Бюлопчш особливостг Сафлор (Carthamus tinсtorius L.) - однорГчна трав'яниста рослина родини айстрових (рис. 35). Це теплолюбна i дуже жаростшка рослина, добре витримуе тривалу посуху, пристосована до сухого континентального юнмату. Насшня проростае при температур! 2-3оС. Сходи витримують заморозки до мшус 3-6оС. Найбгльш сафлор вибагливий до тепла в перюд цвтння достигання. В умовах волого! i хмарно! погоди квГтки значно прше заплГднюються нг'ж при сухш. До грунтГв сафлор невибагливий, витримуе навгть засолення. Проте при вирощуванш на родючих чорноземах урожайнють сафлору значно шдвищуеться. Сафлор - рослина короткого дня. Тривалють вегетацшного перюду вщ 90 до 150 дтпв.
Особливост технологи' вирощування. Вирощують сафлор в швозмпн пюля озимо! пшениц! i кукурудзи. Сафлор - добрий попередник для ярих зернових культур.
Обробляють грунт тд сафлор так , як i тд соняшник На забур'янених полях добр! результата забезпечуе глибока зяблева оранка в поеднантн з пошаровими лущеннями. Шд основний обробгток вносять мшералып добрива дозою N45P60K30. Ефективнють добрив шдвищуеться в волоп роки.
Сшть сафлор в ранн строки, одночасно з раншми ярими зерновими культурами, насшням схожютю не нижче 95%, чистотою не менше 95%. Спошб швби - широкорядний з мг'жряддями 45 см. Норма вишву насГння 10-12 кг/га. Глибина загортання насшня 5-6 см. Пошви обов'язково коткують юльчасто-шпоровими котками.
Догляд за пошвами такий же, як i за пошвами соняшнику. Збирають сафлор прямим комбайнуванням при повнш стиглост! насшня в кошиках.
5. Ефироолшш культури
ЕфГроолГйн! рослини мютять в плодах, насГнн!, лист!, суцвгттях та в Гнших органах летк' ароматичн! речовини - ефгрнг олгХ. За складом i хгшчною будовою ефГрна олГя - це сумпш рГзних органГчних сполук: вуглеводГв, спиртГв,
фенолГв, альдегщв, кетошв та оргашчних кислот. Бшьшють ефГрних олш знаходяться в рослинах у вгльному стан!. Вмют !х в рослинах рГзних виддв коливаеться в широких межах i залежить, головним чином, вг'д району вирощування, фази розвитку та Гн. В сухому i теплому клг'мат' в рослинах накопичуеться бшьше ефг'рно! олп, нг'ж в холодному i вологому. Найбшьше ефГрно! олп мютиться тд час цвтння i достигання рослин.
ЕфГрн олп використовують у рГзних галузях промисловост! -парфумернгй, косметичнш, фармацевтичнш, харчовш, миловарнш, тютюновгй, консервнш та Гн.
Найбшыш поширеними ефГроолшними культурами в Укран е коргандр, фенхель, ангс, кмин, м 'ята перцева, шавлгя мускатна, лаванда. Загальна площа пошвГв ефГроолшних культур в Украпп близько 40 тис. га.
5.1. Кор1андр
Значення, поширення. Коргандр - одна з найважливпшгх ефГроолшних культур. В плодах корГандру мютиться 1,4-2,1% ефГрно! олп, головним компонентом яко! е терпеновий спирт - лшалоол, який використовуеться як вихщна речовина для синтезу пахучих речовин. ЕфГрну олш корГандру та !! складов! частини використовують у парфумерно-косметичнш, кондитерськш, лшеро-горшчанш, тютюновш та в шших галузях промисловост!.
Крг'м ефГрно! олп, у плодах корГандру мютиться 18-22% жирно! олп, яку застосовують у текстильнш i металургшнш промисловост!, а також для виготовлення мила та полшрафГчних фарб.
Рис. 36. КорГандр (загальний вигляд рослини).
Насшня корГандру застосовують у хлГбопекарському та кондитерському виробництвп, та як пряну приправу при консервуванш риби, солили опрюв тощо. Шрот корГандру, який мютить близько 6% жиру та до 30% бшку, використовуеться на корм худобг КорГандр е також цшною медоносною культурою.
Походить корГандр Гз Середземномор'я належить до найдавшших культивованих рослин. В Украип вирощуеться з початку XIX ст. i тепер е проводною ефГрною культурою. Поширений в Миколапвськш, КГровоградськГй областях. Урожайнють насшня 12-15 ц/га.
Бюлопчш особливостг КорГандр (Coriandrum sativum L.) - однорг'чна рослина родини селерових - Apiaceae (рис. 36). До тепла середньовимогливий. Насшня його починае проростати при температур! 6-8оС. Дружш сходи з'являються при температур! 10-120С. Сходи витримують заморозки до мшус 7-8оС. КорГандр найбГльш вимогливий до тепла в фаз! цвтння i достигання. Проте надмГрно висока температура в цей час негативно позначаеться на
формуванн плодив. Сума позитивних температур для повного достигання плодг'в корГандру - 1900-2000ОС.
До вологи корГандр вимогливий. Насшня його проростае при поглинанш 120-125% води. Найбгльше споживае води у фазах гшкування i цвтння. Транстрацшний коефпцент близько 600.
До грунпв i поживних речовин корГандр досить вибагливий. Кращими для нього е грунти, як! мають добру структуру, достатнш запас поживних речовин та нейтральну реакщю грунтового розчину. Найвищд врожа! забезпечуе на родючих чорноземах при внесенн фосфорно-азотних добрив. Непридатш для нього важк' глинист!, шщаш та солонцюват' грунти.
КорГандр належить до свгтлолюбних рослин довгого дня. Вегетацшний перюд тривае 80-120 дтнв. Протягом вегетацп проходить так! фази: сходи, стеблування, цвтння i достигання. На початку вегетацп корГандр через повшьний рют пригнг'чуеться бур'янами.
Сорти: Айдар, КГровоградський, Нектар, Оксамит, Шкантний, Янтар.
Особливост1 технологи' вирощування. Кращими попередниками у швозмй для корГандру е озим! зернов!, зернов! бобов! i просапн! культури. Не слщ сГяти його пГсля культур, як! шзно звГльняють поле (соняшник, цукров! буряки, суданська трава). Повертати на попередне поле слщ не рашше як через 4-5 рок'в.
Основний обробГток грунту на полях засмГчених однорГчними бур'янами включае два лущення дисковими лущильниками на глибину 4-6 см та оранку на глибину 25-30 см. Пюля просапних культур оранку проводять на глибину 22-25 см. Весняний обробгток грунту складаеться з боронування, шлейфування та передпошвно! культивацп з одночасним боронуванням. На чистих вщ бур'яшв полях обмежуються одннею культиващею на глибину загортання насшня (3-4 см).
КорГандр добре реагуе на добрива. Основне значення в тдвищенш врожайносп корГандру належить оргашчним i азотно-фосфорним добривам Калили добрива на чорноземних грунтах мають незначний вплив.
При розмш1ента корГандру пюля удобрених гноем попереднишв тд зяблеву оранку вносять на чорноземних грунтах тгльки азотно-фосфорн добрива (N60P60), а на шрих люових грунтах - повне мшеральне добриво (N60P90K60). Якщо тд попередник органг'чних добрив не вносили, !х треба внести тд корГандр (20-30 т/га). При швб! корГандру вносять фосфор в рядки з розрахунку 10-15 кг/га д .р.
Сшть корГандр рано навесш одночасно з раннг'ми ярими зерновими культурами. Перед швбою насшня протруюють ТМТД (4 кг/т). Ефективна також ферментащя ( пророщування) насшня. На чистих вгд бур'яшв полях, а також при застосувант гербицадв перевагу надають звичайному рядковому способ! швби. В посушливих умовах , а також на забур'янених полях сшть корГандр широкорядним способом (45 см) буряковою швалкою ССТ-12Б. Норма вишву при звичайнш рядковш швб! 25-30 кг/га, або 3,4-3,6 млн. схожих насгнин на 1 га, а при широкорядний - 16-18 кг/га, або 2,2-2,4 млн. насшин на 1 га. Насшня загортають на глибину 3-4 см. Пюля швби поле коткують кшьчастими котками.
Догляд за пошвами корГандру починають з досходових боронувань. Перший раз боронують через 4-5 дшв пюля швби, другий - коли накгльчиться насшня. Пюлясходове боронування проводять при утворенш розетки з 2-4 листкв. На широкорядних пошвах проводять 2-3 мГжрядних обробгтки для знищення бур'яшв i розпушування грунту. Для боротьби з бур'янами застосовують гербщиди. Шд передпошвну культивацию вносять трефлан (6-8 л/га). На забур'янених полях до з'явлення сходгв корГандру застосовують амшну сгль 2,4Д (0,8 - 1,2 кг/га). Для полшшення запилення на пошви корГандру в перюд цвтння вивозять пасГки з розрахунку по дв! бджолосГм'! на 1 га.
КорГандр достигае неодночасно. Перезрш плоди легко обсипаються i засмГчують поле падалицею. КрГм того, в перестиглих плодах збшьшуеться кшькють жирно! i зменшуеться вмют ефГрно! олп. У зв'язку з цим корГандр збирають здебшьшого роздшьним способом. До збирання приступають при побурппи 30-40%, а на насшних дшянках - понад 80% плодг'в. КорГандр скошують жатками, залишаючи стерню висотою 20-25 см. При досягнентн плодами в валках вологост! до 15%, валки шдбирають i обмолочують зерновими комбайнами при зменшенгй кшькосп оберт'в барабана (500-600 об./хв).
Для прискорення достигання корГандру, в перюд побуршня 40-50% зонтиков посг'ви обробляють хлоратом магнш (десикащя) в доз! 5-10 кг/га д.р. Через 3-5 дшв корГандр збирають прямим комбайнуванням.
Насшня очищають, сортують, просушують до вологост! не бшьше 12% i збершають в сухих примщеннях.
5.2. Аню
Значення. В плодах анюу мютиться 2,5-4% ефг'рно!, 16-22% жирно! олп i до 20% бшка. Головною складовою частиною анюово! ефГрно! олП е спирт анетол (80%), який широко використовуеться в медицин!, ветеринар!!, парфумернш, харчовш i фармацевтичнГй промисловост!.
НасГння анГсу використовують у хл1бопеченш, при виготовленн! консервГв i кондитерських виробГв. Молод! листки i суцвГття застосовують для солшня i маринування овочГв i фрукпв.
Iз жирно! олП виготовляють лаки, фарби, мило, оле!нову кислоту та Гн. Макуху використовують як добрий концентрований корм для тварин. В 100 кг макухи мютиться 85 корм. од. Аню - медоносна культура.
Походить аню г'з Мало! Азп. Тепер його вирощують в багатьох кра!нах Азп i Свропи. В Украпп аню вирощують на невеликих площах в зон! Люостепу. Урожайнють 10-15 ц/га.
Рис. 37. Аню (загальний вигляд рослини).
Бюлопчш особливостг Лиге (Pimpinela anisum L.) - однорГчна рослина родини селерових (рис. 37). Аню, порГвняно з корГандром, бгльш вибаглива культура до тепла. Насшня починае проростати при температур! 4-5оС, але дружн сходи з'являються при 10-15оС. Оптимальна температура для росту i розвитку рослин 24-25оС. Рослини анюу найбшыш чутлив! до тепла в перюд цвтння, плодоутворення i достигання.
Аню - вологолюбна рослина. Для бубнявшня насшня потребуе близько 150% води вгд його маси. Найбгльш вибагливий до вологи в перюд цвтння i плодоутворення.
До грунтв i поживних речовин аню досить вибагливий. Кращими для нього е родюга легко - i середньосуглинков! чист! вгд бур'яшв грунти. Непридатш глинист! i тщан! грунти, а також грунти з високим стоянням грунтових вод. Аню особливо чутливий до наявност' в грунт! азоту i калш.
Аню - свгтлолюбна рослина. Тривалють вегетацгйного перГоду 120-150 днГв.
В реестр рекомендованих сортв включений сорт Артек.