
- •См. Каленська, о.Я. Шевчук, м.Я. Дмитришак, о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •С.М. Каленська, о .Я. Шевчук, м.Я. Дмитриша о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •I. Зернов1. Вирощуються на зерно.
- •II. Техшчнь Використовуються як сировина для промисловость
- •III. Кормовь Використовуються на корм сшьськогосподарським тваринам.
- •IV. Баштаннь Культури продовольчого I кормового призначення.
- •1.1.1. Визначення та основнi поняття екологп
- •1.1.2. Поняття про бюсферу
- •1.1.3. Трофiчнi ланцюги
- •1.1.4. Поняття про екосистеми
- •1.1.5. Навколишне природне середовище I антропогенний фактор
- •1.1.6. Напрямки стратеги рослинництва в хх1 столiттi
- •1.1.7. Особливост вирощування польових культур в умовах радюнуклщного забруднення
- •1.1.8. Вимоги рослин до умов навколишнього середовища
- •1.2. Ыолог1чн1 основи рослинництва 1.2.1. Пос1в як фотосинтезуюча система
- •1.2.2. Бюлопчш особливост польових культур
- •2. Агробюлопчш основи 1нтенсивних технолог1й вирощування сшьськогосподарських культур
- •2.2. Науковi основи iнтенсивних технологiй вирощування сшьськогосподарських культур
- •3. Агротехшчш основи рослинництва 3.1. Розмпцення культур у сГвозмГнГ
- •3.2. Способи обробгтку грунту
- •3.3. Агроб1олог1чне обгрунтування строк1в, способ1в с1вби I норми висгву
- •3.4. ПередпосГвна подготовка насшня сшьськогосподарських культур
- •3.5. 1Нтегрований захист рослин вгд бур'яшв, хвороб та шкгдникГв
- •3.6. 1Нженерне забезпечення технологий вирощування сiльськогосподарських культур
- •4. Основи програмування врожаУв сшьськогосподарських культур
- •4.1. Принципи програмування врожаУв
- •4.2. Програмування врожайносп
- •4.3. Агротехшчш та бюлопчш основи програмування врожаУв
- •4.4. Агрох1м1чн1 основи програмування врожаУв
- •5. Основи насшнезнавства
- •5.1. Насшня I плоди сшьськогосподарських культур, Ух формування I достигання
- •5.2. Вимоги до пос1вного матер1алу
- •5.3. Поняття про партпо нас1ння, контрольну одиницю, проби
- •5.5. Очищения I сортування нас1ння та пщготовка його до с1вби
- •Частина друга
- •1.1.1. Морфолопчш особливосп зернових культур
- •1.1.3. Рнст I розвиток зернових культур
- •1.2. Озим1 хл1ба
- •1.2.1. Перезим1вля озимих культур I захист рослин в1д несприятливих умов
- •1.2.2. Озима пшениця
- •1.2.3. Озиме жито
- •1.2.4. Озимий ячмшь
- •1.2.5. Озиме тритикале
- •1.3. Рант яр1 хл1ба
- •1.3.1 Яра пшениця
- •1.3.2. Ярий ячмшь
- •1.3.3. Овес
- •1.4.1. Просо
- •1.4.2. Кукурудза
- •1.4.3 Сорго
- •1.4.5. Гречка
- •1.5. Зернов1 бобов1 культури 1.5.1. Загальна характеристика
- •1.5.2. Горох
- •1.5.4. Люпин
- •1.5.5. Квасоля
- •1.5.7. Чина
- •1.5.8. Кормов1 боби
- •1.5.9. Сочевиця
- •2.1. Картопля
- •2.2. Земляна груша (топшамбур)
- •3. Коренеплоди
- •3.1. Цукров1 буряки
- •4. Олшш культури
- •4.1. Соняшник
- •4.2. Рицина
- •4.3. Озимий ртак
- •4.4. Ярий ршак
- •4.5. Прчиця
- •4. 6. Рижш
- •4. 7. Мак олшний
- •4.8. Кунжут
- •4.9. Арахис
- •4. 10. Перила
- •4. 11. Лялеманщя
- •3. 12. Сафлор
- •5. Ефироолшш культури
- •5.1. Кор1андр
- •5.3. Кмин
- •5.4. Фенхель
- •5.5. М'ята перцева
- •5.6. Шавл1я мускатна
- •5.7 Лаванда справжня
- •6. Л1карськ1 рослини
- •6.1. Беладона звичайна
- •6.2. Блекота чорна
- •6.3. ВалерГана лГкарська
- •6.4. Ромашка аптечна
- •6.5. Наггдки лжарсью
- •7. ПрядивнГ культури
- •7.1. Льон-довгунець
- •7.2. Коношп
- •7.3. Бавовник
- •7.4. Кенаф
- •8. Тютюн, махорка, хмшь
- •8.1. Тютюн
- •8.2. Махорка
- •8.3. Хмгль
- •Частина третя Основи кормовиробництва
- •1. Польове кормовиробництво
- •100 Кг рослин
- •1.2. Баштанш культури
- •1.3. Силосн1 культури
- •1.4. Багатор1чн1 трави
- •1.5. Однор1чн1 трави
- •1.6. Пром1жн1 попви кормових культур
- •1.7. Технология загот1вл1 корм1в
- •2. Лучне кормовиробництво
- •2.2. Природн кормов1 уг1ддя УкраУни, I'X класифжащя та розпод1л по природно-кл1матичних зонах
- •2.3. Система поверхневого полшшення природних кормових упдь
- •2.4. Система докоршного полшшення сшожатей I пасовищ
- •100% Господарськш придатност I с1вб1 шд покрив
- •2.6. Укюне використання травостою
Насшня сушать також з використанням теплогенераторг'в ТГ-150, ВПТ-300(400), ТАУ-0,75(1,3) або електрокалориферГв. Насшну рицину сушать при температур! 35-40, а товарну - 65-750С.
Сортують насшну рицину на очисних машинах ОС-4,5А, ОВА-1,0, СВУ-5, "Петкус-Пгант" та Гн. Збершають насшня при вологост! не вище 100С.
Сорти рицини, коробочки яких при достиганш розтрюкуються збирають вручну. При цьому зрг'зують китищ, звозять на тпс, висушують i сортують.
4.3. Озимий ртак
Значення. Серед капустяних (хрестоцвгтих) культур озимий ргпак найбшыш високоолшна культур (рис.26). Насшня його мютить 45-50% нашввисихаючо! (йодне число 94-112) харчово! i техшчно! олп. Ршакова олГя мГстить 60-70% оле!ново! кислоти i !! широко використовують як харчову, а також для виготовлення маргарину. Проте в склад! ршаково! олп е значна кшькють шшдливо! для органг'зму еруково! кислоти (до 40-45%), яка знижуе !! харчов! якост!. ОстаннГм часом виведен! сорти озимого ршаку з незначним вмютом еруково! кислоти (0-5%), що значно шдвищило !х харчов! якост! i наблизило за якГстю до соняшниково! олП.

Як техшчну сировину олш ршаку широко використовують у лакофарбовГй, миловарнш, металургшнш, текстильнш та шших галузях промисловост'.
КрГм олп в насппн ршаку мютиться до 20% бшка i понад 17% вуглеводг'в, як! залишаються в макус i шрот'. Шрот i макуха озимого ршаку -високобшковий концентрований корм для тварин. Вихщ !х з насшня ршаку становить 56%. Ili вщходи багат' бшком (38-40%) з високим вмютом незамшних амшокислот. В 1 кг ршакового шроту мютиться 413 г перетравного протешу i його згодовують тваринам невеликими дозами.
Озимий ршак як кормова культура цшиться ще й тим, що його вирощують на зелену масу, для виготовлення силосу i сшажу. 100 кг його зелено! маси вгдповгдають 16 кормовим одиницям, а на одну кормову одиницю припадае 190 г перетравного протешу, або в 2 рази бшьше порг'вняно з зеленою масою кукурудзи. В зеленш мас мютяться вгтамши А i С, вона вгдр1зняеться високою перетравнютю.
Озимий ршак - цшна медоносна культура. З 1 га його пошву отримують до 100 кг меду. Вш рано звшьняе поле, мало висушуе грунт i тому е одним з кращих попередникГв для озимих i ярих зернових культур. Вирощують озимий ршак як озиму промГжну i пГсляжнивну кормову i сидеральну культуру.
БатькГвщиною рГпаку е кра!ни Середземномор'я, звГдти в!н поширився в Азш. В культур! вщомий за 4 тис. рокГв до н.е. В Сврош рГпак вирощують з XVI ст., а в Украшу з XVIII ст. Нин! його свГтова площа посг'ву досягае 12 млн. га. Озимий ршак широко вирощують у Францп, Голландп, Бельгп, Англп, Швецп, ФГнляндП, Полыщ. Значн! площ! займае рГпак в 1ндп, Кита!, Канад! та шших кра!нах. В Укра!н! посГви озимого ршаку зосереджеш переважно в правобережнш частин! ЛГсостепу. УрожайнГсть насГння досягае 22-25 ц/га.
Бюлопчш особливост1. НасГння озимого ршаку починае проростати при температур! 1-3оС, однак оптимальною температурою для одержання дружних,
повноцшних сходг'в е 15-18оС. Зимостшкють озимого ршаку невисока. Вш витримуе зниження температури до мшус 10оС. При своечасному посгш i доброму загартуванн витримуе зниження температури до мшус 12-14оС. Проте може витримувати морози до 23-25оС при снгговому покрив товщиною 8-10 см. Рослини, що не пройшли загартування, гинуть при температур! мшус 6-8оС. Негативно дгють на рослини ршаку рг'зк' коливання температури. Навесш ршак починае вцгоостати при прогр1ванш грунту до 3-4оС. Оптимальна температура для росту ршаку 18-20оС, а в перюд цвтння i достигання -
22-23оС.
Озимий ршак вибаглива до вологи рослина i не переносить посуху. Трансшрацшний коефГщент його коливаеться вг'д 500 до 700. Особливо терпить вгд нестач! вологи ршак в перш! швтора два мюящ життя. Найбшьше води вимагае в перюд цвтння - наливання насшня.
1з всг'х олшних капустяних культур ршак найбшыш вибагливий до родючост' грунту i добре реагуе на оргашчш та мшералып добрива. Кращими для нього е чорноземи, сгр i темно-сг'р! ошдзолеш грунти. Непридатн! грунти з близьким заляганням грунтових вод, важк глинист!, заболочен!, засолен!, кисл! та легк' пГщанГ. Оптимальна реакцГя грунтового розчину рН 6,5-6,7.
Озимий ршак на формування 1 ц насшня використовуе значно бгльше поживних речовин, нг'ж зернов! культури. Середнш винос з 1 ц насшня становить: 6 кг азоту, 2,4 кг фосфору, 4,7 калш.
Ршак - рослина довгого дня. Вегетацшний його перюд становить 290-320 днгв.
Сорти. Атлант, 1ванна, Горизонт, СвГточ, Галицький, Ксаверг'вський, Митницький 2 та Гн.
Технолопя вирощування. Кращд попередники озимого ршаку - чорний i зайнятий пар, зернов! бобов! культури, злаково-бобов! сум1ш1 на зелений корм. Можна вирощувати його пюля конюшини на один укю i ранньо! картошт. Не слщ повертати його на теж поле ранпш як через 4-5 рок'в, а також
вишвати його тсля прчищ, капусти та шших культур з родини капустяних. Озимий ршак полшшуе структуру грунту, шдвищуе його родючють, очищае вгд бур'яшв, значно полшшуе фГтосангтарний стан поля. Тому вгн е добрим попередником озимих i ярих зернових, кукурудзи i промГжних кормових та сидеральних культур.
Обробгток грунту тсля зайнятих парГв i рано зГбраних попередниюв включае лущення, оранку i обробгток по типу нашвпару. Лущать дисковими лущильниками на глибину 6-8 см. Оранку проводять на глибину 20-22 см плугами з передплужниками в агрегат! з юльчасто-шпоровими котками i середшми боронами. З появою бур'яшв або грунтово! юрки проводять культиващю або боронування. Пюля непарових попередниюв поле орють на 20-22 см i одночасно боронують. Перед швбою поле обов'язково витлвнюють, що сприяе зменшенню строкатост' стеблостою, запобшае вимоканню i зменшенню втрат врожаю при збираннг Для цього застосовують борони БЗСС-1,0, вирГвнювач! МВ-6 i ВПН-5,6, культиватори УСМК-5,4, шлейф-борони ШБ-2,5. Глибина передпошвного обробгтку грунту 4-5 см.
Удобрення. Оргашчш добрива вносять тд попередник в доз! 35-45 т/га. В залежност вгд родючост! грунту та якост! попередниюв тд озимий ршак вносять також мшералып добрива дозою N80-150P60-80K80-100. Повну дозу калгйних i бшышсть фосфорних добрив вносять тд оранку. Азотн добрива краще вносити роздрГбним способом: восени тд оранку (30-40 кг/га), навест по мерзлоталому грунту (50-80 кг/га) i в тдживлення в фаз! бутошзацп (30-50 кг/га). Пгд час швби в рядки вносять фосфорш добрива в доз! 10-20 кг д. р. в форм! гранульованого суперфосфату.
Овба. Для швби використовують кондицшне насшня схожютю не нижче 85%. Для доброго загартування рослин шяти озимий ршак слщ в так! строки, щоб його осшня вегетацГя продовжувалась 50-60 днГв. Оптимальн! строки швби на ПолГсс! 1-5 серпня, в Люостепу 5-10 i в Степу 10-20 серпня.
Сшть озимий ршак широкорядним з мг'жряддями 45 см або звичайним рядковим способом. Норма висг'ву повинна забезпечити густоту рослин восени
22
не менше 100-120 шт. на 1 м , а навеснг, тсля перезимгвлг - 60-100 шт. на 1 м . При звичайному рядковому способ! вишвають 10-12 кг/га насшня, а при широкорядному - 6-8 кг/га. Загортають насшня на глибину 2-3 см, а при тдсиханш верхнього шару грунту глибину загортання збшьшують до 3-4 см.
Догляд за пос1вами. Шсля сг'вби ршаку поле коткують, особливо при посушливш погод!. При утворенш грунтово! юрки або з'явлення бур'яшв в фаз! бгло! нитки проводять досходове боронування легкими боронами. В фаз 4-6 листюв посг'ви рапсу боронують легкими або середнйми боронами. На широкорядних пошвах проводять не менше двох мг'жрядних розпушень. Перший мг'жрядний обробгток проводять восени в фаз! друго! пари листюв, другий - до змикання рослин в мГжряддях. Навесш, тсля тдживлення ршаку азотними добривами, поле боронують зубовими боронами упоперек рядюв.
Для боротьби з бур'янами, крГм агротехшчних заходГв, застосовують, при необхгдност', i хГмГчнг Проти злакових i дводольних бур'яшв застосовують трефлан. Його вносять до швби (3,5-4л/га). У фаз! 3-4 листюв восени пошви ршаку обробляють гербгцидом лонтрел-300 (0,3-0,4 л/га).
Ршак пошкоджуеться багатьма шюдниками та хворобами. Для захисту вгд хрестоцвгтих блгшок, ршакового кв!тко!да, ршакового пильщика, капустяно! попелиц!, капустяного бшана та Гнших, посГви рГпаку обприскують штексицидом ф'юр! (0,07 л/га).
Проти несправжньо! борошнисто! роси застосовують цинеб (2,4 кг/га) або 80% полгкарбацин (2,5 кг/га). Для запобггання загибел! бджГл не слГд обробляти пошви рГпаку в перГод цвтння.
Збирання. Ргпак достигае нерГвномГрно, дозрш стручки розтрГскуються i насГння з них висипаеться. Збирають ршак як прямим комбайнуванням, так i роздгльним способом. Пряме комбайнування застосовують на чистих вгд