
- •См. Каленська, о.Я. Шевчук, м.Я. Дмитришак, о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •С.М. Каленська, о .Я. Шевчук, м.Я. Дмитриша о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •I. Зернов1. Вирощуються на зерно.
- •II. Техшчнь Використовуються як сировина для промисловость
- •III. Кормовь Використовуються на корм сшьськогосподарським тваринам.
- •IV. Баштаннь Культури продовольчого I кормового призначення.
- •1.1.1. Визначення та основнi поняття екологп
- •1.1.2. Поняття про бюсферу
- •1.1.3. Трофiчнi ланцюги
- •1.1.4. Поняття про екосистеми
- •1.1.5. Навколишне природне середовище I антропогенний фактор
- •1.1.6. Напрямки стратеги рослинництва в хх1 столiттi
- •1.1.7. Особливост вирощування польових культур в умовах радюнуклщного забруднення
- •1.1.8. Вимоги рослин до умов навколишнього середовища
- •1.2. Ыолог1чн1 основи рослинництва 1.2.1. Пос1в як фотосинтезуюча система
- •1.2.2. Бюлопчш особливост польових культур
- •2. Агробюлопчш основи 1нтенсивних технолог1й вирощування сшьськогосподарських культур
- •2.2. Науковi основи iнтенсивних технологiй вирощування сшьськогосподарських культур
- •3. Агротехшчш основи рослинництва 3.1. Розмпцення культур у сГвозмГнГ
- •3.2. Способи обробгтку грунту
- •3.3. Агроб1олог1чне обгрунтування строк1в, способ1в с1вби I норми висгву
- •3.4. ПередпосГвна подготовка насшня сшьськогосподарських культур
- •3.5. 1Нтегрований захист рослин вгд бур'яшв, хвороб та шкгдникГв
- •3.6. 1Нженерне забезпечення технологий вирощування сiльськогосподарських культур
- •4. Основи програмування врожаУв сшьськогосподарських культур
- •4.1. Принципи програмування врожаУв
- •4.2. Програмування врожайносп
- •4.3. Агротехшчш та бюлопчш основи програмування врожаУв
- •4.4. Агрох1м1чн1 основи програмування врожаУв
- •5. Основи насшнезнавства
- •5.1. Насшня I плоди сшьськогосподарських культур, Ух формування I достигання
- •5.2. Вимоги до пос1вного матер1алу
- •5.3. Поняття про партпо нас1ння, контрольну одиницю, проби
- •5.5. Очищения I сортування нас1ння та пщготовка його до с1вби
- •Частина друга
- •1.1.1. Морфолопчш особливосп зернових культур
- •1.1.3. Рнст I розвиток зернових культур
- •1.2. Озим1 хл1ба
- •1.2.1. Перезим1вля озимих культур I захист рослин в1д несприятливих умов
- •1.2.2. Озима пшениця
- •1.2.3. Озиме жито
- •1.2.4. Озимий ячмшь
- •1.2.5. Озиме тритикале
- •1.3. Рант яр1 хл1ба
- •1.3.1 Яра пшениця
- •1.3.2. Ярий ячмшь
- •1.3.3. Овес
- •1.4.1. Просо
- •1.4.2. Кукурудза
- •1.4.3 Сорго
- •1.4.5. Гречка
- •1.5. Зернов1 бобов1 культури 1.5.1. Загальна характеристика
- •1.5.2. Горох
- •1.5.4. Люпин
- •1.5.5. Квасоля
- •1.5.7. Чина
- •1.5.8. Кормов1 боби
- •1.5.9. Сочевиця
- •2.1. Картопля
- •2.2. Земляна груша (топшамбур)
- •3. Коренеплоди
- •3.1. Цукров1 буряки
- •4. Олшш культури
- •4.1. Соняшник
- •4.2. Рицина
- •4.3. Озимий ртак
- •4.4. Ярий ршак
- •4.5. Прчиця
- •4. 6. Рижш
- •4. 7. Мак олшний
- •4.8. Кунжут
- •4.9. Арахис
- •4. 10. Перила
- •4. 11. Лялеманщя
- •3. 12. Сафлор
- •5. Ефироолшш культури
- •5.1. Кор1андр
- •5.3. Кмин
- •5.4. Фенхель
- •5.5. М'ята перцева
- •5.6. Шавл1я мускатна
- •5.7 Лаванда справжня
- •6. Л1карськ1 рослини
- •6.1. Беладона звичайна
- •6.2. Блекота чорна
- •6.3. ВалерГана лГкарська
- •6.4. Ромашка аптечна
- •6.5. Наггдки лжарсью
- •7. ПрядивнГ культури
- •7.1. Льон-довгунець
- •7.2. Коношп
- •7.3. Бавовник
- •7.4. Кенаф
- •8. Тютюн, махорка, хмшь
- •8.1. Тютюн
- •8.2. Махорка
- •8.3. Хмгль
- •Частина третя Основи кормовиробництва
- •1. Польове кормовиробництво
- •100 Кг рослин
- •1.2. Баштанш культури
- •1.3. Силосн1 культури
- •1.4. Багатор1чн1 трави
- •1.5. Однор1чн1 трави
- •1.6. Пром1жн1 попви кормових культур
- •1.7. Технология загот1вл1 корм1в
- •2. Лучне кормовиробництво
- •2.2. Природн кормов1 уг1ддя УкраУни, I'X класифжащя та розпод1л по природно-кл1матичних зонах
- •2.3. Система поверхневого полшшення природних кормових упдь
- •2.4. Система докоршного полшшення сшожатей I пасовищ
- •100% Господарськш придатност I с1вб1 шд покрив
- •2.6. Укюне використання травостою
бур'яшв посг'вах i при рГвномГрному достиганш в фаз! повно! стиглост! насшня.
Проте, з метою зменшення втрат насшня, перевага надаеться роздшьному способу збиранню При цьому ршак скошують у валки жатками ЖВН-6, ЖБА-3,5, ЖБР-4,2, коли нижн листки обпадають, близько половини стручкг'в набувають лимонно-зеленого кольору, а волопсть насшня знижуеться до 30-40%. Обмолочують валки в мг'ру шдсихання при вологост! насшня 10-11%. Для обмолоту використовують зернов! комбайни, переобладнаш для збирання дрГбнонасшних культур. За сухо! i жарко! погоди для зменшення втрат насшня обмолот проводять у ратшпи, вечг'рш та шчш години.
Насшня очищають i засипають на тривале збершання при вологост! не бгльше 8%.
4.4. Ярий ршак
Значення. Насшня ярого ргпаку мютить 35-45% слабовисихаючо! олп, 21-25% бшка та 17-18% вуглеводГв. Олш ярого ршаку, як i озимого, використовують переважно для технг'чних цглей. Через високий вмют в нш еруково! (до 35-40%) i лшолево! (10-13%) жирних кислот харчов! якост! олП дуже обмежеш. Проте олГя безерукових сортГв, як! виведеш в останн! роки, мае висок! смаков! i поживн! якост! i широко використовуеться в рГзних галузях харчово! промисловостГ.
Макуха мютить до 40% бшка добре збалансованого за амшокислотним складом. Проте кормова цшнють макухи внаслГдок високого вмюту в н!й шкГдливих глюкозинолатГв низька. Макуха безерукових i низькоглюкозинолатних сортв негативного впливу на органг'зм тварин не справляе.
Рис. 27. Ршак ярий (загальний вигляд рослини).
На корм тваринам використовуеться зелена маса ярого ршаку. В нш удвгш бгльше бглка (4,9-5,1%), нг'ж у зеленш мас кукурудзи та соняшнику. Ярий ршак - добрий медонос.
Батьювщина ярого ршаку - Свропа. Вш менш вимогливий до грунтово-доиматичних умов порГвняно з озимим ршаком, тому бгльш поширений. Найбшыш площ! посг'ву зосереджеш на Полюс i в Люостепу. Урожайнють ярого ршаку нижча, нг'ж озимого. На високому агрофош одержують 15-18 ц/га насшня i 250-300 ц/га зелено! маси.
Бюлопчш особливостт Ярий рГпак - однорГчна рослина з родини капустяних. Його ще називають кольза (рис.27).
По вцщошенню до тепла - холодостшка культура. Насшня його починае проростати при температур! 1-3%. Сходи витримують заморозки до мшус 3-5оС, а доросш рослини - до мшус 8оС. Для росту вегетативно! маси краща
температура 18-20оС, а тд час цвтння i достигання насшня бшьш сприятлива температура 23-25оС.
Ярий ршак належить до вологолюбних рослин. Найбгльше води вш потребуе у перюд бутошзацп - цвтння. Посуха в цей час призводить до зниження врожаю.
До грунтв невимогливий. Може рости на рГзних типах грунпв, крГм важких глинистих, шщаних, кислих та заболочених.. Крагщ врожа! ярий ршак формуе на чорноземних та окультурених ошдзолених грунтах.
Ярий ршак - рослина довгого дня, перехреснозапильна. Тривалють вегетацшного перюду 90-110 днтв. Сходи з'являються на 5-6 день пюля сг'вби. В початковий перюд (20-25) днтв росте повгльно. Цвтння починаеться на 35-45-й день пюля сходГв i тривае 20-35 днтв.
До сортв, як! мають низький вмют еруково! кислоти i глюкозинолапв вцшосяться: Арюн, 1рис, Юптинний, Отаман, Микитинецький та Гн.
Особливост технологи' вирощування. Крагщ попередники ярого ршаку - зернов! по пару, злако-бобов! сумГш! на зелений корм, картопля, кукурудза, зернобобов! культури та багаторг'чш трави. На попередне поле повертають через 4-5 роюв. Не слщ вишвати ршак пюля культур родини капустяних.
Обробгток грунту такий же, як тд ранн яр! зернов! культури. Основний обробГток проводять по типу покращеного зябу, Пюля стерньових попередниюв грунт лущать дисковими лущильниками на глибину 6-8 i 8-10 см.
Зяблеву оранку проводять наприюнщ вересня - початку жовтня на глибину 20-22 см. Для боротьби з багаторГчними бур'янами пюля лущення i вгдростання розеток бур'яшв використовують гербщид 2,4Д (5-7,5 кг). Орють через 12-15 днтв тсля обприскування гербщидом на 25-27 см. Для накопичення вологи взимку проводять сншозатримання. При поверхневому чи плоскорг'зному обробгтку грунту г'з залишенням на зиму стерт обов'язково застосовують гербщиди. Навесш, для забезпечення високояюсно! сг'вби ярого ршаку, слщ вирГвняти i добре розпушити поверхневий шар грунту. Для цього
краще використовувати комбшоваш агрегати, як! одночасно вирГвняють i коткують грунт.
ПередпосГвну культиващю на глибину 5-7 см проводять культиватором УСМК-5,4, обладнаним плоскорг'зальними робочими органами, боронами та шлейфами.
Ярий ршак позитивно реагуе на внесення добрив. З 1 т насшня вш виносить з грунту 54-62 кг азоту, 24-34 кг фосфору, 90-94 кг калию. Оргашчш добрива (20-30 т/га) краще внести тд попередник чи в пар. Шд ршак вносять багато мшеральних добрив. Залежно вг'д родючост' грунту дози добрив складають N60-i20P60-i20K80-90. Шд оранку вносять фосфорн' й калин добрива, а азотн навесш шд передпошвну культиващю. Кисл! грунти слщ вапнувати.
Для сГвби використовують насшня г'з схожГстю не нижче 80-85%. Завчасно або перед швбою насшня протруюють 80% ТМТД (4-5 кг/т). Сшть ярий ршак одночасно з раннг'ми ярими зерновими культурами. Кращий спошб швби - звичайний рядковий. На забур'янених полях застосовують широкорядну швбу з мг'жряддям 45 см. Норма вишву при звичайному рядковому способ! 9-12 кг/га, а при широкорядному - 6-8 кг/га. Насшня загортають на глибину 3-5 см. Шсля швби поле коткують юльчасто-шпоровими котками.
Для боротьби з бур'янами проводять боронування по сходах зубовими боронами в фаз! 4-5 справжнг'х листюв при зменшенн! тургору рослин. Мг'жряддя на широкорядних пошвах обробляють 2-3 рази на глибину 5-6 i 6-8 см. Боротьбу з шюдниками i хворобами проводять так само, як i на пошвах озимого ршаку.
Для боротьби з бур'янами застосовують також гербщиди. До швби ярого ршаку вносять трефлан (1-1,5 кг/га). По сходах застосовують лонтрел (04-0,5 кг/га).
Збирають ярий ршак так само, як i озимий. Застосовують два способи збирання - роздг'льний i пряме комбайнування. Зважаючи на те, що ршак