
- •См. Каленська, о.Я. Шевчук, м.Я. Дмитришак, о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •С.М. Каленська, о .Я. Шевчук, м.Я. Дмитриша о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •I. Зернов1. Вирощуються на зерно.
- •II. Техшчнь Використовуються як сировина для промисловость
- •III. Кормовь Використовуються на корм сшьськогосподарським тваринам.
- •IV. Баштаннь Культури продовольчого I кормового призначення.
- •1.1.1. Визначення та основнi поняття екологп
- •1.1.2. Поняття про бюсферу
- •1.1.3. Трофiчнi ланцюги
- •1.1.4. Поняття про екосистеми
- •1.1.5. Навколишне природне середовище I антропогенний фактор
- •1.1.6. Напрямки стратеги рослинництва в хх1 столiттi
- •1.1.7. Особливост вирощування польових культур в умовах радюнуклщного забруднення
- •1.1.8. Вимоги рослин до умов навколишнього середовища
- •1.2. Ыолог1чн1 основи рослинництва 1.2.1. Пос1в як фотосинтезуюча система
- •1.2.2. Бюлопчш особливост польових культур
- •2. Агробюлопчш основи 1нтенсивних технолог1й вирощування сшьськогосподарських культур
- •2.2. Науковi основи iнтенсивних технологiй вирощування сшьськогосподарських культур
- •3. Агротехшчш основи рослинництва 3.1. Розмпцення культур у сГвозмГнГ
- •3.2. Способи обробгтку грунту
- •3.3. Агроб1олог1чне обгрунтування строк1в, способ1в с1вби I норми висгву
- •3.4. ПередпосГвна подготовка насшня сшьськогосподарських культур
- •3.5. 1Нтегрований захист рослин вгд бур'яшв, хвороб та шкгдникГв
- •3.6. 1Нженерне забезпечення технологий вирощування сiльськогосподарських культур
- •4. Основи програмування врожаУв сшьськогосподарських культур
- •4.1. Принципи програмування врожаУв
- •4.2. Програмування врожайносп
- •4.3. Агротехшчш та бюлопчш основи програмування врожаУв
- •4.4. Агрох1м1чн1 основи програмування врожаУв
- •5. Основи насшнезнавства
- •5.1. Насшня I плоди сшьськогосподарських культур, Ух формування I достигання
- •5.2. Вимоги до пос1вного матер1алу
- •5.3. Поняття про партпо нас1ння, контрольну одиницю, проби
- •5.5. Очищения I сортування нас1ння та пщготовка його до с1вби
- •Частина друга
- •1.1.1. Морфолопчш особливосп зернових культур
- •1.1.3. Рнст I розвиток зернових культур
- •1.2. Озим1 хл1ба
- •1.2.1. Перезим1вля озимих культур I захист рослин в1д несприятливих умов
- •1.2.2. Озима пшениця
- •1.2.3. Озиме жито
- •1.2.4. Озимий ячмшь
- •1.2.5. Озиме тритикале
- •1.3. Рант яр1 хл1ба
- •1.3.1 Яра пшениця
- •1.3.2. Ярий ячмшь
- •1.3.3. Овес
- •1.4.1. Просо
- •1.4.2. Кукурудза
- •1.4.3 Сорго
- •1.4.5. Гречка
- •1.5. Зернов1 бобов1 культури 1.5.1. Загальна характеристика
- •1.5.2. Горох
- •1.5.4. Люпин
- •1.5.5. Квасоля
- •1.5.7. Чина
- •1.5.8. Кормов1 боби
- •1.5.9. Сочевиця
- •2.1. Картопля
- •2.2. Земляна груша (топшамбур)
- •3. Коренеплоди
- •3.1. Цукров1 буряки
- •4. Олшш культури
- •4.1. Соняшник
- •4.2. Рицина
- •4.3. Озимий ртак
- •4.4. Ярий ршак
- •4.5. Прчиця
- •4. 6. Рижш
- •4. 7. Мак олшний
- •4.8. Кунжут
- •4.9. Арахис
- •4. 10. Перила
- •4. 11. Лялеманщя
- •3. 12. Сафлор
- •5. Ефироолшш культури
- •5.1. Кор1андр
- •5.3. Кмин
- •5.4. Фенхель
- •5.5. М'ята перцева
- •5.6. Шавл1я мускатна
- •5.7 Лаванда справжня
- •6. Л1карськ1 рослини
- •6.1. Беладона звичайна
- •6.2. Блекота чорна
- •6.3. ВалерГана лГкарська
- •6.4. Ромашка аптечна
- •6.5. Наггдки лжарсью
- •7. ПрядивнГ культури
- •7.1. Льон-довгунець
- •7.2. Коношп
- •7.3. Бавовник
- •7.4. Кенаф
- •8. Тютюн, махорка, хмшь
- •8.1. Тютюн
- •8.2. Махорка
- •8.3. Хмгль
- •Частина третя Основи кормовиробництва
- •1. Польове кормовиробництво
- •100 Кг рослин
- •1.2. Баштанш культури
- •1.3. Силосн1 культури
- •1.4. Багатор1чн1 трави
- •1.5. Однор1чн1 трави
- •1.6. Пром1жн1 попви кормових культур
- •1.7. Технология загот1вл1 корм1в
- •2. Лучне кормовиробництво
- •2.2. Природн кормов1 уг1ддя УкраУни, I'X класифжащя та розпод1л по природно-кл1матичних зонах
- •2.3. Система поверхневого полшшення природних кормових упдь
- •2.4. Система докоршного полшшення сшожатей I пасовищ
- •100% Господарськш придатност I с1вб1 шд покрив
- •2.6. Укюне використання травостою
рано навесш у перюд вгдновлення вегетацп шдживлюють шдвищеними дозами азоту i фосфору (N30^50-60).
У швденних районах практикують швбу тд зиму. Сшть тодц коли температура грунту знизиться до 4-60С. За таких умов швби сходи з'являються навесн при температур! 10-120С на глибин! загортання насшня. Сшть широкорядним способом з мг'жряддями 60-70 см. Норма вишву 7-8 кг/га, що забезпечуе густоту пошвГв у перший ргк вегетацп 300-400 тис. рослин на 1 га, у другий рпк 150-200 тис. Глибина згортання насшня 3-4 см. Шд час швби у рядки вносять фосфорн добрива (Р10-15)
Протягом вегетацп на пошвах шавлп першого i другого року життя знищують бур'яни i розпушують грунт в мг'жряддях. В перший ргк життя проводять досходове боронування i не менше трьох мГжрядних розпушувань на глибину 5-6, 7-8, i 8-10 см. На другий рпк життя проводять 2-3 мг'жрядтн розпушування на глибину 6-8 i 8-10 см. Мг'жрядтн обробгтки припиняють у фаз! стеблування шавлп, коли змикаються рядки.
Проти шавлГевого довгоносика застосовують так! штексициди: актеллш (1,0 л/га) або матч (1,0 л/га), проти клГщГв -мелену шрку (25 кг/га). Проти борошнисто! роси застосовують 1%-й розчин бордосько! рГдини.
Збирання шавлп починають при вмют в суцвГттях ефГрно! олП не менше 0,12%. Перюд техшчно! стиглост! шавлГ! збшаеться з утворенням насГння молочно-восково! стиглост! у нижоих плодах суцвГття. Скошують суцвгття звичайними силосними або переобладнаними зерновими комбайнами. Скошену масу вщразу транспортують на переробку.
5.7 Лаванда справжня
Значення, поширення. Лаванду вирощують з метою виробництва ефГрно! олп, яка мютиться у квгтучих суцвгттях (1,2-2,3%). Основними компонентами ефГрно! олп е лшалглацетат (50-55%), лшалоол (10-12%), а також геранюл, нерол, камфора (10%) тощо. ОлГя широко застосовуеться в
харчовгй промисловост!, в парфумерно-косметичному виробництвч, як прянощд, при виготовленн! лпкерГв, вин, як антисептичний i серцевий зашб.
Вирощують лаванду в кра!нах Мало! Азп, Швшчно! Африки, Близького Сходу. В Сврот культивуеться з кшця XVI ст. В Криму, де зосереджеш основн площ! пошву лаванди, почала вирощуватися з 1929 р. Середнш урожай суцвгть 20-30 ц/га.

До грунтв лаванда невибаглива i добре росте на бщних сушсчаних i карбонатних грунтах. Важк' холодн грунти з шдвищеною кислотнстю, з високим заляганням грунтових вод для лаванди непридатнг Лаванда -перехреснозапильна культура. Основний спошб !! розмноження - вегетативний.
Рекомендован! сорти: Ыда, Рання, Рекорд, Сшева, Степова.
Особливост1 технологи' вирощування. Розмщують лаванду на спещально шдготовлених дшянках, на яких забезпечуеться нормальний рют i розвиток рослин. Використовують плантацп 15-20 рок'в. Кращг попередники -багаторГчн! трави, зернобобовц озим! зернов! i силосн культури.
Грунт готують за типом пару. При шдготовщ грунту особливу увагу придшяють очищенню поля вгд бур'яшв. Шсля збирання попередника проводять лущення на 6-8 см дисковими лущильниками, через 15-20 дтпв поле повторно лущать лемшшими лущильниками на глибину 10-12 см i при надмГрному забур'янентн вносять гербщид 2,4Д(амшна сгль). Плантажну оранку проводять на глибину 45-50 см. Шсля плантажно! оранки проводять вирГвнювання поля i в такому стан! залишають на зиму, а протягом весни i лпа наступного року грунт обробляють за типом чорного пару. За цей час проводять 3-4 суцГльн! культивацп, а за мюяць до садшня поле переорюють на
25-30 см.
Лаванда позитивно реагуе на внесення добрив. Шд плантажну оранку вносять 30-35 т/га гною разом з мшеральними добривами (К80-100Р80-100). На наступний рпк восени вносять повне мшеральне добриво в доз! К80-90Р80-90К80-90. Шд час садшня лаванди з поливною водою вносять суперфосфат (Р10). Шдживлення плантацш лаванди мшеральними добривами починають на другий рш життя з початком промислового збирання суцвпъ. Азотними добривами краще шдживлювати навесш, а фосфорно-калшними - восени.
Садивний матерГал заготовляють восени з добре розвинених дозрших пагошв. Живщ завдовжки 8-10 см нарг'зають з однорг'чних пагошв i висаджують у парники для одержання укоршених саджанщв.