Важливим показником якост! олп, яку використовують для виготовлення мила, е число омилення, яке визначають за кшькютю мшграмГв !дкого калш (КОН), що йде на нейтралГзащю вшьних i зв'язаних з глщерином жирних кислот. Для бшьшосп рослинних олш число омилення становить 160-200.

В умовах довгого дня i прохолодного клГмату в олп переважають ненасичеш жирн олп. У трошчних i субтрошчних умовах при короткому дн та жаркш погод! у рослинах утворюеться тверда олгя, в склад! яко! переважають насичен! жирн кислоти. Тверду рослинну олш добувають з плодГв i насшня кокосово! та олшно! пальм, авокадо та Гн.

Вмют олп та !! якють у насшш рГзних олшних культур залежить вщ сорту, природних умов, особливостей вирощування, удобрення, водного режиму, пошкодження шюдниками, ураження хворобами та Гн. Вирпшальне значення для тдвищення олшносп насГння мае впровадження в виробництво високоолшних сорт'в i гГбридГв стГйких до хвороб та застосування досконало! системи ведення рослинництва. Значний вплив на олшнють мае застосування оптимального живлення. Вмют олп в насшт зростае на фон! достатнього фосфорно-калшного та помГрного азотного живлення. Позитивно впливае на олшнють зрошення, особливо в швденних районах, де зосереджеш основн! площ! пошву соняшника.

ОлГйн! культури в свгтовому землеробств! займають близько 100 млн. га, а виробництво олп - близько 70 млн. т. Украина за обсягом виробництва олп займае одне з провщних мюць у Сврош. ПосГвн! площ! олшних культур сягають 1.8 млн. га. Найбшыш площ! займае соняшник (близько 96% вшх олшних культур). На невеликих площах вирощують ршак озимий, рицину, мак олшний, рижгй та Гн.

4.1. Соняшник

Значення. Соняшник - основна олшна культура в нашш крапп. На його долю припадае близько 96% площ пошву вшх олшних культур.

Насшня сучасних сорт'в мютить 50-55% олп (на абсолютно суху масу насшня). Олгя належить до групи нашввисихаючих (йодне число 112-124). ПорГвняно з шшими олшними культурами соняшник забезпечуе найбшьший вихгд олп з одинищ площ! (750 кг/га в середньому по Украпп).

Маючи висок! смаков! i поживн якост', соняшникова олгя використовуеться безпосередньо як харчова. Харчова цппнсть !! зумовлена високим вмютом полшенасичено! жирно! лшолево! кислоти (55-60%), яка мае значну бюлопчну активнють i прискорюе метаболГзування ефГрГв холестерину в оргашзмц що позитивно впливае на стан здоров'я.

мютить також фосфатиди, впамши (А,Д,С,К) i Гнш! органГчн! речовини, як! шдвищують !! бюлопчну цшнють.

Нижч! сорти олп використовують у лакофарбовГй миловарнш i шших галузях промисловост', застосовуються для виробництва стеарину, лшолеуму, водонепроникних тканин, електроарматури тощо.

ПобГчн продукти переробки насшня на олш - макуха i шрот - цшний високобглковий концентрований корм для тварин. В макус в середньому мютиться 38-42% перетравного протешу, 20-22% безазотистих екстрактивних речовин, 6-7% жиру, 14% клгтковини, 6,8% золи. За поживнютю 1 кг макухи ввдювщае 1,09 корм. од. i 363 г. перетравного протешу.

Лузга (вихгд 16-22% вгд маси насшня) е цшною сировиною для виробництва гексозного i пентозного цукру. 1з гексозного цукру виробляють етиловий спирт i кормов! дрГжджГ, Гз пентозного - фурфурол, який використовують при виготовленш пластмас, штучного волокна, мщного скла та шших виробГв.

Обмолочен! кошики соняшнику (вихгд 56-60% в!д маси насшня) використовують на корм для тварин. В 1 кг борошна, виготовленого Гз сухих кошикГв мютиться 0,8 корм. од. i 38-43 г протешу. З кошикв виробляють харчовий пектин, який використовуються в кондитерськш промисловосп. Пошл з сухих стебел соняшнику е цшним фосфорно-калшним добривом (мютить до 36% окису калш i 4% фосфору). З стебел можна виготовляти пашр.

Вирощують соняшник i як кормову культуру в чистому посГв! чи в сумшах з шшими кормовими культурами. Урожайнють зелено! маси при вирощуванн! високорослих сорт'в соняшника досягае 400-500 ц/га. Силос Гз соняшнику, зГбраного в фаз! цвтння, за поживнютю не поступаеться силосу з кукурудзи. В 1 кг його мютиться 0,13-0,16 корм. од.

Соняшник - важлива медоносна культура. З 1 га його посГвГв медозбГр досягае до 40 кг. Жовт пелюстки язичкових квпок мають лшувальне значення.

Сшть соняшник також для створення кулю на парових полях для сншозатримання.

Походження. Походить соняшник з швденно-захцшо! частини Швшчно! Америки, де i до цього часу зустхлчаються дик! форми близью до сучасного культурного соняшнику. В Свропу соняшник потрапив на початку XVI ст. В Росп вгдомий з початку XVIII ст., але тривалий час вирощувався як декоративна рослина i з метою одержання насшня, яке споживали як ласогщ замють горГхГв. Вперше соняшникову олш одержав в 1829 рощ селянин слободи Олекспвка Воронезько! губернп (тепер Белгородська область) Д.С. Бокарьов Гз вирощеного ним насшня. У 1833 рощ в цш же слобод! з'явилась перша олшня на кшнш тязц а в 1965 р.- перший завод по виробництву соняшниково! олп. Прюритет у формуванн культурного соняшника належить видатним вченим царсько! Росп i Радянського Союзу, до складу яких входила i Укра!на. Виняткова заслуга у виведеш високоврожайних, високоолшних сорт'в соняшнику належить вченим-селекцюнерам В.С. Пустовойту та Л.А. Жданову.

Поширення. Соняшник вирощуеться на вшх континентах. В свил соняшник вирощуеться на площ! понад 14.5 млн. га. На значних площах його вирощують в Росп, Аргентит, Румунп, Туреччиш, Францп, Кита!, США та Гн.

За останн роки площ! пошву соняшнику в Украпп значно зросли. Якщо в кшщ XX ст. соняшник вирощувався на площ! 1,4-1,5 млн. га, то станом на 2002р. - на площ! 2,8 млн. га. Основн пошви соняшнику зосереджеш в швденному регюш Укра!ни, а саме в Дншропетровськш, Донецькш, ЗапорГзькГй, Юровоградськш, ЛуганськГй, ОдеськГй, ХерсонськГй i Полтавськш областях. Середня урожайнГсть соняшнику в Украпп в останш роки становить 16-18 ц/га. В господарствах, де соняшник вирощують за интенсивною технолопею урожайнють досягае 34-35 ц/га, а в умовах зрошення - 38-42 ц/га.

Бюлопчш особливостт Соняшник(НеНатиш annus L.) - однорГчна рослина з родини айстрових - Asteraceae (рис.24).

По вгдношенню до тепла соняшник е теплолюбною культурою. Насшня його починае проростати при 4-6⁰С, однак сходи при такш температур! з'являються на 18-20 день. Оптимальна температура проростання 20⁰С. Сходи при такш температур! з'являються на 6-7 день. Сума активних температур вгд швби до сходгв становить 140-160⁰С. Сходи соняшнику можуть витримувати заморозки до мшус 8⁰С, проте при цьому затримуеться i послаблюеться рют i розвиток рослин. У фаз! цвтння i в наступний перюд найсприятливша температура 25-27⁰С. Температура вище 30⁰С припнчуе рют рослин, а при 40⁰С припиняються процеси фотосинтезу. Сума ефективних температур за вегетащю - 1600-1800⁰С для ранньостиглих i 2000-2300⁰С - для шзньостиглих сорт'в.

Соняшник - посухостшка культура. Проте вимоги до наявност' в грунт! вологи досить висок!. Витрати води на одну рослину за вегетацшний перюд перевищують 200 л. Трансшрацшний коефГщент значно вищий, шж у багатьох шших рослин i становить 450-570. Проте, маючи добре розвинену кореневу систему, яка проникае в грунт на глибину 3-3,5 м, соняшник задовольняе потребу в вод! Гз глибоких шарГв грунту. Протягом вегетацп соняшник витрачае вологу нерГвномГрно. За перюд вгд сходГв до утворення кошика вгн використовуе 23%, вгд утворення кошика до цвтння - 60% i вщ цвтння до збирання - 17% вгд загально! кглькост' необхщно! вологи. Витлшальне значення для формування високого врожаю мае вологозабезпеченють соняшнику в фаз! цвтння - наливання насшня. При нестач! вологи в цей перюд рГзко знижуеться врожайнють внаслгдок значно! пустозерносп, неповно! виповненост насшня та зменшення насшня в кошику. Тому при вирощування соняшнику в посушливих умовах велике значення мае нагромадження в грунт! вологи шляхом сншозатримання, зрошення та Гн.

Соняшник дуже вимогливий до свгтла. При затшенш i хмарнш погод! послаблюеться рют i розвиток рослин, утворюються др1бш листя i невелик! кошики, що негативно впливае на врожай. Соняшник - рослина короткого дня. На Швноч1 вегетацшний перюд подовжуеться.

Соняшник дуже вимогливий до родючост' грунт'в. Кращими для нього е сушсчаш i суглинист чорноземи та каштанов! грунти з нейтральною або слабокислою реакщею грунтового розчину (рН 6,0-6,8). Малопридапп для соняшнику важк' безструктурш, а також легк шщаш, солонцюват' i дуже киси грунти. Соняшник краще за Гнш! культури використовуе поживн речовини з грунту i на одиницю врожаю виносить !х бгльше. Так, на 1 ц насшня виноситься 6,5кг азоту, 2,7 кг фосфору, i 15,5кг калгю. Поживн речовини по фазах використовуються нерГвномГрно. Найбгльше азоту соняшник споживае в перюд вщ початку утворення кошика до кшця цвтння, фосфору - вгд сходгв до цвтння i калш - вщ утворення кошика до достигання.

Протягом вегетацшного перюду соняшник проходить так! фази: сходи, перша пара справжш листюв, утворення кошика, цвтння, достигання. Тривалють мГжфазних перюддв для найпоширеншю! середньостигло! групи сортв соняшнику складае: вгд швби до сходГв 14-16 дшв, в!д сходГв до початку утворення кошика 37-43, вщ початку утворення кошика до цвтння 27-30, а вгд цвтння до достигання 44-50 дшв. Загальна тривалють вегетацшного перюду ще! групи сортв 120-140 дшв. У ранньостиглих сортв м1жфазш перюди скорочуються. Тривалють вегетацшного перюду сортв i пбрщцв, в залежност! в!д !х скоростиглост', коливаеться в межах в!д 80 до 140 дшв.

У перший перюд розвитку (2-3 пари листов) соняшник росте порГвняно повГльно. Шзшше прирГст поступово збГльшуеться, досягаючи максимуму (2-3 см за добу) в перюд вгд утворення кошика до цвтння. У фаз! цвтння рют сповгльнюеться i в кшщ цвтння припиняеться.

Початок утворення кошика у скоростиглих сортв в1дшчаеться при утворенш двох пар, середньостиглих - 3-4 пар листов. Цвтння одного кошика тривае 8-10 дшв, а рют - до пожовт'ння . Найбгльш штенсивно вш росте протягом 8-10 дшв пюля закшчення цвтння. Наливання шм'янок тривае 32-42 дш пюля заплГднення. На початок цвГтГння в рослинах нагромаджуеться до 50% сухо! речовини.

Соняшник - перехреснозапильна рослина, Повноту запилення квпок можна шдвищити, якщо на пошви соняшника вивозити пасгки.

Сорти i г1бриди. За тривалютю вегетацшного перюду сорти соняшнику подгляють на скоростиЕШ (80-100 дшв), ранньостипи (100-120 дшв), середньоранн! (110-130 дшв), середньостигш (120-140 дшв). До найбгльш поширених сорт'в належать: скоростипи - Одеський 149, Харювський 49, Укра!нський скоростиглий, ЗапорГзький 14 та Гн.; ранньостипи - Одеський 122, Одеський 249, Постолянський та Гн.; середньоранн! - Казю, Одеський 123, Одеський 504, Орюн, Харювський 58, Супер 25 та Гн.; i середньостипи -ЗапорГзький кондитерський, СПК, Харювський 3 та Гн.

Технолопя вирощування. 1нтенсивна технолопя передбачае вирощування в господарств! двох - трьох високопродуктивних сортв соняшнику рГзних строюв достигання, комплексну мехашзащю вшх агротехшчних заходгв в оптимальш строки та Гн.

Мюце в сiвозмiнi. Соняшник дуже чутливий до чергування культур у швозмпп. ВГн не переносить беззмГнних посГвГв. У беззмГнних посГвах врожайнГсть соняшнику рГзко знижуеться через пошкодження рослин шюдниками, хворобами, та бурянами-паразитами. Навгть повернення соняшнику на теж поле через 4-5 роюв призводить до значного ураження рослин хворобами (вовчок, бгла i шра гниль, несправжня борошниста роса та Гн.), що зменшуе врожайнють насшня i попршуе його якють. Тому соняшник розмщують у просапному пол! швозмши таким чином, щоб вш повертався на те саме поле не рашше, як через 8-10 роюв. Основною вимогою при вибор! попередниюв тд соняшник е наявнють в грунт! вологи. Враховуючи це, кращими попередниками в Степу слгд вважати озиму пшеницю i кукурудзу. У зон! Люостепу, де кращц умови зволоження, соняшник можна вирощувати i пюля раншх ярих зернових культур (ячмшь, овес). Не слщ вишвати соняшник пюля цукрових буряюв, люцерни, судансько! трави, як! висушують грунт на значну глибину. В зв'язку з тим, що соняшник глибоко висушуе грунт i

залишае багато падалиц!, вгн е одним Гз прших попереднишв в швозмин. Поля, на яких вирощувався соняшник залишають тд чистий пар, який дае змогу вщновити запаси вологи в грунт!.

Обробгток грунту передбачае боротьбу з бур'янами, створення умов для нагромадження вологи, розпушування грунту, запобггання вгтровгй i воднш ерозп. Кращим способом основного обробгтку грунту в зонах вирощування соняшнику е полгпшений зяблевий обробгток.

Пюля зернових культур, засмГчених однорГчними бур'янами, проводять два лущення стерт дисковими лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15 - перше на глибину 6-8 см, друге - через 10-12 дтв на глибину 8-10 см. На полях засмГчених осотом та шшими коренепаростковими бур'янами перше лущення проводять дисковими знаряддями на глибину 6-8 см, а друге, в мГру з'явлення бур'яшв, - лемшними лущильниками ППЛ -10-25 або культиваторами -плоскорГзами КПШ-5, КПШ-9 на глибину 10-12 см. Ефективним способом боротьби з коренепаростковими бур'янами е поеднання зяблевого обробгтку грунту з застосуванням гербгцидгв амшно! сол! 2,4 Д (5-6 кг/га) в сумшн з амГачною селгтрою (8-10 кг/га). 1х вносять пюля вгдростання бур'яшв на злущеному пол!. Цей спошб забезпечуе загибель 94% осоту i 96% березки польово!.

При розмщент соняшнику пюля кукурудзи перед оранкою, для подрГбнення поживних решток, грунт дискують дисковими боронами БДТ-7, БДТ-3 в двох напрямках.

Наприкшщ вересня - початку жовтня проводять оранку на глибину 27-30, а на грунтах, не схильних до ущшьнення i залипання, - на 20-22 см.

У зон! достатнього зволоження застосовують нашвпаровий обробгток. При цьому способ! спочатку проводять лущення i оранку плугами з передплужниками в агрегат! боронами. Надалц в мГру зволоження та проростання бур'яшв, проводять культивацп з одночасним боронуванням.

Проти вгтрово! ерозп, особливо в Степу, де часто бувають пилов! бурц рекомендуеться плоскоргзний обробгток, який передбачае обробгток поля голчастих бороною БИГ-3 на глибину 6-8 см, а при з'явленш бур'яшв -культиватором КПП-22 на глибину 10-12 см. Пюля повторного вгдростання бур'яшв грунт розпушують плоскорГзом КПГ-250 на глибину 25-27 см.

Весняний i передпошвний обробгток повинен забезпечити розпушення i витлвнювання поверхш грунту, знищення бур'яшв, створення умов для рГвномГрного загортання насшня соняшнику i гербгциддв. На якюно оброблених восени полях обмежуються тшьки передпосГвною культиващею. Якщо зяблевий обробгток проведений з порушенням агротехшчних вимог, то на таких полях проводять боронування для закриття вологи з вирГвнюванням поверхш грунту, трохи шзшше ранню культиващю i закшчують передпосГвною культиващею, яку поеднують Гз швбою. ПередпосГвну культиващю проводять на глибину загортання насшня соняшнику (6-8 см), використовуючи культиватор КПС-4 або УСМК-5,4 в агрегат! з боронами i шлейфами.

Передпошвний обробгток при цьому проводять одночасно з загортанням гербгциддв. Для боротьби з бур'янами в пошвах соняшнику застосовують гербщид трефлан, який знищуе проростки однорГчних злакових i двошм'ядольних бур'янГв. Доза трефлану на легких грунтах становить 1,25 кг/га, д. р, а на середшх i важких - 1,5 кг./га д. р. На окультурених полях краще вносити розчин гербгцщцв смугами 30-35 см завширшки з вгдстанню м!ж !х серединами 70 см.

Удобрення. Система удобрення соняшнику складаеться з основного удобрення тд зяблеву оранку i внесення добрив в в рядки тд час швби. Безпосередньо тд соняшник вносять т'льки мшералын добрива, а оргашчш -тд попередник. При використанн! !х безпосередньо п!д соняшник, подовжуеться його вегетацГйний перГод.

Для формування врожаю соняшник виносить з грунту найбшьше калш. Проте на звичайних i швденних чорноземних грунтах калшних добрив не

вносять, тому що щ грунти калГем добре забезпеченг У Швденному Степу найбгльший ефект забезпечуе внесення азотно-фосфорних добрив в доз! N_30-60 Р_40-90, а в Центральному Степу - МюР₆₍₀ На менш родючих грунтах Пг'внг'чного Степу i Люостепу рекомендуеться вносити повне мгнеральне добриво в дозах, вщповцшо Р40-60 К40-60, N45-60P45-60 К45-60.

Враховуючи те, що значна частина фосфору, внесеного в грунт з добривами, недоступна для рослин, а частину елементг'в живлення, особливо калш, рослини поглинають з грунтових запасг'в, норму добрив i сшввгдношення поживних речовин для кожного поля уточнюють. Для цього користуються поправочними коефГщентами забезпеченост' грунту поживними речовинами. Поправочний коефпцент при дуже низькгй забезпеченост' - 1,5, низькгй - 1,3, середнш - 1, шдвищенш - 0,7, високш - 0,5. Наприклад, на пол!, де забезпеченють грунту фосфором низька, а рекомендована норма фосфору становить 60 кг/га, !! множать на коефГщент 1,3. Так само визначають норми внесення шших поживних речовин.

Мшералып добрива вносять тд зяблеву оранку розкидачами РУМ-5, 1РМГ-4, РУМ-8. На полях, де восени не внесено повно! норми добрив, !х вносять одночасно з сг'вбою локально-сттлчковим способом на вгдсташ 6-10 см вгд рядка на глибину 10-12 см. Якщо добрива восени внесен! в повнш норм!, то i тодг обов'язкове внесення добрив в рядки при швб1 в доз! Р_10-15 у вигляд! гранульованого суперфосфату.

Овба. Для сг'вби використовують кондицГйне насГння сортГв (рН 1-3) схожютю не нижче 87%, чистотою - 98% (г'з вмютом облущеного насшня не бгльше 2%); пбридгв (Г₁) - вГдповГдно 85 та 98% (г'з вмГстом облущеного насшня не бшьше 3%). Проти хвороб, насшня за 1,5-2 мюящ до сг'вби протруюють, використовуючи протруювач ТМТД (3 кг/т). Протруюють насшня нашвсухим способом на машинах ПС-10 або "Мобгтокс''. Перед сг'вбою можна провести також шкрустащю насшня з застосуванням NaKМц або ПВС.

Соняшник слгд висг'вати в добре прогргтий грунт, коли температура на глибиш 8-10 см досягне 8-10⁰С. Це стосуеться, в першу чергу, високоолшних сортв i пбриддв, як! бгльш вимоглив! до тепла. Сшть соняшник пунктирним способом з мг'жряддями 70 см пневматичними швалками СУПН-8, СПЧ-6м. Глибина загортання насшня 6-8 см, в посушливих умовах - 8-10 см, а на важких грунтах - 5-6 см.

Густота пошву соняшнику залежить вгд грунтово-клГматичних умов i особливо вгд вологозабезпеченостГ Рекомендована густота в швденнш частини Степу - 30-35 тис., в центральному Степу - 40-41 тис., в твшчному Степу -45-50 тис., в Люостепу - 50-55 тис. рослин на 1 га. В умовах зрошення густота пошву шдвищуеться до 55-60 тис. рослин на 1 га.

Норма висг'ву залежить вгд густоти пошву. Проте, враховуючи, що рГзниця мг'ж польовою i лабораторною схожютю насшня становить 20-25%, а тд час вегетацп гине близько 8-10% рослин, до рекомендовано! норми додають страхову надбавку 20-25%. Норма вишву за масою насшня повинна складати залежно вгд густоти - 6-10 кг/га.

Догляд за посевами. Пюля швби соняшнику необхцшо провести коткування. На пошвах, де застосовувались високоефективш гербщиди i при низькому забур'яненн! поля, необхщнсть у боронуванш i мГжрядному розпушуванн! вгдпадае. На полях, де не застосовувались гербщиди або при значному забур'яненн! проводять до - i пюлясходове боронування i 2-3 мГжрядн! розпушування. Досходове боронування проводять середними боронами через 5-6 дшв пГсля швби. ПГслясходове боронування проводять у фаз! 2-3 пар справжшх листкГв. Для запобшання пошкодження сходГв боронувати слщ в денн! години, коли спаде тургор рослин.

Перше розпушування мг'жрядь проводять в перюд утворення 5-7 пар справжнг'х листкв культиваторами КРН-4.2, КРН-5,6, КРН-8,4 на глибину 6-8 см, друге - при висот' рослин не бгльше 40-50 см на глибину 8-10 см. При першому обробгтку культиватор обладнують прополювальними боршками, при

другому - лапами-вщвальниками для присипання землею бур'яшв в захисних зонах i в рядках.

Для захисту пошвг'в соняшнику вщ сг'ро! та бгло! гнил! проводять обприскування дерозалом (0,5 кг/га) в перюд масового цвтння.

Для прискорення достигання насшня i зменшення шкодочинност' бгло! i сг'ро! гнилей пошви обробляють десикантами. Десикацгю проводять через 40-45 длив пюля масового цвтння хлоратом магнию (20 кг/га), реглоном (2-3 л/га), або сумшшж> хлорату магнию i реглону (10 кг/га+1 кг/га). Волопсть насшня пюля десикацп зменшуеться до 12-16%. Десикацгя дае змогу прискорити збирання на 7-8 длив не зменшуючи врожаю насшня та виходу олп.

Збирання. До ознак, за якими визначають достигання i можливють збирання соняшника, належать пожовт'ння тильно! сторони кошика, в'янення i опадання пелюсток язичкових квгток, типове для сорту забарвлення насшня, затвердшня в ньому ядра, засихання листя. Господарською стиглютю вважаеться перюд, коли в пошвах соняшнику переважають рослини (84-85%) з бурими i сухими кошиками, а волопсть насшня становить 12-14%. Пошви в такому стан! збирають за 7-8 дшв. Зашзнення г'з збиранням призводить до значних втрат насшня i попршення його якост'.

Для збирання використовують зернозбиралыи комбайни "Славутич", СК-5, "Нива" Гз пристроями ПСП-1,5 м та ПУН-5 для подрГбнення i розкидання стебел по полю. Комбайни Дон-1200 i Дон-1500 обладнують пристроями ПСП-8 i ПСП-10 . Частоту обертГв барабана при обмолот! соняшнику зменшують до

300 об/хв..

Пюля збирання проводять первинну очистку насшня ворохоочисними машинами ЗАВ-20, ЗАВ-40. Остаточне вторинне очищення насшня здшснюють машинами СВУ-5, СМ-4, а також на пневмосортувальних столах ПСС-2,5, БПСУ-3. Для тривалого зберГгання товарне насшня досушують до 12%, а пошвне - до 7%. Для сушшня використовують сушарки СЗПБ-2,5, СЗПЖ-8,0.

Зрошення. Незважаючи на посухостшкють, соняшник, як нг'яка гнша культура, реагуе на зрошення. В посушливих умовах зрошення сприяе значному шдвищенню його врожайностг Це пов'язане Гз значними витратами води на формування врожаю. Так, при врожайносп 26-30 ц/га соняшник використовуе 4500-5000 м води, зокрема в мГжфазний перюд сходи - утворення кошика 20-30%, утворення кошика - цвтння 40-50 i цвтння - достигання кошика 30-40%. Зважаючи на те, що соняшник найбгльш

вимогливий до вологи тд час утворення кошика i цвтння, саме в цей перюд необхгдно проводити поливи. У Степу Укра!ни для формування повноцгнного врожаю соняшнику дефщит вологи становить 1500-2000, а в посушлив! роки

2500-2700 м³/га

Велике значення мають осшт вологозарядков! поливи поливною нормою 1200-2000 м /га i вегетащйт поливи соняшнику. У роки з середньою забезпеченютю вологою достатньо провести 2-3, а в посушлиш 3-4 вегетащйних поливг'в. Поливна норма, в залежност' вгд вологост! грунту, -600-800 м /га. Перший вегетацшний полив проводять у фаз! 2-3 пар листав, другий - на початку утворення кошикв, трети - на початку цвтння, четвертий - в перюд наливання насшня. При зрошенш слщ тдтримувати волопсть грунту на рГвн 60-70% НВ до цвтння i 75-80% вгд цвтння до початку достигання. При полив! дощуванням поливна норма становить 400-600, а по борознах - 700-800 м³/га. Дощування здшснюють агрегатами ДДА-100М, ДДА -100МА, "Фрегат", "Днепр" (ДФ-120).

При вирощуванш соняшнику на зрошувальних землях збшьшують дози добрив (N₆₀ Р₁₂₀ К₆₀). Доцгльно провести одне вегетацшне тдживлення фосфорно-калшними добривами (N_20-30 Р₃₀). Для кращого нагромадження в грунт! вологи i полшшення протГкання мГкробГологГчних процесГв перед оранкою застосовують глибоке щшювання грунту. Оранку проводять плугами з передплужниками на глибину 30-32 см. Густота пошву на час збирання урожаю мае становити 55-60 тис. рослин на га.