- •См. Каленська, о.Я. Шевчук, м.Я. Дмитришак, о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •С.М. Каленська, о .Я. Шевчук, м.Я. Дмитриша о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •I. Зернов1. Вирощуються на зерно.
- •II. Техшчнь Використовуються як сировина для промисловость
- •III. Кормовь Використовуються на корм сшьськогосподарським тваринам.
- •IV. Баштаннь Культури продовольчого I кормового призначення.
- •1.1.1. Визначення та основнi поняття екологп
- •1.1.2. Поняття про бюсферу
- •1.1.3. Трофiчнi ланцюги
- •1.1.4. Поняття про екосистеми
- •1.1.5. Навколишне природне середовище I антропогенний фактор
- •1.1.6. Напрямки стратеги рослинництва в хх1 столiттi
- •1.1.7. Особливост вирощування польових культур в умовах радюнуклщного забруднення
- •1.1.8. Вимоги рослин до умов навколишнього середовища
- •1.2. Ыолог1чн1 основи рослинництва 1.2.1. Пос1в як фотосинтезуюча система
- •1.2.2. Бюлопчш особливост польових культур
- •2. Агробюлопчш основи 1нтенсивних технолог1й вирощування сшьськогосподарських культур
- •2.2. Науковi основи iнтенсивних технологiй вирощування сшьськогосподарських культур
- •3. Агротехшчш основи рослинництва 3.1. Розмпцення культур у сГвозмГнГ
- •3.2. Способи обробгтку грунту
- •3.3. Агроб1олог1чне обгрунтування строк1в, способ1в с1вби I норми висгву
- •3.4. ПередпосГвна подготовка насшня сшьськогосподарських культур
- •3.5. 1Нтегрований захист рослин вгд бур'яшв, хвороб та шкгдникГв
- •3.6. 1Нженерне забезпечення технологий вирощування сiльськогосподарських культур
- •4. Основи програмування врожаУв сшьськогосподарських культур
- •4.1. Принципи програмування врожаУв
- •4.2. Програмування врожайносп
- •4.3. Агротехшчш та бюлопчш основи програмування врожаУв
- •4.4. Агрох1м1чн1 основи програмування врожаУв
- •5. Основи насшнезнавства
- •5.1. Насшня I плоди сшьськогосподарських культур, Ух формування I достигання
- •5.2. Вимоги до пос1вного матер1алу
- •5.3. Поняття про партпо нас1ння, контрольну одиницю, проби
- •5.5. Очищения I сортування нас1ння та пщготовка його до с1вби
- •Частина друга
- •1.1.1. Морфолопчш особливосп зернових культур
- •1.1.3. Рнст I розвиток зернових культур
- •1.2. Озим1 хл1ба
- •1.2.1. Перезим1вля озимих культур I захист рослин в1д несприятливих умов
- •1.2.2. Озима пшениця
- •1.2.3. Озиме жито
- •1.2.4. Озимий ячмшь
- •1.2.5. Озиме тритикале
- •1.3. Рант яр1 хл1ба
- •1.3.1 Яра пшениця
- •1.3.2. Ярий ячмшь
- •1.3.3. Овес
- •1.4.1. Просо
- •1.4.2. Кукурудза
- •1.4.3 Сорго
- •1.4.5. Гречка
- •1.5. Зернов1 бобов1 культури 1.5.1. Загальна характеристика
- •1.5.2. Горох
- •1.5.4. Люпин
- •1.5.5. Квасоля
- •1.5.7. Чина
- •1.5.8. Кормов1 боби
- •1.5.9. Сочевиця
- •2.1. Картопля
- •2.2. Земляна груша (топшамбур)
- •3. Коренеплоди
- •3.1. Цукров1 буряки
- •4. Олшш культури
- •4.1. Соняшник
- •4.2. Рицина
- •4.3. Озимий ртак
- •4.4. Ярий ршак
- •4.5. Прчиця
- •4. 6. Рижш
- •4. 7. Мак олшний
- •4.8. Кунжут
- •4.9. Арахис
- •4. 10. Перила
- •4. 11. Лялеманщя
- •3. 12. Сафлор
- •5. Ефироолшш культури
- •5.1. Кор1андр
- •5.3. Кмин
- •5.4. Фенхель
- •5.5. М'ята перцева
- •5.6. Шавл1я мускатна
- •5.7 Лаванда справжня
- •6. Л1карськ1 рослини
- •6.1. Беладона звичайна
- •6.2. Блекота чорна
- •6.3. ВалерГана лГкарська
- •6.4. Ромашка аптечна
- •6.5. Наггдки лжарсью
- •7. ПрядивнГ культури
- •7.1. Льон-довгунець
- •7.2. Коношп
- •7.3. Бавовник
- •7.4. Кенаф
- •8. Тютюн, махорка, хмшь
- •8.1. Тютюн
- •8.2. Махорка
- •8.3. Хмгль
- •Частина третя Основи кормовиробництва
- •1. Польове кормовиробництво
- •100 Кг рослин
- •1.2. Баштанш культури
- •1.3. Силосн1 культури
- •1.4. Багатор1чн1 трави
- •1.5. Однор1чн1 трави
- •1.6. Пром1жн1 попви кормових культур
- •1.7. Технология загот1вл1 корм1в
- •2. Лучне кормовиробництво
- •2.2. Природн кормов1 уг1ддя УкраУни, I'X класифжащя та розпод1л по природно-кл1матичних зонах
- •2.3. Система поверхневого полшшення природних кормових упдь
- •2.4. Система докоршного полшшення сшожатей I пасовищ
- •100% Господарськш придатност I с1вб1 шд покрив
- •2.6. Укюне використання травостою
культивацп (на 8-10 i 5-6 см) з боронуванням i допошвне коткування юльчасто-шпоровими котками.
Перила позитивно реагуе на внесення оргашчних i мшеральних добрив. Застосування 30 т/га гною тд зяблеву оранку збшышуе врожай вдтчг ОрГентовн! дози мшеральних добрив - N45P60K40 кг/га. Фосфорно-калйн добрива вносять тд зяблеву оранку, азотн - в передпошвну культиващю.
Для швби використовують насшня чистотою не менше 95% i схожютю не нижче 75%. Перед швбою насшня протруюють ТМТД (3 кг/т). Сшть перилу при прогр1вант верхнього шару грунту до 12оС. Спошб швби - широкорядний з мг'жряддями 45-60 см. Норма вишву 5-8 кг/га. Глибина загортання насшня 3-4 см, на важких грунтах - не бгльше 2 см.
Догляд за пошвами перили включае: руйнування грунтово! юрки до сходГв легкими зубовими боронами, боронування у фаз! 2-3 пар листюв легкими боронами для знищення бур'яшв, мг'жрядтн обробгтки 3-4 разов! на глибину 4-5 i 6-8 см.
При достиганш насшня перили легко обсипаеться. Тому починати збирати !! слщ на початку достигання насшня, коли 20% набувае нормального забарвлення. Збирають перилу переважно роздшьним способом. Валки шдбирають i обмолочують комбайнами, обладнаними пристосуваннями для збирання др1бнонасшних культур. Збершають насшня при вологост! не вище 9%.
4. 11. Лялеманщя
Значення, поширення. Насшня лялеманцп мютить 23-38 висихаючо! олп (йодне число 162-202) i 24% бглка. За технг'чними якостями олг'я лялеманцп наближаеться до олп перили. З не! виготовляють високояюсш лакофарбов! вироби. Використовують для виготовлення водонепроникних тканин, клейонок, Гзоляцшного матерГалу для електропроводки та Гн.
Рафшовану олш лялеманцп використовують як харчову. Макуху, яка мютить 31-38% бглка, використовують як концентрований корм для тварин.
Походить лялеманцгя г'з кра!н Мало! Азп. В Свроп !! почали вирощувати як олшну культуру в Х1Х ст.., а з 1930 р. - в Украпп. Тепер пошви лялеманцп в Украпп обмеженг За сво!ми бюлопчними особливостями вона може вирощуватись в усг'х грунтово-клг'матичних зонах. Середнш урожай 10-12 ц/га.
Вегетацшний перюд лялеманцп 70-80 днг'в. Вона переважно самозапильна рослина, але можливе i перехресне запилення.
В Украпп вирощують так! сорти лялеманцп: Донська Л-152, ДСС-24, ДСС-2 та Гн.
Особливост технологи' вирощування. Кращими попередниками для лялеманцп е озима пшениця i просапти культури. Маючи короткий вегетацшний перюд, вона е добрим попередником для озимих i пюляжнивних культур. Обробгток грунту складаеться з зяблево! оранки з попередшм лущенням пюля зернових культур, ранньовесняного боронування i передпошвно! культивацп на глибину 4-6 см з одночасним боронуванням та шлейфуванням. Лялеманщя чутлива до внесення добрив. Шд зяблеву оранку вносять гнш ( 25-30 т/га) або мшеральш добрива (N45P45K45).
Насшня перед пошвом протруюють ТМТД ( 3 кг/т). Сшть лялеманщю рано, коли грунт на глибитн 5-7 см прогрГеться до 4-5оС. Спошб швби -звичайний рядковий, норма вишву 18-20 кг/га. На швдтн можна вишвати лялеманщю i широкорядним способом з мг'жряддями 45 см. Норма вишву для цього способу швби 10-12 кг/га. Глибина загортання насшня 2-3 см, а в сух! роки на легких грунтах - до 4 см.
Догляд за пошвами включае 2-3 боронування сходгв легкими зубовими боронами i 2-3 мг'жрядни розпушування на широкорядних пошвах. Насшня лялеманцп при достигантн мае здатнють обсипатись, особливо в сиру погоду. Ознакою початку збирання е набуття насшням нижонх мутовок темного забарвлення. Збирають лялеманщю переважно прямим комбайнуванням на низькому зрг'зг Очищене насшня збершають при вологост! не бгльше 10%.
3. 12. Сафлор
Значення, поширення. Сафлор - олшна культура, яку вирощують в посушливих районах. В насшш сафлору мютиться 32-37% нашвисихаючо! олп (йодне число 115-155) i до 12% бглка. Олг'я сафлору за смаковими якостями
майже така, як соняшникова. I! використовують на харч! i застосовують в рг'зних галузях харчово! промисловост!.
Використовують олш сафлору i як сировину для техшчних потреб. З не! виготовляють олГфу, фарби, мило, лгнолеум. Макуха - добрий концентрований корм для тварин. У 100 кг макухи мютиться 55 корм. од. З квгток сафлору добувають жовтий барвник картамш, який використовують у килимовому виробництви i для фарбування тканин. Макуху застосовують на добриво.
Сафлор здавна вгдомий в 1ндп, Сгипт, Кита!, Середнш Азп. В Украпп почали вирощувати з друго! половини XVIII ст. Вирощуеться на невеликих площах у твденних посушливих районах. Середня врожайнють сафлору 10-12 ц/га.
