряюв - 2400-3700⁰С, для рису - до 4000⁰С. При меншш сумГ температур рослини не дозрГвають.

РГст i розвиток рослин залежить вГд температури грунту. Зниження температури грунту нижче 10⁰С негативно впливае на надходження елементГв мшерального живлення в коренГ. Температура грунту впливае i на життедГяльнГсть мшрофлори. Оптимальна температура для життедГяльностГ грунтових мГкроорганГзмГв 15-20⁰С. При оптимальнГй температур' грунту i за умов достатнього зволоження полшшуеться дГяльнГсть мГкрофлори, а звгдси -

тдвищення темтв мгнералГзацп оргашчно! речовини i покращення режиму живлення рослин.

Оптимальн температури для росту коренево! системи, як правило, нижчц шж для росту надземних оргашв. При високих температурах розвиваеться слабка коренева система, вона неглибоко проникае в грунт, внаслщок чого значно попршуеться поглинання води i поживних речовин.

Для теплолюбних культур найбгльш шюдливГ веснян i осшш заморозки. Навесн гинуть сходи, восени у рослин попршуеться плодоутворення, в результат' чого формуеться морозобшне зерно з низькими пошвними i товарними якостями.

Тепловий режим у польових умовах регулюють снггозатриманням, полезахисним люонасадженням, мульчуванням грунту, способами i строками швби, осушенням i зрошенням, внесенням оргашчних добрив, димовими завюами та Гн.

Повгтря. З повгтря рослини використовують вуглекислий газ для фотосинтезу i кисень для дихання. Кисень необхцший рослинам протягом вегетащйного перюду. Нестачу кисню рослини вщчувають тд товстим шаром снггу, при вмерзанн рослин у льодову кгрку, при затопленн пошвГв водою. Внаслгдок порушення процешв дихання рослини пошкоджуються або гинуть вгд випрГвання, вимокання тощо.

Вмют кисню в грунтовому повщл може змгнюватись вщ 20 до 5%. Недостатнш доступ кисню в грунт при утворенн грунтово! юрки, перезволоженн грунту, надмГрному ущгльненш безструктурних грунтГв уповгльнюе проростання насгння, рют коршня, бульб, коренеплодгв, дГяльшсть бульбочкових бактергй, поглинання коренями елемештв живлення, що негативно впливае на штенсивнють фотосинтезу, врожайнють та яюсть продукцп. Рют корешв припиняеться, або вони гинуть, якщо вмют кисню в грунтовому повщл знижуеться до 5%. Бгльш чутливГ до нестачГ кисню в грунт бульбо - i коренеплоди, бобовГ i олшш культури.

Вуглекислий газ - джерело вуглецю для синтезу оргашчних речовин в рослинах в процес фотосинтезу. Вмют вуглекислого газу в повщл становить близько 0,03%, а фотосинтез починаеться при його концентрацп 0,008-0,001%. Цей показник називаеться вуглекислим порогом фотосинтезу. Проте при оптимальних умовах свгтлового, температурного i водного режишв рослини можуть використовувати i бгльшу кшькють вуглекислого газу, що значно тдвищуе гнтенсивнють фотосинтезу, а вгдповцшо i урожай сшьськогосподарських культур. Для утворення 6 т зерна (з соломою i коренями) озима пшениця використовуе 20 т СО₂, а для утворення 40 т/га бульб картоплГ - не менше 30 т. ЗерновГ культури у перюд интенсивного росту на 1 га пошву засвоюють за добу 500-1200 кг СО₂, в той час як у шарГ повгтря 10 м його мютиться всього 5-10 кг/га. Основним джерелом поповнення СО₂ в повщл е грунт. В грунт СО₂ утворюеться внаслгдок життедгяльностГ кореневих систем i мгкрооргашзмГв, мшералГзацп кореневих решток i оргашчних добрив. Пгдвищення концентрацп СО₂ в повщл до 0,1% суттево збгльшуе штенсивнють фотосинтезу.

Повгтря е для рослин i джерелом азоту. Рослини використовують тшьки той азот, який надходить в грунт з опадами. Безпосередньо з повГтря рослини азот не поглинають. Його можуть засвоювати лише деяю грунтов' мгкрооргашзми. Вони зв'язують його в оргашчш речовини, пГсля мГнералГзацП яких азот стае доступним для рослин. ЗернобобовГ культури внаслгдок шмбюзу з бульбочковими бактерГями також споживають азот з повгтря.

Мгнеральне живлення рослин. Рют, розвиток i урожай сшьськогосподарських культур насамперед залежить вГд живлення. Умовно розрГзняють живлення рослин, яке вщбуваеться в результат' фотосинтезу i кореневе. Проте цГ процеси знаходяться в тюному взаемозв'язку, тому що мГж кореневою системою i надземною частиною рослин протгкае постГйний обмш речовин.

КрГм вуглецю, кисню i водню до складу рослин входить близько 70 хГмГчних елемент'в.

Поглинання елемент'в живлення рослинами залежить вгд вологост' грунту, температури, освгтлення, реакцп грунтового розчину тощо. Кшьюсть води, необхщно! для створення одинищ сухо! речовини, значно зменшуеться при достатньому забезпечентн рослин поживними речовинами. Вгд температури грунту суттево залежить розвиток коренево! системи i !! поглинаюча здапнсть. Зниження температури грунту за межГ оптимально! негативно позначаеться на поглинаючш здатност' коренево! системи. Найсильшше це позначаеться на поглинанн азоту, менше - фосфору, кальщю, калгю.

На надходження в рослини поживних речовин впливае також реакцгя грунтового розчину. Вгд не! залежить актившсть засвоення поживних речовин рослинами, штенсивнють мжробюлопчних процешв, мгнералГзацгя органГчних речовин, ефективнють внесених добрив. Рослини по-рГзному реагують на реакщю грунту. БГльшГсть культурних рослин i мГкроорганГзмГв краще розвиваються при слабокислш i нейтральнГй реакцп (пшениця, ячмшь, кукурудза, соя, горох, соняшник та Гн.). При нейтральнш i слаболужнш реакцП (рН 7-8) добре ростуть люцерна, цукровГ буряки, конопл та Гн. МалочутливГ до тдвищено! кислотностГ жито, просо, гречка. Щ культури ростуть у широкому штервал1 рН вГд слаболужно! (7,5) до кисло! (4,7) реакцп. Оптимальне рН для них 5,5-6.

Дуже чутливГ до тдкислення грунту бульбочковг бактергХ на коренях зернобобових культур. Проте при цьому спостерГгаються деяю вгдмгнносп. Наприклад, соя i !! раса бульбочкових бактерГй бГльш чутливГ до кислотностГ, нГж горох i його раса бактерГй. НайбГльш стшким до кисло! реакцП е люпин i його раса бактерГй.

Поглинання поживних речовин залежить вщ вшу, бюлопчних особливостей i умов вирощування рослин. Так, наприклад, кукурудза за

перший мюяць вегетацп засвоюе незначну кшьюсть азоту, а в перюд интенсивного росту (за 10 днпв до викидання волотГ) - в 30-35 разГв бгльше. ЦукровГ буряки споживають поживн речовини за вегетацшний перюд бшьш рГвномГрно. ЯрГ зерновГ культури найбшьшу кшьюсть поживних речовин засвоюють в перюд вгд виходу в трубку до колосгння.

Правильний обробгток грунту в швозмпн, боротьба з бур'янами полшшують поживний режим грунту. Найбшьш ефективним заходом регулювання поживного режиму е бюлопчно обгрунтоване внесення оргашчних i мшеральних добрив.

Свгтло. Залежно вгд реакцп на штенсивнють освГтлення рослини подГляють на свгтлолюбнг i тгньовитривалг. БГльшГсть польових культур е досить чутливими до умов освгтлення. Бшьш свггаолюбш - кукурудза, просо, сорго, чина, люцерна та Гн. Добре вегетують при менш интенсивному освггаеннп жито, овес, ячмгнь, конюшина червона, картопля, буряки та Гн.

Свгтло впливае на процеси росту. При недостатньому освггаеннп збшьшуеться швидюсть лшшного росту, спостерюаеться витягування мГжвузль, зменшуеться механГчна мщнють стебла. При цьому уповГльнюеться диференщащя клГтин i формування листкГв.

При достатньому освггаенш маса коренГв збшьшуеться актившше, нГж маса надземно! частини рослин. Так, маса корешв квасолГ за умов достатнього освГтлення збшьшуеться в 20 разГв, а надземних оргашв - у 3,5 рази порГвняно з масою цих частин рослин, вирощених при затшеши.

Свгтло впливае на процеси розвитку рослин. Строки цвтння i плодоношення багатьох рослин можна змГнювати, регулюючи довжину дня, тобто тривалГсть фотоперГоду. Залежно вгд реакцП на тривалГсть фотоперюду рослини подГляють на три групи: рослини короткого свгтлового дня, яю мають найкоротший вегетацшний перюд в умовах 9-12-годинного дня (соя, чина, кукурудза, гарбуз, люцерна, еспарцет та Гн.); рослини довгого свгтлового дня, яю швидше зацвгтають i плодоносять при 15-20-годинному дги (горох, люпин,